політологія

Те, що у столиці і в Україні в цілому коїться повна сваволя в основоположному для всіх земельному питанні невідомо хіба що нашому „гаранту” Конституції. Якщо ж він про це знає, але нічого не робить, то чи виконує він свої конституційні обов’язки? Чи може він і надалі залишатися на цій посаді і утримуватися за рахунок громадян, які сплачують за гарантування своїх прав у цій державі податки? Чи можна, чи треба таку людину переобирати на другий термін президентства? Відповідь, як на мене, очевидна...

Неодноразово проанонсований Президентом 2008 рік, як рік нової Конституції, постукав у двері Указом "Про створення Національної конституційної ради". У передчутті "наворочених" новорічних свят українські медіа відверто недооцінили цей крок. Однак ті, хто з власної волі чи за виробничою необхідністю дивитиметься й слухатиме, що скаже Президент України громадянам під новорічне шампанське, обов'язково почують, що 2008 рік буде не просто Новим, а – роком Нової Конституції.

Колишні „фашистські” науки геополітика і геостратегія у нас не в пошані. Воно й не дивно: „перелякані ортодокси” неукраїнського політикуму України як вогню бояться чогось справжнього, правдивого, відвертого. Навчені у ВНЗ Радянського Союзу, вони і донині на підсвідомому рівні як чорт від ладану тікають від усіх „фашистських” і „буржуазних” „лженаук”, куди вони донині зараховують не лише геополітику, але й генетику, євгеніку, кібернетику, психоінформатику і все інше, що вони збагнути просто фізично не в силі.

У США в 2006 році збільшився відсоток дівчат підліткового віку, які народили, - це відбулося вперше з 1991 року. Крім того, зафіксовано рекордне число незаміжніх жінок, які народили дітей.

Дострокові парламентські вибори знову поставили на порядок денний проблему формування української політичної нації, яка тісно пов’язана зі становленням національної самосвідомості й ідентичності.

Призначення акушера-гінеколога Раїси Богатирьової на посаду секретаря Радбезу могло комусь би і справді здатися абсурдним. Але воно виглядає більш ніж природно на фоні останніх кадрових рішень, коли Мінтрансом ставлять керувати випускника сільгоспакадемії та вищої партійної школи Йосипа Вінського.

Гомосексуалізм... Педерастія... Блакитна любов... Заборонений плід... Як гламурненько іноді виглядають хлопчики з нафарбованими нігтями і підведеними оченятами… Такі милі, такі ранимі... За що ж їм перепадає від грубих, неотесаних гетеро-мужланів?

Що стоїть за антипетлюрівськими демаршами Полтавської мерії? За два місяці вона вдруге «завалила» майбутній пам’ятник видатному землякові — провідникові УНР.

У Грузії розгорілися два скандали. Один пов’язаний зі звинуваченням влади в антисемітизмі, яке пред’явив виборчий штаб кандидата Патаркацишвілі. Інший — із позовом об’єднаної опозиції проти екс-президента Михаіла Саакашвілі.

Нову редакцію Конституції мають створити не політики, а громадянське суспільство через своїх повноважних представників, а ті, що беруть на себе виконання політичних функцій у державі, мусять її дотримуватися.

Парламент, обраний ще 30 вересня (а надворі вже зима), досі не працює! Яка ганьба на увесь світ. А поки всілякі там гаранти сплять, у нас панує сваволя. Дійшло вже до того, що призначаються ледь не двадцяті заступники міністрів, їх терміново перевозять до Києва, їм надаються чудові квартири, призначається височенна платня, в той час як сотні тисяч киян вже втратили всяку надію отримати житло і по три родини мешкає в двокімнатних квартирах. Хіба це не ганьба? Чи у нас право на житло гарантоване Конституцією лише „своїм”?

Не помилюся, коли скажу про те, що важко назвати в Україні видання, котре б так послідовно й наполегливо піднімало на своїх сторінках болючі для нації теми у пошуках відповідей на вічні запитання: хто винен, як жити далі якою є наша історія?

3 грудня на черговому засіданні “Українського клубу” обговорювали тему правої альтернативи і політичних сил поза Парламентом. В темі круглого столу також значилося: “Хто очолить і яка програма?”

Без зайвих пояснень зрозуміло, що самим вигнанням іммігрантів з Європи проблеми Білої раси вирішити не можливо. Важливою є політика сприяння традиційній сім’ї та материнству.

З кожним роком люди, що стоять при кермі української держави, все більше роздмухують питання Голодомору 1932-1933 років. Але чомусь висвітлення цих трагічних подій іде лише в негативному руслі. Нам розказують, як українці вмирали з голоду, як у деяких родинах їли дітей, які жахи терпіли нещасні люди… Але ми ні слова не чуємо про ті селянські повстання, що були на всіх теренах України!