Важливість: 
5

Категорія:

Демоси Ісуса Хреста: брахмани, кшатрії, господарі

Організацією своєї громади Ісус показав ідеал, якого треба прагнути. Що більше до нього наближатимемося в організації екосистеми Intermarium Institute, то більше матимемо сприяння егрегора аріохрестиянства, Всесвіту і його Творця – Бога неба і землі, Вишнього і Святого.

160726tayemnavecherya.jpg

Хрестос посеред нас - є і буде!
Хрестос посеред нас - є і буде!

Колективне дослідження правильної самоорганізації громад, започатковане рік тому статтею Нейромережа Третій Гетьманат, привело нас до сучасного уявлення про «демоси» – правильно організовані самокеровані спільноти.

Системні ролі та варни

Демоси Міжмор’я (від укр. «демено» – кермо) – це постіндустріальні, природовідповідні, добровільні, солідарні самокеровані спільноти особисто знайомих людей чисельністю до 105 членів з керівним органом (старшИною) у складі 5 осіб, кожна з яких персонально відповідальна за виконання однієї з 5 системних функцій:

1) голова: загальне управління (світоглядно-вольовий блок);

2) радник: наука і освіта (науково-освітній блок);

3) правник: справедливість (правовий блок);

4) захисник: миротворчість (силовий блок);

5) скарбник: господарство (економічний блок).

Згадані базові соціальні функції співвідносяться з трьома варнами: 

  • «брахмани» – голова, радник, правник;
  • «кшатрії» – захисник;
  • «господарі» – скарбник.

Члени старшини (керівного ядра) демосів очолюють варнові спільноти своїх демосів:

  • голова очолює варну брахманів,
  • захисник очолює варну кшатріїв,
  • скарбник очолює варну господарів.

Євангельські настанови

Щоб краще зрозуміти потенціал демосів, доцільно дослідити, чи було щось подібне в минулому. Врешті-решт, згідно з трьома принципами постіндустріального переходу, нове – це добре забуте старе.

Ми вже знаємо, що посланням сучасному кризовому людству є Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого – Євангеліє. Серед іншого, в ньому даються чіткі настанови щодо правильної соціальної організації.

Рій апостолів: тактична синергія

Для поширення Доброї Новини з великого числа своїх учнів Ісус вибрав 12 апостолів. Кількість 12 (дюжина, тузінь) є традиційною для організаційних структур арійських народів. А все тому, що це число ділиться на 2, 3, 4, 6, що дуже зручно для управління (для порівняння, число 10 ділиться тільки на 2 і 5).

В українській термінології, Ісус створив апостольський «рій». Рій – група, в якій можлива «тактична синергія» – це коли оратор спроможний відстежити реакцію кожного слухача. Таке можливе при чисельності групи до 20 осіб: якщо більше, то оратор вже спілкується не з окремими особистостями, а з цілою групою як єдиною колективною істотою – організмом або натовпом.      

Керівне ядро з 5 осіб: оперативна синергія

З опису євангельських подій добре видно, що в Ісуса особливий статус мали 4 апостолів: Іван, Яків, Петро і Андрій. Зазначимо, що у групах чисельністю до 5 осіб можлива «оперативна синергія» – це коли люди можуть одночасно розмовляти і чути один одного. А все тому, що звичайна людина спроможна одночасно утримувати в оперативній пам’яті не більше 4–5 об’єктів.

Ієрархія керівного ядра

Спробуймо реконструювати ієрархічне положення членів керівного ядра, позначаючи його числами від 1 (Ісус Хрестос) до 5. 

Для участі у найважливіших подіях Ісус брав з собою трьох апостолів – рідних братів Івана й Якова, а також Симона. Усі троє отримали від Ісуса особливі «імена ініціації»:

  • Іван і Яків отримали ім’я «Воанергес», тобто «діти блискавки»,
  • Симон отримав ім’я Петро, тобто «камінь».  

