Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
1805

Наполеон Гілл. Розмови з ангелом: три найголовніші ідеї

Категорія:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
5 - Наша стратегія

Написана у 1938 році, книга «Outwitting the Devil» була опублікована лише у 2011 році, тобто через 73 роки. Чому автор не наважився видати її за свого життя? 

171015-napoleongill.jpg

Наполеон Гілл
Наполеон Гілл (англ. Napoleon Hill, 26 жовтня 1883 року – 8 листопада 1970) – американський автор в області «нової думки», один з творців сучасного жанру «самодопомога» (англ. Self-help book).

Як ми вже з’ясували, після європейської Реформації аріянство зосередилося в США і продовжило розвиток у формі «філософії успіху» і «нового мислення». Напрацювання американських мислителів можуть принести багато користі для сучасного аріянства, бути для нас важливим джерелом знань.

Одним з основоположників «нового мислення» став Чарльз Ганел (Charles Francis Haanel, 1866–1949), який у 1912 році видав свою знамениту книжку «Система Майстер-ключ» (The Master Key System) – див.: Майстер-ключ. Чарльз Френсіс Ганел (текст книги в перекладі з англійської Леоніда Українця).

Другим видатним творцем філософії успіху є Наполеон Гілл (Napoleon Hill, 1883–1970), який у 1937 році опублікував свій бестселер «Думай і багатій» (англ. Think and Grow Rich). Проте нас більше цікавить інша, значно менш відома книга цього автора, а саме «Перехитри диявола: секрет свободи і успіху» (Outwitting the Devil: The Secret to Freedom and Success). Написана у 1938 році, вона була опублікована лише у 2011 році, тобто через 73 роки. 

Знання, викладені у книзі, автор подав у вигляді розмови з дияволом. Начебто автор піднявся настільки високо у власному розвитку, що примусив диявола відверто розповісти про свої хитрощі.

Проте в ході  допиту диявол сам допомагає осягнути тонкощі своєї діяльності. Врешті-решт проникливий читач розуміє, що «одкровення диявола» – це лише літературний прийом для оприлюднення глибинних знань.

Звідки Наполеон Гілл міг їх отримати? Судячи з його біографії, своє життя він прожив у просторах боротьби і пригод – з кількома великими злетами і падіннями. Це дозволяє припустити, що згадані знання мають не внутрішнє, а зовнішнє походження.

З одного боку, готуючи свою попередню працю «Думай і багатій», він спілкування з сотнями просвітлених людей усього світу. За 20 років він опитав близько 500 мільйонерів, щоб сформулювати з їхніх думок власну формулу успіху. Очевидно, що від них він багато чого навчився.

З другого боку, Наполеон Гілл спілкувався з «духами», про що пізніше написав у книзі «Grow Rich!: With Peace of Mind» (1967). Істоти, які приносять людям світлі знання з духовного світу, називаються «ангелами» («янголами», «вісниками», від «ян» – новий, «гол» – голос, логос, знання, вість). На відміну від людей, ангели не мають божественного ядра. Якщо використовувати сучасні аналогії, то можна сказати, що ангели – це «інформаційні роботи» духовного світу.

Знання, отримані Наполеоном Гіллом, набагато випередили свій час. Так чому автор не наважився їх оприлюднити? Тому що отримав від «диявола» попередження – і поставився до нього з усією серйозністю. Ось що сказав «диявол»:

«Якщо ти опублікуєш мої визнання в книзі, то вона буде заборонена для читання в школах. Вона буде у чорному списку в більшості релігійних лідерів. Батьки будуть ховати її від дітей. Журналісти не наважаться написати про неї відгуки. Ніхто не буде любити тебе і твою книгу, за винятком самостійно мислячих людей. А ти знаєш, як мало їх залишилося».

У наступних публікаціях ми докладно розглянемо і обговоримо зміст книги «Перехитри диявола». А поки що поміркуймо над трьома ідеями, які, можливо, є найважливішими в цій книзі.

1. Найбільший набуток людини – ясна життєва мета. Диявол не має доступу до людини, яка має мету і наполегливо йде до неї. Таких людей не більше 2%. Відповідно, решта 98% не мають ясної мети і в більшій чи меншій мірі перебувають під контролем диявола.

2. Найпотужніший інструмент диявольського панування – страх. Із людиною, яку вдалося залякати, можна робити що завгодно.

