Ускладнення ділових зв’язків під час «пандемії», стрімке зростання попиту після «пандемії», російсько-українська війна, розтягнутість і вразливість ланцюжків поставок, несприятлива погода – ось основні фактори, що викликають дефіцит.
У діловому виданні «Bloomberg» вийшла стаття з цікавою інформацією про проблему дефіциту деяких товарів, яка зачіпає благополучні країни. Само собою, це не можна порівнювати з тотальним дефіцитом у пізньому СРСР, коли дефіцитом було взагалі все. Зараз мова йде тільки про окремі групи товарів та брендів, які є культовими, але через їхню нестачу доводиться шукати заміну.
За останні кілька місяців багато, здавалося б, випадкових продуктів стали надзвичайно дорогими або реально дефіцитними. Сюди входять листя салату в Австралії, цибуля та салямі в Японії та навіть пиво в пляшках у Німеччині, що змушує підприємства шукати альтернативи, щоб нагодувати своїх клієнтів.
Проблема зазвичай не стільки у відсутності самого продукту, скільки в розтягнутому глобальному ланцюжку поставок. Це вихор факторів, від несприятливої погоди та пандемії до геополітичної напруженості та відновлення попиту після глобальних «локдаунів».
Коли виробники не можуть виготовити достатню кількість скляних пляшок та алюмінієвих банок, це спричиняє здатність людей купувати такі речі, як газована вода та пиво. Дефіцит транспортних контейнерів і жорсткий ринок праці додають проблем ланцюга поставок. Вторгнення Росії в Україну загострило ці проблеми, припинивши постачання зерна та кулінарної олії та спричинивши різке зростання цін на харчові продукти та енергоносії.
У статті наводяться приклади товарів, які стали дефіцитом у різних країнах.
Так, наприклад, любителі пляшкового пива в Німеччині стикаються з нестачею пляшок, частково через війну в Україні, яка забезпечує пивоварів склом.
Виробник культового соусу «Sriracha» Huy Fong Foods Inc. був змушений призупинити виробництво через брак перцю чилі.
Нестача попкорну в США стала джерелом занепокоєння відвідувачів кінотеатрів. Мало того, що не вистачає кришечок, стаканчиків та паперових пакетів, фермери також можуть відмовитися від кукурудзи, щоб перейти на більш прибуткові культури.
Дефіцит салату в Австралії спонукав KFC покласти капусту в свої бургери. Гігант швидкого харчування посилається на перебої в ланцюжках поставок після сильної повені в деяких регіонах на початку цього року.
У Великобританії McDonald’s змушений був класти в свої бургери один шматочок помідора замість двох. Дефіцит помідорів пов’язаний з високою вартістю опалення теплиць газом.
Глобальна нестача картоплі навіть потрапила в заголовки газет після того, як McDonald's змушений був припинити продажі великої картоплі-фрі в кількох країнах, оскільки ланцюжок поставок сповільнив поставки. Сінгапурські ресторани KFC замінили картоплю фрі вафельним гешем. У Кенії, коли в KFC закінчилася картопля фрі через затримки доставки, користувачі соціальних мереж закликали бойкотувати мережу швидкого харчування за те, що вона не використовує картоплю місцевого походження.
Саме дивно, що в цій статті в «Bloomberg» показано наявність проблеми, проте немає висновків, рекомендацій, спроб пошуку рішень тощо. Закінчується стаття цитатою одного бізнес-аналітика, котрий сказав, що бізнес-лідерам потрібно переосмислити, як і де вони виробляють і як і куди доставляють продукцію. Завдяки новітнім технологіям та кращому плануванню вони можуть зменшити потенційні затримки, втрачені доходи та «постійне гасіння пожежі», щоб впоратися з дефіцитом.
Ну що ж, я трохи доповню від себе. Бізнес-гигантам дійсно потрібно переосмислити, де і як виробляти та куди і як постачати продукцію. І намагатися якнайбільше «втягувати» у свої ланцюги місцеві бізнеси, щоб максимально спрощувати питання поставок. По можливості переносити виробничі потужності ближче до місця споживання. Завжди мати «запасні варіанти» постачання, на випадок проблем в когось із постачальників. Як каже давня ділова мудрість: «Не складайте всі яйця в один кошик».
А от на рівні держави я б порадив максимально сприяти малому і середньому бізнесу. Максимально спростити правила, по можливості максимально спростити систему оподаткування, звести до мінімуму перелік дозвільних документів тощо. Бо саме малий бізнес має найбільшу гнучкість при зміні зовнішніх умов. Саме малий бізнес може максимально швидко змінювати пріоритети та підлаштовуватися до попиту, який змінився. От тоді й проблеми дефіциту не буде, бо одразу з’являтимуться відповідні альтернативи.
Наші інтереси:
Проблема дефіциту може зачепити будь-яку країну. Щоб цього уникнути, бажано максимально полегшити ведення бізнесу – і приватна ініціатива малого і середнього бізнесу швидко заповнить всі лакуни, які не зможе оперативно закрити великий та державний бізнеси.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Дефіцит пива і попкорну: глобальна проблема постачання – як її розв'язати (+відео)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Ускладнення ділових зв’язків під час «пандемії», стрімке зростання попиту після «пандемії», російсько-українська війна, розтягнутість і вразливість ланцюжків поставок, несприятлива погода – ось основні фактори, що викликають дефіцит.
