Виникла думка: корабель, на якому плавали Ісус та його школа - це був свого роду НЛО тих часів, адже розкішну яхту для круїзних подорожей могли дозволити собі ой далеко не всі в ті часи?
Про світогляд трипільців говорять їхні міста, кераміка, суспільний устрій, українська мова, українські звичаї, статуї першолюдини (напр. Керносівський ідол), побут, харчування тощо. Бгаґавад-Ґіта та Епос про Гільгамеша – це та частина Трипільської (Гіперборійської) традиції, яка збереглась на цивілізаційній периферії.
Андрій Гарас wrote: Ігоре, якщо засновник Трипілля Ной передав знання про палінгенезію народу, або як мінімум він мав проповідувати палінгенезію, значить практичні настанови як це зробити повинні були залишити відображення у їхньому побуті. В тому числі археології? На жаль, трипільської літератури на зразок Гіти чи Епосу у нас нема.
Андрій Гарас wrote: Ісус своєю трансформацією показав, що навіть без загрози кризи можна ставати боголюдиною і навчати ставати ельфами. Як йому це вдалося?
Шумерам не потрібна була палінгенезія, тому що не було екзистенційної загрози. Завдання Гільгамеша полягало в тому, щоб зберегти в народній пам'яті згадку про Утнапішті, Великий Потоп, порятунок та вічне життя. Гільгамеш виконав це завдання – ми дізналися про Утнапішті та його історію.
Андрій Гарас wrote: Якщо Гільгамеш ніс квітку життя своєму народу, значить народ був готовий до палінгенезії. Але ж одномоментно стати триплексом неможливо, на це потрібен час. Чи можемо ми побачити за даними історії, археології що шумери були готові до палінгенезії?
Авторові тексту треба було якось пояснити, чому Гільгамеш здобув квітку вічного життя, але не став безсмертним. Автор сприймав інформацію про "квітку життя" буквально – як повідомлення про "чарівну пігулку". Тобто автор, збираючи до купи давні джерела про Гільгамеша, не дуже розумів, про що він пише.
Андрій Гарас wrote: А що символізує змія, яка з'їла квітку?
Для масової палінгенезії необхідне замовлення Всесвіту, яке виникає тільки в ситуації екзистенційної кризи.
Індивідуальна палінгенезія, як у Ісуса, відбувається у ельфійських сім'ях. Спокійно, без кризи.
Андрій Гарас wrote: А якщо людина дозріла до палінгенезії, зібрала однодумців, але кризи нема. Чи можливо тоді здійснити палінгенезію? Ісус довів що можна. Але як йому це вдалося все ж?
Ігоре, якщо засновник Трипілля Ной передав знання про палінгенезію народу, або як мінімум він мав проповідувати палінгенезію, значить практичні настанови як це зробити повинні були залишити відображення у їхньому побуті. В тому числі археології?
На жаль, трипільської літератури на зразок Гіти чи Епосу у нас нема.
Це теж неймовірна подія! Стільки свідчень про могутність Живого Слова! І майже всі водночас!!! Чим Ти це пояснюєш Ігоре?
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Радіймо, Дмитре! Чудово, що Живе Слово вплинуло завдяки Тобі !
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Виникла думка: корабель, на якому плавали Ісус та його школа - це був свого роду НЛО тих часів, адже розкішну яхту для круїзних подорожей могли дозволити собі ой далеко не всі в ті часи?
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Про світогляд трипільців говорять їхні міста, кераміка, суспільний устрій, українська мова, українські звичаї, статуї першолюдини (напр. Керносівський ідол), побут, харчування тощо. Бгаґавад-Ґіта та Епос про Гільгамеша – це та частина Трипільської (Гіперборійської) традиції, яка збереглась на цивілізаційній периферії.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Завдяки татові та мамі, які були триплексами.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Епос про Гільгамеша увійшов до народної культури шумерів, хоча мало хто зрозумів його метафізичне ядро.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Шумерам не потрібна була палінгенезія, тому що не було екзистенційної загрози. Завдання Гільгамеша полягало в тому, щоб зберегти в народній пам'яті згадку про Утнапішті, Великий Потоп, порятунок та вічне життя. Гільгамеш виконав це завдання – ми дізналися про Утнапішті та його історію.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Авторові тексту треба було якось пояснити, чому Гільгамеш здобув квітку вічного життя, але не став безсмертним. Автор сприймав інформацію про "квітку життя" буквально – як повідомлення про "чарівну пігулку". Тобто автор, збираючи до купи давні джерела про Гільгамеша, не дуже розумів, про що він пише.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Для масової палінгенезії необхідне замовлення Всесвіту, яке виникає тільки в ситуації екзистенційної кризи.
Індивідуальна палінгенезія, як у Ісуса, відбувається у ельфійських сім'ях. Спокійно, без кризи.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Ігоре, якщо засновник Трипілля Ной передав знання про палінгенезію народу, або як мінімум він мав проповідувати палінгенезію, значить практичні настанови як це зробити повинні були залишити відображення у їхньому побуті. В тому числі археології?
На жаль, трипільської літератури на зразок Гіти чи Епосу у нас нема.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Pages