Власне кажучи, за винятком Ігоря Каганця та Володимира Щербини, з усіма іншими завсідниками "Народного оглядача" я знайомий лише віртуально. Тому дуже радий, що нарешті розвізуалізувався ще й з Анатолієм Висотою...

Втім, як завжди, все відбулося за прислів'ям: "Бідному женитися і ніч мала". Про очну зустріч у мене вдома ми домовилися ще торік. Але для початку її довелося перенести на 20 січня. А вже потім мені терміново запропонували прочитати лекцію з журналістської майстерності... скажімо так - на одному вебінарі з підвищення кваліфікації. Дата і час - навмисно не вигадаєш: 20.01.2016, 19:00-21:00. На все про все (від самої ідеї підключити мене до курсів і до участі у вебінарі з готовою презентацією та розширеним тезовим планом лекції, та ще й із конкретними прикладами статей) - 2 доби. При цьому перші півдоби пішло на узгодження питання... Таким чином, в "брудному" вигляді - це 36 годин, за яких все треба придумати, зробити, показати організаторам, методисту вебінару, дістати зауваження і переробити.

А тут - заздалегідь обумовлена зустріч...

Та й Анатолій мав у Києві свої справи, тож був обмежений у часі...

Тим не менш, розвізуалізація таки відбулася в заздалегідь призначений день і час )))

Просиділи годину у мене на кухні. Хоча й у спартанських умовах: навіть чаю/кави/капучіно/квасу не попили - все говорили й говорили, і знов говорили... Так і пролетіла година непомітно )))

В сухому осаді у мене на руках лишився давно обіцяний подарунок: незвичайний артефакт - камінчик з печери Ісуса Христа у Кані Галілейській. Не виключено, що цього камінчика торкався Сам Христос... десь отут:

Відтепер цей камінчик займатиме почесне місце у нашій хатній шафі з артефактами - я навіть показав Анатолію, де саме його покладу )))

А ще ми влаштували книгообмін ))) Анатолій подарував мені отаку книгу:

Я віддарувався:

Анатолій був здивований: чому аж 3 книги з мого боку?! А тому... що книги ці в книгарні купити можна, натомість камінчик з печери Христа - аж ніяк... Десь так )))

Втім, щодо книжок у нас є певна домовленість, розкривати подробиці якої поки що зарано. На все свій час! Та й чи вийде?! Ондо скільки часу минуло, поки розвізуалізувалися )))