Warning: DOMDocument::loadHTML(): Unexpected end tag : p in Entity, line: 51 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Unexpected end tag : p in Entity, line: 55 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
«Загальновідомо, що наше суспільство побудоване як піраміда. Невелика кількість людей на вершині створює умови для більшості внизу. Хто ці люди? Чи можемо ми звинувачувати їх у проблемах, з якими стикається наше суспільство сьогодні? Керуючись приказкою «риба гниє з голови», ми вирішили простежити за цим рибним запахом. Ми з’ясували, що серед людей, які перебувають на вершині, більше психопатів, ніж серед нас» – розповідають автори фільму «Я – рибоголовий» (2011).
Фільм «I Am Fishead» (2011) – це чеський документальний фільм, режисерами якого є Вацлав Дейчмар і Міша Вотруба. Фільм тривалістю 78 хвилин англійською мовою вийшов 11 вересня 2011 року. Він пропонує провокаційний погляд на сучасний світ, описуючи його як пірамідальну структуру, на вершинах якої часто перебувають психопати. Що це за істоти?
Як ми вже знаємо, сучасна цивілізація є простором суперечливого співіснування двох біологічних видів – Гомо сапієнс (носій розуму) та Гомо інтеліс (носій інтелекту).
Перші – сапієнси – є людьми, тобто втіленими духовними істотами, тому їм властиві такі духовні якості як совість, емпатія, милосердя, любов, відповідальність, сором, творчість, відчуття честі та краси.
Натомість другі – інтеліси – є людиноподібними розмовляючими тваринами. Вони володіють людиноподібним інтелектом, але повністю позбавлені усіх перелічених вище духовних якостей. Переважна більшість інтелісів вороже налаштована щодо людей, тому їх називають психопатами.
Психопати відрізняються від людей не лише ментально та поведінково, а й фізіологічно – у них інша будова головного мозку, по-іншому працює гормональна система. Зокрема, частина головного мозку, яка відповідає за задоволення, у психопатів суттєво більша, ніж у людей. Можливо, саме тому мозок психопатів виробляє в чотири рази більше дофаміну (гормону задоволення), ніж людський мозок.
Поведінка психопатів, як і поведінка інших тварин, керується виключно інстинктами та набутими іззовні поведінковими програмами. Тобто поведінка психопатів є автоматичною. У них нема внутрішнього духовного регулятора.
Головним інстинктом психопатів, здійснення якого приносить їм найбільше задоволення, є інстинкт домінування. Він властивий усім зграйним тваринам, але у психопатів цей інстинкт посилений людиноподібним інтелектом. Тому низькофункціональних психопатів притягує фізичне насильство, а високофункціональних – політична влада. Тому психопати концентруються у кримінальному світі та на вершинах бюрократичних пірамід. Через це високофункціональних психопатів ще називають корпоративними психопатами. Саме про них і розповідає фільм «I Am Fishead».
Цей фільм призначений для тих, хто прагне зрозуміти соціальну мотивацію та владу. Його основні тези полягають в наступному:
1. Сучасне суспільство організоване як соціальна піраміда, на верхівці якої перебувають люди з психопатичними рисами характеру, які мають владу. Вони маніпулюють іншими, використовуючи психологічний контроль і соціальні інститути для домінування.
2. Психопати часто займають керівні позиції, оскільки їхня емоційна холодність, маніпулятивність, відсутність співчуття і нестримне прагнення до влади дають їм переваги у таких ролях.
3. Широке використання антидепресантів і психотропних препаратів у суспільстві є засобом психопатичного контролю над людьми, оскільки це придушує природні емоції, відтак нівелює одну з переваг людей над розмовляючими тваринами. Активне просування владою алкоголю, наркотиків, антидепресантів та інших психотропних препаратів сприяє стабілізації та підтримці існуючої влади.
4. Влада у сучасних державах часто є патологічною за своєю природою, а пануюча система є формою соціального насильства, що підтримується психопатичними особистостями.
5. Фільм закликає глядачів задуматися над природою влади, закликаючи до усвідомлення і критичного ставлення до поневолення психопатами в соціальній структурі.
Згадані ідеї акцентовані в фільмі з метою усвідомлення людьми соціальних та психологічних механізмів, що лежать в основі влади в етатичних державах. Звільнення від тиранії психопатів можливе тільки в народних державах, де джерелом влади є не бюрократична верхівка, а організовані громади людей.