3. Невдачі так само важливі в нашому житті, як і успіхи. Проте вигоди з невдач отримують тільки ті люди, які спроможні спостерігати за собою (гомо дуплекс). Головна користь невдач у тому, що вони показують наш реальний рівень розвитку, виявляють наші помилки і допомагають зруйнувати наші шкідливі звички, відкриваючи цим для нас нові обрії.   

Продовження: Читаючи Наполеона Гілла: найбільший здобуток людини – ясна життєва мета

А тим часом в Америці: 

Наші інтереси: 

Вивчаємо механіку життя, набуваємо мудрості. 

Коментарі

Зображення користувача Зірка Вітошинська.

Так, дуже цікаво!

Питання: якщо

"Істоти, які приносять людям світлі знання з духовного світу, називаються «ангелами» («янголами», «вісниками», від «ян» – новий, «гол» – голос, логос, знання, вість). На відміну від людей, ангели не мають божественного ядра. Якщо використовувати сучасні аналогії, то можна сказати, що ангели – це «інформаційні роботи» духовного світу".

тоді чи варто далі молитися "Ангелу Хоронителю мій...", " Мій Ангеле Святий..."?

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Зір Чіткий.

Молитва - це засіб програмування духовних роботів.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Ігор Каганець.

Корисно розмовляти не лише з людьми і ангелами, а й тваринами, рослинами і комп’ютерами, а також своїм тілом і його органами.

Зірка Вітошинська каже:
тоді чи варто далі молитися "Ангелу Хоронителю мій...", " Мій Ангеле Святий..."?

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Зірка Вітошинська.

Розмовляти - це одна річ.
А молитися - зовсім інша!

Тоді так виглядає, що молячись до робота, ми віддаємо йому свою долю, безпеку!? Чи це не поведінка того ж юдохрИстиянського раба?

1) "Мій Ангеле Святий, небесний Друже мій, веди мене до Бога, бо це моя дорога. Усе мене пильнуй, від злого порятуй, я свято хочу жити, і Богові служити".

2) "Ангелу Хоронителю мій, ти все при мені стій! Рано, ввечір, в день, уночі, будь мені до помочі...".

Ігор Каганець каже:
Корисно розмовляти не лише з людьми і ангелами, а й тваринами, рослинами і комп’ютерами, а також своїм тілом і його органами.

Зірка Вітошинська каже:<blockquote class="bb-quote-body">
тоді чи варто далі молитися "Ангелу Хоронителю мій...", " Мій Ангеле Святий..."?</blockquote>

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Ігор Каганець.

Молитва - це розмова з безтілесною сутністю.

Три головні різновиди молитви - подяка, славлення, прохання.

Ще один вид - ствердження: "Я свято хочу жити!" Але це вже скоріше молитва до внутрішнього бога.

Про різновиди молитов.

Зірка Вітошинська каже:
Розмовляти - це одна річ.
А молитися - зовсім інша!
Тоді так виглядає, що молячись до робота, ми віддаємо йому свою долю, безпеку!? Чи це не поведінка того ж юдохрИстиянського раба?
1) "Мій Ангеле Святий, небесний Друже мій, веди мене до Бога, бо це моя дорога. Усе мене пильнуй, від злого порятуй, я свято хочу жити, і Богові служити".
2) "Ангелу Хоронителю мій, ти все при мені стій! Рано, ввечір, в день, уночі, будь мені до помочі...".

Ігор Каганець каже:<blockquote class="bb-quote-body">Корисно розмовляти не лише з людьми і ангелами, а й тваринами, рослинами і комп’ютерами, а також своїм тілом і його органами.
Зірка Вітошинська каже:&lt;blockquote class="bb-quote-body"&gt;
тоді чи варто далі молитися "Ангелу Хоронителю мій...", " Мій Ангеле Святий..."?&lt;/blockquote&gt;
</blockquote>

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Зірка Вітошинська.

Дякую, Ігоре! Я проочила цю промовисту статтю !

Зовнішні молитви може слід оновити, так, як ти це почав робити (наприклад, з «Отше наш»...).
А може поступово відходитимемо від них, оскільки прагнемо розвивати свого внутрішнього Бога? І маємо відповідні внутрішні молитви у виді Живого Слова?

Ігор Каганець каже:
Молитва - це розмова з безтілесною сутністю.
Три головні різновиди молитви - подяка, славлення, прохання.
Ще один вид - ствердження: "Я свято хочу жити!" Але це вже скоріше молитва до внутрішнього бога.
<a href="https://www.ar25.org/node/37718" class="bb-url" rel="nofollow">Про різновиди молитов</a>.

