Важливість: 
3

Категорія:

Ера панування Азії у світі закінчилася, так і не почавшись

Загрузлий в конфліктах, політичних проблемах і економічному застої регіон більше не здається претендентом на нового лідера світу. Геополітична турбуленція Азії назрівала давно. Десятки великих компаній - від Google до Dell - скорочують або закривають своє виробництво в Китаї.

 

19082701.jpg

CHINA PHOTOS/GETTY IMAGES

Військово-повітряні сили чотирьох великих країн Азії були за крок до зіткнення над Японським морем 23 липня 2019 року. Росія і Китай влаштували спільне «патрулювання». А винищувачі Південної Кореї здійснили по російських літаках більше 300 попереджувальних пострілів, коли вони вторглися в зону ППО країни. Тим часом, винищувачі Японії злетіли в небо, щоб захистити свою територію від можливого вогню. Безпрецедентний контакт став черговим нагадуванням про ризики, які загрожують миру в Індо-Тихоокеанському регіоні. Так звана «ера Азії», яку прославляли письменники Кішор Мабубані й Мартін Жак, закінчується швидше, ніж будь-хто міг уявити, — пише Foreign Policy, переклад статті якої подає УНІАН.

Від стрімкого сповільнення економіки Китаю до демонтажу демократії в Гонконзі й нової «холодної війни» між Японією і Південною Кореєю — все це свідчить, що та динаміка, яка повинна була привести регіон до славетного майбутнього, тепер розпадається на друзки.

Геополітична турбуленція Азії назрівала давно. Насправді, ті, хто був впевнений у домінуванні Китаю над світом, ігнорували слабкі місця регіону десятиліттями. Вони говорили, що в цій частині планети з’являються спільні «азійські цінності», що вплив США занепадав і що глобальне майбутнє буде визначати Пекін і Нью-Делі, а не Вашингтон.

Але за лаштунками блискучих нових міст підмурки, які повинні були гарантувати цей підйом, насправді почали розвалюватися. Спочатку з’явився «землетрус». Президент США Дональд Трамп розв’язав торговельну війну проти Китаю, запровадивши 25% мито на майже половину всього китайського експорту на американський ринок. Це посилило темпи китайського економічного сповільнення. Минулого року рівень росту ВВП країни був найнижчим за останні три десятиліття. І хоч темп на рівні 6,2% досі можна вважати надійним, це викриває не лише наслідки торговельних дій Трампа, а слабкість китайської економіки в цілому. Адже серйозні реформи зупинилися, а неефективність знову повернулася.

Китайський експорт в Америку розвалився. Експорт країни в інші частини світу теж скоротився. Тим часом, десятки великих компаній - від Google до Dell - скорочують або закривають своє виробництво в Китаї, посилюючи сповільнення і змінюючи глобальні ланцюги поставок. Найгірше для майбутнього китайської економіки те, що загальний борг країни включно з корпоративним, державним і боргом домогосподарств тепер сягає 300% від ВВП. І більша його частина застрягла в непрозорих і складних транзакціях, які можуть стати справжньою бомбою.

Але не лише Китай зіштовхнувся з економічними муками. У розвинутих країнах, таких як Південна Корея і Японія, триває економічна млявість попри роки реформ. Індія, яка раніше стрімко зростала, тепер демонструє на половину менший темп. Її здатність нарощувати середній клас тепер теж під питанням.

Такі страхи нависли над всією Південно-Східною Азією. Економіка – лише частина проблеми. Нинішні спроби Китаю придушити демократії Гонконгу і Тайваню викривають те, наскільки крихка політична стабільність в регіоні насправді.

Демократичні протести в Гонконзі тривають вже сім тижнів, наближаючи небезпечний момент, коли Пекіну доведеться подумати над вторгненням. Якщо він відправить армію, щоб відновити порядок, це може призвести до найбільш кривавої бійні з часів подій на площі Тяньаньмень 30 років тому.

Навіть стійкі демократії Азії запливають у небезпечні води. Японія і Південна Корея опинилися небезпечно близько до повного розриву відносин. Сеул продовжує через свої суди просувати питання, які лишилися після Другої світової війни. Токіо відповідає тим, що скорочує хімічні поставки, критично важливі для корейської промисловості електроніки. У 2018 році Японія звинуватила Південну Корею в тому, що її військовий корабель націлив радар контролю вогню на японський патрульний літак. Це майже призвело до військової кризи. Тим часом, В’єтнам веде конфлікт проти Китаю через видобуток нафти в Південно-Китайському морі.

Всупереч популярній точці зору, майбутнє не буде азійським. Надто багато ключових індикаторів у регіоні рухаються в неправильному напрямку.

Поставши перед глибокими й давніми проблемами, народам Азії буде важко збудувати кращі умови життя. А уряди будуть змушені помітити, що їхні можливості обмежені структурними слабкостями й дипломатичними диспутами.

В довгостроковій перспективі Азія буде переживати підйоми і падіння в економічному зростанні, а також періоди співпраці для боротьби з кризою. Рівно так само, як і всі інші регіони. Не маючи глобального лідерства, азійські уряди й бізнес будуть шукати нові ідеї і реформи в більш успішних регіонах по всьому світу.

Це дає можливість США вплинути на формування майбутнього Азії, штовхаючи її до більшої відкритості й стабільності, погоджуючись працювати з тими, хто цього хоче, а також підтримуючи мільйони людей з прагненням збудувати більш вільний і заможний регіон.

Наші інтереси: 

Аналізувати глобальні події і бачити тенденції світового розвитку.

Гравець: 
Олена Каганець
 
Форум Підтримати сайт Довідка