Важливість: 
2
Культура одягу українських націоналістів: Євген Коновалець, Андрій Мельник, Степан Бандера

Навіть якщо політик виходить з брудних окопів війни, рано чи пізно він одягає модний костюм і краватку.

Євге́н Мих́айлович Конова́лець (14 червня 1891, с. Зашків, нині Жовківський район, Львівська область, Україна — 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди) — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929), один із ідеологів українського націоналізму. Убитий кадровим співробітником НКВС Павлом Судоплатовим у 1938 році.


Євген Коновалець – студент на правничому факультеті Львівського університету, 1910-ті роки.

Євген Коновалець з батьком Михайлом, 1914-1915 рр.

Євген Коновалець у російському полоні. Царицин, 1916-1917 рр.

Євген Коновалець – полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.

Командант Січових Стрільців Євген Коновалець (перший ліворуч) у Шепетівці, жовтень 1919 р.

Зліва направо: Ярослав Чиж, Парасковія Чмола, Василь Кучабський, Таїсія Юрієва, Іван Чмола, Євген Коновалець. Ворохта, 1921 рік.

Зліва направо: Євген Коновалець, Андрій Мельник, Соломія Охримович, Іван Хоменко. Околиці Відня, 1921 рік.

Зліва направо. Стоять: Євген Коновалець, невідома, Зенон Кузеля, Ольга Кузеля, Ольга Коновалець, Омелян Сеник, Ріко Ярий, Степан Федак-молодший (виконавець замаху на Ю. Пілсудського у 1921 р.). Сидять: невідома, Юліан Головінський, Ольга Яра. Берлін 1927 р.

Євген Коновалець із сином Юрком (орієнтовно 1927 р.).

Провідник ОУН полковник Євген Коновалець.

Провідник ОУН Євген Коновалець (в центрі) з соратниками.

Світлина з паспорту Євгена Коновальця, 1935 р.


Андрі́й Атанасович Ме́льник (12 грудня 1890, Воля Якубова, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 1 листопада 1964, Кельн, Німеччина) — полковник армії Української Народної Республіки, військовий і політичний діяч, один з найближчих соратників Євгена Коновальця. Організатор формації Січових Стрільців у Києві, один з організаторів Української військової організації. З 1938 — голова Проводу ОУН.

У 1932–1938 — член правління видавничої спілки «Діло», у 1933–1938 — голова Головної Ради Католицької Акції Української Молоді "Орли", член Товариства українських комбатантів "Молода Громада". У 1934 — член сеньйорату УВО та голова Сенату ОУН.

Після вбивства Євгена Коновальця 23 травня 1938 став головою Проводу Українських Націоналістів (ПУН). 26 серпня 1939 року в Римі відбувся ІІ Великий збір Українських націоналістів, що ухвалив політичну програму Організації українських націоналістів, проголошено український націоналізм ідеологією ОУН, встановлено потребу розбудови устрою Української держави на засадах націократії, головою ОУН надалі обрано А. Мельника.

У роки німецької окупації України Мельник послідовно відстоював ідею створення української незалежної держави, за що потрапив під арешт, з 26 лютого 1944 р. був ув'язнений в концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення (1945) жив у Німеччині та в місті Клерво в Люксембурзі. У 1947 на Третьому Великому Зборі Українських Націоналістів Мельник обраний довічним головою ПУН.


Поручник УСС Андрій Мельник, 1914.

Голова Проводу ОУН, полковник Андрій Мельник.

Андрій Мельник, довічний Голова ПУН.

Андрій Мельник, довічний Голова ПУН.


Степан Андрійович Бандера (1 січня 1909, с. Старий Угринів, нині Калуського району, Івано-Франківська область, Україна — 15 жовтня 1959, Мюнхен, Баварія, ФРН) — український політичний діяч, один із ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття. Разом з Ріхардом Яри організував розкол в ОУН і очолив Провід ОУН (р); організував фізичний терор проти колишніх товаришів по організації, що залишилися під проводом А. Мельника. Убитий агентом КГБ Богданом Сташинським у 1959 р.


Степан Бандера. Студентське фото, 1928 р.

Степан Бандера. 30-і роки ХХ ст.

Степан Бандера після звільнення з польської в'язниці. 1939-й рік.

Степан Бандера під час створення ОУН (р). Польща, 1941 р.

Степан Бандера після звільнення з концтабору. Німеччина, 1946 р.

Документ на право проживання у Німеччині, виданий Степану Бандері на ім’я Степана Попеля у 1945 році.

Документ на право проживання у Німеччині, виданий Степану Бандері на ім’я Степана Попеля у 1950 році.

Розшукова справа радянських спецслужб на Степана Бандеру.

Степан Бандера в кінці 1950-х років. Німеччина.


Наші інтереси: 

Знати все про лідерів національно-визвольної боротьби за свободу України.

Гравець: 
Володимир Федько
145

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка