- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Успішна розвізуалізація
img6970.jpg
Власне кажучи, за винятком Ігоря Каганця та Володимира Щербини, з усіма іншими завсідниками "Народного оглядача" я знайомий лише віртуально. Тому дуже радий, що нарешті розвізуалізувався ще й з Анатолієм Висотою...
Втім, як завжди, все відбулося за прислів'ям: "Бідному женитися і ніч мала". Про очну зустріч у мене вдома ми домовилися ще торік. Але для початку її довелося перенести на 20 січня. А вже потім мені терміново запропонували прочитати лекцію з журналістської майстерності... скажімо так - на одному вебінарі з підвищення кваліфікації. Дата і час - навмисно не вигадаєш: 20.01.2016, 19:00-21:00. На все про все (від самої ідеї підключити мене до курсів і до участі у вебінарі з готовою презентацією та розширеним тезовим планом лекції, та ще й із конкретними прикладами статей) - 2 доби. При цьому перші півдоби пішло на узгодження питання... Таким чином, в "брудному" вигляді - це 36 годин, за яких все треба придумати, зробити, показати організаторам, методисту вебінару, дістати зауваження і переробити.
А тут - заздалегідь обумовлена зустріч...
Та й Анатолій мав у Києві свої справи, тож був обмежений у часі...
Тим не менш, розвізуалізація таки відбулася в заздалегідь призначений день і час )))
Просиділи годину у мене на кухні. Хоча й у спартанських умовах: навіть чаю/кави/капучіно/квасу не попили - все говорили й говорили, і знов говорили... Так і пролетіла година непомітно )))
В сухому осаді у мене на руках лишився давно обіцяний подарунок: незвичайний артефакт - камінчик з печери Ісуса Христа у Кані Галілейській. Не виключено, що цього камінчика торкався Сам Христос... десь отут:
Відтепер цей камінчик займатиме почесне місце у нашій хатній шафі з артефактами - я навіть показав Анатолію, де саме його покладу )))
А ще ми влаштували книгообмін ))) Анатолій подарував мені отаку книгу:
Я віддарувався:
Анатолій був здивований: чому аж 3 книги з мого боку?! А тому... що книги ці в книгарні купити можна, натомість камінчик з печери Христа - аж ніяк... Десь так )))
Втім, щодо книжок у нас є певна домовленість, розкривати подробиці якої поки що зарано. На все свій час! Та й чи вийде?! Ондо скільки часу минуло, поки розвізуалізувалися )))
Коментарі
Молодці!
Друже Тимуре, радіймо! Аж не віриться, що ти такий оперативний. Та ще й так докладно розповів і про нашу з тобою зустріч і про дещо навколо неї. Все справді було так на вул. Костянтинівській, 57. в помешканні на другому поверсі. З багатьма завсідниками НО я знайомий в реалі. От, до прикладу, з Віктором Макаренком та його чарівною Танею. Наші зустрічі такі рідкісні. Отож прошу писати про те, хто з ким зустрівся недавно. А я того 20 січня 2016 р. спішив на відзначення 70-ліття свого брата Олександра. Було десь із 70 гостей. І брат і гості були здивовані, побачивши подарунок - камінець з Печери Хреста з Кани Галілейської. Кількох гостей з Чехії, а також одного харків"янина я навчив ПРАВИЛЬНО обійматися. Проголосувати за цю публікацію не зможу, а за твій, Тимуре, коментар - спробую.
Друже Анатолію! Дуже радий, що тобі сподобалось у мене вдома і що ти встиг до брата. Радіймо, авжеж )))