Зірка Вітошинська каже:<blockquote class="bb-quote-body">Розмовляти - це одна річ.
А молитися - зовсім інша!
Тоді так виглядає, що молячись до робота, ми віддаємо йому свою долю, безпеку!? Чи це не поведінка того ж юдохрИстиянського раба?
1) "Мій Ангеле Святий, небесний Друже мій, веди мене до Бога, бо це моя дорога. Усе мене пильнуй, від злого порятуй, я свято хочу жити, і Богові служити".
2) "Ангелу Хоронителю мій, ти все при мені стій! Рано, ввечір, в день, уночі, будь мені до помочі...".
Ігор Каганець каже:&lt;blockquote class="bb-quote-body"&gt;Корисно розмовляти не лише з людьми і ангелами, а й тваринами, рослинами і комп’ютерами, а також своїм тілом і його органами.
Зірка Вітошинська каже:&amp;lt;blockquote class="bb-quote-body"&amp;gt;
тоді чи варто далі молитися "Ангелу Хоронителю мій...", " Мій Ангеле Святий..."?&amp;lt;/blockquote&amp;gt;
&lt;/blockquote&gt;
</blockquote>

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Володимир Самотий.

Для мене молитва і розмова це одне і теж. Точніше я завжди розмовляю власним текстом, а не написаним кимось.

ВС

Зображення користувача Зірка Вітошинська.

Значить - розмовляєш молитовно і палко :)

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Еней Харалужний.

Дуже цікава стаття! І це дуже добре, що цих мислителів починають перекладати українською.
Зацікавило більш грунтовніше ознайомлення із цією людиною і його працями.

Інформація - це те, що приховується.
Все інше - реклама.

Зображення користувача Валерій Швець.

Духовний прорив в розумінні бога без опертя на попередній досвід людства не матиме потрібної для тотальної перемоги сили. Чому іудохристиянство таке, яким ми його бачимо сьогодні? Чому майже згас порив земних людей бути як боги? Чому більшість з них задовольняється статусом раба божого? Яким було полум'я високих ідей? Де ще тліють його залишки? Пане Ігоре! Те, що Ви робите, дуже потрібно.

Зображення користувача Алекс Гун.

Чекаю продовження. Це дуже корисно для тих, хто прагне розвиватися.

Зображення користувача Бард Рой.

Найголовніший мій ворог - Диявол. А що треба робити з ворогом (принаймні, з найголовнішим), згідно Святого Письма? Правильно, його треба полюбити! А не цькувати і ненавидіти - як наставляють, з подання Дітей Диявола - юдеїв, провідні світові, з понтом, ре-ліґії. Адже ж Бог - то є любов. І допоки люди будуть його цькувати і ненавидіти - допоки він і буде Князем світу сього, і жиди (Дити Диявола) будуть жирувати на цій ненависті і страхові. Лиш любов до нього зніме з нього "повноваження", покладені на нього Творцем. Між іншим - до превеликої радости цього вірного Господнього "виконроба". Ось чому я люблю Диявола.

Хай буде!

Зображення користувача Миро Продум.

Отямся, Барде! Любов - це бажання розквіту для об’єкта любові і прагнення до єдності з ним.

Диявол - це згусток бруду. Воно тобі треба?

Бард Рой каже:
Найголовніший мій ворог - Диявол. А що треба робити з ворогом (принаймні, з найголовнішим), згідно Святого Письма? Правильно, його треба полюбити! А не цькувати і ненавидіти - як наставляють, з подання Дітей Диявола - юдеїв, провідні світові, з понтом, ре-ліґії. Адже ж Бог - то є любов. І допоки люди будуть його цькувати і ненавидіти - допоки він і буде Князем світу сього, і жиди (Дити Диявола) будуть жирувати на цій ненависті і страхові. Лиш любов до нього зніме з нього "повноваження", покладені на нього Творцем. Між іншим - до превеликої радости цього вірного Господнього "виконроба". Ось чому я люблю Диявола.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Бард Рой.

У тому-то й річ, що воно мені не треба. Тож, полюбивши цей згусток бруду, я його нейтралізую, знежирюю, знеболюю. Тобто, знесилюю. Адже, цей згусток нічого і ніколи не робив всупереч (і не порадившись) із Творцем, який сам по собі ніяк не може бути злом. Бо ж Він - любов! А як тоді відділити зерна від полови? От Він і поклав цю функцію на Диявола - перевіряльщика людства на вшивість випробуваннями на любов.

