Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець

Діловою мовою Міжмор’я буде Сенсар

Категорія:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
5 - Наша стратегія

Учасники Міжмор’я переходитимуть на українську тоді, коли їм буде вигідніше її вивчити, чим постійно користуватися перекладачами. А для цього важливо, щоб українською мовою творилися вартісні твори в царині релігії, філософії, оздоровлення, мистецтва, науки, менеджменту, передових технологій, військової справи.

141215-lebedi.jpg

Угору і вперед!
Угору і вперед!

Темою священної мови Великого Переходу зацікавилися десять років тому. Згідно з езотеричною традицією, мова попереднього цивілізаційно-расового переходу називалася Сенсар. Її ще називали «Мовою Сонця», і саме вона лежить в основі сучасної української мови, санскриту та інших арійських (індоєвропейських) мов.

Слово «Сенсар» означає «носій сенсу» (подібно як «буквар» — носій букв), а також «Божественний сенс» (від «сенс Ар»).

Володіння Сенсаром було чи не найважливішим чинником високої культури і могутності Арійської раси (Трипільської цивілізації), адже ця мова формувала передове мислення і забезпечувала точну передачу інформації.

На жаль, нинішня українська мова частково втратила ясність Сенсара, проте цю якість можна доволі швидко відновити. Саме це й має стати головною метою мовної реформи. Адже, повторимо, яка мова, таке й мислення, а яке мислення, така й поведінка. Якщо українці мають амбіції стати сильною і передовою нацією, то починати треба з повернення до рідної мови та її очищення від забруднень і спотворень. Про це писалося у статті «Україні потрібен новий Сенсар» (2005).

Дослідження в цьому напрямку відбуваються на сайті «Народний Оглядач» у рубриці Сенсар - мова нової раси, головним чином завдяки зусиллям мовознавця Оксани Лутчин.

Нині настав час приступити до практичної реалізації ідеї нового Сенсара. До цього нас підштовхнули такі три події.

Мова Царства божого

По-перше, вияснили, що Українську державу нового циклу треба творити у просторі гармонійних подій – Просторі волі, в євангельських термінах – у Царстві божому. У цьому просторі людина діє як бог – вільно, без непереборних перешкод, граючись.  

З цього випливає, що мова Сенсар має бути інструментом підняття у Простір волі. Ця мова має бути такою, щоб у людини, яка говорить Сенсаром, автоматично відбувалося оздоровлення, притягання світлих людей і позитивних подій. Сенсар – мова здоров’я і успіху. Саме за ці магічні якості її й називали Мовою Сонця.

Головним чинником піднесення у Простір волі є відновлення правдивого світогляду. Для цього мова Сенсар має повертати словам їхній істинний сенс.

Візьмемо для прикладу слово «воля». Воно має два головні значення: 1) духовна сила, що робить людину творцем своєї долі, 2) відсутність перешкод, свобода дій. Наявність двох зовсім різних сенсів може означати, що є первинний сенс, який став джерелом для двох згаданих вище вторинних сенсів. Що може бути цим первинним сенсом? Відповідь: Воля – це стан перебування у просторі Царства божого, адже в ньому людина діє свідомо і легко, а зовнішні перешкоди долає граючись.

Інший приклад – слово «рай». Для масової свідомості це місце «на небесах», де в надлишку є всі життєві ресурси, місце спокою та безпеки, де можна відпочити і розслабитись. Проте якби таке місце існувало, то люди у ньому виродилися б за кілька поколінь і, врешті-решт, вимерли. Такий «рай» швидко перетворюється на місце страждань.

То що тоді означає це слово? Рай – це місце, де відбувається інтенсивний розвиток у формі радісної гри. Важливими умовами гри є добровільність, радісні емоції, напруження, змагальність, обмеженість ресурсів, творчість і винахідливість. Де гра, там рай.

Таким чином, рай – це простір Царства божого, а воля – це стан людини в раю. Людина у стані волі називається гравцем. Гравець – це головний сенс слова «людина», звідси латинські ludo – «грати», ludus – «гра», ludens – «той, хто грається», «гравець», ludicia – «музикування», «музична гра».    

Людина, що володіє Сенсаром, має правдивий світогляд, відтак діє продуктивно, свідомо, правильно.

Мова нової цивілізації

Другою подією, що спонукає нас перейти до практичної реалізації Сенсара, є радикальна зміна геополітичної ситуації на планеті. Виявилося, що глобальна конкуренція двох планетарних центрів – США і Росії – не завершилася, а вийшла на новий оберт еволюційної спіралі. Реальністю XXI століття стало утворення осі Париж–Берлін–Москва–Пекін, що веде до формування Євразійського блоку. Його потенціал значно перевищує потенціал США, що загрожує самому існуванню американської держави.

Відтак США життєво зацікавлені у формуванні центрально-європейського союзу Міжмор’я, спроможного відсікти ЄС від РФ. Головним гравцем Міжмор’я є Україна, а її найближчі союзники – Польща і Литва, на підході – Білорусь та інші слов’янські держави.

Формування Євразійського блоку означає розчленування України і колоніальний статус для країн Центральної Європи. Тому формування Міжмор’я повністю відповідає життєвим інтересам України, слов’янських держав і США.

Оскільки Міжмор’я опиняється під потужним пресом з обох сторін – ЄС і РФ, то цей союз має потужні стимули для застосування всього найкращого і найпередовішого – від світогляду до організаційних моделей і технологій. Тому Міжмор’я – це не просто регіональний союз, а нова цивілізація. Гостра потреба країн Міжмор’я у світоглядній єдності і ефективних комунікаціях потребує спільної ділової мови.

Очевидно, що це не може бути російська, німецька чи французька, бо це мови головних ворогів Міжмор’я. Не може бути й англійська, хоча вона дуже важлива для взаємодії з США та іншими союзниками. Мовою слов’янської Європи має бути слов’янська мова: литовська, польська чи українська.

Українська мова тут має очевидні переваги перед польською  і литовською мовами, оскільки:

1) найближча до спільного коріння – до материнської мови, від якої пішли усі арійські мови, зокрема польська і литовська, тому для Міжмор’я вона найзрозуміліша;

2) найчисельніша і має значний потенціал поширення з причини української пасіонарності;

3) найлегша для вивчення, написання і комп’ютерного розпізнавання, адже у ній найкраще дотримується принцип «як пишеться, так читається»,

4) найдзвінкіша (завдяки дзвінкому Р), наймилозвучніша і найпісенніша.

Проте цього не достатньо. Для популяризації української мови у Міжмор’ї доцільно посилити ці переваги: розширювати застосування мови, збільшувати кількість її носіїв, розробляти лінгвістичне програмне забезпечення, заохочувати вивчення в Україні і в усьому світі.   

Учасники Міжмор’я переходитимуть на українську тоді, коли їм це буде вигідно. Скажімо, буде легше вивчити мову і мати прямий доступ до першоджерела, ніж постійно користуватися перекладачами. А для цього важливо, щоб українською мовою творилися вартісні твори в царині релігії, філософії, оздоровлення, мистецтва, науки, менеджменту, передових технологій, військової справи тощо.

Не менш важливий напрямок роботи – надання українській мові більшої універсальності шляхом активації давніх слів, спільних для слов’янських мов. При цьому перевагу треба надавати коротким, лаконічним словам. Наприклад, замість нинішнього літературного слова «немає», доцільно застосовувати давнє коротке «нема», що ближче до польського «nie ma». Доцільно дослідити правила української граматики з погляду їх спрощення – це полегшить вивчення мови.  

