Насправді расизм - це не добре і не погано, а просто знання. Як математика чи фізика. Бо раси - це етапи розвитку певних етносів. І всі їх мають пройти. Якщо захочуть.

Добре Знання, окрім нагірної проповіді не дуже схоже на покрокову інструкцію. То можна зробити короткий конспект для більшого розуміння, чи тут важливі інші чинникі?

Вітаю, Валерію!

Ще раз перечитав статтю і повністю підтримую, але є АЛЕ.
Пропозиції ти направляєш владі, яка апріорі цього робити не буде, навіть якщо ти станеш міністром демографії.
Гасла сильні. Якщо ти з ними вийдеш на вибори будь-якого рівня, тебе підтримують люди, і не тільки я.
Можливо, знайдеться партія, що теж профінансує твої ідеї.
Якщо дозволиш, напишу на ел. пошту, - поговоримо.

<blockquote><strong>Ігор Каганець wrote:</strong> Переселення в зовсім новеньке житло</blockquote>

Я теж подумав, що цікаво було би періодично міняти власне житло, а разом з тим з'явилось багато проблем, то цей процес варто було би якось організувати, централізувати. Для переселенців з окупованих територій будуються спеціальні містечка, і це пом'якшуэ їхні проблеми. Але так само можна робити і для інших. Якби це були наші прихльники, то гарно було би переселяти їх і нові житла в одном місці. То спочатку побудувати, а вже потім запрошувати.

До речі, трипільці переселялися в новобудові бутинки, що означає: спочатку будували нове, а вже потім спалювали старе. Це зовсім інший погляд, а не то, що ми думали раніше: мовляв, перш ніх придбати новий одяг, треба звільнити шафу від сторого. Придбане нове саме витіснить старе і зі шафи, і зі голови. Навіть друзям треба роздарувати старе лише після набуття нового. Те ж саме стосується оновлення свідомості: старе вискочить саме, коли на його місце прийде нове.

Чи не буде такого, що нове вже є, а старе теж затрималось? Можливо. музеї для того і потрібні, і не лише мистецькі.

Чи могли трипільці розбивати стару кераміку після чи перед переїздом? Можливо і таке, якщо вони вміли матеріалізацувати кращі зразкі минулого.