"Дівчина з гонором", "Скільки гонору в її вчинках", "І звідки в ній стільки гонору? .." – Такі фрази нерідко можна почути в спілкуванні між колегами по роботі, знайомими а також і зовсім незнайомими людьми. Але що ж таке гонор? І як слід розуміти таку характеристику?
Коментарі
В моєму розумінні слово
В моєму розумінні слово "ґонор" має і позитивні відтінки. А те що написано в цьому актуальному для багатьох людей тексті я маю схильність називати "гординею". Ніби зменшувальне від "гордість".
Критикуєш - пропонуй, пропонуєш - дій, дієш - відповідай за наслідки.
Підтримую, і мушу зізнатись,
Підтримую, і мушу зізнатись, що я чомусь завжди сприймав "гонор" більше в прямому (позитивному), ніж в переносному (іронічному) сенсі. Мабуть мені вже пора щось робити зі своїм гонором... :-(
Очевидно іронічного смислу це
Очевидно іронічного смислу це слово поступово набрало завдяки нашій тривалій історичній "дружбі" з поляками. З огляду на нагальну потребу перетворити Польщу на стратегічного союзника, гадаю, не варто закладати в сенсар слово-перевертень, яке дратуватиме і принижуватиме наших сусідів. Аналогічно, як нас дратує зневажливе російське слово "вирши", що у них означає погану поезію. Краще було б повернути "гонору" первинне значення: честь, шана, благородство.
До речі, якщо це слово прийшло з польської (honor), то в ньому не має бути проривного "ґ", яке так подобається автору :))
Таки "зачепив" ;-)
Таки "зачепив" ;-)
Таким і є первинний сенс - честь, гідність, благородство - хоча, це більше таки гордість...
але... вже зі якимось відтінком виставлення напоказ.
Ґонор - це ніби "дещо перебільшена гордість", від бажання прикрасити, видати за бажане.
Інша крайність - гординя - це ніби слабка заявка на піднесене почуття; низьке почуття, одне із сімки гріхів.
Докторе, Ти серйозно думаєш, що слово гонор дратуватиме поляків? ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Залежить, хто це слово буде
Залежить, хто це слово буде говорити: якщо я - то не дратуватиме :-))
Я також завжди сприймала це
Я також завжди сприймала це слово у позитивному значенні, поки не прочитала цю статтю :-)
На моє переконання, воно
На моє переконання, воно входить до одного синонімічного ряду солов із різним лексичним значенням.
Тут моя лінійка "лінійка" (низка) солов така: "Гордість - Ґонор - гординя."
Гордість - любов до свого, це відзеркалення реалізації Заповіді Любові, яка стосується любові до Бога, ближнього і самого себе (пор. Мт 22,34-40), стимулює до піднесення, покращення:
"Усе духовне життя є прагненням понад, вище, є переступанням обмежень, бар’єрів і пересічності. Без переступання самого себе та зовнішніх меж не було би зростання, а тільки стагнація і регрес." (Станіслав Бєль)
Ґонор - самоповага на межі, межа ця дуже тонка... тому тут "рукою подати" до:
Гординя - тупа зарозумілість, самозасліпленість, пиха. Саме пиха, веде до хули на Святого Духа, унеможливлює оновлення Людини.
Є країни: Україна, Польща, Росія. Підберіть найточніші відповідники ;-)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Слову "гонор" треба повернути
Слову "гонор" треба повернути його первинне значення - честь, гідність, повага. Його антонімом є слово "пиха".
Інакше зайдемо у глухий кут.
Скажімо, автор отримує за свою роботу "гонорар" - це "повага", "пошанування", "респект".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Українська приказка "ми -
Українська приказка "ми - люди бідні, але гонорові" наочно доводить, що йдеться саме про гідність.