20220624beer.jpg
У діловому виданні «Bloomberg» вийшла стаття з цікавою інформацією про проблему дефіциту деяких товарів, яка зачіпає благополучні країни. Само собою, це не можна порівнювати з тотальним дефіцитом у пізньому СРСР, коли дефіцитом було взагалі все. Зараз мова йде тільки про окремі групи товарів та брендів, які є культовими, але через їхню нестачу доводиться шукати заміну.
За останні кілька місяців багато, здавалося б, випадкових продуктів стали надзвичайно дорогими або реально дефіцитними. Сюди входять листя салату в Австралії, цибуля та салямі в Японії та навіть пиво в пляшках у Німеччині, що змушує підприємства шукати альтернативи, щоб нагодувати своїх клієнтів.
Проблема зазвичай не стільки у відсутності самого продукту, скільки в розтягнутому глобальному ланцюжку поставок. Це вихор факторів, від несприятливої погоди та пандемії до геополітичної напруженості та відновлення попиту після глобальних «локдаунів».
Коли виробники не можуть виготовити достатню кількість скляних пляшок та алюмінієвих банок, це спричиняє здатність людей купувати такі речі, як газована вода та пиво. Дефіцит транспортних контейнерів і жорсткий ринок праці додають проблем ланцюга поставок. Вторгнення Росії в Україну загострило ці проблеми, припинивши постачання зерна та кулінарної олії та спричинивши різке зростання цін на харчові продукти та енергоносії.
У статті наводяться приклади товарів, які стали дефіцитом у різних країнах.
Так, наприклад, любителі пляшкового пива в Німеччині стикаються з нестачею пляшок, частково через війну в Україні, яка забезпечує пивоварів склом.
Виробник культового соусу «Sriracha» Huy Fong Foods Inc. був змушений призупинити виробництво через брак перцю чилі.
Нестача попкорну в США стала джерелом занепокоєння відвідувачів кінотеатрів. Мало того, що не вистачає кришечок, стаканчиків та паперових пакетів, фермери також можуть відмовитися від кукурудзи, щоб перейти на більш прибуткові культури.
Дефіцит салату в Австралії спонукав KFC покласти капусту в свої бургери. Гігант швидкого харчування посилається на перебої в ланцюжках поставок після сильної повені в деяких регіонах на початку цього року.
У Великобританії McDonald’s змушений був класти в свої бургери один шматочок помідора замість двох. Дефіцит помідорів пов’язаний з високою вартістю опалення теплиць газом.
Глобальна нестача картоплі навіть потрапила в заголовки газет після того, як McDonald's змушений був припинити продажі великої картоплі-фрі в кількох країнах, оскільки ланцюжок поставок сповільнив поставки. Сінгапурські ресторани KFC замінили картоплю фрі вафельним гешем. У Кенії, коли в KFC закінчилася картопля фрі через затримки доставки, користувачі соціальних мереж закликали бойкотувати мережу швидкого харчування за те, що вона не використовує картоплю місцевого походження.
Саме дивно, що в цій статті в «Bloomberg» показано наявність проблеми, проте немає висновків, рекомендацій, спроб пошуку рішень тощо. Закінчується стаття цитатою одного бізнес-аналітика, котрий сказав, що бізнес-лідерам потрібно переосмислити, як і де вони виробляють і як і куди доставляють продукцію. Завдяки новітнім технологіям та кращому плануванню вони можуть зменшити потенційні затримки, втрачені доходи та «постійне гасіння пожежі», щоб впоратися з дефіцитом.
Ну що ж, я трохи доповню від себе. Бізнес-гигантам дійсно потрібно переосмислити, де і як виробляти та куди і як постачати продукцію. І намагатися якнайбільше «втягувати» у свої ланцюги місцеві бізнеси, щоб максимально спрощувати питання поставок. По можливості переносити виробничі потужності ближче до місця споживання. Завжди мати «запасні варіанти» постачання, на випадок проблем в когось із постачальників. Як каже давня ділова мудрість: «Не складайте всі яйця в один кошик».
А от на рівні держави я б порадив максимально сприяти малому і середньому бізнесу. Максимально спростити правила, по можливості максимально спростити систему оподаткування, звести до мінімуму перелік дозвільних документів тощо. Бо саме малий бізнес має найбільшу гнучкість при зміні зовнішніх умов. Саме малий бізнес може максимально швидко змінювати пріоритети та підлаштовуватися до попиту, який змінився. От тоді й проблеми дефіциту не буде, бо одразу з’являтимуться відповідні альтернативи.
Проблема дефіциту може зачепити будь-яку країну. Щоб цього уникнути, бажано максимально полегшити ведення бізнесу – і приватна ініціатива малого і середнього бізнесу швидко заповнить всі лакуни, які не зможе оперативно закрити великий та державний бізнеси.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта