Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
3675

Три прозріння антифашизму: 100% позитиву!

Категорія:

Активне просування владою теми «антифашизму» дало потужний імпульс до прозріння української нації. Нарешті антифашизм став тим, чим він і повинен бути – антитезою до енергійнішого і глибшого розгортання Тези.


Аудіоверсія статті


Функція антитези полягає в тому, щоб стимулювати розгортання тези. Для цього антитеза здійснює приховану протидію, оскільки через свою слабкість вона не спроможна до відкритого протистояння. Тому обов’язковими атрибутами антитези є протидія і прихованість (брехня).  Саме тому глобальний ворог Творця має два імені – «сатана» (з арамейської – противник) і «диявол» (з гелленської – брехун).

Розуміння цього феномену дозволяє сформулювати дві практичні настанови:

  • Якщо антитеза щось приховує, то це саме те, що тобі обов’язково треба знати.

  • Якщо антитеза протидіє якомусь процесу, то це саме те, що тобі треба робити.  

Слово «анти-фашизм» відверто вказує, що це антитеза, яка протидіє тезі під  назвою «фашизм». Відповідно, «антифашизм» 1) приховує сенс фашизму і 2) блокує якусь пов’язану з ним дію.  

Намордник для націоналізму

Почнемо з очевидного: організовані Партією регіонів мітинги проти українського фашизму і націоналізму показали, що фашизм – це і є націоналізм. Маніпуляція полягає в тому, що у слово «фашизм» вклали образливий і застрашуючий сенс.

Навішування на націоналістів ярлика фашистів викликане швидким поширенням в Україні націоналізму, до якого українці – як україномовні, так і російськомовні – ставляться дедалі прихильніше. Тож якщо раніше для психічної атаки на людину використовували ярлик  «націоналіст» – і людина починала виправдовуватися, то тепер це вже не працює. Якщо зараз українця назвати націоналістом, то він гордо скаже: «Так, я націоналіст, і цим горджусь!»

Тому в якості термінологічної зброї вирішили використали крутіше слово – «фашист». Воно б’є по психіці пересічного українця, який відразу ж знічується і починає виправдовуватися. Але тільки доти, доки не дізнається про справжній сенс цього слова: фашизм – це «чинний націоналізм» (Дмитро Донцов), це воля до перемоги, відповідальність, прагнення до духовного переродження і творення нової людини, до національного єднання понад партійними, становими та регіональними інтересами (Євген Онацький. Фашизм і ми // Розбудова Нації. 1929. Ч. 12. С. 401).       

Досі ярлик «фашизму» доволі успішно застосовувався в Україні для блокування будь-яких проявів національної свідомості і суспільної самоорганізації (див.: Чому влада рекламує фашизм) Ще активніше цей «намордник на свідомість» застосовується в Німеччині. Це гарно показано у фільмі «Хвиля»  (Die Welle, 2008): школярів назвали фашистами тільки за те, що вони всі разом одягли білі сорочки і проявили взаємодопомогу.  

Проте застосування слова «фашист» для блокування націоналістичного руху – це тільки вершина айсберга. Далі – цікавіше.

Дискредитація головного геополітичного союзника

Обов’язковим елементом антифашистської істерії є демонізація німецької нації. А проте Німеччина – це наш давній геополітичний союзник.

За ініціативи Богдана Хмельницького козацька Україна була в союзі з Бранденбургом (Східною Німеччиною). До цього антипольського союзу (1656–1657) також входили  Швеція, Семигород, Молдавія та Валахія. Стратегічна мета союзу полягала у створенні незалежної української держави – Великого князівства Руського –  в межах усієї етнографічної території України та Білорусі під владою гетьмана. Для України це була велика нагода стати вільною. Проте Богдана Хмельницького отруїла Москва, а продовжувача його справи  Юрія Немирича убили промосковські козаки-зрадники.

Друга цілком реальна нагода виникла у 1918 році за гетьмана Павла Скоропадського. Стратегічним союзником України знову була Німеччина. Німці підтримували Україну зброєю, а українці підтримували німців продовольством. Союз було зірвано місцевими соціалістами, які, за підтримки Москви, підняли повстання проти гетьмана. «Якщо за дев’ять місяців Україна Скоропадського ні з ким не воювала, а Радянська Росія фактично визнала Українську Державу, то з приходом до влади Директорії змушена була вести війну на кілька фронтів» (Гетьманова наука. Уроки Скоропадського). Світоглядна незрілість і організаційна неспроможність соціалістичних «романтиків» призвела до громадянської війни і геноциду, в якому Україна тільки внаслідок Голодомору втратила близько 10 мільйонів.  

Третя нагода виникла у 1941 році, коли союзником України знову ж таки стала Німеччина. У планах націонал-соціалістичного Третього Рейху було формування союзної української держави, незалежність якої мала бути проголошена в Києві після визволення від московської окупації всієї території України. 

Цей союз було зірвано «революційною ОУН», яка в 1940 році відкололася від материнської Організації Українських Націоналістів. Молоді «революціонери», які щойно повиходили з в’язниць завойованої і розділеної Польщі, під проводом Степана Бандери і Ярослава Стецька (головного ідеолога) хотіли «все і зразу». Тому, як тільки німці визволили Львів, 30 червня 1941 року бандерівці на чолі з 29-річним Ярославом Стецьком проголосили незалежність України і створили свій уряд – Українське державне правління. Були проігноровані умовляння професора Ганса Коха – представника Німецької Армії, теолога і педагога, полковника Української Галицької Армії, що був запрошений на проголошення і присутній на ньому.  

Проголошення Акту викликало суперечливу реакцію серед українських націоналістів. Командувач Поліської Січі Тарас Боровець різко негативно віднісся до цієї події, назвавши її «оперетковим державним актом»: «Акт не був волевиявленням всього українського народу через репрезентативно-парляментарні органи. Він був наспіх проголошений кількома випадковими людьми. З таких причин це не є жоден акт національно-державної політики, а самозванча диверсія і явна отаманія» (Тарас Бульба-Боровець: Армія без держави. – Вінніпег, 1981). Материнська ОУН, керована Андрієм Мельником, також відмежувалася від цього Акту.

Поспішне проголошення незалежності було відвертим порушенням союзницьких домовленостей, тому Гітлер звернувся з ультимативною вимогою  відкликати «Акт відновлення Української Держави». Бандерівці відкинули гітлерівський ультиматум. Німці це сприйняли як зраду і підготовку до антинімецького повстання, тому вже у липні 1941 гестапівці заарештували близько 300 членів бандерівської ОУН. Бандеру, Стецька та інших чільних діячів бандерівського уряду перевезли до Берліна і там протягом 2 місяців умовляли відкликати Акт, що свідчило про велику зацікавленість Третього Рейху зберегти україно-німецький союз.

14 серпня 1941 р. рейсхміністр у справах східних територій Альфред Розенберг отримав від Степана Бандери офіційну відмову у виконанні ультиматуму. Після цього Бандера, Стецько та інші керівники Українського державного правління були відправлені «на перевиховання» до концентраційних таборів.  Для інформації: Розенберг з однодумцями виношував плани створення Великої України, до якої входили б Кубань і навіть Тамбов. Збереження етнічної цілісності вказує на те, що це були плани союзників, натомість вороги завжди прагнуть розчленувати етнос, як це робила і робить Москва.

У вересні 1941 р. на І конференції бандерівської ОУН(б) було вирішено вважати Німеччину ворогом на рівні з СРСР. Союзницькі стосунки були зруйновані, українські націоналісти почали війну на два фронти. У травні 1942 року мельниківська ОУН також ухвалила рішення про перехід до опору німецьким окупаційним військам.

Велика нагода здобути незалежність знову була втрачена, українці знову понесли багатомільйонні втрати.  А якби цей союз спрацював, то до кінця 1941 року Радянського Союзу вже б не існувало. Це підтверджує думку, що розкол ОУН відбувся за сприяння агентури Москви, яка розуміла смертельну загрозу від українсько-німецького союзу (з цією агентурою доводилося серйозно боротися ще першому голові ОУН Євгену Коновальцю, проте у 1938 році його було підступно вбито агентом, що втерся в довіру).    