На відміну від них, Андрій (брат Симона Петра) не отримав ініціативного імені. У важливих справах Ісус інколи долучав Андрія до згаданих трьох найближчих апостолів: «Як Він сидів на Оливній горі, проти храму, Петро, Яків, Іван та Андрій спитали Його на самоті...» (Попередження про війну). Коли апостол Филип хотів поговорити з Ісусом, то спочатку звернувся до Андрія: «Приходить Филип і говорить Андрієві, а Андрій з Филипом знову приходять і кажуть Ісусові» (Деякі геллени шукають Ісуса). Як бачимо, Андрій в ієрархії стоїть нижче трьох найближчих апостолів, але вище всіх інших, отже його статус = 5. 

Тепер треба вияснити ієрархію серед трьох найвищих апостолів.

Іван і Яків Воанергес могли керувати «небесним вогнем»: «Побачивши те, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш – ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх. Ісус, обернувшись, став докоряти їм» (Небесний вогонь Воанергес – Дітей блискавки). Символом братів Івана і Якова є дві блискавки ϟϟ

Згідно з обіцянкою Ісуса, брати перебуватимуть найближче до нього Нього: «Тут Яків та Іван, сини Заведея, підходять до Нього разом зі своєю матір’ю, яка вклонилась, щоб Його щось просити. Він сказав їй: Чого бажаєш? Та Йому відповіла: Скажи, щоб оці два сини мої сіли у Твоїй славі один праворуч, другий ліворуч Тебе. Ісус сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? Вони Йому відповіли: Можемо. Ісус сказав їм: Чашу, яку Я п’ю, питимете.

Почули про те десятеро й обурились на Якова та Івана. Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що ті, яких уважають князями народів, верховодять ними, і їхні вельможі утискають їх. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою» («Чашу, яку Я п’ю, питимете»). Серед тих, хто «обурились», був і Петро.

Брати Воанергес були двоюрідними братами Ісуса: їхня матір Саломія Заведей (за прізвищем її чоловіка) була рідною сестрою Діви Марії – матері Ісуса. На картині Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря» апостол Іван зображений праворуч Ісуса, а Яків – ліворуч.

Як бачимо, брати Воанергес мають особливий статус, вищий за статус «десятьох», включаючи апостола Петра. Отже, місце Петра в ієрархії = 4.

Залишилося визначити, хто вище – Іван чи Яків? Євангеліє тут дає пряму відповідь: «При таврі Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова і Марія Магдалина. Коли Ісус побачив матір і учня, якого Він любив, що стояв біля неї, сказав до матері: Жінко, ось син твій. Потім каже до учня: Ось мати твоя. І від тієї хвилини учень узяв її під свою опіку». Найдорожчу для себе людину – свою матір – Ісус доручив апостолу Івану – своєму улюбленому учню.

На Таємній вечері 22 березня 31 року Іван сидить найближче до Ісуса: «Був же за столом, при Його грудях, той з Його учнів, якого Ісус любив. До нього й кивнув Симон Петро та сказав йому: Спитай, хто той, про якого Він говорить. І він, нахилившись до грудей Ісуса, каже Йому: Господи, хто то? Ісус відповів: Той, кому Я, вмочивши у тарілку, дам кусень хліба. І вмочив кусень, і подав Іуді Іскаріотові» (Ісус дає Іуді останній шанс уникнути зради). В Ісуса з Іваном були найближчі стосунки, Ісус нічого не приховував від свого найталановитішого учня, тому Петро запитав Івана. Таким чином, місце Івана в ієрархії =2, а місця Якова = 3.

У результаті маємо таку ієрархію керівного ядра первинної хрестиянської громади:

1. Ісус.

2. Іван Заведей Воанергес, двоюрідний брат Ісуса.

3. Яків Заведей Воанергес, двоюрідний брат Ісуса.

4. Симон Петро.

5. Андрій, рідний брат Симона Петра.

