Ідея, яка неофіційно обговорюється між країнами ЄС і Єврокомісією, полягає в тому, що прийняття нових країн без права вето, принаймні на початку їх членства, дозволило б їм приєднатися на більш гнучких умовах, не вимагаючи перегляду основних договорів ЄС, що, на думку декількох європейських держав, є неможливим.
В ЄС розглядають зміну правил членства в Євросоюзі – нові країни зможуть приєднатися до Європейського Союзу без повного права голосу. Новий план є останньою спробою вдихнути життя в процес розширення, який наразі блокується угорським лідером Віктором Орбаном та іншими політиками, пише POLITICO.
За словами трьох європейських дипломатів та чиновника ЄС, які обізнані з ходом обговорень, пропозиція щодо зміни правил членства в ЄС перебуває на початковій стадії й повинна бути схвалена всіма державами-членами ЄС.
Ідея полягає в тому, що нові члени отримають повні права після того, як ЄС перегляне спосіб свого функціонування, щоб ускладнити окремим країнам накладення вето на політику.
Це остання спроба урядів, які підтримують розширення ЄС, таких як Австрія та Швеція, вдихнути життя в процес розширення, який наразі блокується Будапештом та кількома іншими столицями через побоювання, що це може спричинити небажану конкуренцію на місцевих ринках або поставити під загрозу інтереси безпеки.
ЄС зробив розширення стратегічним пріоритетом на тлі експансіоністської політики російського президента Владіміра Путіна, хоча прагнення збільшити кількість членів з нинішніх 27 до 30 протягом наступного десятиліття викриває внутрішні розбіжності в блоці.
«Майбутні члени повинні бути зобов'язані відмовитися від свого права вето доти, доки не будуть впроваджені ключові інституційні реформи, такі як запровадження кваліфікованої більшості голосів у більшості сфер політики, – заявив Антон Гофрайтер, голова Комітету з європейських справ німецького Бундестагу. – Розширення не повинно сповільнюватися через блокування реформ окремими державами-членами ЄС».
Ця ініціатива дозволить країнам, які зараз знаходяться на шляху до членства, таким як Україна, Молдова та Чорногорія, користуватися багатьма перевагами членства в ЄС, але без права вето, чого уряди ЄС завжди цінували як найпотужніший інструмент для запобігання прийняттю політик ЄС, які їм не подобаються.
Ідея, що лежить в основі пропозиції, яка, за словами тих самих дипломатів і чиновників, неофіційно обговорюється між країнами ЄС і Комісією, полягає в тому, що прийняття нових країн без права вето, принаймні на початку їх членства, дозволило б їм приєднатися на більш гнучких умовах, не вимагаючи перегляду основних договорів ЄС, що, на думку декількох урядів, є неможливим.
Раніше лідери ЄС наполягали на тому, що така реформа необхідна перед тим, як блок зможе прийняти нових членів, таких як Україна, підкреслюючи ризик посилення тупикових ситуацій у Брюсселі. Однак спроби скасувати право вето для існуючих членів ЄС також зустріли рішучу опозицію не тільки з боку Угорщини, але й Франції та Нідерландів.
Наразі заявка України на вступ до ЄС заблокована через вето Угорщини.
Хоча президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн поставила розширення в центр своєї стратегічної програми, рекламуючи потенційне членство України та Молдови до 2030 року, країни ЄС досі чинили опір спробам пришвидшити цей процес.
«Коли ми дивимося на розширення сьогодні, одне стає зрозумілим: нам потрібно діяти швидше, менш бюрократично та ефективніше, – заявила міністр Австрії Клаудія Плаколм, яка займається європейськими питаннями. – Якщо ЄС не активізує свої дії, ми втратимо позиції на користь третіх гравців, які вже чекають, щоб зайняти наше місце».
Майбутнє членство в ЄС було ключовим питанням під час нещодавніх виборів у Молдові, на яких перемогла проєвропейська президентка Мая Санду, а членство в ЄС було ключовою мотивацією для України ще під час протестів на Майдані 2014 року проти російського правління.
«Українці протягом останніх трьох з половиною років щодня боролися за те, щоб не допустити Росію до Європи, – зазначила Марта Кос, комісарка ЄС з питань розширення. – У Молдові вирішальним фактором була віра в перспективу вступу до ЄС... Я впевнена, що держави-члени не стануть ставити це під загрозу».
Однак, незважаючи на тиск з боку Брюсселя, лідери ЄС, які стикаються з різким зростанням підтримки ультраправих партій у своїх країнах, не поспішають розпочинати розширення блоку до 30 членів і більше.
На прес-конференції в липні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц випадково проговорився, що не очікує вступу України до ЄС у рамках майбутнього семирічного бюджету, який триватиме до 2034 року.
Членство України «ймовірно не матиме безпосереднього впливу на середньострокову фінансову перспективу Європейського Союзу», – заявив тоді Мерц.
Наші інтереси:
Вступ України в ЄС міг би бути "втішним призом" після можливих домовленостей про заморозку війни та поступки РФ.
Це не просто соціальна фантастика. Це продовження саги про фріменів – вільних людей, які формують новий світ. Згідно з історичною логікою, їхнім наступним і неминучим кроком стане творення вільної...
