Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець

Той, хто ходив по воді: про святого апостола Петра (+аудіо)

Категорія:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
3 - Схоже, що реально працює.

Коли дивимось на арійський сонячно-блакитний прапор, згадаймо наших славних попередників, святих братів у Господі Ісусі Хресті – апостолів Івана, Якова, Петра.

Аудіоверсія: Той, хто ходив по воді: про святого апостола Петра

Ісус Хрестос навчав апостолів практик керування стихіями. Їхні успіхи в опануванні цієї науки залежали від індивідуальних талантів і типу характеру.

Так, брати Іван і Яків Заведеї краще за інших опанували керування «небесним вогнем», і навіть одного разу мало не спалили ним самарянське село.

– Що це за «небесний вогонь»?

– Точна відповідь в імені, яке Ісус дав цим апостолам під час ініціації – «Сини блискавки» (Воанергес, Бенегерез). Іван і Яків вміли викликати блискавку, тобто надпотужний електричний розряд. Це різновид мистецтва керування грозою, яким донедавна володіли (а може й нині володіють) карпатські мольфари.

Натомість апостол Симон-Петро першим з апостолів пішов по воді. Якщо братам Заведеям була ближчою стихія вогню, то Петру – стихія води.

– Його ініціативне ім’я також якось вказує на це?

Так, адже апостол Симон отримав від Ісуса ім’я «Петро» (гелленською Πετρος), що означає «камінь». Воно вказує на щось тверде, матеріальне, в ширшому значенні – на щось земне. Петро був кшатрієм, тобто священним воїном, а місія кшатріїв полягає в тому, щоб захищати життя від земного зла – конкретного, матеріалізованого, «даного нам у відчуттях».

Про те, як Ісус навчав апостолів ходити по воді, читайте у статті Прискорення подій, левітація і телепортація у Просторі волі. Якщо стисло, то Ісус створив ситуацію, коли апостоли дуже втомилися і їхній контроль фізичної реальності ослаб, що звільнило доступ до магічної реальності:

«І коли відпустив народ, пішов на гору молитись на самоті. Як звечоріло, Він був там сам один. Учні ж Його зійшли до моря і, ввійшовши в корабель, попливли на той бік моря, до Капернаума. Човен уже був серед моря, і його кидали хвилі. Вже була четверта сторожа ночі, а пропливли всього яких двадцять п’ять чи тридцять стадій, бо дув сильний супротивний вітер. Коли ж побачив Ісус, як вони втомилися, веслуючи, пішов до них по морю, і хотів минути їх. Бачать учні — Ісус іде до них по морю й наближається до човна. Побачивши це, вони були шоковані. То привид! — вигукнули. Та Ісус тієї ж миті мовив до них: Сміливіше — це Я. Тоді Петро озвавсь до Нього й каже: Господи, коли це Ти, вели мені прийти по воді до Тебе! Іди! — сказав Ісус. І вийшов Петро з корабля, почав іти по воді і прийшов до Ісуса; але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати і скрикнув: Господи, рятуй мене! Ісус зараз же простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: Маловіре, в чому засумнівався? І як увійшли до корабля, вітер ущух, а корабель зараз же причалив до землі, до якої прямували. І дуже від надмірного в самих собі дивувались» (Матвій 14.22–32, Марко 6.45–51, Іван 6.14–21).

Петро прийшов до Ісуса, а коли «увімкнув розум», то злякався і пішов під воду, проте Ісус ухопив його за руку, заспокоїв і вони разом по воді прийшли до корабля. Очевидно, що Петро здобув досвід ходіння по воді і, відповідно, виробив у собі відповідну навичку. Такі речі робляться швидко: для того, щоб навчитися плавати, досить попливти один раз, а щоб навчитися їздити на велосипеді, досить один раз поїхати. Це називається ініціацією – стрибкоподібним переходом з однієї якості до іншої.

– А може Петро так і не навчився ходити по воді?

Є три аргументи, які стверджують, що таки навчився.

По-перше, він один раз пішов по воді, пережив невдачу, після чого за допомогою Ісуса вирівняв ситуацію і по воді повернувся до корабля.

По-друге, Ісус був хорошим вчителем, тож якщо взявся за навчання, то довів його до логічного завершення.

По-третє, в Євангелії від Івана розповідається по те, як Петро не просто пішов, а ринувся по воді, тобто побіг. Ось це оповідання:

«По тому Ісус явився своїм учням при Галілейському морі. Явився ж так: Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл з Кани Галілейської, сини Заведея і двоє інших його учнів були разом. Отож пішли й сіли в корабель. А як настав ранок, стояв над берегом Ісус, але учні не знали, що то Ісус. Каже до них Ісус: Дітоньки, чи маєте чого перекусити? Ті Йому відповіли: Ні.

Каже тоді той учень, якого любив Ісус, до Петра: То – Господь! Симон Петро, почувши, що то Господь, накинув одежу, був бо роздягнений, і побіг по морю. Інші учні припливли човном, були бо недалеко від землі, ліктів з двісті.

Коли, отже, вони вийшли на землю, бачать – жар розкладено і на ньому хліб. Мовить до них Ісус: Ходіть снідайте!» (Іван 21.1-12).

Ісус запитав, чи вони не голодні: «Дітоньки, чи маєте чого перекусити?», а коли апостоли вийшли на берег, то Він пригостив їх теплим хлібом. Для того, щоб вони «перекусили».

Гелленську фразу з Євангелія «καὶ ἔβαλεν ῡαυτὸν εἰς τὴν_θάλασσαν» (буквально, «і кинув себе в море») зазвичай перекладають «і кинувся в море», в розумінні – пірнув. Тобто Петро начебто не хотів чекати, поки корабель дістанеться берега, а вирішив, що швидше сам допливе, тому «кинувся в море».