Ієрархія і спадкоємність влади дуже важливі. Якщо відсутній перший керівник, тоді його функцію автоматично виконує другий в ієрархії, якщо його нема – то третій, потім четвертий, а після нього – п’ятий. Завдяки такому чіткому порядку спільнота завжди зберігає керівний центр, а з ним найважливіше для свого життя – цілісність. 

Радіймо, арії!

Розподіл системних ролей

А тепер простежимо, як співвідноситься ієрархія влади з системними ролями: голова, радник, правник, захисник, скарбник.

Очевидно, що головою був Ісус Хрестос, який здійснював загальне керівництво, визначав політику.

Роль «радника», тобто відповідального за науку, ідеологію та освіту виконував апостол Іван. Саме він був головним редактором Євангелія – керував групою з трьох євангелістів, узгодив їхні тексти, написав своє підсумовуюче четверте Євангеліє і поставив підпис під усім документом: «Це той учень, який те свідчить і який написав те, і знаємо, що його свідчення правдиве».

Роль «захисника» виконував апостол Симон Петро, який постійно ходив з мечем. Він мав рішучий, твердий характер, необхідний воїну, що підтверджується його ініціативним іменем «Петро», що значить «камінь», в ширшому розумінні – «скеля», «твердиня», «фортеця». Петро був людиною швидкої дії – настільки швидкої, що в деяких випадках він спочатку діяв, а потім думав, наприклад, коли пішов по воді до Ісуса:

«Учні ж Його зійшли до моря і, ввійшовши в корабель, попливли на той бік моря, до Капернаума. Корабель уже був серед моря, і його кидали хвилі. Вже була четверта сторожа ночі, а пропливли всього яких двадцять п’ять чи тридцять стадій, бо дув сильний супротивний вітер. Коли ж побачив Ісус, як вони втомилися, веслуючи, пішов до них по морю, і хотів минути їх. Бачать учні – Ісус іде до них по морю й наближається до човна. Побачивши це, вони були шоковані. То привид! – вигукнули. Та Ісус тієї ж миті мовив до них: Сміливіше – це Я.

Тоді Петро озвавсь до Нього й каже: Господи, коли це Ти, вели мені прийти по воді до Тебе! Іди! – сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і прийшов до Ісуса; але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати і скрикнув: Господи, рятуй мене! Ісус зараз же простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: Маловіре, в чому засумнівався? І хотіли Його взяти у човен, але човен зараз же причалив до землі, до якої прямували. І як увійшли до човна, вітер ущух. І дуже від надмірного в самих собі дивувались» (Ходіння по воді).

Коли інші апостоли міркували, як краще висловити думку, Петро негайно і прямо говорив те, що думав: «І пішов Ісус із учнями до сіл Кесарії Филипової. І одного разу, коли Він молився на самоті, і були з ним Його учні, Він спитав їх: За кого Мене мають люди? Вони Йому відповіли: Одні – за Іллю, інші – за одного з пророків. А ви, – спитав їх, – що кажете про Мене: хто Я? Озвався Симон Петро й каже до Нього: Ти хрестос – Син Бога живого. І Він наказав їм гостро, щоб вони нікому не казали, що Він хрестос» («Ти – Хрестос»).

Петро мав характер воїна, тому коли іудеї хотіли схопити Ісуса, він почав Його захищати не роздумуючи, рефлекторно: «Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом: Господи, чи не вдарити нам мечем? Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв у нього праве вухо. Слуга той звався Малхом. Ісус озвався: Лишіть! І мовив до Петра: Сховай твій меч у піхви! І, доторкнувшись до вуха, зцілив його» (Ісус відпускає учнів і віддає себе в руки іудеїв). Петро не запитує «Господи, чи не вдарити нам мечем?», а діє миттєво, як і личить воїну в ситуації небезпеки.

Залишилось визначити, які системні ролі виконували Яків і Андрій. Тут Євангеліє не дає прямих вказівок, проте ця загадка легко розв’язується за допомогою простої логіки.