Миро Продум каже:
Отямся, Барде! Любов - це бажання розквіту для об’єкта любові і прагнення до єдності з ним.
Диявол - це згусток бруду. Воно тобі треба?

Хай буде!

Зображення користувача Володимир Світлий.

Опиратись та ігнорувати краще ніж боротись або підтримувати те ,що не потрібно підримувати. Невігластво найстрашніший демон (ворог) який може бути у середині людини. Любов залиште для себе, своїх близьких і справам які подобаються.

Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.

Зображення користувача Миро Продум.

Чую знайомий улесливий голос диявола.

Диявол (брехун) має ще одне ім’я - сатана (противник). Він ніколи на радиться з Творцем.

Бард Рой каже:
У тому-то й річ, що воно мені не треба. Тож, полюбивши цей згусток бруду, я його нейтралізую, знежирюю, знеболюю. Тобто, знесилюю. Адже, цей згусток нічого і ніколи не робив всупереч (і не порадившись) із Творцем, який сам по собі ніяк не може бути злом. Бо ж Він - любов! А як тоді відділити зерна від полови? От Він і поклав цю функцію на Диявола - перевіряльщика людства на вшивість випробуваннями на любов.

Миро Продум каже:<blockquote class="bb-quote-body">Отямся, Барде! Любов - це бажання розквіту для об’єкта любові і прагнення до єдності з ним.
Диявол - це згусток бруду. Воно тобі треба?
</blockquote>

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Бард Рой.

Чую знайомий улесливий голос диявола.
Диявол (брехун) має ще одне ім’я - сатана (противник). Він ніколи на радиться з Творцем.

Не вважаю себе знавцем Біблії. Але один фрагмент спадає на думку - про Йова щодо якого Бог наставляє Сатану, що йому можна робити з ним, а що ніззя. І Сатік все виконує у строгій відповідности до рекомендацій. Звісно, цей послух можна пояснити жидівськими вставками. Але логіка підказує інше... Янголи вважаються сутностями, які у мільйони разів перевищують людину у силі. А ще - у розумі. А тим більш - Сатана, який для Творця є супер-янгол. Відтак, чи можна припусти, що цей супер-організм пішов супроти свого Батька, не прорахувавши того, чим все закінчиться. От ти, Міро, уявивши себе цим янголом, прикинь, чи попер би ти супроти волі свого Батька?

Хай буде!

Зображення користувача Миро Продум.

Барде, це не ті джерела, яким варто довіряти. Іудейські тексти в цілому написані з позицій Ієгови, який і є дияволом, тобто брехуном і противником.

Про історію знайомства іудеїв з дияволом розповів Ієзекиїл - засновник іудаїзму.

Щодо ангелів (вісників). Згідно з арійською традицією, людина стоїть незмірно вище будь-якого ангела, тому що є носієм божественної сутності.

Ангели не мають цього божественного ядра, яке є джерелом творчості і волі. Тому ангели завжди вважалися "службовими сутностями". Так воно і є.

Якщо заходиш на якийсь продвинутий сайт і з тобою починає спілкуватися якийсь чат-бот (інформаційний робот) - то це і є земний аналог духовного ангела. Звісно, справжні ангели в мільярди разів досконаліші.

Бард Рой каже:
Чую знайомий улесливий голос диявола.
Диявол (брехун) має ще одне ім’я - сатана (противник). Він ніколи на радиться з Творцем.
Не вважаю себе знавцем Біблії. Але один фрагмент спадає на думку - про Йова щодо якого Бог наставляє Сатану, що йому можна робити з ним, а що ніззя. І Сатік все виконує у строгій відповідности до рекомендацій. Звісно, цей послух можна пояснити жидівськими вставками. Але логіка підказує інше... Янголи вважаються сутностями, які у мільйони разів перевищують людину у силі. А ще - у розумі. А тим більш - Сатана, який для Творця є супер-янгол. Відтак, чи можна припусти, що цей супер-організм пішов супроти свого Батька, не прорахувавши того, чим все закінчиться. От ти, Міро, уявивши себе цим янголом, прикинь, чи попер би ти супроти волі свого Батька?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Зір Чіткий.

Припускаю, що книга Йова первісно була розповіддю про перевтілення духів. Адже померлі діти Йова народились знову і отримали ті самі імена. Ця книга ще чекає свого часу, щоб відділити в ній істинне від хибного.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Богдан Бень.