Війна  між українцями і німцями у Другій світовій війні нині використовується пропагандою для ще більшої демонізації Третього Рейху, в додачу до багаторазово спростованих вигадок про пекельну «фашистську» лють і якусь зовсім ірраціональну несамовитість, яка аж ніяк не відповідає німецькому національному характеру.  Для того, щоб переконатися у брехливості цих звинувачень, досить порівняти між собою нацизм і більшовизм. На тлі сталіністів гітлерівці виглядають помірковано і навіть шляхетно, що, до речі, непогано показано у радянському кінофільмі «17 миттєвостей весни» (1973)

Блокування еволюції

Людина є соціальною істотою, тому її успішний розвиток може відбуватися тільки у середовищі свого рідного етносу. Відповідно, націоналізм є потужним чинником людської еволюції. Завданням активного націоналізму є очищення нації від пороків, нездорових звичок, збочень, негативних емоцій, соціального паразитизму. Справжні націоналісти (фашисти) завжди виступають  за здоровий спосіб життя, масову фізичну культуру, підтримку материнства і дитинства, чистоту навколишнього середовища, бережливе ставлення до природи і природних ресурсів.  Чим здоровішою і чистішою стає нація та її життєвий простір, тим кращі умови для гармонійного розвитку людської особистості.    

Особливістю динамічного націоналізму (тобто  фашизму) є спрямованість на духовне, психічне і фізичне оновлення людини. Відповідно, блокування націоналізму чинить опір еволюції людського роду. Тому глибинним надзавданням антифашизму  є протидія еволюційним задумам Творця Всесвіту. В європейській традиції противник Творця позначається терміном «сатана».  Тому антифашизм – це не що інше як прихований сатанізм.

Подяки авторам і виконавцям

Усі ці три аспекти антифашизму відкрилися завдяки пропагандистській кампанії, проведеній Партією регіонів у травні 2013 року. Фактично, влада відкрила нам очі на те, які цікаві речі приховує антифашизм, і що далі робити українцям.  Тому щира подяка політтехнологам, що придумали це дійство, і виконавцям, які його геніально реалізували. Окрема подяка Вадіку Тітушку за виконання ролі характерного антигероя: скоріше всього, він зовсім не гопник, а нормальний український хлопець, можливо навіть з потенціалом справжнього націоналіста. Всім спасибі!   

Динамічний націоналізм

Завдяки антифашистам стало зрозуміло, що фашизм – це динамічний, творчий, ідеалістичний націоналізм, а фашисти – це націоналістична еліта. Тож якщо сьогодні свідомого українця називають фашистом, то краще погоджуватися і сприймати це як визнання заслуг або, принаймні, як аванс за майбутні звершення. Ідеалом динамічного націоналізму є перетворення нації на гармонійний етносоціальний організм з досконалою державною організацією.

Пошук справжніх союзників

Географічний детермінізм ще ніхто не скасовував. Німеччина, Швеція, Білорусь, Литва були і залишаються природними геополітичними союзниками України – незалежно від того, які режими там сьогодні панують. З цими націями необхідно налагоджувати народну дипломатію, а також долучати нових союзників.

Теза головного бандерівського ідеолога Ярослава Стецька про опору виключно на власні сили з самого початку була глибоко помилковою: у реальній воєнній кампанії перемагає той, хто знаходить кращих союзників. Див. також: Велика Скуфія нових аріїв.  

Цікаво, що «Всеукраїнське об'єднання "Свобода" вважає Ярослава Стецька натхненником своєї ідеологічної ідентичності... "У боротьбі за свободу опертя можливе лише на власні сили", – писав Стецько, оцінюючи політиканів, що шукали виходу для України у плазуванні перед закордонними центрами сили... Сьогодні ми продовжуємо його Справу» – повідомляє у своєму блозі Олег Тягнибок. Проте помилки треба виправляти, інакше щораз будемо наступати на ті ж самі граблі.

Керівники «Свободи» також люблять заявляти, що їхній націоналізм – це не фашизм. Це справді так, адже метафізичного фундаменту, властивого фашизму, у них поки що не помічено.  

Філософія динамізму

Для того, щоб скласти чітко працюючий механізм, його деталі треба очистити від бруду і залишків упаковочного матеріалу. Те ж саме з нацією: формування гармонійної нації потребує гармонійних людей. Чим чистішими, здоровішими і реалізованішими є люди, тим сильніше вони притягуються один до одного у прагненні злитися у єдиний етносоціальний організм.

Прагнення до такого злиття є потенційно присутнім у кожній людині, це фундамент людської природи. Чим ближче до такого злиття, тим більшу радість і впевненість відчуває спільнота. Прикладом «екстазу єднання» є відчуття на Майдані Незалежності у листопаді 2004 року. Подібні відчуття у 30-х роках переживали німці Третього Рейху.