Творення окультуреної української мови – універсальної, глибинної, лаконічної, компактної, комп’ютеризованої, з точним сенсом і чіткими правилами – матиме й величезний політичний сенс. Адже українці не просто пропонують використовувати свою мову для Міжмор’я. Вони творять нову мову – Сенсар – спеціально «заточену» під новий цивілізаційний проект та дружньо налаштовану до всіх його учасників.  

Мова магів

Третьою подією, що спонукала до негайної реалізації Сенсара, стало знайомство з кінофільмом 2013-го року «Частоти» (Frequencies / OXV: The Manual). У ньому розповідається про те, що слово спроможне змінювати частоту власних вібрацій людини, а відтак пересувати її між просторами подій. Понад те, існують давні, фундаментальні слова, які мають магічну силу.

Ця тема особливо цікава для тих, які мають досвід оновлення за допомогою технології Живе Слово, що її відкрив український професійний лікар і народний цілитель Олександр Філатович. Ми вже знаємо, що промовляння спеціальних слів дозволяє відновлювати різні підсистеми свого організму і формувати потрібні зовнішні події.

Характерно, що застосування Живого Слова українською мовою у 3–5 разів ефективніше у порівнянні з російською мовою. У результаті люди, які взагалі ніколи не чули українську мову, з власної ініціативи переходять на читання Живого Слова українською, бо це суттєво прискорює процес зцілення. Причиною цього ефекту може бути те, що українська мова має найглибші корені, а відтак сягає найпотужніших енергетичних пластів. Серед іншого це означає, що поширення технології Живе Слово сприятиме популяризації української мови і, як наслідок, сприятиме консолідації учасників Міжмор’я.

Наші інтереси: 

Вдосконалюємо мову - вдосконалюємо себе. 

Підписуюсь на новини

Коментарі

Зображення користувача cBіт Розумний.

Тема дуже цікава і потрібна. Але поки що це нагадує анекдот.
"В автобусі.
- Дядю, ви виходите на наступній?
Шварценеггер: -Так!
- А перед вами?
Шварценеггер: - Виходять, але вони про це ще не знають".
Це я про те, що країни - потенційні члени Міжморя ще не визріли до цього.
Щодо Сенсару. Колись я трохи цікавився цілющими настроями Ситіна. І десь прочитав про те, що на одну людину ніяк не впливав позитивний настрій (наголос на останньому складі). Ситін знімав показники під час читання цього настрою, і виявилось, що пацієнт дуже негативно реагував (точніше, його психофізика) на якесь слово (зараз не памятаю, на яке саме). Після розмови з пацієнтом було зясовано, що саме це слово повязане з якимось болісним спомином. Слово у настрої було замінене, і цей зцілюючий настрій спрацював.
Чи не може бути такого з Сенсаром? Адже за час існування кожного з нас багато слів обросли цілим віялом додаткових значень та можуть бути так званими "якорями" як позитивних так і негативних подій та фізичних (психологічних) станів

"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"

Зображення користувача Миро Продум.

Може й не визріли, але швидко визрівають. Не знаю, що там у Литві, але поляки на повну б’ють тривогу. Ну а те, що у вересні створили спільну українсько-литовсько-польську бригаду, також багато про що говорить.

сВіт Розумний каже:
Це я про те, що країни - потенційні члени Міжморя ще не визріли до цього

.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Миро Продум.

Від цього ніхто не застрахований. Це може бути в будь-якій мові. Також може стосуватися звуків, запахів, образів, смаку...

Для очистки від фобій доцільно застосовувати Живе Слово, яке є важливим складником Сенсара, або, можливо, навіть його ядром.

сВіт Розумний каже:
Щодо Сенсару. Колись я трохи цікавився цілющими настроями Ситіна. І десь прочитав про те, що на одну людину ніяк не впливав позитивний настрій (наголос на останньому складі). Ситін знімав показники під час читання цього настрою, і виявилось, що пацієнт дуже негативно реагував (точніше, його психофізика) на якесь слово (зараз не памятаю, на яке саме). Після розмови з пацієнтом було зясовано, що саме це слово повязане з якимось болісним спомином. Слово у настрої було замінене, і цей зцілюючий настрій спрацював.
Чи не може бути такого з Сенсаром? Адже за час існування кожного з нас багато слів обросли цілим віялом додаткових значень та можуть бути так званими "якорями" як позитивних так і негативних подій та фізичних (психологічних) станів

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Вакула Коваль.

