Внутрішні й зовнішні молитви: різновиди, призначення, ефективність

Слово «молитва» (від «мовлення», «молва») буквально означає «говоріння». Зазвичай йдеться про звертання людини до безтілесних сутностей: Творця Всесвіту, духовних істот, святих, ангелів, егрегорів тощо. Це все зовнішні молитви, адже звертаємось до чогось такого, що є поза нами.

Зовнішні молитви використовуються усіма релігіями і віровченнями. Ці молитви виконуються індивідуально або колективно, голосом чи подумки. Три основні різновиди зовнішньої молитви: подяка, славлення, прохання.

Найдієвішими є ранкові і вечірні молитви-подяки, в яких ми дякуємо Богу-Творцю за ВСЕ, що з нами відбулося – як успішне, так і неуспішне.

Дякуємо за перемоги, тому що вони наближають нас до мети, додають віри, підносять вгору – до Простору волі.

Дякуємо за тимчасові поразки, тому що вони допомагають нам оцінити власні сили, побачити помилки, розірвати зачароване коло рутини і шкідливих звичок.

Внутрішні молитви практикуються тільки релігіями, тобто такими системами, які визнають існування в людині внутрішнього бога. Внутрішні молитви розглядають людину як втілену божественну сутність.

Нагадаємо, що «релігія» (від ре-лига – «відновлення зв’язку») – це теорія і практика відновлення зв’язку між людським і божественним складниками людини. Людський складник – це плоть, душа (психіка) і дух. Божественний складник – це індивідуальна божественна істота, яка є частинкою соборної істоти Творця Всесвіту, якого ще називаємо Бог-Отець, Вишній Батько, Брахма («Бог-Неба-і-Землі»), Сварог.

Внутрішні молитви передусім спрямовані на поступове подолання (розчищення) перешкод між людським і божественним з поступовим набуттям людиною боголюдської свідомості. Це перший тип внутрішніх молитов.

Внутрішні молитви другого типу спрямовані на практичну реалізацію боголюдського потенціалу і досягнення конкретних земних цілей. Прикладом є Молитва за Україну. 

Внутрішні молитви докорінно відрізняються від зовнішніх молитов: вони реалізуються за допомогою системи Живе Слово. Якщо у зовнішніх молитвах  для формулювання думок використовується звичайна абетка, то у внутрішніх молитвах абеткою є цифрони, звукони, інформосоти, енергосоти, реальсоти, джерела та вогняні полотна Живого Слова. Їхня сила в тому, що це та мова, яку розуміє наша божественна сутність.

У внутрішніх молитвах нема прохань, майже нема славлень і подяк. Той, хто молиться, виступає в ролі співтворця Всесвіту, члена колективної особистості Бога-Творця. Тому він нічого у себе не просить, не славить себе і не дякує собі – він констатує свій божественний статус і незламну волю досягнути ясно визначені цілі, які, звісно, відповідають загальним задумам Творця Всесвіту. Наприклад:

Очевидно, що внутрішні молитви незвичні для більшості людей, проте завдяки своїй ефективності в питаннях самозцілення і досягнення земних цілей вони набувають все більшої популярності.

Внутрішні молитви дають людині волю, тобто спроможність до відповідальної творчості. Тому вони є головним магічним інструментарієм переходу до постіндустріальної формації, адже її головний сенс – звільнення людей і народів, досягнення ними самодостатності, просвітлення і розквіту.  

Wardruna - Algir - Stien Klarnar