Прагнення людської природи до злиття в гармонійну систему є основою філософії динамізму, заснованої Ісусом Хрестом.  Згідно з нею, божественне і земне в людині прагнуть злитися в цілісну боголюдську істоту. Чим ближче вони один до одного, тим сильніший цей взаємний «рух дружби». Врешті-решт виникає момент їх повного об’єднання («ре-лига» – відновлення зв’язку), після чого жодна сила вже неспроможна їх роз’єднати (див.: Динамізм – філософський фундамент аріохрестиянства).

Оскільки нація – це «велика людина», то тут діють подібні закони згідно з принципом «що нагорі – те внизу».  Для людей одного етносу властивий дедалі зростаючий «рух дружби», який завершується преображенням нації – злиттям її членів у гармонійний і щасливий колективний організм. Якщо індивідуальне преображення (метаморфоза), згідно з філософією динамізму, перетворює особистість на реалізовану щасливу боголюдину, то колективне преображення перетворює націю на колективну боголюдську істоту – «велику боголюдину».

У залежності від наближення до цього ідеалу розрізняємо три рівні еволюції народного організму:

Початковий етап: Етнос – неструктурована, аморфна етнічна спільнота, об’єднана спільним богом-егрегором. Це сучасна Республіка Україна.

Проміжний етап: Нація – структурований, державно організований етнос. Таку майбутню національну державу ми називаємо Гетьманат Україна.

Завершальний етап: Солідарна нація – реалізована нація, нація-громада, нація-церква, сонячна, арійська нація. Назва держави – Брахманат Вишня Борія.

Якщо творення національної держави – це мета націоналістичного руху, то творення арійської нації – це мета арійського солідаризму.

Три кроки Арійського Солідаризму (АС)

Для досягнення стану сонячної нації треба виконати немало роботи, але це в основному «невидима» внутрішня робота, спрямована на персональне вдосконалення. Найважче з самого початку, найбільшого зусилля потребує перший крок. Зате чим далі, тим легше і цікавіше – у повній згоді з філософією динамізму.

Рух до реалізованої нації можна умовно звести до трьох кроків:

  1. Очищення: відмова людини від шкідливих звичок, брехні, нездорової їжі, зомбуючих ЗМІ, зменшення залежності від нинішньої паразитичної антисистеми. Людину, яка твердо стала на цей шлях, називаємо пробудженою.   

  2. Арієзація: наповнення себе світлом за допомогою фізичних, психічних і духовних практик, підняття у Простір волі (Царство боже). Людину, яка твердо стала на цей шлях, називаємо арієм (сонячним).

  3. Метаморфоза: об’єднаня аріїв, формування ними преображеної нації та її надійне закріплення у Просторі волі. Тут людина стає святою.

Кожні два послідовні кроки тісно пов’язані між собою: арієзація сприяє очищенню, а формування спільноти світлих людей прискорює персональну арієзацію. Все починається з внутрішнього зусилля, натомість зовнішня реалізація – це його неминучий результат.

Як не дивно, але після того, як здійснено перший і другий крок, третій крок здійснюється невимушено, граючись, майже без зусиль, бо він реалізується у просторі позитивних подій – Просторі волі.

Тож шукаймо найперше Царства божого і правди його, а все інше нам додасться.

Банзай! По-нашому – Хай Буде!  

Пісня «Банзай!» (ТНМК, Україна)

 

Пісня «Лівою - два - три - чотири!» (Rammstein, Німеччина)

Якщо вам сподобалась ця публікація, ви можете підтримати перетворення нашого сайту на платформу для колективних пошуків, обговорень, знайомств, експериментів:
Модернізуймо Народний Оглядач!


В тему:
Озвучуємо українською фільм Хвиля - Die Welle 2008: долучайтесь до справи!
Кримський гурт «Тавро»: Фашист (mp3)
Євген Онацький: Фашизм і ми [1929]
Чому влада рекламує фашизм
Як грамотно рекламувати фашизм
Раммштайн: Лівою два три чотири - Rammstein: Links 2 3 4 текст mp3
Чому ми любимо фашизм
Незалежність-22: друга фаза
Три поверхи Великого Переходу: соціальний, національний, магічний
Чому братва безумствує?
Жарке Українське літо. Хай Буде!
День і ніч Європи
Фашизм чи солідаризм?
Нацизм і більшовизм
Німецький експеримент
Надцивілізація Волі
Пробуджену націю не зупинити!
Сучасність і солідаризм
Економіка самодостатності. Світовий досвід опори на власні сили
Корпоративний Солідаризм: починаємо з простого
Національний Солідаризм: мета і завдання на сучасному етапі
Хула проти Святого Духа – інформаційна зброя дітей диявола
Остання хуцпа голого короля

Поширити цю сторінку: 

Коментарі

Зображення користувача Арн Спокій.

