У попередньому подкасті ми розглянули деякі вставки в Євангеліє, на основі яких відтворили психологічний профіль головного фальсифікатора. Зі вставок випливає, що ним був аристократичний іудей з діаспори, тобто із-за меж Палестини. Він добре знався на іудейських текстах, при будь-якій нагоді цитував пророцтва і дуже поважав Мойсея, адже у вставках згадує це ім’я більше ніж три десятки разів.
При цьому він позитивно ставився до гелленської культури та був знайомий з гелленською філософією, проте мало її розумів, а її терміни довільно наповнював власним, інколи взагалі протилежним сенсом.
Найімовірніше, що фальсифікатор прагнув стати новим Мойсеєм і займався його мавпуванням, але без успіху. Це його дуже засмучувало і врешті-решт сформувало комплекс неповноцінності. Як це часто буває, свій комплекс неповноцінності він компенсував манією величі.
Зі вставок випливає, що він був самозакоханим нарцисом, плагіатором і графоманом. Текст Євангелія він використовував лише як «підказку» для нестримного генерування власних доволі сумбурних текстів.
З причини суперечливості та плутаності думок він навряд чи міг зустріти розуміння сучасників. Проте в нього було досить ресурсів для заняття інтелектуальною діяльністю. Оскільки він був багатим і амбіційним графоманом, то мав можливість активно тиражувати свої тексти. Найвагомішим його інтелектуальним доробком стало перероблене Євангеліє, де він виступив у ролі анонімного автора.
Повний текст дослідження – Філон Іудей та його псевдоепіграф: Кукіль без пшениці, частина 3
Творимо метафізичний фундамент для Вільної Української Держави.
Коментарі
Ще коли не знали про психопатів, то було припущення, що головний фальсифікатор мав чотирьох учнів, які робили вставки кожен у своє євангеліє, не узгоджуючи їх з іншими, а потім цей головний фальсифікатор намагався узгодити розбіжності. З сьогоднішнього рівня знань зрозуміло, що фальсифікацію здійснював сам Філон, а неузгодженості спричинені фрагментарністю мислення психопатів.
Все, що робиться з власної волі, – добро!