Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 127
  • Переглядів: 139

Пошук чудесного і Перехрестя світів (реконструкція первинного світогляду) +аудіо

Категорія:

Тепер зрозуміло, чому наші симпатичні попередники в епоху мезоліту безстрашно перетинали океани, поширювали культуру і цивілізовану торгівлю, шукали закони руху зірок і створювали дивовижні витвори мистецтва.

151003-boriya.jpg

Реконструкція мезолітичного храму Гобеклі-Тепе в Малій Азії, 10 тис. до н. е.
Реконструкція мезолітичного храму Гобеклі-Тепе в Малій Азії, 10 тис. до н. е.

Аудіоверсія: Пошук чудесного і Перехрестя світів

Культура Тетіс, або доарійський світогляд

Орієнтовно з 12 по 6 тисячоліття до н. е. (тобто протягом усього мезоліту), уздовж берегових ліній атлантичного і тихоокеанського басейнів (включаючи басейни Середземного та інших внутрішніх морів Євразії) поширюється якась єдина культура. Основна смуга її поширення лежить в північній півкулі, між 30–60 широтою в Європі та Африці, і між 10–30 широтою в Азії та Америці, грубо повторюючи конфігурацію стародавнього океану Тетіс, що існував мільйони років тому. Збіг виявився випадковим (сліди цієї культури виявилися і в інших місцях - у т. ч. на островах південної півкулі), проте робоча назва – «культура Тетіс» – залишилася. До речі, лабіринти з хрестом у центрі, символ «сонце на долонях», а пізніше – дольмени, якраз характерні для цієї культури.

Багато хто вважає, що цей центр ідентичний легендарній Атлантиді (яка, згідно з Платоном, колонізувала Середземномор’я приблизно в 10 тисячолітті до н. е.).

Комплекс доступних культурі Тетіс знань в області математики, механіки, архітектури, астрономії, навігації, мореплавання, хімії та металургії відповідає приблизно рівню Західної Європи XVII-XVIII ст. н. е.

Час розквіту культури Тетіс майже точно лягає в цікавий для нас період між культом Матері Світу і культом Безначального Дао.

Перехрестя світів

Світоглядна концепція культури Тетіс (в реконструйованій формі) виглядає наступним чином:

«Сталося так, що Хтось створив безліч світів і людей, щоб оцінити кожен зі світів. [Тільки] людина може в будь-якому світі знаходити чудесне, визначати, що в надлишку, а що в нестачі.

Людина живе в одному світі, [а потім] потрапляє в місце, зване Перехрестям. Там перетинаються світи і людина зустрічається з Кимось, який створив світи. З Перехрестя людина потрапляє в [інший] світ. Там буде менше [бувшого в надлишку] ​​і більше [бувшого в нестачі]. Можливо, [такий світ виявиться для неї] кращим, можливо гіршим, але цей світ буде новим і чудесне в ньому буде новим. З того світу людина [знову] потрапить на Перехрестя.

Так людина збирає пам'ять/бачення про чудесне в різних світах і колись/десь вона сама [стає] джерелом чудесного, [починає] створювати світи.

Тоді їй [необхідні] ті, хто може їх оцінити, хто може в будь-якому світі знаходити чудесне і визначати, що в надлишку, а що в недостачі. Чи не від цього сталося так, що Творець створив безліч світів і людей, щоб оцінити кожен зі світів?» (Кодекс Тетіс, ранній мезоліт).

Неважко помітити, що ця концепція має багато спільного з концепцією Дао Де цзін, але містить і ряд істотних відмінностей.

Концепція Творця

Хтось-на-Перехресті з «кодексу Тетіс», як і Безначальне Дао, «імені у нього нема ... має вигляд, якого нема, має існування, не будучи річчю. Коло за колом все в нього повертається, а речей там ніяких нема» (Дао Де цзін, вірш 14).

Хтось-на-Перехресті, як і Безначальне Дао, не вимагає від людини нічого: «Небо/Дао і Земля не володіють людинолюбством і надають всім істотам можливість жити власним життям» (Дао Де цзін, вірш 5).