Ми РАзом з Богом !!! Ми переможемо !!!

Найвища влада - влада над собою.

Зображення користувача Михайло Харачко.

Змістовна стаття! Автору подяка! Цікавий погляд на дії частини проводу ОУН.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Зір Чіткий.

Вадім Тітушко хоч і користується українським прізвищем, але має прізвисько Румин. Може він і має потенціал націоналіста, але не українського. До речі ім'я Вадим означає той, що має ваду. Правду кажуть: дати ім'я - значить дати долю.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Зір Чіткий.

Оскільки пішла мова про геополітичних союзників, то слід згадати, що на півдні материка існує республіка Бгарат, де проживає близько 100 мільйонів арійців.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Миро Продум.

Українським націоналістом може стати хто завгодно! А фашистом - тим більше.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Індіана Джонс.

Цитата:
Для інформації: Розенберг з однодумцями виношував плани створення Великої України, до якої входили б Кубань і навіть Тамбов.

щось по посиланню не побачив чим це добре було. текст у статті такий

Цитата:
Дехто з оточення Гітлера (приміром Альфред Розенберг) виношували плани створення Великої України (куди входили б Кубань і навіть Тамбов). Українці, за підрахунками Розенберга, могли б дати німецькій армії близько 4 мільйонів багнетів. Проте в цьому випадку для Гітлера на перший план вийшло поняття чистоти раси — «унтерменшен», до яких він зараховував усіх без винятку слов'ян, зокрема й українців, які не мали права носити зброю.
Далі був план «Ост», створення рейхскомісаріату «Україна» на чолі з Еріхом Кохом, справді деспотичний окупаційний режим в Україні, який посилився після просування регулярних частин і заміни військової адміністрації цивільною. До речі, ситуація в сусідній Білорусії, що відійшла до рейхскомісаріату «Остланд», була незрівнянно м'якшою і толерантнішою до місцевого населення. Рейхскомісар Вільгельм Кубе забезпечив білорусам національну мову, розвиток культури, школи, національну атрибутику. Це привело до того, що народ не дуже охоче рушав на «священну війну». Тож 1943 року радянські підпільники спровокували каральні акції німців у Білорусії, убивши Кубе. За це німці знищили частину мирного населення, після чого Білорусія стала прославленим партизанським краєм.
Зображення користувача Миро Продум.

Кость Бондаренко пройшовся по верхам. У нас будуть фундаментальні публікації на цю тему.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Хм-м-м! То король знову голий! Оце таку "лапшу" нам навішували про фашизм... А я то думав, ?чому нас вчать, що фашизм - це погано?, адже позитивні герої (мені більше подобалися) в "сімнадцяти миттєвостях..." - Штірліц та Шеленберг... навіть Мюллер і Борман!

П.С. Поправте, будь ласка:
"Див. також: Велика Скуфія нових аріїв." - не діючий линк.
"на ті ж самі граблі".

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Миро Продум.

Щиро дякую! Виправив.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Зоріна Небокрай.

Така надихаюча стаття, прямо вогонь. Повний розгром всіх антифашистів. Думаю, що сталось так, що стидно бути антифашистом. Ха-Ха... Автору подяка, молодець, сила!!!

Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!

Зображення користувача Миро Продум.

Ця стаття руйнує ворожу закладку, що блокувала ідею солідарної нації. Тепер шлях відкритий. Вперед!

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Миро Продум.

"Трансформагент – будь-яка особа, що прийняла нав'язаний зразок думок і поведінки по сценарію спецслужб у результаті відповідної трансформації системи її ціннісних критеріїв. Це будь-який випадок трансформування менталітету, способу життя, поводження або здоров'я людини на користь спецслужб за допомогою природно сформованих або спеціально створених обставин довкола неї" - цитата зі статті. Здогадайтеся, про кого це сказано в контексті історії "розколу" ОУН?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Зір Чіткий.

