Зображення користувача Володимир Федько.
Володимир Федько
497

Культура одягу українських націоналістів: Євген Коновалець, Андрій Мельник, Степан Бандера

Важливість: 
2

Навіть якщо політик виходить з брудних окопів війни, рано чи пізно він одягає модний костюм і краватку.

Євге́н Мих́айлович Конова́лець (14 червня 1891, с. Зашків, нині Жовківський район, Львівська область, Україна — 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди) — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929), один із ідеологів українського націоналізму. Убитий кадровим співробітником НКВС Павлом Судоплатовим у 1938 році.


Євген Коновалець – студент на правничому факультеті Львівського університету, 1910-ті роки.

Євген Коновалець з батьком Михайлом, 1914-1915 рр.

Євген Коновалець у російському полоні. Царицин, 1916-1917 рр.

Євген Коновалець – полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.

Командант Січових Стрільців Євген Коновалець (перший ліворуч) у Шепетівці, жовтень 1919 р.

Зліва направо: Ярослав Чиж, Парасковія Чмола, Василь Кучабський, Таїсія Юрієва, Іван Чмола, Євген Коновалець. Ворохта, 1921 рік.

Зліва направо: Євген Коновалець, Андрій Мельник, Соломія Охримович, Іван Хоменко. Околиці Відня, 1921 рік.

Зліва направо. Стоять: Євген Коновалець, невідома, Зенон Кузеля, Ольга Кузеля, Ольга Коновалець, Омелян Сеник, Ріко Ярий, Степан Федак-молодший (виконавець замаху на Ю. Пілсудського у 1921 р.). Сидять: невідома, Юліан Головінський, Ольга Яра. Берлін 1927 р.

Євген Коновалець із сином Юрком (орієнтовно 1927 р.).

Провідник ОУН полковник Євген Коновалець.

Провідник ОУН Євген Коновалець (в центрі) з соратниками.

Світлина з паспорту Євгена Коновальця, 1935 р.


Андрі́й Атанасович Ме́льник (12 грудня 1890, Воля Якубова, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 1 листопада 1964, Кельн, Німеччина) — полковник армії Української Народної Республіки, військовий і політичний діяч, один з найближчих соратників Євгена Коновальця. Організатор формації Січових Стрільців у Києві, один з організаторів Української військової організації. З 1938 — голова Проводу ОУН.

У 1932–1938 — член правління видавничої спілки «Діло», у 1933–1938 — голова Головної Ради Католицької Акції Української Молоді "Орли", член Товариства українських комбатантів "Молода Громада". У 1934 — член сеньйорату УВО та голова Сенату ОУН.

Після вбивства Євгена Коновальця 23 травня 1938 став головою Проводу Українських Націоналістів (ПУН). 26 серпня 1939 року в Римі відбувся ІІ Великий збір Українських націоналістів, що ухвалив політичну програму Організації українських націоналістів, проголошено український націоналізм ідеологією ОУН, встановлено потребу розбудови устрою Української держави на засадах націократії, головою ОУН надалі обрано А. Мельника.

У роки німецької окупації України Мельник послідовно відстоював ідею створення української незалежної держави, за що потрапив під арешт, з 26 лютого 1944 р. був ув'язнений в концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення (1945) жив у Німеччині та в місті Клерво в Люксембурзі. У 1947 на Третьому Великому Зборі Українських Націоналістів Мельник обраний довічним головою ПУН.


Поручник УСС Андрій Мельник, 1914.

Голова Проводу ОУН, полковник Андрій Мельник.

Андрій Мельник, довічний Голова ПУН.

Андрій Мельник, довічний Голова ПУН.


Степан Андрійович Бандера (1 січня 1909, с. Старий Угринів, нині Калуського району, Івано-Франківська область, Україна — 15 жовтня 1959, Мюнхен, Баварія, ФРН) — український політичний діяч, один із ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття. Разом з Ріхардом Яри організував розкол в ОУН і очолив Провід ОУН (р); організував фізичний терор проти колишніх товаришів по організації, що залишилися під проводом А. Мельника. Убитий агентом КГБ Богданом Сташинським у 1959 р.


Степан Бандера. Студентське фото, 1928 р.

Степан Бандера. 30-і роки ХХ ст.

Степан Бандера після звільнення з польської в'язниці. 1939-й рік.

Степан Бандера під час створення ОУН (р). Польща, 1941 р.

Степан Бандера після звільнення з концтабору. Німеччина, 1946 р.

Документ на право проживання у Німеччині, виданий Степану Бандері на ім’я Степана Попеля у 1945 році.