Якраз про фобії - українська найгармонійніша і тому не те що зачіпа, а скоріш, заліковує звукові фобії. Чим і відрізняються інші мови, що своїми відхиленнями від прамови збуджують свої настрої.
Дуже давно, один знайомий погостював у рф і казав, що вони розмовляють різко, цикають, ссикають, аж голова тріщить!
Інший знайомий їхав у поїзді і чув, як українка-мама своєму синові німченяті на ніч казки оповідала німецькою, то, каже, на ніч так настрахавсь тієї мови, що боявсь заснути!

VAKULA

Зображення користувача Володимир Самотий.

Наразі всі польські наукові видання переходять на англійську, бо це вигідно, бо тебе почують у світі. В найближчий час така тенденція буде посилюватися.

ВС

Зображення користувача Миро Продум.

Нам треба просувати українську мову передусім у тих сферах, де ми сильніші за англомовних: світогляд, оздоровлення, гармонізація подій, передові організаційні моделі.

Володимир_Самотий каже:
Наразі всі польські наукові видання переходять на англійську, бо це вигідно, бо тебе почують у світі. В найближчий час така тенденція буде посилюватися.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Андерс Фальке.

Надзвичайно цікава ідея про написання книги "Арійський стандарт" Сенсаром. В мене питання:

- чи є вже усталені правила оновленої мови? Бо наприклад в мене є свої ідеї, але чи не будуть вони перечити вже розробленим нормам? Хоча, як я розумію, ми ще в процесі творіння, тому будь-які починання вітаються.

- чи ми допускаємо імплементацію слів інших мов, більше того, чи варто нам створювати свої нові слова, які виринають з серця?

І на додаток:

вже впроваджуються технології синхронного перекладу, тому, застосувавши їх в Міжмор'ї, комунікація стане дуже простою, але залежною від роботів - http://neprote.com/microsoft-pokazala-robotu-synhronnoho-perekladu-dlya-skype/

і хто знайомих з технологією Microsoft Cortana - варто, щоб вона заговорила хоча б українською мовою: http://goo.gl/mEpa0y

Миролюбність і озброєність!

Зображення користувача Миро Продум.

Загальний підхід такий, що мова має бути лаконічніша, чіткіша (твердіша), універсальніша (активація давніх слів), зручна для використання.

Андерс Фальке каже:
Надзвичайно цікава ідея про написання книги "Арійський стандарт" Сенсаром. В мене питання:
- чи є вже усталені правила оновленої мови? Бо наприклад в мене є свої ідеї, але чи не будуть вони перечити вже розробленим нормам? Хоча, як я розумію, ми ще в процесі творіння, тому будь-які починання вітаються.

Усталених правил нема, тому вітаються усі пропозиції. У застосуванні нових норм треба дотримуватися міри і реалістичності. Якщо нова норма полегшує життя - її треба застосовувати.

Наприклад, ми домовилися, що в запитальних реченнях, які мають більше трьох слів, знак питання ставити на початку і в кінці.

Цитата:
Чи ми допускаємо імплементацію слів інших мов, більше того, чи варто нам створювати свої нові слова, які виринають з серця?

Ми виходимо з того, що всі індоєвропейські слова мають українські корені, тому можемо сміло використовувати все, що нам зручно.

Наприклад, замість слова "посилання" використовуємо слово "линк" (від "линва"), а замість "програмне забезпечення" - слово "софт" (треба простежити його походження).

Творячи нові сенси, будемо творити для них нові терміни.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Андерс Фальке.

