Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець

Футбольна команда "Колос" з Ковалівки прославилася на всю Україну

Світ:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
3 - Схоже, що реально працює.

Український футбольний клуб "Колос" із села Ковалівка 17 вересня вперше у своїй історії зіграв у єврокубках і одразу ж вибив із Ліги Європи грецький "Аріс", який багато хто вважав фаворитом.

20091803.jpg

ФК "КОЛОС"

Хоча "Колос" вже понад рік виступає в українській Прем'єр-лізі, чимало людей дізналися про існування такого клубу тільки напередодні ввечері. Соцмережі одразу ж наповнилися захопливими коментарями про перемогу і жартами про "команду з села", пише ВВС.News.

Чимало коментарів присвячують тому, що "сільська команда" з України проходить до наступного раунду розіграшу Ліги Європи, а московське "Динамо", яке витрачає на трансфери та зарплати гравців мільйони доларів, – ні. Російський клуб з турніру напередодні вибив грузинський "Локомотив".

Тепер від виходу до групового етапу Ліги Європи "Колос" відділяє лише перемога над хорватською "Рієкою" – цей поєдинок відбудеться вже 24 вересня.

Ковалівка – село із населенням близько 1 600 людей, розташоване за 70 кілометрів від Києва. Але село це, м'яко кажучи, не зовсім звичайне.

Ковалівка вважається "сімейним гніздом" родини Засух – колись політиків, нині аграріїв-бізнесменів.

Анатолій Засуха раніше був губернатором Київської області, а його дружина – Тетяна Засуха – упродовж 14 років була депутатом Верховної Ради (1998-го по 2012-й), останні два скликання – як представниця Партії регіонів.

 Ковалівка сильно відрізняється від того, як зазвичай виглядають типові українські села. У ЗМІ її інколи називають "маленькою українською Швейцарією" і "селом мрії, в якому хочеться жити". Рівні дороги, доглянуті газони й ставки з лебедями – саме про це найчастіше йдеться в матеріалах про Ковалівку.

Критики ж частіше порівнюють Ковалівку не зі Швейцарією, а з Білоруссю. І говорять про село як про "острівець феодального ладу у 21 столітті".

Ковалівський футбольний клуб "Колос" заснували у 2012 році. Офіційно його президентом є 33-річний Андрій Засуха, син подружжя Засух, який і опікується розвитком клубу.

"Колос" стрімко прогресував із команди обласного рівня: у 2015 році клуб потрапив до Другої ліги, вже за рік пробився до Першої, а з 2019-го виступає у Прем'єр-лізі, де іноді навіть обігрує українських грандів. У липні, приміром, матч проти київського "Динамо" закінчився перемогою "Колоса" із рахунком 2:0.

У підсумковій турнірній таблиці клуб посів шосте місце.

Кілька тижнів тому в Ковалівці відкрили новий стадіон на 5 тисяч місць. Будівництво арени, за словами президента "Колоса", обійшлося приблизно у 5 мільйонів доларів.

"Колос" – не єдиний "сільський" клуб, який останнім часом досягає успіхів в українському футболі.

Цьогоріч до Прем'єр-ліги вийшли ще дві команди зі схожою "біографією": ФК "Минай" з однойменного села в Закарпатській області (населення - 3 тисячі людей) та ФК "Інгулець" з смт Петрове Кіровоградської області (населення - 7 тисяч людей). Останнім опікується аграрний підприємець Олександр Поворознюк.

Оглядачі зазвичай пов'язують таке стрімке просування "сільського" футболу із загальним падінням рівня українського чемпіонату після 2014 року.

В українських футбольних ЗМІ закріпилося формулювання "агрофутбол". Вболівальники нерідко жартують, що банкрутства подібних футбольних клубів варто очікувати разом із першим неврожаєм і додають, що шкодувати про зникнення цих команд ніхто не буде - адже в них майже немає вболівальників.

Втім, є й ті, хто жодного негативу в успіхах команд із невеликих сіл та містечок не бачить: як приклад наводять німецький "Хоффенхайм" – команду із селища з населенням 3 тисячі людей, яка вже понад 10 років грає в Бундеслізі, а у сезоні 2017/2018 навіть здобула бронзові медалі німецької першості.

Наші інтереси: 

Розвиток спорту в Україні починається з сільських стадіонів.

Коментарі

Зображення користувача Микола Стригунов.

Цікаво! Феодалізм, таким чином, доводить свою ефективність.

Якщо прагнеш дива - створюй його!

Зображення користувача Бард Рой.

Не люблю футбік, але, коли він український за змістом і суттю, можна порадіти щиро.

Хай буде!