Автори фільму запитують: «Хто або що таке психопат?» На відміну від стереотипного голлівудського образу, вони не завжди кровожерливі монстри з фільмів жахів. Насправді ним може бути та мила пані, яка заговорила з вами сьогодні вранці в метро. Так само як і ваша вчителька початкових класів, ваш усміхнений бос або навіть ваш коханий хлопець.
Медичне визначення просте: у психопатів цілком відсутні емпатія та совість – якості, якими ми керуємося, коли обираємо між добром і злом, моральним чи ні. Люди налаштовані на добрі вчинки. Психопати – ні. Їхній вплив на суспільство приголомшливий, хоча загалом психопати складають кілька відсотків населення. Проте у тюрмах концентрація психопатів досягає 25%. Приблизно стільки ж їх у великих бюрократичних структурах – державних апаратах та корпораціях. «Якби я не наважився вивчати психопатів у в’язницях, я пішов би на біржі», – якось зізнався славетний психолог Роберт Хаер, співавтор наукового бестселера «Змії в костюмах: коли психопати йдуть на роботу» (Paul Babiak and Robert D. Hare. Snakes in Suits: When Psychopaths Go to Work, 2006). У цій книзі розкривається феномен «корпоративних психопатів», яких ще називають «білокомірцевими» та «організаційними» психопатами.
Важливо розуміти, що психопатія – це не хвороба людей, а норма людиноподібних істот. Тому психопата неможливо перевиховати на людину, так само як жодна терапія не перетворить кота на собаку або навпаки. Кіт – це не «хворий» пес, а інший біологічний вид.
Фільм розбитий на три частини. Пошук «рибоголових» починається в Нью-Йорку, на Волл-стріт, де зосереджена велика частина світової влади. Саме на цій невеликій ділянці міської землі вибухнула економічна криза, і те, що ми там знайшли, має далекосяжні наслідки, як для психопатів, так і для нас, нормальних людей – розповідають актори фільму.
Дослідження серед 203 топ-менеджерів дало приголомшливі результати. У цій групі виявили несподівано високий відсоток людей із вираженими психопатичними рисами, а 8-9 осіб досягли порогу, що використовується для впевненої діагностики психопатії. Однак найбільш шокуючим виявилося те, що, попри просування кар’єрними сходами, їхні робочі показники були «надзвичайно поганими». Корпорації просували нагору не лише маніпуляторів, а й некомпетентних лідерів.
Але це ще не все – сама корпорація як юридична особа демонструє характеристики психопата, оскільки вона зобов’язана ставити фінансові інтереси власників вище суспільного блага та не має моральної совісті.
У другій частині фільму йдеться про те, як у невеликої кількості людей надмірне вживання антидепресантів може призвести до поведінки, що імітує деякі психопатичні риси. Хоча надмірне вживання цих ліків не перетворює людину на психопата, проте вони можуть пригнічувати емоції та знижувати здатність людини до емпатії. Понад третина населення Заходу вживає, а в деяких випадках і зловживає цими препаратами. Але чому? Чому ми хочемо прийняти пігулку, яка згладжує або нормалізує наші звичайні почуття? Ми думаємо, що знову щось погано пахне.
Не буде перебільшенням сказати, що в наш час, вперше в історії, суспільна думка не лише постійно вихваляє психопатів на найвищих щаблях влади, але й у багатьох випадках вони стали зразками для наслідування. Причому люди не вважають це проблемою.
У третій частині ми повертаємося до думки про нас, нормальних людей у нашому повсякденному житті. Наскільки ми відрізняємося від середньостатистичного психопата? Приймаючи поверхневу культуру, кожен з нас, можливо, сам того не бажаючи, підтримує «риб’ячу голову». Альберт Ейнштейн якось сказав: «Світ – небезпечне місце для життя, але не через людей, які є злими, а через людей, які нічого з цим не роблять».
Через інтерв’ю з провідним експертом з психопатії професором Робертом Хаером, колишнім президентом Чехії Вацлавом Гавелом, професором Ніколасом Крістакісом та багатьма іншими мислителями, автори фільму заглибилися у світ психопатів і виявили шокуючі наслідки для нас і нашого суспільства.
