Гетьманська модель: історичний досвід і перспективи

Головний редактор «Переходу-IV» Ігор Каганець запропонував присутнім доповідь Гетьманат Вишня Борія, перша частина якої констатувала факт генетичного тяжіння української ментальності до авторитарної моделі у вигляді Гетьманату з принциповою персоніфікацією влади, а друга деталізувала механізми державного управління, зокрема, процес народного волевиявлення, адміністративно-територіальну реформу, визначення критеріїв діяльності влади.

Ігор Каганець нагадав, що саме в Україні модель Гетьманату, коли повнота влади була невід’ємною від повноти відповідальності, яскраво реалізована в епоху пізнього середньовіччя. “Влада — це цілісна система прав і обов’язків. Права, як і роботу, можна розділити. Але неможливо розділити відповідальність. Тому там, де за виконану роботу відповідає більше однієї людини, насправді вже не відповідає ніхто, адже кожний може спихати відповідальність на іншого. Нинішня система влади в Україні – це насправді стан безвладдя, оскільки ні з кого спитати...”

«Час від часу лунають знайомі пісні про те, що треба зменшити кількість українського населення, бо земля, мовляв, не може усіх прогодувати. Усе це робиться для того, аби ми звільнили територію для інших», — підкреслив у своєму виступі п. Каганець. У зв’язку з цим він зауважив, що рівень народжуваності відображає стан довіри населення до власного майбутнього.

Доповідь, що її виголосив директор Науково-дослідного інституту козацтва при Інституті історії України НАН Тарас Чухліб, від самого початку базувалася на створенні на українських теренах Третього Гетьманату. Власне, п. Чухліб, як і належить фахівцю, логічно сформулював та скомпонував увесь той комплекс питань, що вже тривалий період нуртує в середовищах тверезомислячих українців.

Особливо привабливою з точки зору стратегічної ефективності виглядає адміністративна реформа у вигляді відновлення полково-сотенного устрою. Цікаво, звернув увагу доповідач, що вірогідна кількість полків в Україні (приблизно 100) збігається з розрахунковою кількістю органічних округів.

Концентрація всієї повноти влади в руках Гетьмана є гарантом розумних і швидких демократичних перетворень в сенсі заміни скомпрометованого космополітичного мультикультурного лібералізму на раціональний народний устрій свободи та порядку. Чим і буде в усіх своїх проявах Третій Гетьманат.

Вкрай актуальною видається теза п. Чухліба про те, що в наш час Україна, як і у XVI-XVII століттях, є форпостом європейської протидії войовничій ісламістській експансії. Тому запровадження Третього Гетьманату є нічим іншим, як покликом часу.

В обговоренні запропонованих матеріалів взяли участь голова молодіжної організації Союзу гетьманців-державників Олександр Алфьоров, голова секретаріату читацького клубу Володимир Щербина, головний редактор інтернет-газети «Народний Оглядач» Володимир Алмашин, політологи Олег Бахтіяров, Олександр Маслак, головний редактор журналу "Сварог" етнолог і релігієзнавець Галина Лозко, студенти Європейського університету та інші.

У роботі “круглого столу” також взяли участь Анатолій Возниця — представник в Україні Шіллерівського інституту науки і культури, а також делегація Рівненського читацького клубу “Перехід-IV” на чолі з Ігорем Гошовським.

В процесі дискусії жодних заперечень навколо необхідності повернення до авторитарної моделі національно-державної організації суспільного організму не виникало. Таким чином, Третій Гетьманат є нічим іншим, як харизматичним речником сталевого минулого, трансформованого згідно з потребами сьогодення в переддень планетарного хаосу і наступного цивілізаційно-расового переходу.

Зрештою, український авторитаризм - річ приємна. Що й довів прикінцевий солодкий стіл. Вже традиційно фірма "СолоМія" забеспечила його чудовими фіточаями "Домашній чай" та чорним чаєм "Аскольд".

В тему:

Третій Гетьманат

Як створити державу нового часу

Сашко Положинський за Третій Гетьманат

Держава Землі Білого Вепра