В ЄС можуть змінити правила для вступу нових країн-членів, щоб уникнути блокування Орбана та інших політиків
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Ідея, яка неофіційно обговорюється між країнами ЄС і Єврокомісією, полягає в тому, що прийняття нових країн без права вето, принаймні на початку їх членства, дозволило б їм приєднатися на більш гнучких умовах, не вимагаючи перегляду основних договорів ЄС, що, на думку декількох європейських держав, є неможливим.
241022-yevrosoyuz.jpg
В ЄС розглядають зміну правил членства в Євросоюзі – нові країни зможуть приєднатися до Європейського Союзу без повного права голосу. Новий план є останньою спробою вдихнути життя в процес розширення, який наразі блокується угорським лідером Віктором Орбаном та іншими політиками, пише POLITICO.
За словами трьох європейських дипломатів та чиновника ЄС, які обізнані з ходом обговорень, пропозиція щодо зміни правил членства в ЄС перебуває на початковій стадії й повинна бути схвалена всіма державами-членами ЄС.
Ідея полягає в тому, що нові члени отримають повні права після того, як ЄС перегляне спосіб свого функціонування, щоб ускладнити окремим країнам накладення вето на політику.
Це остання спроба урядів, які підтримують розширення ЄС, таких як Австрія та Швеція, вдихнути життя в процес розширення, який наразі блокується Будапештом та кількома іншими столицями через побоювання, що це може спричинити небажану конкуренцію на місцевих ринках або поставити під загрозу інтереси безпеки.
ЄС зробив розширення стратегічним пріоритетом на тлі експансіоністської політики російського президента Владіміра Путіна, хоча прагнення збільшити кількість членів з нинішніх 27 до 30 протягом наступного десятиліття викриває внутрішні розбіжності в блоці.
«Майбутні члени повинні бути зобов'язані відмовитися від свого права вето доти, доки не будуть впроваджені ключові інституційні реформи, такі як запровадження кваліфікованої більшості голосів у більшості сфер політики, – заявив Антон Гофрайтер, голова Комітету з європейських справ німецького Бундестагу. – Розширення не повинно сповільнюватися через блокування реформ окремими державами-членами ЄС».
Ця ініціатива дозволить країнам, які зараз знаходяться на шляху до членства, таким як Україна, Молдова та Чорногорія, користуватися багатьма перевагами членства в ЄС, але без права вето, чого уряди ЄС завжди цінували як найпотужніший інструмент для запобігання прийняттю політик ЄС, які їм не подобаються.
Ідея, що лежить в основі пропозиції, яка, за словами тих самих дипломатів і чиновників, неофіційно обговорюється між країнами ЄС і Комісією, полягає в тому, що прийняття нових країн без права вето, принаймні на початку їх членства, дозволило б їм приєднатися на більш гнучких умовах, не вимагаючи перегляду основних договорів ЄС, що, на думку декількох урядів, є неможливим.
Раніше лідери ЄС наполягали на тому, що така реформа необхідна перед тим, як блок зможе прийняти нових членів, таких як Україна, підкреслюючи ризик посилення тупикових ситуацій у Брюсселі. Однак спроби скасувати право вето для існуючих членів ЄС також зустріли рішучу опозицію не тільки з боку Угорщини, але й Франції та Нідерландів.
Наразі заявка України на вступ до ЄС заблокована через вето Угорщини.
Хоча президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн поставила розширення в центр своєї стратегічної програми, рекламуючи потенційне членство України та Молдови до 2030 року, країни ЄС досі чинили опір спробам пришвидшити цей процес.
«Коли ми дивимося на розширення сьогодні, одне стає зрозумілим: нам потрібно діяти швидше, менш бюрократично та ефективніше, – заявила міністр Австрії Клаудія Плаколм, яка займається європейськими питаннями. – Якщо ЄС не активізує свої дії, ми втратимо позиції на користь третіх гравців, які вже чекають, щоб зайняти наше місце».
Майбутнє членство в ЄС було ключовим питанням під час нещодавніх виборів у Молдові, на яких перемогла проєвропейська президентка Мая Санду, а членство в ЄС було ключовою мотивацією для України ще під час протестів на Майдані 2014 року проти російського правління.
«Українці протягом останніх трьох з половиною років щодня боролися за те, щоб не допустити Росію до Європи, – зазначила Марта Кос, комісарка ЄС з питань розширення. – У Молдові вирішальним фактором була віра в перспективу вступу до ЄС... Я впевнена, що держави-члени не стануть ставити це під загрозу».
Однак, незважаючи на тиск з боку Брюсселя, лідери ЄС, які стикаються з різким зростанням підтримки ультраправих партій у своїх країнах, не поспішають розпочинати розширення блоку до 30 членів і більше.
На прес-конференції в липні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц випадково проговорився, що не очікує вступу України до ЄС у рамках майбутнього семирічного бюджету, який триватиме до 2034 року.
Членство України «ймовірно не матиме безпосереднього впливу на середньострокову фінансову перспективу Європейського Союзу», – заявив тоді Мерц.
Вступ України в ЄС міг би бути "втішним призом" після можливих домовленостей про заморозку війни та поступки РФ.
Зверніть увагу
«Великий Вулик» Френка Герберта – етномережа вільних людей у фантастичному романі «Вулик Геллстрома» (+відео)