Обговорення фільму на Радіо Гартленд:
Фільм «Я – рибоголовий» (I Am Fishead, 2011) англійською мовою:
Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Держава як зграя некомпетентних психопатів: документальний фільм «Я – рибоголовий» (I Am Fishead), 2011 (+подкаст)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
«Загальновідомо, що наше суспільство побудоване як піраміда. Невелика кількість людей на вершині створює умови для більшості внизу. Хто ці люди? Чи можемо ми звинувачувати їх у проблемах, з якими стикається наше суспільство сьогодні? Керуючись приказкою «риба гниє з голови», ми вирішили простежити за цим рибним запахом. Ми з’ясували, що серед людей, які перебувають на вершині, більше психопатів, ніж серед нас» – розповідають автори фільму «Я – рибоголовий» (2011).
251116-fishead-5.jpg
Фільм «I Am Fishead» (2011) – це чеський документальний фільм, режисерами якого є Вацлав Дейчмар і Міша Вотруба. Фільм тривалістю 78 хвилин англійською мовою вийшов 11 вересня 2011 року. Він пропонує провокаційний погляд на сучасний світ, описуючи його як пірамідальну структуру, на вершинах якої часто перебувають психопати. Що це за істоти?
Як ми вже знаємо, сучасна цивілізація є простором суперечливого співіснування двох біологічних видів – Гомо сапієнс (носій розуму) та Гомо інтеліс (носій інтелекту).
Перші – сапієнси – є людьми, тобто втіленими духовними істотами, тому їм властиві такі духовні якості як совість, емпатія, милосердя, любов, відповідальність, сором, творчість, відчуття честі та краси.
Натомість другі – інтеліси – є людиноподібними розмовляючими тваринами. Вони володіють людиноподібним інтелектом, але повністю позбавлені усіх перелічених вище духовних якостей. Переважна більшість інтелісів вороже налаштована щодо людей, тому їх називають психопатами.
Психопати відрізняються від людей не лише ментально та поведінково, а й фізіологічно – у них інша будова головного мозку, по-іншому працює гормональна система. Зокрема, частина головного мозку, яка відповідає за задоволення, у психопатів суттєво більша, ніж у людей. Можливо, саме тому мозок психопатів виробляє в чотири рази більше дофаміну (гормону задоволення), ніж людський мозок.
Поведінка психопатів, як і поведінка інших тварин, керується виключно інстинктами та набутими іззовні поведінковими програмами. Тобто поведінка психопатів є автоматичною. У них нема внутрішнього духовного регулятора.
Головним інстинктом психопатів, здійснення якого приносить їм найбільше задоволення, є інстинкт домінування. Він властивий усім зграйним тваринам, але у психопатів цей інстинкт посилений людиноподібним інтелектом. Тому низькофункціональних психопатів притягує фізичне насильство, а високофункціональних – політична влада. Тому психопати концентруються у кримінальному світі та на вершинах бюрократичних пірамід. Через це високофункціональних психопатів ще називають корпоративними психопатами. Саме про них і розповідає фільм «I Am Fishead».
Цей фільм призначений для тих, хто прагне зрозуміти соціальну мотивацію та владу. Його основні тези полягають в наступному:
1. Сучасне суспільство організоване як соціальна піраміда, на верхівці якої перебувають люди з психопатичними рисами характеру, які мають владу. Вони маніпулюють іншими, використовуючи психологічний контроль і соціальні інститути для домінування.
2. Психопати часто займають керівні позиції, оскільки їхня емоційна холодність, маніпулятивність, відсутність співчуття і нестримне прагнення до влади дають їм переваги у таких ролях.
3. Широке використання антидепресантів і психотропних препаратів у суспільстві є засобом психопатичного контролю над людьми, оскільки це придушує природні емоції, відтак нівелює одну з переваг людей над розмовляючими тваринами. Активне просування владою алкоголю, наркотиків, антидепресантів та інших психотропних препаратів сприяє стабілізації та підтримці існуючої влади.
4. Влада у сучасних державах часто є патологічною за своєю природою, а пануюча система є формою соціального насильства, що підтримується психопатичними особистостями.
5. Фільм закликає глядачів задуматися над природою влади, закликаючи до усвідомлення і критичного ставлення до поневолення психопатами в соціальній структурі.
Згадані ідеї акцентовані в фільмі з метою усвідомлення людьми соціальних та психологічних механізмів, що лежать в основі влади в етатичних державах. Звільнення від тиранії психопатів можливе тільки в народних державах, де джерелом влади є не бюрократична верхівка, а організовані громади людей.