Документ на право проживання у Німеччині, виданий Степану Бандері на ім’я Степана Попеля у 1950 році.

Розшукова справа радянських спецслужб на Степана Бандеру.

Степан Бандера в кінці 1950-х років. Німеччина.


Наші інтереси: 

Знати все про лідерів національно-визвольної боротьби за свободу України.

Поширити цю сторінку: 

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.

Якщо мислити точно, то Степан Бандера був не націоналістом, а ліваком, який здійснював підривну діяльність, а згодом і відвертий терор проти українських націоналістів.

Мабуть тому він виглядає так неестетично.

Праві тяжіють до краси, ліві - до потворності.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Іван Сірко.

Згоден! Зовнішність, багато про що говорить. Бандера, зовнішньо, був низькорослою потворою!

Зображення користувача Володимир Федько.

На мій погляд, Бандера опинився під впливом ідеології "Народної Волі", під романтичним фльором метання бомб та стрілянини з браунінгів "у царських сатрапів". Нічого дивного, оскільки Польща тоді знаходилася в складі Росії, а осередки "Народної Волі" знаходилися не тільки на території Росії. але і в Україні. До речі, представники українського народницького руху в основному не підтримували «Народної Волі», хоча на початку 1880-х рр. В. Мальований, М. Коцюбинський і І. Карпенко-Карий встановили контакти з народовольцями і допомагали групам «Народної Волі».

Степан Бандера - це Андрій Ткачов, один з перших російських марксистів!

(Ленін розхвалював революціонера-народника П. Н. Ткачова, який послужив одним із прототипів для «Бісів» Достоєвського. Про Ткачова, як про першого російського марксиста, писали також Маркс і Енгельс (Твори, 2 видання, Т. 18). А цей Ткачов в порядку революції пропонував «винищити все населення Росії старше 25-річного віку», а іншу частину населення «піддати перевихованню для зміни самої природи людини»).

Для Бандери характерні месіанство і театральність. Театральність під час судового процесу, де він поставив себе в центр уваги; театральність в проголошенні Акту 30 червня 1941 року та проголошенні відновлення Української Держави. Хоча, в цьому дійстві Бандера не проявив мужності і не взяв участі особисто, передбачаючи можливий арешт.

Терор проти колишніх товаришів. які залишилися вірними Організації і Провіднику Андрію Мельнику - ганебна сторінка в історії ОУН(р). Фактично бандерівці визнали своїх колишніх товаришів - мельниківців - більшими ворогами України, ніж комуністів! Залишається і досі таємницею, ХТО КОНКРЕТНО здійснював терористичні акти!? За джерелами, які досі не викликають сумнівів, після розколу 1940 року бандерівцями було знищено близько 4000 мельниківців! Це величезна кількість людей, розташованих у різних населених пунктах. Нагадаю, що на той час Західна Україна була вже під радянською окупацією, а Польща - під німецькою. На цих територіях посилено працювали спецпідрозділи НКВС та Гестапо і німецької польової жандармерії.

Ризикну висунути версію, що ліквідацією (убивством) мельниківців займалися спеціальні "летючі загони НКВС" на зразок аналогічних загонів, що діяли на території Іспанії в 1936-1937 рр., винищуючи "троцкістів".

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Володимир Федько.

Декілька друзів вже встигли запитати мене в новорічних розмовах:
Чому я почав новий рік з такої незвичної теми для моїх публікацій, як одяг?
Відповім коротко: тому, що тема одягу теж займає важливе місце в дослідженнях НДІ Третього Райху!

В націоналістичних країнах – США і Німеччині, – зовнішньому вигляду людини приділялося багато уваги. Підтягнутість; костюм, що добре сидить на статурі; акуратна зачіска; відкритий погляд і щира посмішка – були візитною карткою людини арійського складу. Незіпсована свідомість, чисті помисли, освіченість, духовність і патріотизм – свідчили, що перед вами справжній Арієць.
Виходячи з цього, ми і заклали в напрямки наших досліджень тему одягу і моди.

Головні напрямки наших досліджень:

  • світогляд та ідеологія;
  • релігія і віровчення;
  • екологія;
  • народне здоров’я і демографія;
  • виховання дітей і молоді, плекання національної еліти;
  • освіта і наука;
  • заохочення творчості;
  • соціальна організація;
  • державне управління;
  • економіка, бізнес, фінанси;
  • благодійність;
  • мистецтво і краса;
  • дизайн і мода;
  • туризм і народна дипломатія.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!