Це чудово (я би сказав магічно!) використовувати слова всіх індоєвропейських мов. Особливо варто звертати увагу на слов'янські мови - з польської, білоруської, словацької та сербської можна зробити новий екстракт, який прищепить Сенсару міць і розвиток.

Вже десь згадував тут на блозі, що варто додавати (а точніше повертати) давньоруські слова, які навмисно були витерті (і не кимось, а самими ж українцями) з ужитку з метою уникнення асиміляції з російською. Приклад:

важно (вага, важити)
очень (око, очевидно)
потолок (толока, толочити – насправді, як видно, слово має бути "потолока")
мечта (стар. мечет, мечетати)
деревня (дерево, "місце де багато дерев")
рисунок (риса, на Галичині офіційно вживається у значенні "схематичне зображення")
опасний (опас, опасати)
погреб (греб, гребля, погребти)
осторожний (сторог, осторога, остерігати)
переполох (полохати)
очередь (очерет(ь))
надо (знадобитися, – корінь все одно вживаємо)
видеть (вид, виджу, видити – дуже важний санскритський корінь)
сейчас (цей час)

Подані слова взяті звідси: http://novi-slova.blogspot.com/2013/03/blog-post.html#more

Лексика - це одна справа. Друга - це граматика. Ми можемо змінити лексику Сенсару і це буде зміна одягу. А як щодо основ. Українська - це мова синтетична, тож чи варто нам розвивати її аналітичні конструкції? Тут потрібен лінгвіст, бо мої знання в цій галузі обмежуються Вікіпедією :)

І ще, для чіткості Сенсар мав би повернути артиклі - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1129

Миролюбність і озброєність!

Зображення користувача Вакула Коваль.

Вважаю, ставити знак питання чи оклику на початку і в кінці речення зайвим.
1. маємо на один знак більше, це крок від короткості.
2. Коли промовляємо, то все одно, інтонаційно оклик чи питання робимо в кінці речення, коли якраз вже бачимо знак інтонації. Всі так читають і не мають помітних перешкод. Тому зарані попереджати про інтонацію мало потреби. Це як підказка для тугих на розум людей.
3. Єдиний плюс - одразу видно якісь почеркові зміни, фірмову відмінність сенсару від старої мови, але це вважаю окозамилюванням без реальної користі і витратою зайвого знака.
4. Якщо ставити знак тільки на початку речення, то до кінця довгого речення скоріше можна забути про інтонацію і зробити помилку, або просто відчути незручність (вагання) при читанні.
5. Є таки вар'янт, коли можна вжити два знаки (на початку і в кінці)!
! Це замість "старого" потрійного знаку!
Замість Ура!!!
Писати !Ура!
Маємо збереження одного знаку і трохи відмінності.

VAKULA

Зображення користувача Миро Продум.

Кожне слово будемо розглядати окремо. Якщо підходить, то вставляємо його в книгу і робимо про це запис у словник, який буде в кінці книги.

У книзі вже є деякі кроки в напрямку Сенсара:

1. Слово "неначе" замінено на "наче".
2. Слово "нехай" замінено на "хай".
3. Конструкція типу "робитиму доти, доки не відбудеться", замінена на "робитиму доти, доки відбудеться" (позбуваємося зайвих "не", яке порушують логіку).

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Володимир Майборода.

Дякую, пане Ігоре! Виникли такі думки, то виношу на розсуд компанійців і Ваш ))

1)Будь ласка, розтлумачте мені ще раз - у чому відмінність "людини" від "чєловека"?

Ось є латинські назви Homo і ludus...
Є Homo - людина, чєловєк; і є Homo sapiens - людина, чєловєк ро(а)зумна(ий).
З іншого боку слово "людина" виводиться від ludus – «гра».

2)Якщо "людина" - "гравець" (ludens(лат.) – «той, хто грається»; укр., белор. - «люд»; словенск. - «ljûd»; бургундск. «leudis» - «вольний муж (чєловєк)», а також греч. «ἐλεύθερος» - «вольний (чєловєк)»; лат. «līber» – те ж,
то, виходить, "простий" «чєловек» (Homo sapiens) - розумний, але ще не «вольний муж», а ще як той, хто комусь належить? Виходить "козаки" - це вже були Homo sapiens līber .

3)Виходить так, що "Людина" - це наступний етап еволюції-розвитку Розуму(Духу?) на Землі - вольний індивід.
"Чєловєк" мав жити в обмеженому просторі дій і існування - в дарованому Раю; а "Людина" - вольна обирати простір для дій, творчості - "предтеча творця" сама здатна формувати новий Рай?

Дякую!

Цитата:
Ігор сказав: Таким чином, рай – це простір Царства божого, а воля – це стан людини в раю. Людина у стані волі називається гравцем. Гравець – це головний сенс слова «людина», звідси латинські ludo – «грати», ludus – «гра», ludens – «той, хто грається», «гравець», ludicia – «музикування», «музична гра».

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача Миро Продум.

Треба вияснити істинне значення слова "чоловік". Серед інших, є такі гіпотези:

1) від слова "чоло" і "віче" - представник сім’ї на віче, член громади, "челен-віче", "частина віче".

2) від слова "цело" (ціло) - цілісна істота, яка поєднує дух, душу і плоть.

Треба дослідити цю тему. Це якраз робота для Сенсара.

Володимир Майборода каже:
Виходить так, що "Людина" - це наступний етап еволюції-розвитку Розуму(Духу?) на Землі - вольний індивід.
"Чєловєк" мав жити в обмеженому просторі дій і існування - в дарованому Раю; а "Людина" - вольна обирати простір для дій, творчості - "предтеча творця" сама здатна формувати новий Рай?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Володимир Майборода.

Отже, Вас зацікавили мої роздуми і спонукали до пошуку? ;)

Як на мене, то друга гіпотеза значно сенсовіша.

Миро сказав:
"2) від слова "цело" (ціло) - цілісна істота, яка поєднує дух, душу і плоть."

Чєловєк - творіння Боже, цілісна істота (дух, душа, тіло), але без іскри Божої? Творчої?
Людина - має все для того, щоб стати Творцем (дух, душу, тіло, іскру Божу)?

Покладаємось на Вас, бо Ви знаєте як шукати в словах ))

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача Вакула Коваль.

Можливо, з урахуванням пакебитія, "чоловік" (ціло+вік) означа "одне втілення", "життя-ВІК особи ЦІЛОЇ-триєдиної (дух-душа-людське тіло)".
А слово "чоло" вже похідне від "ціловік-чоловік".

Бо можливо існування і без тіла, як привида, чи в інших тонких світах, то в тих існуваннях людина не є чоловіком.

VAKULA

Зображення користувача Вакула Коваль.

користувати слова "простір Царства божого" - з одного боку, легше користуватися звичними для всіх словами, але там де царство, там є Цар і підлеглі, знову ж таки раби божі, нема волі.
От якби казати "Царина Божа" - це вже не царство, а простір волі.

Можливо, ЦАРИНА це Чарина, простір де "я" маю чари, себто вплив. А може Царина - це ЧУРИНА. Простір оберігаємий, освоєний пращурами і чурами.
Це як "чур(цур) мене".
Виходить, Цар є Чур, тобто Гарант! (чи він є Чар - той що чарує, сильний волхв)
Але вже звикли що Цар - це деспот рабів.

VAKULA

Зображення користувача Вакула Коваль.

Якщо при викладанні іноземних мов будуть спиратися на їх походження од нашої, то вивчати стане набагато легше, не через заучування, а через розуміння.
Наприклад, хранцузьке, "bra" (рука) - це наше "брати"...

VAKULA

Зображення користувача Миро Продум.

Наше "рука" французькою буде "main".

Вакула Коваль каже:
Наприклад, хранцузьке, "bra" (рука) - це наше "брати"...