Вони не судять свої творіння, а лише дають можливість жити кожному – своїм розумом і своєю волею: «Вищий правитель, воно дарує свідомість всім своїм підданим. Але при цьому не прагне облагодіяти або нагородити їх. Не прагне вселити до себе страх» (Дао Де цзін, вірш 17).

Згідно з обома вченнями, універсальний принцип дії будь-якого «правильного» творця є таким: «Того, до кого стікаються всі істоти, але хто не вважає себе їх господарем, можна назвати [досягшим великого]» (Дао Де Цзін, вірш 34).

Концепція безсмертя

Для світогляду культури Тетіс, як і для світогляду даосів, смерть – проста умовність. «Народження – це вихід, смерть – це вхід ... той, хто вміє опановувати життя – не боїться ... Це відбувається тому, що для нього нема смерті» (Дао Де Цзін, вірш 50).

Смерть сприймається як природний механізм подорожей між світами – і не більше того. «Коли справу завершено, людина [повинна] усунутися» (Дао Де Цзін, вірш 9).

Йти з одного світу і з'являтися в іншому так само нормально для людини, як засипати ввечері одного дня і прокидатися вранці іншого. «Досягаючи успіху в справах, я слідую далі, і всі незліченні світи розкривають переді мною свою суть» (Дао Де цзін, вірш 17).

Концепція етики

Для обох вчень етика – атрибут незалежної особистості. «Правильна» етика не може бути нав’язана іззовні. Вона створюється тільки самою особистістю і тільки для себе. «Той, хто сліпо вірить, той не знає, той, хто бачить сам, не вірить сліпо» (Дао Де цзін, вірш 17). Повідомлена всім індивідам іззовні (уніфікована) етика завжди порочна. Така «етика для всіх» не може породити нічого, крім потворності і зла. «Коли всі в Піднебесній дізнаються, що прекрасне – це прекрасне, тоді й виникає потворне. Коли всі дізнаються, що добро – це добро, тоді й виникає зло» (Дао Де Цзін, вірш 2).

Концепція мети

На тлі загальної космогонії і загальної етичної концепції, між двома вченнями існує серйозна відмінність у визначенні цілей. Якщо шлях Дао – це шлях природної відмови від бажань, знань і діянь, то шлях Перехресть – це, навпаки, шлях усвідомлення бажань і усвідомлених дій відповідно до індивідуальної етичної доктрини.

Якщо шлях Дао для людини приводить до злиття з Безначальним Дао, то шлях Перехресть припускає трансформацію людини в самостійного Хтось-на-Перехресті, який також творить світи і населяє їх розумними істотами.

У людини і Безначального Дао не може бути спільного інтересу. Натомість у кожної людини і Когось-на-Перехресті спільний інтерес є – це пошук чудесного, який може бути здійснений тільки зсередини світів (тобто він принципово не доступний невтіленому творцеві).

Втім, це розходження, мабуть, пізнішого походження. Сліди вихідного вчення (схожого з «кодексом Тетіс») простежуються у всьому тексті «Дао де Цзін»: «Бачити в чудесному чудесне – ось ключ до всіх таємниць світу» (Дао Де цзін, вірш 1). «Створювати і не привласнювати – ось що називається найглибшим Де» (Дао Де цзін, вірш 1). «Дао вільне від особистих пристрастей і воно завжди сприяє істинній людині» (Дао Де цзін, вірш 79).

Початкове вчення, судячи з усього, містило доктрину активної пропорційної дії. Цілі такої дії були тільки креативними (творчими) і тільки особистими (самостійно встановленими, а не приписаними іззовні). Ризикнемо припустити, що організуюча творча сила Де у первинному вченні була не «властива істинній людині», а тотожна її сутності. Концепція тотожності вселенської креативної сили (Брахмана) та індивідуальної сутності (Атмана) будь-якої розумної істоти міститься і в індійських Упанішадах (ще одного джерела даосизму, записаних в інтервалі XXX–VI ст. до н. е.). Відповідно, в Упанішадах явним чином присутня доктрина про принципову незнищенність (безсмертя) розумних істот і про ланцюг їх перероджень.