Диявол не є суб'єктним. Він не спроможний до якоїсь усвідомленої дії. Радше диявол - це просто процес руйнування, закон, який можна спостерігати. Коли людина втрачає якусь частку свого світла і на тому місті у душі залишається порожнеча, тоді і негативні емоції виникають, і руйнування в матеріальному світі, бо старий рівень добра у матеріальному світі вже не відповідає тому рівню світла, яке тепер в душі. Може бути абсолютний нуль, але нема абсолютного мінуса. Лише додатні числа, коли говоримо про дух, а мінус хіба відносний.

Зображення користувача Зір Чіткий.

Якщо коротко, то диявол - це програма утилізації марного.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Богдан Бень.

Дуже корисна стаття! Читав колись "Думай і Багатій". Тепер візьмуся за "обхитрювання диявола". Ось книга англійською, якщо комусь знадобиться: http://www.simardartizanfarm.ca/pdf/Hill_Napoleon_-_Outwitting_the_devil.pdf

Зображення користувача Зір Чіткий.

Якщо страх - найпотужніший засіб ворожого впливу, то поміркуймо над обставинами, коли така емоція взагалі можлива. Лячно тоді, коли суб’єкт не знає наслідків тієї чи іної дії. Тобто в першому наближенні, причиною страху є незнання. Які ще є думки з цього приводу?

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Володимир Світлий.

Найпотужніший інструмент диявольського панування – страх. я би додав і всі похідні від нього негативні почуття : злоба ,заздрість, брехливість... Складно згадати який ще бруд буває.

Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.

Зображення користувача Ірина Новиченко.

Тема дуже цікава і важлива. Чекаю на продовження розмови.

Зображення користувача Тарнай Стрілець.

Цікава тема. Страх - емоція, яка може заглушити розсудок в очікуванні негативної події. А коли здійснились будь-які неприємності - страх зникає.

Тому страх можна подолати уявним здійсненням очікуваної уявної неприємності та радісним раціональним "розрулюванням" проблем.

Радіймо будь-яким уявним проблемам - і страх відступить.

Зображення користувача Ігор Каганець.

Так, страх і тривога - це паразитичні емоції, різновид інформаційного бруду.

Страх пов’язаний з конкретною загрозою, тривога - з невідомою загрозою.

Страх не треба плутати з відчуттям небезпеки, яке посилює нашу обережність і мобілізує.

Страх паралізує.

Для мобілізуючого відчуття треба знайти правильне слово. Воно має бути.

Тарнай Стрілець каже:
Цікава тема. Страх - емоція, яка може заглушити розсудок в очікуванні негативної події. А коли здійснились будь-які неприємності - страх зникає.
Тому страх можна подолати уявним здійсненням очікуваної уявної неприємності та радісним раціональним "розрулюванням" проблем.
Радіймо будь-яким уявним проблемам - і страх відступить.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Зірка Вітошинська.

Щось таке, як - українською - "протитіло" (антидот) ?

Але можна створити "позитивне" слово, наприклад, довкола того ж "протитіла"...?

Ігор Каганець каже:
Так, страх і тривога - це паразитичні емоції, різновид інформаційного бруду.
Страх пов’язаний з конкретною загрозою, тривога - з невідомою загрозою.
Страх не треба плутати з відчуттям небезпеки, яке посилює нашу обережність і мобілізує.
Страх паралізує.
Для мобілізуючого відчуття треба знайти правильне слово. Воно має бути.

Тарнай Стрілець каже:<blockquote class="bb-quote-body">Цікава тема. Страх - емоція, яка може заглушити розсудок в очікуванні негативної події. А коли здійснились будь-які неприємності - страх зникає.
Тому страх можна подолати уявним здійсненням очікуваної уявної неприємності та радісним раціональним "розрулюванням" проблем.
Радіймо будь-яким уявним проблемам - і страх відступить.</blockquote>

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Зірка Вітошинська.

Сьогоднішнім 22-гим березня прокинулася від такої «блискавки»:

замість негативне «протитіло»,
чому б не створити позитивне «протіло» ?

це — чистісінькі українські:
- префікс «про»,
- й іменник-корінь «тіло»...

а далі, дієслово «протілювати»
= мобілізувати свої самозахисні сили ?

Зірка Вітошинська каже:
Щось таке, як - українською - "протитіло" (антидот) ?
Але можна створити "позитивне" слово, наприклад, довкола того ж "протитіла"...?

