Ельфійський проект, або постіндустріальна антропологія Міжмор’я

Попередня стаття: Як увімкнути архетип безсмертя, або Ельфи рулять!

Про корисність синонімів

Синоніми – це слова, які розкривають різні аспекти предмету. Кожен синонім – це погляд з нової точки зору. Що більше синонімів, то повніше наше уявлення про щось.

Погляньмо на феномен втіленої духовної сутності, який зазвичай позначають словом «людина». Що нового нам повідомляють синоніми?

Найзагальнішим є термін «гомо сапієнс» («оселя мудрості»), який просто констатує факт втілення духу – безвідносно, якою є якість цього втілення.

Аспект якості з’являється у слові «гомо сімплекс» («оселя проста»), який вказує на початковий, перший рівень розвитку духовної сутності. На цьому рівні гомо сапієнс не усвідомлює себе духовною істотою, відтак плоть («оселя») керує духом. У «гомо сімплекс» життєдіяльність відбувається «на автоматі» – за допомогою вроджених і набутих інстинктів та рефлексів.

Другий рівень – «гомо дуплекс» («подвійна оселя») – вказує на присутність «другого поверху» з центром самопізнання і самоконтролю. Його наявність дозволяє самостійно мислити і вести «власну гру». Тому духовна істота другого рівня ще називається «гомо люденс» («гравець»), або просто «людина». Ця «власна гра» передбачає прагнення до самореалізації – див: Як стати людиною. Це нова якість, адже у «гомо сімплекс» нема усвідомленого прагнення до самореалізації.

Як бачимо, для позначення втіленої духовної сутності другого рівня застосовується два синоніми – «гомо дуплекс» і «гравець» (гомо люденс).

Третій рівень – реалізована людина (надлюдина). Критерії досягнення цього рівня розвитку:

1) здорова плоть (відсутність хвороб, висока працездатність, фізична краса);

2) чиста, гармонійна психіка, бадьорість, спроможність навчатися, відсутність ненависті, заздрості, страху, гордині та іншого інформаційного бруду;

3) гармонійний простір подій, гарні стосунки з ближніми, ясний світогляд, вільне життя, цікава творча робота, спроможність втілювати задуми.

Для позначення реалізованої людини традиційно використовуються терміни  «либідь» (усміхнений, щасливий, світлосяйний, на санскриті – «ганса») і «арій» (шляхетний, сонячний, ярий, на санскриті – «ар’я»). Світогляд і спосіб життя шляхетних людей – аріїв – традиційно називається аріянство.

Подібно до того, як людина-2 (гомо дуплекс, гравець) прагне реалізувати себе і стати людиною-3 (арієм), людина-3 прагне вийти на четвертий рівень і стати людиною-4.

Зауважмо, що на третьому рівні вже маємо три синоніми: «реалізована людина» (надлюдина), «арій» (шляхетний) і «либідь» (світлосяйний).

Четвертий рівень розвитку втіленої духовної сутності називається «боголюдина». Боголюдина – це людина з божественною свідомістю. Образ арія–либедя, який прагне стати боголюдиною, зображено на державному гербі «Щастя» святого Володимира Великого.

Усвідомлення свого божественного ядра (Іскри Божої) автоматично приводить до вдосконалення всіх оболонок – духовної, психічної і фізичної. Тому в  боголюдини не лише значно розвиненіші духовно-вольові якості –  вона також має суттєво досконалішу психіку (інтелект, емоції, уяву) і суттєво досконалішу плоть.

Найголовніше, що плоть боголюдини безсмертна, а це означає, що її безсмертному духу вже не треба витрачати час і зусилля на постійні перенародження в новому тілі. Боголюдина в цілому незрівнянно ефективніша за людину, відтак може ставити перед собою значно грандіозніші, масштабніші, складніші й цікавіші завдання.

Поняття «боголюдина» також має кілька синонімів. Найвідомішим є гелленське «хрестос», тобто «постійно хороший і красивий» (корені *хр, *кр – хороший, красивий, *ст – сталий, стабільний). Українським  відповідником слову «хрестос» є «спас» – «той, хто осягнув спасіння», тобто здійснив перехід («пас») і став боголюдиною.

Стати безсмертною боголюдиною – це вершина людської еволюції і релігійна мета аріянства. В арійській традиції ця мета символізована статуями ідолів (тобто ідеалів, ідеальних людей) та іконами «Козак Мамай». Слово «мамай» в цьому контексті означає «безсмертний» (невмирущий, вічний, первинний), а слово «козак» – це етнонім, що означає «українець». Тому «Народ козаків» – це Український народ, а Україна – це Терра козакорум (козацька, тобто українська земля). Кубанці ще й досі означають свою національність як «козаки». Відтак «козак мамай» означає «безсмертний українець» – образ, який нам постійно нагадує про нашу релігійну мету. Маючи божественну свідомість, мамай керує не лише собою, а й навколишнім світом: «Сидить мамай, в кобзу грає – що замислить, то все має».