Автори фільму запитують: «Хто або що таке психопат?» На відміну від стереотипного голлівудського образу, вони не завжди кровожерливі монстри з фільмів жахів. Насправді ним може бути та мила пані, яка заговорила з вами сьогодні вранці в метро. Так само як і ваша вчителька початкових класів, ваш усміхнений бос або навіть ваш коханий хлопець.
Медичне визначення просте: у психопатів цілком відсутні емпатія та совість – якості, якими ми керуємося, коли обираємо між добром і злом, моральним чи ні. Люди налаштовані на добрі вчинки. Психопати – ні. Їхній вплив на суспільство приголомшливий, хоча загалом психопати складають кілька відсотків населення. Проте у тюрмах концентрація психопатів досягає 25%. Приблизно стільки ж їх у великих бюрократичних структурах – державних апаратах та корпораціях. «Якби я не наважився вивчати психопатів у в’язницях, я пішов би на біржі», – якось зізнався славетний психолог Роберт Хаер, співавтор наукового бестселера «Змії в костюмах: коли психопати йдуть на роботу» (Paul Babiak and Robert D. Hare. Snakes in Suits: When Psychopaths Go to Work, 2006). У цій книзі розкривається феномен «корпоративних психопатів», яких ще називають «білокомірцевими» та «організаційними» психопатами.
Важливо розуміти, що психопатія – це не хвороба людей, а норма людиноподібних істот. Тому психопата неможливо перевиховати на людину, так само як жодна терапія не перетворить кота на собаку або навпаки. Кіт – це не «хворий» пес, а інший біологічний вид.
Фільм розбитий на три частини. Пошук «рибоголових» починається в Нью-Йорку, на Волл-стріт, де зосереджена велика частина світової влади. Саме на цій невеликій ділянці міської землі вибухнула економічна криза, і те, що ми там знайшли, має далекосяжні наслідки, як для психопатів, так і для нас, нормальних людей – розповідають актори фільму.
Дослідження серед 203 топ-менеджерів дало приголомшливі результати. У цій групі виявили несподівано високий відсоток людей із вираженими психопатичними рисами, а 8-9 осіб досягли порогу, що використовується для впевненої діагностики психопатії. Однак найбільш шокуючим виявилося те, що, попри просування кар’єрними сходами, їхні робочі показники були «надзвичайно поганими». Корпорації просували нагору не лише маніпуляторів, а й некомпетентних лідерів.
Але це ще не все – сама корпорація як юридична особа демонструє характеристики психопата, оскільки вона зобов’язана ставити фінансові інтереси власників вище суспільного блага та не має моральної совісті.
У другій частині фільму йдеться про те, як у невеликої кількості людей надмірне вживання антидепресантів може призвести до поведінки, що імітує деякі психопатичні риси. Хоча надмірне вживання цих ліків не перетворює людину на психопата, проте вони можуть пригнічувати емоції та знижувати здатність людини до емпатії. Понад третина населення Заходу вживає, а в деяких випадках і зловживає цими препаратами. Але чому? Чому ми хочемо прийняти пігулку, яка згладжує або нормалізує наші звичайні почуття? Ми думаємо, що знову щось погано пахне.
Не буде перебільшенням сказати, що в наш час, вперше в історії, суспільна думка не лише постійно вихваляє психопатів на найвищих щаблях влади, але й у багатьох випадках вони стали зразками для наслідування. Причому люди не вважають це проблемою.
У третій частині ми повертаємося до думки про нас, нормальних людей у нашому повсякденному житті. Наскільки ми відрізняємося від середньостатистичного психопата? Приймаючи поверхневу культуру, кожен з нас, можливо, сам того не бажаючи, підтримує «риб’ячу голову». Альберт Ейнштейн якось сказав: «Світ – небезпечне місце для життя, але не через людей, які є злими, а через людей, які нічого з цим не роблять».
Через інтерв’ю з провідним експертом з психопатії професором Робертом Хаером, колишнім президентом Чехії Вацлавом Гавелом, професором Ніколасом Крістакісом та багатьма іншими мислителями, автори фільму заглибилися у світ психопатів і виявили шокуючі наслідки для нас і нашого суспільства.
Обговорення фільму на Радіо Гартленд:
Фільм «Я – рибоголовий» (I Am Fishead, 2011) англійською мовою:
Пізнання реальності та заснування народної держави людей – республіки громад.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)