Міністрові внутрішніх справ України панові Луценку вдалося втілити в життя мрію киян, тобто «надерти задницю» панові Черновецькому, інакше іменуємому як мер столиці України.

Вже нині люди, живучи поблизу моря або річки, не можуть навіть вийти на берег — земля куплена.

Я не вірю в український парламентаризм, особливо, коли за кожною десяткою депутатів стоїть тугий гаманець. Який ж це парламентаризм? Це Європа XVIII століття. Відповідальності ніякої. Немає політичного адресата критики. Ми нікого толком не можемо критикувати, бо ми бачимо 450 осіб, які з’ясовують між собою відносини, як на Сорочинському ярмарку, а потім усе це називають державним управлінням.

Ще нічого не отримавши від ЄС, ми віддали йому більше, ніж можна. І хоча ми не маємо депутатів в Європейському парламенті, його рішення мають для нас особливу силу. Для чого ЄС інтегрувати Україну, якщо вона й без того все виконує?

А легко ж у цій державі виконувати передвиборчі обіцянки! От, наприклад, якщо сказати - «покращення вашого життя вже сьогодні!», то ніхто не здивується, а всі зрозуміють, чиє життя сьогодні покращиться. І, якщо говорити про скасування депутатської недоторканості – то ясно, що комусь її і так не треба буде. А якщо обіцяти все вернути – то зрозуміло, що у когось заберуть. Тому, щоб знов не забрали у нас, то треба встати спозаранку та зайняти чергу в Ощадкасі, та вистоятись у ній, та померти…

Ініціативним, працелюбним і цілеспрямованим час нагадати політикуму про своє існування. Інакше вони й надалі залишатимуться чужими на урядовому святі життя.

Те, що у столиці і в Україні в цілому коїться повна сваволя в основоположному для всіх земельному питанні невідомо хіба що нашому „гаранту” Конституції. Якщо ж він про це знає, але нічого не робить, то чи виконує він свої конституційні обов’язки? Чи може він і надалі залишатися на цій посаді і утримуватися за рахунок громадян, які сплачують за гарантування своїх прав у цій державі податки? Чи можна, чи треба таку людину переобирати на другий термін президентства? Відповідь, як на мене, очевидна...

Неодноразово проанонсований Президентом 2008 рік, як рік нової Конституції, постукав у двері Указом "Про створення Національної конституційної ради". У передчутті "наворочених" новорічних свят українські медіа відверто недооцінили цей крок. Однак ті, хто з власної волі чи за виробничою необхідністю дивитиметься й слухатиме, що скаже Президент України громадянам під новорічне шампанське, обов'язково почують, що 2008 рік буде не просто Новим, а – роком Нової Конституції.

Колишні „фашистські” науки геополітика і геостратегія у нас не в пошані. Воно й не дивно: „перелякані ортодокси” неукраїнського політикуму України як вогню бояться чогось справжнього, правдивого, відвертого. Навчені у ВНЗ Радянського Союзу, вони і донині на підсвідомому рівні як чорт від ладану тікають від усіх „фашистських” і „буржуазних” „лженаук”, куди вони донині зараховують не лише геополітику, але й генетику, євгеніку, кібернетику, психоінформатику і все інше, що вони збагнути просто фізично не в силі.

У США в 2006 році збільшився відсоток дівчат підліткового віку, які народили, - це відбулося вперше з 1991 року. Крім того, зафіксовано рекордне число незаміжніх жінок, які народили дітей.

Дострокові парламентські вибори знову поставили на порядок денний проблему формування української політичної нації, яка тісно пов’язана зі становленням національної самосвідомості й ідентичності.

Призначення акушера-гінеколога Раїси Богатирьової на посаду секретаря Радбезу могло комусь би і справді здатися абсурдним. Але воно виглядає більш ніж природно на фоні останніх кадрових рішень, коли Мінтрансом ставлять керувати випускника сільгоспакадемії та вищої партійної школи Йосипа Вінського.

Гомосексуалізм... Педерастія... Блакитна любов... Заборонений плід... Як гламурненько іноді виглядають хлопчики з нафарбованими нігтями і підведеними оченятами… Такі милі, такі ранимі... За що ж їм перепадає від грубих, неотесаних гетеро-мужланів?

Що стоїть за антипетлюрівськими демаршами Полтавської мерії? За два місяці вона вдруге «завалила» майбутній пам’ятник видатному землякові — провідникові УНР.

У Грузії розгорілися два скандали. Один пов’язаний зі звинуваченням влади в антисемітизмі, яке пред’явив виборчий штаб кандидата Патаркацишвілі. Інший — із позовом об’єднаної опозиції проти екс-президента Михаіла Саакашвілі.