Ще одним синонімом боголюдини є слово «будда», що значить «пробуджений». Йдеться про шляхетну людину (арія), яка пробудила в собі божественну свідомість. Синонім «будда» вказує на те, що головним чинником, який визначає якість людини, є стан її свідомості.

Як бачимо, кожний з п’яти наведених синонімів (боголюдина, хрестос, спас, мамай, будда) розкриває відповідний аспект боголюдини. Відтак кожен синонім виступає ключем, що відкриває  доступ до важливого масиву знань. В цьому сенсі особливо продуктивним може виявитися застосування шостого синоніму боголюдини – «ельф».

Середньовічна музика

Гомо сапієнси Середзем’я

Слово «ельфи» багатозначне. У даному випадку йдеться про ельфів, якими їх подав Джон Роналд Руел Толкін. Ми вже говорили, що, попри фентезійну форму, описані в його творах відомості безумовно мають раціональну основу і містять приховані пласти глибинних знань. Понад те, у своєму вигаданому світі Толкін описав ті сторони об’єктивної реальності, про які не наважуються писати академічні дослідники. Зокрема, він описав згадані вище чотири рівні розвитку гомо сапієнс, тобто втілених духовних сутностей. Вони представлені у вигляді рас чотирьох рівнів.

1. Гобіти і гноми. Гобіти («ті, що будують нори») – це «гомо сімплекс», «люди прості». Живуть у сільській місцевості, займаються фізичною працею і полюбляють прості розваги, передусім добре поїсти. До «гомо сімплекс» належать і гноми. Також живуть у печерах. Якщо гобіти – це селяни, то гноми – це промислові робітники. 

2. Люди – це «гомо дуплекс». Вони стоять вище гобітів і гномів, але нижче ельфів. Ельфи називають людей «хворобливими» (бо ті піддаються хворобам) і «другим народом» (бо первинними є ельфи, від яких походять люди).    

3. Шляхетні – реалізовані люди, королівські династії, напівельфи. До них належать Арагорн, Ґендальф та інші видатні герої. Займають проміжне положенням між людьми і ельфами. Є довгоживучими: Арагон прожив 210 років, а Ґендальф – понад 2 тисячі. Обидва є цілителями: цілительство на третьому рівні є не професією, а природною здібністю.  

4. Ельфи – святі, безсмертні, первинні. Людський рід походить від ельфів, тому в кожній людині дрімає потенціал святості й безсмертя. Ельфи мають найрозвиненіші науки, мистецтва і технології. Один з їхніх видатних винаходів – похідний хліб Лембас («подорожник», «ельфійський хліб»). Ельфи є вічно молодими. Вони не захищені від насильницької смерті, хоча й можуть відновлюватися після важких ран, які зазвичай убивають людей.  

Оповіді Джона Толкіна про ельфів – це те, що нас цікавить найбільше, адже звідси можна отримати ідеї та підказки щодо досягнення боголюдського стану. У поєднанні з настановами Євангелія і сучасними знаннями, уявлення Толкіна про ельфів прискорять наше просування до активного довголіття і безсмертя.    

Додатковим позитивом є те, що твори Толкіна представлені українською мовою і гарно екранізовані. Відтак фентезійна «ельфійська аура» є сприятливим тлом для просування цілком реальних оздоровчих, культурних, соціальних і навіть цивілізаційних проектів. Нас чекає новий синтез і нові надихаючі художні образи для творення Нової Європи. Наприклад, виявляється, що Козаки Мамаї – це українські ельфи.

Описана вище антропологія має пряме відношення до формування нової цивілізації, адже її творцями є гомо сапієнси. Відповідно, їх індивідуальні і колективні якості визначають якість цієї цивілізації.  

Середньовічна музика (2)

Найвища мотивація

Сьогоднішню Україну намагаються реформувати «люди» (гомо дуплекс), маніпулюючи «гобітами» (гомо сімплекс). Практично всі вони («люди» і «гобіти») перебувають у просторах страждань і боротьби, тому не спроможні створити нічого, окрім страждань і боротьби. Відтак наївними і фантастичними є сподівання на те, що вони побудують передову або хоча б більш-менш пристойну державу. Сучасні політики намагаються вдосконалити машину, яка була створена Москвою у 1919 році для визискування українців, утримування їх у темноті та рабстві. Питання про те, що нова українська держава має відповідати сучасним постіндустріальним тенденціям, цими політиками навіть не ставиться.    