– А навіщо тоді він одягнувся?

Так отож. Це ключове запитання. Коли люди стрибають у воду, вони не одягають одяг, а навпаки – скидають його. Ви колись бачили людину, яка одягається перед плаванням у воді? Одягаються, коли йдуть по землі. Або по воді.  

– А може Петру було соромно, що Ісус побачить його «без краватки»?  

Навіть якби Петро був повністю нагий, в цьому не було жодного  сорому. Прадавнє слово «тіло» означає «досконалість, довершеність».  Арійські народи не соромилися свого тіла, бо тіло вважалося храмом Святого духа. Згадаймо гелленські скульптури оголених чоловіків і жінок, або Олімпійські ігри, під час яких атлети виступали без одягу.     

Тому згадана вище фраза має виглядати так: «і ринув по морю», якщо точніше – «і швидко побіг по морю».  Ходити і бігати по воді – це для Петра було так само природно, як для нас їздити на велосипеді.   

Ісус був добрим Учителем: він бачив людські таланти і розвивав їх.

Брахмани Іван і Яків Заведеї перебували в гармонії з небесною енергетикою, були її дітьми – Синами блискавки.

Петро був у гармонії з матеріальними стихіями – водою і землею, тому легко ходив по воді і твердо стояв на фундаменті раціонального, земного мислення.

Кожен найкраще почувався в тому, що відповідало його природі.  Природовідповідна діяльність – джерело соціальної гармонії. 

Джерело Гармонії
Вогонь  →   Вода
Повітря  →   Земля
Чоловік   →   Жінка
Дух  →  Душа
Дуальність в Єдність
Перетікає
Гармонію Всесвіту
Прославляємо!
                                               (Олександр Філатович. Живе Слово)

Коли дивимось на арійський сонячно-блакитний прапор, згадаймо наших славних попередників, святих братів у Господі Ісусі Хресті – апостолів Івана, Якова, Петра. Сонячний колір – Сини блискавки, блакитний – «той, хто ходив по воді», а зелений – гармонія життя у Просторі волі.

Радіймо!

Продовження: Як апостол Петро тричі обманув іудеїв у їхньому головному офісі – Добра Новина (+аудіо)

Audio iconГурт Wardruna (Норвегія) - Algir (Альгіз - руна святості)

Наші інтереси: 

У нашому славному минулому - наше світле майбутнє. 

Підписуюсь на новини

Коментарі

Зображення користувача Миро Продум.

Апостол Петро був чистий, веселий і легкий як дитина. Тому й бігав по воді.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Ігор Каганець.

А як вам сподобалось відкриття суті "небесного вогню"? Все геніальне - просте.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Андрій Ясун.

Факт, що апостол Петро і далі ходив (бігав) по воді, ди сих пір мені був невідомий. Взагалі, за першого читання, для простого обивателя Петро сприймається якимось недорікуватим і недалеким (що з простого рибалки візьмеш?). Але так і за другим разом, і за третім. Навіть після "Пшениці без куколю" важко позбутися відчуття Петрової недоумкуватості: пішов по воді тільки тому, бо Ісус так захотів (сам на таке не здатен), під час Преображення якийсь шалаш хотів ставити (неусвідомлення величі події), відрубав вухо воякові (кримінал), давав обіцянки, яких не міг виконати, став "наріжним каменем" церкви, яка сама "дійшла до ручки" і віруючих, що називається, довела. А ще фарисеї поставили, для чогось(?!), його поряд з лже-апостолом Павлом (день Петра і Павла, церкви Петра і Павла).

Si vis pacem, para bellum

Зображення користувача Явсе Світ.

Ходіння по воді це левітація.Вона можлива в присутності Майстра,якщо Він цього захоче,або через власний розвиток.

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Миро Продум.

Іудохристиянство - це штучно спроектована інформаційна зброя для знищення її послідовників. Тому всі іудохристиянські лідери і святі мають бути опоганені.

Саме це зробили з Петром шляхом вставок і облудних інтерпретацій.

Насправді Петро був світлим, легким, безтурботним, веселим, швидким.

Андрій Ясун каже:
Факт, що апостол Петро і далі ходив (бігав) по воді, ди сих пір мені був невідомий. Взагалі, за першого читання, для простого обивателя Петро сприймається якимось недорікуватим і недалеким (що з простого рибалки візьмеш?). Але так і за другим разом, і за третім. Навіть після "Пшениці без куколю" важко позбутися відчуття Петрової недоумкуватості: пішов по воді тільки тому, бо Ісус так захотів (сам на таке не здатен), під час Преображення якийсь шалаш хотів ставити (неусвідомлення величі події), відрубав вухо воякові (кримінал), давав обіцянки, яких не міг виконати, став "наріжним каменем" церкви, яка сама "дійшла до ручки" і віруючих, що називається, довела. А ще фарисеї поставили, для чогось(?!), його поряд з лже-апостолом Павлом (день Петра і Павла, церкви Петра і Павла).

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Майя Українська.

Символи природовідповідні. А Петро... "Насправді Петро був? світлим, легким, безтурботним, веселим, швидким." Світлина чарівна...
І знову: сонячно-блакитний прапор, мова солов"на, обереги, світлі життєствердні, життєдайні традиції.
Як легко дихається після літнього дощу. Гармонія...Тепло. Світло і... Веселка виграє кольорами.
Сонце - Вгорі
Річка в долині.
Вогонь Дух Зігріває
Вода плоть напуває,
Творення Життя у Просторі видображає мо.

Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!

Зображення користувача Сергій Білецький.

вся моя любов належить : Лельо, батькові, ненці та Аріянській Церкві.