Про Віктора Андрійовича і його кумира Степана Андрійовича, котрому перший приписав звання героя. Потім це звання відібрали антифашисти...

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Миро Продум.

Схоже, що трансформагентами виявилися Стецько і Бандера.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Зір Чіткий.

Німеччина – це наш давній геополітичний союзник.
У випадку дій проти Польщі Німеччина справді є природним союзником. Але, якщо Польща зникає, а кордони Німеччини впритул наблизились до України, то вона дуже швидко із союзника може перетворитись на супротивника.
У випадку дій проти Маскви, Німеччина уже не настільки ефективний союзник. Для прикладу в 1941 році Третій Райх запропонував Великобританії припинити війну і об'єднати зусилля проти СРСР. Британці відмовились, як ви думаєте, чому?

у 1918 році за гетьмана Павла Скоропадського стратегічним союзником України знову була Німеччина. Німці підтримували Україну зброєю, а українці підтримували німців продовольством.
Цей союз був нерівний, адже хто контролює зброю, той контролює і продукти. Необхідність постачати продовольство німцям викликало незадоволення у господарників, які його виробляли. Цим незадоволенням скористались соціалісти і майбутній націоналіст Коновалець. Останній, щоправда, пізніше визнає свій вчинок помилковим.

У планах націонал-соціалістичного Третього Рейху було формування союзної української держави, незалежність якої мала бути проголошена в Києві після визволення від московської окупації всієї території України. Де зафіксовані ці плани? Плани Розенберга - це ще не плани Гітлера. Дії Райху свідчать про протилежне: У 1939 році: Закарпаття в 1939 році віддали уграм, Західну Україну - сталіністам. Знаючи про злочини 1932-33 років! В 1941 році: Буковину з Придністров'ям віддали румунам, галичан адміністративно об'єднали з поляками, на решті території створено райхскомісаріат. Якщо би після розгрому Маскви на місці комісаріату і була б створена якась держава, то тільки маріонеткова. Так само як і УРСР була маріонеткою: зі своїми міністрами, конституцією і поправками до конституції, гімном, прапором, гербом і правом на самовизначення без можливості ним скористатись.

Поспішне проголошення незалежності було відвертим порушенням союзницьких домовленостей Хто і коли встановив ці домовленості, які дії вони передбачали з боку українців?

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Миро Продум.

У серпні 1939 року шеф абверу адмірал Вільгельм Канаріс і його помічник Ервін фон Лагузен зустрілись у Відні з А.Мельником. Канаріс привітав Мельника з «рішенням фюрера створити Західно-Українську державу» і попросив надати проект Конституції та склад майбутнього уряду. Мельник погодився. Уряд мав очолити Омелян Сеник. Сам Мельник, за задумом ОУН, мав обійняти диктаторську посаду вождя нації. Конституція, складена Миколою Сциборським, першою ж статтею затверджувала в Україні “авторитарний, тоталітарний, професійно-становий” режим. Вождь нації, за Конституцією, мав право скликати й розпускати парламент і уряд, обирався довічно й був відповідальним перед Богом, історією та власною совістю - http://ar25.org/node/22572 .

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Миро Продум.

«21 липня 1940 р., вперше повідомляючи військове командування про свій намір якнайшвидше напасти на СРСР, Гітлер побіжно кинув: “Політичні цілі: Українська держава, Федерація Прибалтійських держав, Білорусія...”» (Гальдер Ф. Военный дневник: В 3-х т.– М., 1969.–Т.2.–С.60 ).

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Миро Продум.

Гітлер: «Щоб війну довести до кінця, мало зайняти простір, розбити ворожі збройні сили. Уся територія мусить бути розчленованою на держави з власними урядами, з якими ми могли б укласти мир» (Kriegstagebuch des Oberkommandos der Wehrmacht (Wehrmacht fьhrupgstab). Bd. I: August 1940—31. Dezember 1941. Zusammengestellt und erlautert von H.-A.Jacobsen.—F. a. M., 1965—S.341).

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Миро Продум.

Гітлер: «Наше завдання — швидко, наскільки це можливо з мінімумом військових сил, побудувати соціалістичні державні утворення, які залежатимуть від нас. Ці завдання такі складні, що їх не можна покладати на армію» (Україна в стратегічних планах Німеччини // Українська державність у XX столітті (Історико-політологічний аналіз). – Київ: Політична думка, 1996. – http://litopys.org.ua/ukrxx/r13.htm).

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!