Ігор Каганець каже:<blockquote class="bb-quote-body">Так, страх і тривога - це паразитичні емоції, різновид інформаційного бруду.
Страх пов’язаний з конкретною загрозою, тривога - з невідомою загрозою.
Страх не треба плутати з відчуттям небезпеки, яке посилює нашу обережність і мобілізує.
Страх паралізує.
Для мобілізуючого відчуття треба знайти правильне слово. Воно має бути.
Тарнай Стрілець каже:&lt;blockquote class="bb-quote-body"&gt;Цікава тема. Страх - емоція, яка може заглушити розсудок в очікуванні негативної події. А коли здійснились будь-які неприємності - страх зникає.
Тому страх можна подолати уявним здійсненням очікуваної уявної неприємності та радісним раціональним "розрулюванням" проблем.
Радіймо будь-яким уявним проблемам - і страх відступить.&lt;/blockquote&gt;
</blockquote>

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Явсе Світ.

Цитата:
"Ніхто не буде любити тебе і твою книгу, за винятком самостійно мислячих людей. А ти знаєш, як мало їх залишилося».
Висновок:
Якщо авторитетне джерело говорить,що самостійно мислячих людей ЗАЛИШИЛОСЯ мало на цей момент,то це значить,що їх у минулому БУЛО більше.Виходить,що людство дійсно рухається від Золотої Доби по вектору інволюції;при цьому в "темну пору" має викристалізуватися певна кількість високорозвинутих надлюдей,котрі повинні здійснити "стрибок" у Нову Золоту Добу.
Значить Диявол це просто "злий сержант" у військовій учебці...

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Миро Продум.

Слабке гине, сильне виживає і народжує ще сильніших нащадків.

Явсе Світ каже:
Цитата:
"Ніхто не буде любити тебе і твою книгу, за винятком самостійно мислячих людей. А ти знаєш, як мало їх залишилося».
Висновок:
Якщо авторитетне джерело говорить,що самостійно мислячих людей ЗАЛИШИЛОСЯ мало на цей момент,то це значить,що їх у минулому БУЛО більше.Виходить,що людство дійсно рухається від Золотої Доби по вектору інволюції;при цьому в "темну пору" має викристалізуватися певна кількість високорозвинутих надлюдей,котрі повинні здійснити "стрибок" у Нову Золоту Добу.
Значить Диявол це просто "злий сержант" у військовій учебці...

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Ігор Каганець.

В загальному сенсі так. Проте цей момент треба правильно розуміти.

Диявол виступає в ролі антитези, яка протидіє тезі поширення Царства божого у фізичному світі.

Завдання антитези - чинити опір і, тим самим, сприяти глибшому розгортанню тези.

Натомість завдання тези - перемогти антитезу (ліквідувати або підкорити) і, тим самим, стати більшою, сильнішою, організованішою.

Якщо теза не підкорить антитезу, то вона сама буде підкорена і, скоріше всього, знищена. За словами однієї популярної пісні, "Якщо їх не вбити, вони нас уб’ють".

В цьому полягає сенс принципу "теза - антитеза - синтез".
Докладніше у статті: Сонячний аеростат, або Як позбутися паразитів

"Утилізація", здійснювана дияволом, полягає тільки в тому, що він збирає сміття в одну купу.

Проте "спалювання" цього сміття відбувається під час "перезавантаження".

Часткова утилізація відбувається під час індивідуального перезавантаження людини через смерть і нове втілення.

Утилізація вищого рівня відбувається під час цивілізаційних переходів, коли на зміну старому світу приходить новий світ.

Остаточна утилізація відбувається під час перезавантаження Всесвіту.

Очевидно, що диявол не здійснює утилізацію, а лише їй мимоволі допомагає.

Ельф Цілісний каже:
Якщо коротко, то диявол - це програма утилізації марного.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Зір Чіткий.

Зазвичай під час перезавантаження згорає уся свідомість. Але, якщо ми боги, то вольовим зусиллям можемо відділити в собі сміття від надбання і останнє зберегти в постійній пам’яті.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Ігор Каганець.

Якщо система не містить бруду, то переформатування не вмикається, в результаті новонароджена людина зберігає досвід попереднього життя.

Ельф Цілісний каже:
Зазвичай під час перезавантаження згорає уся свідомість. Але, якщо ми боги, то вольовим зусиллям можемо відділити в собі сміття від надбання і останнє зберегти в постійній пам’яті.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Зір Чіткий.

Які є конкретні приклади, що підтверджують таку думку?

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Ігор Каганець.

Поки що це логічно виправдане припущення. Факти треба пошукати.

Ельф Цілісний каже:
Які є конкретні приклади, що підтверджують таку думку?

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Володимир Самотий.

Книга відсутня українською мовою

ВС