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Леонід Українець.

Коваль близький до істини. У мові нащадків галів є слово bracelet, що означає зап'ястя.

Зображення користувача Вакула Коваль.

Миро Продуме, відчуваю вашу емоційність і поспішність, пошукайте синоніми, бо я що вже знаю зі школи, то розумію. Кажись, зробив помилку, повинно писатися "bras", по хранцузьки, але на слух читається "бра" - тобто наше слово "брака", "те що бере".

VAKULA

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Мені здається, що якщо так пов’язувати слова, то будь-яке іноземне слово можна пояснити українським походженням, особливо якщо прикласти фантазію. Але виглядає якось дуже натягнуто. Недавно бачив одну книжку, російський автор якої точно таким же самим чином доказував, що всі мови світу походять з російської.

Зображення користувача Вакула Коваль.

Та так воно і є, просто російські замінюють слово "українське-руське" на "російське-рускоє".
Я читав, що всі мови з руської та арабської і що всі ідеоматичні звороти російської пішли від арабської. Тобто переносний зміст ідеоматичного звороту співпада з арабським значенням звороту, якщо взяти його на слух сказати арабу то він узріє в ньому арабський вислів.
Але ж так воно і є! В АрСандарті сказано, що наші предки жили з євреями в Ізраілі поряд, от і набралися семітських висловів (арабське дуже схоже з єврейським).
Навіть китайською "мама" буде "ма", але з іншою дещо інтонацією "ма" означатиме і прокляття і ще різні значення, (всього чотири) залежно від інтонації.
Звісно, доля уяви і доля хворобливої уяви дуже тонка, але тут нічого не поробиш, на те і є спільне обговорення.
Як на мене, кажучи "бра" аж відчуваєш свою руку з розчепіреними пальцями, готову щось брати, чи плисти брасом! Але задум важливіший за окремий приклад, загальний задум все одно має сенс, хоч би й слово "рука" перекладалося тільки як "main", інших слів багато є.
"Бра" це ще не яскравий приклад, от англ. raven - це покручений "ворон", головне тут те, що першість української мови очевидна, бо "ворон", "ворона" утворилося від "воровати" - особливість цих птахів - красти блискучі дрібнички і тягнути у гніздо. бачте, слово наше і воно має сенс. Raven - це перекручене беззмістовне слово, яке треба тупо запам'ятати. Тому наша мова покищо правополушарна, явна, зрозуміла і творча.
Римські імператори вчили етруську (майже нашу) мову ще 400 років після зникнення етрусків. Так думаю, тому, що вона розвивала їхні мізки, була підручником розуміння природи речей, бо ті речі називалися словами, що їх же й пояснювали. То був для них сенсар.

VAKULA

Зображення користувача Вакула Коваль.

Звикли, що козацького тілохранителя називають джурою, але в одному з художніх творів (якийсь "перший український історичний роман") вони називалися чурами, не джура, а чура.

VAKULA

Зображення користувача Леонід Українець.

Є ще схожі пари джміль - чміль, бджілка - пчілка.

Зображення користувача Вакула Коваль.

До речі, із новинок, можна запровадити у сенсарі смайлики! Коротко і змістовно.

VAKULA

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Вірніше знаки, які позначають смайлики. В інтернет-спілкуванні прижилися, значить корисні.

Вакула Коваль каже:
До речі, із новинок, можна запровадити у сенсарі смайлики! Коротко і змістовно.
Зображення користувача Володимир Самотий.

Вважаю що у звертанні до старших на "ви" слід видалити. Треба універсалізувати звертання на "ти" до всіх без винятку. Хто бажає може додати "пане". Слово "ви" має подвійне значення. 1. Звертання до особи старшої від тебе. 2. Звертання до багатьох осіб.
Слід залишити "ви" лише коли звертаємось до багатьох осіб, тоді ці слова не будуть мати подвійного трактування.

ВС

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Згоден, хоча в деяких випадках, коли забирають одне з цих слів, то залишають саме "ви". Наприклад, в англійській чи есперанто (хоча там окремі слова для Ви і ви (мн.). Хоча іспанці всім "тикають", і їм це абсолютно не заважає у взаємовідносинах. Я теж більше схиляюсь, щоб залишити "ти", це буде більш по-дружньому.

Володимир Самотий каже:
Вважаю що у звертанні до старших на "ви" слід видалити. Треба універсалізувати звертання на "ти" до всіх без винятку. Хто бажає може додати "пане". Слово "ви" має подвійне значення. 1. Звертання до особи старшої від тебе. 2. Звертання до багатьох осіб.
Слід залишити "ви" лише коли звертаємось до багатьох осіб, тоді ці слова не будуть мати подвійного трактування.
Зображення користувача Андерс Фальке.

Як щодо впровадження граматичних та фонологічних особливостей Харківського правопису 1927 року до Сенсару?

Нп. - Етер, Катедра, Европа тощо.

Ось група: http://vk.com/pravopys
http://goo.gl/v9CFf

Миролюбність і озброєність!

Зображення користувача Вакула Коваль.

Вважаю це першим кроком відновлення мови.

VAKULA

Зображення користувача Доктор Смалець.

Мені не дуже подобається слово "перемога": по-перше, воно ще продовжує асоціюватись з т. зв. "днем перемоги 9 травня", по-друге, натякає на прикладення значних зусиль, тобто, опосередковано перебільшує ворожу потугу.

На мій погляд, переходячи з простору боротьби у простір волі, краще послуговуватись синонімом "звитяга" (n.b. - польською "zwycięstwo"). Адже добрий витязь побиває супостата легко, граючись. На слух "звитяга" асоціюється вже не з надмірним напруженням сил, а з торжеством життя (латиною "vita" - хай навіть, можливо, має іншу етимологію). Погодьтесь, що енергетика на рівень вища.

Зображення користувача Вакула Коваль.

Якщо не зважати на 9травня, то "перемога" - чудове слово, воно не має значення "перевтома" :)
Пере-мога, могу-можу, я можу, я могутніший, мужніший. Помірятися силою приємно і цікаво, у козака багато сили і задору.
Звитяга - воєнне слово.
"Граючись" - тоді це "виграш".
У москалів взагалі грубо "побєда" - "побієда" - це "побітіє".

VAKULA

Зображення користувача Леонід Українець.

Зірки золотисті, захмарні зиґза́ґи земляків закликають здійснити звитягу!

https://www.ar25.org/article/zalp.html

Зображення користувача Доктор Смалець.

Звісно, що "звитяга" - воєнне слово, Так само, як "перемога", "побіда" (це теж українське слово: по-біді, коли ворога вже нема), "виграш" тощо. Первинний сенс спортивних змагань - гра у війну, тренування бійців. Всі ці слова - синоніми, що вживаються як для опису збройного конфлікту, так і для будь-якої іншої війни чи протиборства.

Зображення користувача Андерс Фальке.

Теж з цим згоден! Звертаймося на Ти (з великої літери) або на Пан/Пані.

Миролюбність і озброєність!

Зображення користувача Вакула Коваль.

Є така думка, що на "ти" звертаються духовні істоти (не плутати з грубіянами), бо для них не важливі суспільні відмінності - багатство, чин...

VAKULA

Зображення користувача Доктор Смалець.

Про щось подібне любив жартувати мій дідо, він казав: до Бога - на "ти", а "ви" - це чорти :-)).

Зображення користувача Андерс Фальке.

З цим питанням розібралися - звертаймося навзаєм на Ти, натомість в третій особі на Пан/Пані (чи може є якійсь інші українські відповідники?)

Миролюбність і озброєність!

Зображення користувача Леонід Українець.

Є гарне звертання: добродію/добродійко.

Зображення користувача Володимир Майборода.

Гарне, друже Леоніде ;)

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.