Для творення передової постіндустріальної Вільної Української Республіки національна еліта повинна володіти вищою свідомістю. Для здобуття цієї вищої свідомості необхідно піднестися у простір позитивних подій і стати реалізованими, шляхетними людьми (аріями). А для цього необхідна потужна мотивація. Бути першовідкривачами нового світу, здійснювати масштабні й цікаві справи разом  зі світлими, здоровими, успішними людьми – це вже велике щастя. Але...

Щоб потрапити в ціль, треба брати вище. Щоб виконати завдання, потрібно мати надзавдання, яке дає ще сильнішу мотивацію. Таку мотивацію пропонує Ісус Хрестос. Про це читаємо в Євангелії: «Тоді озвався Петро і сказав до Нього: Ось ми покинули все й пішли за Тобою; що будемо за те мати? Ісус відповів їм: Істинно кажу вам: ви, що пішли за Мною, в палінгенезії у сто разів більше одержите і життя вічне успадкуєте» (Матвій 19.28—29). Людський дух вже є безсмертним (має вічне життя) – він розвивається в палінгенезії. Тому в наведеній цитаті обіцянка вічного життя стосується не духу, а плоті.

А ось пряме підтвердження ідеї фізичного безсмертя: «Ті ж, що удостояться осягнути нової епохи, вмерти вже не можуть, тому що вони є синами Бога – воскресіння діти сущі» (Лк 20.34–36). Ісус розділяє людську еволюцію на дві епохи. Нинішня – епоха смертної людини, нова – епоха безсмертної боголюдини, початок якої збігається з початком нової Золотої ери. Для когось вона настала раніше, для когось настане пізніше, проте її офіційним початком маємо підстави вважати 25 грудня 2015 року, день  народження Ісуса Хреста.     

Нині настав сприятливий час для реалізації Ісусового пророцтва про перехід частини людства до вічного життя. Практичний рух до безсмертя і формування організованої спільноти безсмертних дає найвищий рівень мотивації для творців нового світу – шляхетних українців, нового козацтва.

Середньовічна музика (3)

Ельфи Міжмор’я

Ми вже з’ясували, що безсмертя – це одна з трьох стратегій земного життя – поряд з короткоживучістю і довгоживучістю. Також з’ясували, що безсмертя – це стан свідомості, а найкращий спосіб досягнення цього стану – гра в безсмертних. Йдеться про те, що навіть якщо тільки рухаємося до безсмертя, то треба мислити, говорити і поводитися так, наче ми вже є безсмертними. Найцікавішим і найпродуктивнішим виглядає виконання ролі ельфів Міжмор’я. Організація ельфів Міжмор’я має стати магічним ядром руху за творення постіндустріальної цивілізації.

У чому переваги Ельфійського проекту?

По-перше, гра в ельфів – це найефективніша форма самозцілення, самовдосконалення, саморозкриття і притягування позитивних подій. Кожен день, тиждень чи місяць цієї гри реально поліпшуватиме якість нашого життя. Треба лише вивчати спосіб життя постіндустріальних ельфів і негайно його застосовувати.

По-друге, спільнота ельфів сама швидко підніметься у Простір волі і, подібно магніту, почне підтягувати до свого рівня всіх інших учасників руху. Зазвичай піднесення в позитивні простори подій сприймається його учасниками як «хвиля везіння», яка ніколи не закінчується, як прояв сприяння вищих сил. Це дає щастя, адже «добре сміється той, кому усміхається фортуна».  

По-третє, це суттєво підвищує безпеку всієї колективної діяльності, адже Простір волі – це простір безпеки. На ельфів не нападають, тому що «ельфів не існує».

По-четверте, гра у безсмертя притягуватиме до руху реальних безсмертних, які нині живуть серед нас, але вважають за краще не світитися. Вони не відкриваються людям тому, що люди не спроможні їх зрозуміти. Зате їх спроможні зрозуміти ми – ельфи Міжмор’я. І це відкриє нам доступ до прихованих знань, можливостей і ресурсів.   

Важливо також те, що завдяки Ельфійському проекту рух постіндустріального переходу набуває цілісності, адже до спільної праці долучаються люди всіх чотирьох рівнів – від «гобітів» до «ельфів». Розуміння багаторівневої структури руху дозволяє бачити інтереси різних соціальних груп і давати їм можливість максимально розкритися у спільному творенні нового світу.

Прошу висловлювати свої думки, зауваження і пропозиції щодо Ельфійського проекту!   

Продовження: Раси Міжмор’я: основи ідентифікації для творення нового світу по-ельфійськи