Зображення користувача Володимир Щербина.
Володимир Щербина
1041

Я проти простої “демократії більшості”

Спецтема:

Уявіть собі академіка, трьох офіцерів, десять кваліфікованих робочих і п’ятдесят чорноробів. За що вони проголосують? Переважною більшістю голосів вони проголосують за те, щоб літр горілки коштував не більше одної гривні. Демократично.

Я став противником простої "демократії більшості" в часи “пєрєстройкі”. У науково-дослідному інституті, де я працював, почались експерименти з демократією. В кількох наукових підрозділах НДІ вирішили провести вибори керівників. В моєму науково-випробувальному комплексі, де працювало кілька сотень чоловік, було два кандидати.

Перший в своїй програмі говорив про необхідність вчитись працювати у нових економічних умовах, про необхідність вчитись заробляти гроші, а не просто чекати їх від держави. Пропонував кілька можливих науково-технічних проектів , на котрих науково-випробувальний комплекс міг би заробити, не втрачаючи якості основної роботи. І таким чином зберегти і трудовий колектив, і високу кваліфікацію.

Другій кандидат був типовим пустобрехом: у своїй програмі обіцяв золоті гори, казав, що зробить всім новий шикарний спецодяг, перебудує прохідну, підвищить зарплати тощо. При тому — жодного слова, а де на це він збирається узяти гроші?

Само собою, саме він і виграв. Причому, якщо за першого голосували переважно провідні фахівці, люди, що мають широкий кругозір. То за другого проголосували лаборанти, прибиральниці, слюсарі та інші роботяги — котрих врешті-решт було більше.

Та ж сама історія повторилась і в тих підрозділах, де зробили  експеримент з виборами. Всюди на посади керівників замість науково-технічних фахівців прийшли пустобрехи, що наобіцяли золоті гори. І, само собою, усі ці обіцянки так і не виконали. НДІ потім довго приходив до тями після “керування” такими “народными руководителями”.

Я сам в той час пропонував систему виборів, котру зараз би назвали “варновою демократією”, де кожного керівника обирають тільки керівники на один ранг нижче і провідні наукові фахівці — тобто люди компетентні у даному питанні. (Нагадаю, що мова йде про науково-технічний дослідний інститут). Але молодого інженера ніхто не послухав,  проте послухали робочу стихію, котра проголосувала за порожні обіцянки.

З того часу я регулярно спостерігаю подібну ситуацію на виборах, як парламентських, так і місцевих. Регулярно більшість голосів отримують солодкоголосі пустобрехи. Не стали винятком  і останні вибори.

Нещодавно прочитав великій матеріал відомої російської журналістки Юлії Латиніної “Чому я не демократ. Маніфест розчарованого інтелігента”, якій всім рекомендую.

"Почему я не демократ. Манифест разочарованного интеллигента" часть 1
"Почему я не демократ. Манифест разочарованного интеллигента" часть 2
"Почему я не демократ. Манифест разочарованного интеллигента" часть 3

В своєму матеріалі Ю.Латиніна дає дуже цікавий огляд виникнення “загального виборчого права”, і які проблеми та небезпеки через це з’явились. Єдине, чого немає у пані Юлії — а що робити далі?

А робити треба іншу систему. В ідеалі було би створити в Україні реальну варнову демократію. А поки що в перехідний період треба вводити різні цензи. Наприклад: дозволяти участь у виборах тільки платникам податків, вводити освітній та майновий цензи,  дозволяти участь у виборах тільки власникам “посвідчення виборця”, для отримання котрого треба здати низку іспитів (з мови, зі знання історії України, з основ законодавства тощо), пред’явити довідки про психічне здоров’я і відсутність наркозалежності та сплатити доволі серйозне держмито.

Питання залишається відкритим, тому закликаю й інших авторів пропонувати свої системи, які наблизять нас до ідеальної.

Коментарі

Зображення користувача Явсе Світ.

Як цікаво читати слова пана Володимира..Вони переносять нас у часи Сократа на дві з половиною тисячі років у минуле..Дивно,пройшли тисячоліття, а паразитична система дурить людей навіть у часи швидкого інтернету..Справжня демократія заснула разом із Сократом,прокидаючись на кілька років у таких місцях як Запорізька січ,а потім її знову присипляли..Думаю на теперішній час оптимальним варіантом виборів є такі,які запропоновані громадою "Народний оглядач"..Дякую..

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Миро Продум.

Гарна стаття! Але таке враження, що автор щойно повернувся з далекої відпустки без інтернету. Він пише: "Питання залишається відкритим, тому закликаю й інших авторів пропонувати свої системи, які наблизять нас до ідеальної".

Що тут сказати? Питання уже закрите - див.: Третій Гетьманат онлайн
Тому краще не закликати, а приєднуватися до роботи.
Що робити після біфуркації

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Андрій Пасічник.

Питання ще відкрите, а закритим стане - коли система пануватиме на Україні, і то еволюційно, методом дослідів, питання буде відкрите для вдосконалення. Потрібно різні альтернативні моделі, які потрібно випробувати, відібрати кращі і об’єднати зібравши з них найкорисніші складові. На сьогодні Третій Гетьманат найбільше потребує народного обговорення.

Зображення користувача Миро Продум.

Для того, щоб відбулась змагальність "різних альтернативних моделей", треба їх створити. Ми творимо свою, хтось, можливо, створить іншу. Тому Третій Гетьманат сьогодні найбільше потребує не обговорення (воно вже триває з 2003 року), а творення діючого прототипу.

Це ще називається другою фазою реалізації ідеї: НЕЗАЛЕЖНІСТЬ-22: друга фаза.

Андрій Пасічник каже:
Питання ще відкрите, а закритим стане - коли система пануватиме на Україні, і то еволюційно, методом дослідів, питання буде відкрите для вдосконалення. Потрібно різні альтернативні моделі, які потрібно випробувати, відібрати кращі і об’єднати зібравши з них найкорисніші складові. На сьогодні Третій Гетьманат найбільше потребує народного обговорення.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Про виборність керівництва не лише держави все більше розуміння в суспільстві.
Щойно прочитав розмову з Андрієм Шараскіним (позивний Богема), ком.роти бойового «Правого сектора», він же один із кіборгів донецького аеропорту.
Його слова:
"До речі, командування у нас не призначається, а обирається. Наші правила більше схожі на козацькі. У моєму підпорядкуванні на постійному місці дислокації близько 250 чоловік. Ще 400 - резерв, який може під'їхати на протязі 24 годин в розташування роти.".

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Олена Каганець.

Нинішня владна верхівка на за що не змінить систему. Навіщо їй освічені і розумні виборці? Хіба вони будуть голосувати за цих паразитів? Якби хоча б для початку заборонили голосувати у психлікарнях і віковий ценз ввели... Скажімо, правом голосу можуть володіти люди від 25 до 75 років. Потім можна говорити й про інші параметри.

Зображення користувача Миро Продум.

До речі, почитайте статті Юлії Латиніної, на які автор дав посилання. Дуже пізнавально щодо загального виборчого права та історії демократій.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Сірко Крутивус.

До подібних висновків дійшли мої учні на уроці аналізуючи виборчі системи 19 століття: мовляв люди рівні в гідності, але не у відповідальному ставленні до світу.

Зображення користувача Микола Пономаренко.

В Данії право голосу мають лише платники податків.
http://uainfo.org/blognews/303592-mne-nravitsya-izbiratelnaya-sistema-v-danii-tak-golosuyut-tolko-nalogoplatelschiki.html

Хто тут, хто там, а Україна одна!