Усі 5 ролей розділяються на брахманські (ієрархічно найвищі – 1, 2, 3), далі йде роль кшатрія (4), а після неї – господаря (вайш’ї, весі-мана, безнесмена – 5). До брахманських ролей належать «голова», «радник» і «правник». В ієрархії найвище стояли Ісус (1), Іван (2) і Яків (3). Роль голови виконував Ісус, а роль радника – Іван.

Хто міг бути правником (3), тобто відповідальним за справедливість? Без варіантів – Яків (3). Підтвердженням є те, що його так і називали – «Яків Справедливий». Статус системної функції і статус апостола точно збігаються. 

Після цього стає очевидним, що господарську роль «скарбника» (5) виконував Андрій (5). Непрямим підтвердженням є те, що в українській традиції пожертви на церковну громаду називаються «Андріїв гріш». Тобто головним «банкіром» і «виконавчим директором» апостольського демосу був апостол Андрій.

Ще одне непряме підтвердження цього висновку пов’язане з тим, що серед апостолів тільки двоє були з мечами. Одним з них, як відомо, був Петро. Найімовірніше, що другим озброєним апостолом був саме Андрій – брат Петра. Навіщо йому меч? Це прямий обов’язок людини, яка відповідає за гроші, золото та інші цінності, оскільки багатство завжди приваблює розбійників.

– А чому Іван і Яків ходили без меча?

– Навіщо мечі тим, які можуть випалювати території «небесним вогнем» або ставати невидимими. «Діти блискавки» впевнено себе почували і без зброї. А все тому, що вони стабільно перебували у Просторі волі, який є простором абсолютної безпеки. Так, апостол Іван невимушено увійшов до садиби первосвященика, яка пильно охоронялася, бо там було ув’язнено Ісуса. В самій же садибі на Івана ніхто не звертав увагу, наче він був невидимкою. Так само Іван спокійно знаходився біля тавра, на якому було розіп’ято Ісуса, хоча це було смертельно небезпечно для чоловіків-галілеян, тому вони спостерігали за подіями здалеку і непомітно.

Натомість Петро перебував у Просторі пригод. Так, коли Іван провів його у садибу первосвященика, в Петра негайно почалися пригоди з таким «адреналіном», що він ледве звідти втік (докладніше: Абсолютна захищеність у Просторі волі).

Ієрархія – священний лад

Дослідження Євангелія показали абсолютну чіткість щодо ієрархії («священного ладу») і системних ролей у зразково-показовому демосі Ісуса Хреста:  

  1. Голова (брахман) – світоглядно-вольовий блок (Ісус Хрестос).
  2. Радник (брахман) – науково-освітній блок (Іван Заведей Воанергес).
  3. Правник (брахман) – правовий блок (Яків Заведей Воанергес).
  4. Захисник (кшатрій) – силовий блок (Симон Петро).
  5. Скарбник (господар) – економічний блок (Андрій).     

Це ідеал, на який нам треба орієнтуватися і якого треба прагнути. Що більше до нього наближатимемося в організації екосистеми Intermarium Institute, то більше матимемо сприяння Ісуса Хреста, арійських героїв і святих, егрегора аріохрестиянства, Всесвіту і його Творця – Бога неба і землі, Вишнього і Святого.

На завершення додам, що запроваджувана нами система самоорганізації громад – це не тільки продукт логіки і розуміння людської природи. Постіндустріальні демоси Міжмор’я – це священний лад Золотої ери, освячений Ісусом Хрестом. Знання про нього донесені до нас завдяки Добрій Новині Ісуса Хреста, Сина Божого.

Це послання Ісус та його апостоли два тисячоліття тому надіслали в далеке майбутнє.

Послання завжди призначене для того, хто зможе його прочитати.

Ми спромоглися його прочитати і усвідомити. Це означає, що воно писалося передусім для нас – ми є його головним адресатом.

Радіймо і веселімось, бо нагорода наша велика!      

Наші інтереси: 

Нема нічого практичнішого за хорошу теорію. Знання - сила!

Гравець: 
Ігор Каганець
1077

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка