У неспокійній Франції появилася книжка «Держава на зразок стартапу» ( L'État en mode start-up ). Цей нашумілий співавторський збірник п’ятнадцятьох привернув загальну увагу також завдяки передмові популярного, за різними опитуваннями, французького міністра економіки Еманюеля Макрона.
Нові виклики часу стукають теж у розхитану Францію. Серед ґрунтовних проблем – утрата ідентичности, п’ята московська колона, пов’язані з нею тероризм і т. зв. «міґранти», безробіття, коштовна для держави соціяльна сфера.
Ӏндастріал противиться - переважно в рамках діючих законів, які сам створив - змінам на краще життя народу, бо ці не збігаються з його інтересами (сьогоднішні бої за організацію праці).
Тому багато хто, не чекаючи на політиків, почав творити це краще життя самотужки, або в об’єднаннях (від природнього вирощування «забутих» культур, дешевих взаємопослуг між сусідами, поради з альтернативного лікування і творення пристроїв, які працюють на поновлюваних джерелах енергії до всіляких приватних курсів в інтернеті…).
Відчувши «дух часу», рік перед складними для Франції президентськими виборами (23 квітня 2017 р.), ніколи не обраний 38-річний міністер економіки Еманюель Макрон (EmmanuelMacron) створив рух «En marche» («Ѝдемо»).
Цей безпартійний рух передбачає об’єднати правих і лівих, і приймати нові ідеї від «самих людей». Звідти й передмова Макрона до праці «Держава на зразок стартапу», співавтори якої пропонують такі соціальні й правлячі іновації:
• позитивніше бачення,
• перехід від кількости до якости,
• перехід від індивідуального інтелекту до колективного розуму,
• перехід від дії до взаємодії,
• і перехід - спів-будівництвом - від ієрархічної держави до держави «спритної» («agile»).
Основи «нової епохи громадської дії» спираються на головних трьох принципах:
підсилення ролі громадян,
новий підхід до універсальности державної служби,
і глибоке розчленування (деконцентрація) організацій на основі більшого довір’я і відповідальности суб'єктів, які щодня мають утілювати державну політику.
Зі слів громадських суб’єктів, яким дали слово в цьому збірнику, реформа відповідає клопотанням суспільства і часто вже здійснюється.
Проте, якщо назва, і деякі розділи французького видання «Держава на зразок стартапу» нагадують український стартап
- уже давненько розроблений, представлений на сайті «Народного оглядача», і постійно збагачений його етномережою -,
то це порівняння зупиняється на вище-згаданому дороговказі співавторів,
відсутність духової складової якого може підірвати реформу «громадської дії»…
Опинившись у надскладному становищі, українці мусіли передбачити «сміливіший» Перехід, черпаючи натхнення у своїй історії і починаючи з трирівневого очищення – звідти такий глибокий їхній підхід до побудови нової держави.
Якщо французам усе таки вдасться впровадити в життя їхній «стартап», а намічене ними ощасливило би кожного з них і повернуло би Франції лад, то це було б і для нас відрадною подією – побажаймо їм найкращого!
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Французи запозичили українську ідею постіндустріальної держави-стартапу
Світ:
Спецтема:
У неспокійній Франції появилася книжка «Держава на зразок стартапу» ( L'État en mode start-up ). Цей нашумілий співавторський збірник п’ятнадцятьох привернув загальну увагу також завдяки передмові популярного, за різними опитуваннями, французького міністра економіки Еманюеля Макрона.
160520l-etat-en-mode-start.jpg
Нові виклики часу стукають теж у розхитану Францію. Серед ґрунтовних проблем – утрата ідентичности, п’ята московська колона, пов’язані з нею тероризм і т. зв. «міґранти», безробіття, коштовна для держави соціяльна сфера.
Ӏндастріал противиться - переважно в рамках діючих законів, які сам створив - змінам на краще життя народу, бо ці не збігаються з його інтересами (сьогоднішні бої за організацію праці).
Тому багато хто, не чекаючи на політиків, почав творити це краще життя самотужки, або в об’єднаннях (від природнього вирощування «забутих» культур, дешевих взаємопослуг між сусідами, поради з альтернативного лікування і творення пристроїв, які працюють на поновлюваних джерелах енергії до всіляких приватних курсів в інтернеті…).
Відчувши «дух часу», рік перед складними для Франції президентськими виборами (23 квітня 2017 р.), ніколи не обраний 38-річний міністер економіки Еманюель Макрон (Emmanuel Macron) створив рух «En marche» («Ѝдемо»).
Цей безпартійний рух передбачає об’єднати правих і лівих, і приймати нові ідеї від «самих людей». Звідти й передмова Макрона до праці «Держава на зразок стартапу», співавтори якої пропонують такі соціальні й правлячі іновації:
• позитивніше бачення,
• перехід від кількости до якости,
• перехід від індивідуального інтелекту до колективного розуму,
• перехід від дії до взаємодії,
• і перехід - спів-будівництвом - від ієрархічної держави до держави «спритної» (« agile »).
Основи «нової епохи громадської дії» спираються на головних трьох принципах:
Зі слів громадських суб’єктів, яким дали слово в цьому збірнику, реформа відповідає клопотанням суспільства і часто вже здійснюється.
Проте, якщо назва, і деякі розділи французького видання «Держава на зразок стартапу» нагадують український стартап
- уже давненько розроблений, представлений на сайті «Народного оглядача», і постійно збагачений його етномережою -,
то це порівняння зупиняється на вище-згаданому дороговказі співавторів,
відсутність духової складової якого може підірвати реформу «громадської дії»…
Опинившись у надскладному становищі, українці мусіли передбачити «сміливіший» Перехід, черпаючи натхнення у своїй історії і починаючи з трирівневого очищення – звідти такий глибокий їхній підхід до побудови нової держави.
Якщо французам усе таки вдасться впровадити в життя їхній «стартап», а намічене ними ощасливило би кожного з них і повернуло би Франції лад, то це було б і для нас відрадною подією – побажаймо їм найкращого!
Поширення ідеї Постіндустріального суспільства звільнить і примирить народи.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)