Про «кодекс Тетіс» можна говорити ще довго, але головне вже сказано. Пошук чудесного – як найцікавіше заняття, слідування природному – як найрозумніший спосіб життя, і спокійне ставлення до смерті – як до переїзду на нове місце. Коротке кредо, але його досить, щоб зрозуміти, чому наші симпатичні попередники в епоху мезоліту безстрашно перетинали океани, поширювали культуру і цивілізовану торгівлю, шукали закони руху зірок і створювали дивовижні витвори мистецтва.

Повний текст статті Олександра Розова: Крест и спираль. Кляксы на хрониках (рос.)

Наші інтереси: 

Пізнаємо природу людини, пізнаємо Всесвіт і його Творця. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Гармонія (ілюстративне фото)

Простір волі та Царство боже є двома окремими, але суміжними просторами подій – докази

Виявлено виразний зв’язок між рівнем розвитку людини та простором подій, в якому вона перебуває. Царство боже є простором Гомо триплекс. Щоб стати триплексом, треба піднятися у простір Царства божого...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Високі знання тотожні енергії, вони так само не з'являються і не зникають нізвідки, а просто переходять з одного стану в інший. Це ще один доказ існування Знань від початку життя на Землі. Знання всередині нас, їх лише треба вміти відкрити в Собі. Ось доказ:
Комплекс доступних культурі Тетіс знань в області математики, механіки, архітектури, астрономії, навігації, мореплавання, хімії та металургії відповідає приблизно рівню Західної Європи XVII-XVIII ст. н. е.

Дивовижно, скільки спільного з нашим сучасним аріянством:

1.Tак людина збирає пам'ять/бачення про чудесне в різних світах і колись/десь вона сама [стає] джерелом чудесного, [починає] створювати світи.

2.Чи не від цього сталося так, що Творець створив безліч світів і людей, щоб оцінити кожен зі світів?»

3.«Небо/Дао і Земля не володіють людинолюбством і надають всім істотам можливість жити власним життям»

4.Вони не судять свої творіння, а лише дають можливість жити кожному – своїм розумом і своєю волею: «Вищий правитель, воно дарує свідомість всім своїм підданим. Але при цьому не прагне облагодіяти або нагородити їх. Не прагне вселити до себе страх»

5.Згідно з обома вченнями, універсальний принцип дії будь-якого «правильного» творця є таким: «Того, до кого стікаються всі істоти, але хто не вважає себе їх господарем, можна назвати [досягшим великого]»

6.«Народження – це вихід, смерть – це вхід ... той, хто вміє опановувати життя – не боїться ... Це відбувається тому, що для нього нема смерті»

7.«Той, хто сліпо вірить, той не знає, той, хто бачить сам, не вірить сліпо»

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Коментарі

Зображення користувача Зоріна Небокрай.
0
Ще не підтримано

Збирання чудесного, ой як добре! А чи знаєте, що коли ми спимо, то з нас зчитується денний досвід і скручені спіральки- датчики випрямляються для прийняття нової інформації зранку. Я вже думала, що ми тут на когось працюємо, як запущений зонд з супутника чи як чиїсь щупальці.))))
І ще мене дивує, що священники випрошують милості і признають, що вони грішні, тобто всі люди. Невже вони поїхали розумом, щоби щоденно і роками говорити одне і те ж? Якось я пошкодувала їх всіх, бо нема в їхній службі ніякої творчості. Щодня одинаково. Тоді ніяк не в'яжеться їх служба з Творцем, вони ж не вчаться творити, а просять помилувати.

Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Цікаво, яке джерело, де було прочитано "Кодекс Тетіс, ранній мезоліт)".......

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Леонід Українець.
0
Ще не підтримано

Може у глибинах підсвідомості?
Платон, коли описував Атлантиду, писав, що Атлантичний океан колись був судноплавний... Ось так по уламках може і складемо мозаїку. Але чи треба?

https://t.me/ETEPHET

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Дивовижне і чудесне - це одне й те ж?

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Дивовижне - це те, що викликає велике здивування.

Чудесне - це те, що викликає велике радісне захоплення.

Наприклад, потвори можуть бути дивовижними, але не чудесними.

Арій Хрестовий каже:
Дивовижне і чудесне - це одне й те ж?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Якщо Дивос - це бог, а divine англійською означає божествений, то здивування - це піднесення до божественного стану.
Натомість чудь - це етнос на північному сході Енеї (Європи), також є давнє слово кудесник - це маг, здатний виробляти щось надзвичане, тобто творити кудеса, чудеса, зокрема, і потворні чудеса. Наприклад, чудо-юдо.
Тобто, чудесне - витвір людей, дивне - витвір богів.
Просто Розов не знає української мови, тому вживає слово чудесний. В даному контексті краще вживати слово дивовижний, дивний, бо перехрестя - це витвір богів, а не людей.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Високі знання тотожні енергії, вони так само не з'являються і не зникають нізвідки, а просто переходять з одного стану в інший. Це ще один доказ існування Знань від початку життя на Землі. Знання всередині нас, їх лише треба вміти відкрити в Собі. Ось доказ:
Комплекс доступних культурі Тетіс знань в області математики, механіки, архітектури, астрономії, навігації, мореплавання, хімії та металургії відповідає приблизно рівню Західної Європи XVII-XVIII ст. н. е.

Дивовижно, скільки спільного з нашим сучасним аріянством:

1.Tак людина збирає пам'ять/бачення про чудесне в різних світах і колись/десь вона сама [стає] джерелом чудесного, [починає] створювати світи.

2.Чи не від цього сталося так, що Творець створив безліч світів і людей, щоб оцінити кожен зі світів?»

3.«Небо/Дао і Земля не володіють людинолюбством і надають всім істотам можливість жити власним життям»

4.Вони не судять свої творіння, а лише дають можливість жити кожному – своїм розумом і своєю волею: «Вищий правитель, воно дарує свідомість всім своїм підданим. Але при цьому не прагне облагодіяти або нагородити їх. Не прагне вселити до себе страх»

5.Згідно з обома вченнями, універсальний принцип дії будь-якого «правильного» творця є таким: «Того, до кого стікаються всі істоти, але хто не вважає себе їх господарем, можна назвати [досягшим великого]»

6.«Народження – це вихід, смерть – це вхід ... той, хто вміє опановувати життя – не боїться ... Це відбувається тому, що для нього нема смерті»

7.«Той, хто сліпо вірить, той не знає, той, хто бачить сам, не вірить сліпо»

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Дао і юдохрістиянство має дещо спільне:

1.шлях Дао – це шлях природної відмови від бажань, знань і діянь.

2.Юдохрістиянство вважає цей світ чимчасовим, відмежовує послідовників від активних дій в цьому світі і готує їх до для спасіння душі для потайбіччя.

Ймовірно вчення Дао було суттєво змінено: зберігши схожість зі шляхом Перехресть, воно стало нести в собі руйнівні погляди. Через багато тисячоліть це повторилося з аріянством, на противагу якому було створено юдохрістиянство.

Все добре вкладається в ігрову схему: на кожному рівні Великої гри має бути змагання творення-руйнування для виходу на вищий щабель і творення нових гармонійних світів.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Первинна правдива релігія була єдиною. Після 6 ст. до н. е. вона почала зазнавати радикальних спотворень. Прикладом такого збочення є сучасні іудохристиянство, буддизм і даосизм.

Якщо зануритися в минуле цих релігій, то можна діткнутися до фрагментів правдивої першооснови. Її можна знайти і в Старому Завіті, і в первинному буддизмі, і в первинному даосизмі.

У даній статті ця первинна релігія називається світоглядом культури Тетіс. У інших джерелах вона називається Примордіальною Традицією (тобто Первинною Традицією). Це світогляд неоантропів - перших гравців.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Єзекії́ль, Лао-цзи, Сіддга́ттха Ґота́ма, Гесіод... - усі жили у 6 столітті до Хрестової ери - кого ще можна додати до цього списку?

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Володимир Світлий.
0
Ще не підтримано

«Бачити в чудесному чудесне – ось ключ до всіх таємниць світу» (Дао Де цзін, вірш 1)

«Коли всі в Піднебесній дізнаються, що прекрасне – це прекрасне, тоді й виникає потворне. Коли всі дізнаються, що добро – це добро, тоді й виникає зло» (Дао Де Цзін, вірш 2).

Коли всі дізнаються ,що чудесне -чудесне то...

Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.

Зображення користувача Ірина Чорна.
0
Ще не підтримано

«Вищий правитель, воно дарує свідомість всім своїм підданим. Але при цьому не прагне облагодіяти або нагородити їх. Не прагне вселити до себе страх» - особливо актуально про страх.

«Той, хто сліпо вірить, той не знає, той, хто бачить сам, не вірить сліпо» - дуже влучно!

Зображення користувача Володимир Світлий.
0
Ще не підтримано

Пошук чудесного – як найцікавіше заняття, слідування природному – як найрозумніший спосіб життя, і спокійне ставлення до смерті – як до переїзду на нове місце

Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Слухаємо аудіоверсію цієї статті!

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Зірка Вітошинська.
0
Ще не підтримано

Дякую, Брати Ігоре за працю, і Богдане за її озвучення !

Буду вдячна за роз'яснення наступного твердження:

"Повідомлена всім індивідам іззовні (уніфікована) етика завжди порочна".

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Гелленське слово "етика" (лат. "мораль", "традиція") означає "звичай". Звичай - це сукупність звичок, вироблених народом протягом своєї історії. У кожного народу свій шлях, свій досвід, своя етика. Уніфікованої етики не існує. Тобто її можна вигадати, але вона нікому не принесе користі. Тому зовнішня (уніфікована) етика завжди порочна. Як писав Григорій Сковорода:
Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Зірка Вітошинська.
0
Ще не підтримано

А якщо, наприклад, якійсь неукраїнській громаді (в Україні або поза нею) сподобається наша етика, то чи приєднання останньої до нашої етики означатиме, що ця громада приймає "чужу", "зовнішню" етику ?

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Вона використає наш звичай для формування свого. Копіювання неможливе.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Дуже цікаво за "Правильну" етику. Як можна цю ідею розгорнути?
Вельми схоже на "Все, що робиться з власної волі, - добро"! Якщо ми маємо релігійні настанови або ідеологічні принципи і просто науку вчителя, то не поспішаймо все це зовнішнє засвоювати безумовно, а перевірити його на сприйнятті своїм внутрішнім господом Богом? Щось йому подобається, а щось - ні... . Чи не з'явиться в токому разі певний розбрат у спільноті? Як тут поєднуються власне і загальне добро?

Все починається з Любові.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

У середині спільноти мають бути дискусії і змагальність, проте вироблення рішення має бути на основі консенсусу (взаємної згоди). У демосах це працює - і дуже продуктивно.

Сергій Ждан каже:
Дуже цікаво за "Правильну" етику. Як можна цю ідею розгорнути?
Вельми схоже на "Все, що робиться з власної волі, - добро"! Якщо ми маємо релігійні настанови або ідеологічні принципи і просто науку вчителя, то не поспішаймо все це зовнішнє засвоювати безумовно, а перевірити його на сприйнятті своїм внутрішнім господом Богом? Щось йому подобається, а щось - ні... . Чи не з'явиться в токому разі певний розбрат у спільноті? Як тут поєднуються власне і загальне добро?

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Про спільну, народну етику, більш-менш зрозуміло, - дякую, Ігоре, - а як бути з власною особистою етикою? Григорій Сковорода теж пише не лише про звичай міста (загальне),але і про звичку серця, горла (особисте)?

Все починається з Любові.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Про особисту етику, тобто сукупність чеснот, які формують характер:

"Сійте думку, і пожнете дію, сійте дію, і пожнете звичку, сійте звичку, і пожнете характер, сійте характер, і пожнете долю", – Ральф Емерсон

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

То характер, Ігоре, - це властивість людської психіки чи божественної сутності, духу? Інакше, у людини два характера, і вона ніколи не усвідомить себе Богом і не стане Боголюдиною, бо постійно і незкінчено буде вдосконалювати свій психічний характер, але не полюбить свого господа внутрішнього Бога. Психіка власна і свою, а дух нав'язаний ззовні.

Все починається з Любові.

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Мені здається, що характер, почасти, влативість психіки (другорядні риси), а почасти - властивість духу (головні риси).

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Хтось-на-НО теж дарує свідомість, а натомість потребує визнання?

Все починається з Любові.