Як технології змінили управління артилерійським вогнем? Чому державі байдуже на розробку програмного забезпечення для військових? Чому військовим не варто використовувати Telegram? Чим відрізняється програмне забезпечення в ЗСУ та у ворога? Як має діяти «Цифрова бригада»? Як взаємодіють між собою ІТ-розробники у miltec? Про це все розповів Ярослав Шерстюк.
Ярослав Шерстюк – ІТ-фахівець, розробник балістичних калькуляторів та застосунків для військових. Історія розробки програмного забезпечення почалася ще 2007 року, коли військовим не можна було користуватися будь-яким особистим телефоном.
Перший застосунок для артилерії був ще на кнопкових телефонах. Коли побачили, що це діє ефективно, почався шквал дзвінків з військових частин. У 2019 році з’явився комплекс ArtOS – система управління артилерійським вогнем, аналогів якому не було і який вперше в Україні пройшов визначальні відомчі випробування.
Тактичний військовий месенджер Milchat, у якому поєднані текстові повідомлення, тактична обстановка, можливість обміну повідомленнями та стрічка новин, зміг успішно конкурувати з Telegram, Viber, WhatsApp серед людей, які дотичні до армії. Але з боку держави не з’явилося жодної підтримки та зацікавленості.
Просто карта з балістичним калькулятором вже не дуже цікава в сучасній війні. Цікаво – це як керувати військами, знати стан свого озброєння, чисельність і стан бійців. Тобто наступний крок – це «Цифрова бригада».
02:10 Як створили перший мобільний застосунок для артилерії?
07:06 Як змінювалися технології: від артилерійського калькулятора до комплексів управління вогнем.
11:05 Чому український військовий месенджер Milchat успішно конкурує з Telegram?
15:30 Чому держава не зацікавлена у військових програмних забезпеченнях?
18:34 Як працює комплекс ArtOS?
23:40 Як взаємодіють між собою ІТ-розробники miltech?
26:30 Як проходить еволюція військового користувача ІТ-технологій?
28:17 Чому небезпечний Telegram?
32:34 Поле бою майбутнього: як працює «Цифрова бригада»?
39:23 Куди рухатися спільноті ІТ-розробників військових технологій?
Наші інтереси:
Розуміємо, що наша Армія дуже повільно змінюється, старі паркетні генерали та тилові військові не поспішають змінювати систему під потреби сьогодення, бо їм й так зручно і добре платять. Тільки завдяки ентузіастам і добровольцям вдається третій рік витягувати цю війну.
Народна держава формується не окремими людьми, а організованими громадами людей. Роман «Вулик Геллстрома» (англ. Hellstrom's Hive, 1973) – це політичний проект заснування народної держави –...
Ярослав Шерстюк: Цифрова армія і чому держава не допомагає військовим ІТ-розробками (відео)
Світ:
Як технології змінили управління артилерійським вогнем? Чому державі байдуже на розробку програмного забезпечення для військових? Чому військовим не варто використовувати Telegram? Чим відрізняється програмне забезпечення в ЗСУ та у ворога? Як має діяти «Цифрова бригада»? Як взаємодіють між собою ІТ-розробники у miltec? Про це все розповів Ярослав Шерстюк.
24091401.png
Ярослав Шерстюк – ІТ-фахівець, розробник балістичних калькуляторів та застосунків для військових. Історія розробки програмного забезпечення почалася ще 2007 року, коли військовим не можна було користуватися будь-яким особистим телефоном.
Перший застосунок для артилерії був ще на кнопкових телефонах. Коли побачили, що це діє ефективно, почався шквал дзвінків з військових частин. У 2019 році з’явився комплекс ArtOS – система управління артилерійським вогнем, аналогів якому не було і який вперше в Україні пройшов визначальні відомчі випробування.
Тактичний військовий месенджер Milchat, у якому поєднані текстові повідомлення, тактична обстановка, можливість обміну повідомленнями та стрічка новин, зміг успішно конкурувати з Telegram, Viber, WhatsApp серед людей, які дотичні до армії. Але з боку держави не з’явилося жодної підтримки та зацікавленості.
Просто карта з балістичним калькулятором вже не дуже цікава в сучасній війні. Цікаво – це як керувати військами, знати стан свого озброєння, чисельність і стан бійців. Тобто наступний крок – це «Цифрова бригада».
02:10 Як створили перший мобільний застосунок для артилерії?
07:06 Як змінювалися технології: від артилерійського калькулятора до комплексів управління вогнем.
11:05 Чому український військовий месенджер Milchat успішно конкурує з Telegram?
15:30 Чому держава не зацікавлена у військових програмних забезпеченнях?
18:34 Як працює комплекс ArtOS?
23:40 Як взаємодіють між собою ІТ-розробники miltech?
26:30 Як проходить еволюція військового користувача ІТ-технологій?
28:17 Чому небезпечний Telegram?
32:34 Поле бою майбутнього: як працює «Цифрова бригада»?
39:23 Куди рухатися спільноті ІТ-розробників військових технологій?
Розуміємо, що наша Армія дуже повільно змінюється, старі паркетні генерали та тилові військові не поспішають змінювати систему під потреби сьогодення, бо їм й так зручно і добре платять. Тільки завдяки ентузіастам і добровольцям вдається третій рік витягувати цю війну.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта (+аудіо)