Казка про вовка та ягня або як у дитячого журналу “Соняшник” забирають приміщення
03/06/2006 - 22:30
Казка про вовка та ягня або як у дитячого журналу “Соняшник” забирають приміщення
Категорія
Українаhttps://www.ar25.org/node/9641
Image
Вони розповіли майже детективну історію про виселення на вулицю “Соняшника”. Тому що редакція українського дитячого журналу мала нещастя ділити приміщення з великою комерційною структурою, яка приватизувала будинок, але дитячий журнал, маючи договір оренди, як кістка в горлі, стояла на заваді. Та ще яке приміщення! У нежилому будинку № 37/14 на вулиці Воровського/Гоголівській.
Редакція журналу “Соняшник” орендувала це приміщення ще до того, як там з’явилося АТЗТ “ЗовнішЕкспоБізнес”. За декілька місяців до закінчився терміну дії договору оренди приміщення в згаданому будинку редакція звернулася до Головного управління комунальної власності м. Києва про продовження терміну дії договору оренди. Але, як можна здогадатися, коли йдеться про нерухомість в центрі міста і “грошовитого клієнта”, рішенням Київської міської ради від 27.10.2005 р. “Соняшнику” було відмовлено в цьому.
Заступник начальника Головного управління комунальної власності О. Копил повідомив, що відповідні підрозділи Київської міської держадміністрації шукають приміщення для переселення редакції дитячого журналу “Соняшник”, а переселення матиме місце за умови погодження з редакцією журналу. Крім того, редакції гарантувалося право користуватися приміщенням без будь-яких обмежень до моменту переселення.
Право гарантувалося, але чи виконувалося? Працівники редакції відчували постійний тиск з боку АТЗТ “ЗовнішЕкспоБізнес”. Для них навіть замикали спільні раніше туалети в спільному раніше коридорі. Завдячуючи такому “приємному сусідству”, Леся Воронина побувала в кардіологічному відділенні на стаціонарному лікуванні.
Але світ не без добрих людей. На допомогу “Соняшнику” прийшло потужне видавництво “Київська Русь”. Вони допомогли юристами, які розібралися в ситуації, що склалася, і виявили відверту брехню київських чиновників, неіснуючі рішення і те, що російською мовою називається “беспредел”, коли треба або відробити вже отримані хабарі, або отримати їх “по факту виконаних робіт”, догодивши платоспроможним клієнтам. Між іншим, дружина керівника АТЗТ “ЗовнішЕкспоБізнес” довгий час працювала з колишнім Київським мером О.О. Омельченком в КМДА.
Довідка:
Український дитячий журнал “Соняшник” заснований 1991 року. Він знайомить своїх юних читачів з історією і традиціями рідної землі, кращими мистецькими зразками залучає малят до світу сучасної літератури та культури, збагачує світогляд і спонукає до власної творчості.
Автори “Соняшника” – і відомі, і зовсім молоді письменники, журналісти, художники-графіки. Часопис має оригінальне обличчя, не мавпуючи американські мультяшні образи, а створюючи власні разом з талановитими українськими художниками.
Обличчя “Соняшника” завжди повернуте до дітей!
Редакція журналу “Соняшник” орендувала це приміщення ще до того, як там з’явилося АТЗТ “ЗовнішЕкспоБізнес”. За декілька місяців до закінчився терміну дії договору оренди приміщення в згаданому будинку редакція звернулася до Головного управління комунальної власності м. Києва про продовження терміну дії договору оренди. Але, як можна здогадатися, коли йдеться про нерухомість в центрі міста і “грошовитого клієнта”, рішенням Київської міської ради від 27.10.2005 р. “Соняшнику” було відмовлено в цьому.
Заступник начальника Головного управління комунальної власності О. Копил повідомив, що відповідні підрозділи Київської міської держадміністрації шукають приміщення для переселення редакції дитячого журналу “Соняшник”, а переселення матиме місце за умови погодження з редакцією журналу. Крім того, редакції гарантувалося право користуватися приміщенням без будь-яких обмежень до моменту переселення.
Право гарантувалося, але чи виконувалося? Працівники редакції відчували постійний тиск з боку АТЗТ “ЗовнішЕкспоБізнес”. Для них навіть замикали спільні раніше туалети в спільному раніше коридорі. Завдячуючи такому “приємному сусідству”, Леся Воронина побувала в кардіологічному відділенні на стаціонарному лікуванні.
Але світ не без добрих людей. На допомогу “Соняшнику” прийшло потужне видавництво “Київська Русь”. Вони допомогли юристами, які розібралися в ситуації, що склалася, і виявили відверту брехню київських чиновників, неіснуючі рішення і те, що російською мовою називається “беспредел”, коли треба або відробити вже отримані хабарі, або отримати їх “по факту виконаних робіт”, догодивши платоспроможним клієнтам. Між іншим, дружина керівника АТЗТ “ЗовнішЕкспоБізнес” довгий час працювала з колишнім Київським мером О.О. Омельченком в КМДА.
Довідка:
Український дитячий журнал “Соняшник” заснований 1991 року. Він знайомить своїх юних читачів з історією і традиціями рідної землі, кращими мистецькими зразками залучає малят до світу сучасної літератури та культури, збагачує світогляд і спонукає до власної творчості.
Автори “Соняшника” – і відомі, і зовсім молоді письменники, журналісти, художники-графіки. Часопис має оригінальне обличчя, не мавпуючи американські мультяшні образи, а створюючи власні разом з талановитими українськими художниками.
Обличчя “Соняшника” завжди повернуте до дітей!
Останні записи