Зображення користувача Андрій Гарас.
Андрій Гарас
  • Відвідувань: 8
  • Переглядів: 8

Тримаймося разом за Україну, або Китай повісить нас окремо – Курт Волкер

Категорія:

Західна політика щодо Китаю здебільшого неправильно розуміє режим і його мислення. Ми не можемо диктувати Пекіну свій підхід, але можемо суттєво впливати на нього.

4.jpg

Курт Волкер (англ. Kurt Volker) (27 грудня 1964, Пенсільванія). Фото Getty Images.
Курт Волкер (англ. Kurt Volker) (27 грудня 1964, Пенсільванія). Фото Getty Images.

Дві основні помилки постійно пронизують західні аналітичні матеріали про погляд Китаю на війну Росії в Україні:   

  1. що Китай підтримує Росію, і
  2. що Захід не може дозволити собі витрачати ресурси на допомогу Україні, коли реальною довгостроковою загрозою є Китай.

Про це пише Курт Волкер на сайті CEPA.  

Перша помилка призводить до відстороненого підходу до Китаю щодо України, тоді як ми повинні прагнути залучити Китай до підтримки суверенітету та економічного розвитку України, водночас не піддаючись спокусі стати на бік Росії в цьому конфлікті.

Друга помилка полягає в тому, що ми повинні зменшити підтримку України з боку Заходу, що лише заохочуватиме Китай у його амбіціях захопити Тайвань і, таким чином, збільшуватиме витрати Заходу в будь-якому майбутньому конфлікті там.

Чому ми потрапляємо в ці пастки? Тому що ми дивимося на дії чи бездіяльність Китаю через призму наших власних бажань і страхів, а не китайських. Відправною точкою для роздумів про політику Китаю щодо війни Росії проти України є китайські інтереси.

Вони складні і не вкладаються в рамки західного політичного мислення.  Найважливіше те, що Китай вважає, що він є висхідною державою, яка досягне глобального домінування протягом наступних кількох десятиліть. Йому не потрібно діяти поспіхом, бо час на його боці. Йому не потрібно діяти в страху, тому що його сила зростає в той час, як сила решти світу зменшується. Йому не потрібно залицятися до інших, тому що інші будуть приваблюватися зростаючою силою Китаю незалежно від його дій. Він глибоко переконаний, що Тайвань є частиною Китаю – визнаною рештою світу через політику "одного Китаю" – і це лише питання часу, коли Тайвань опиниться під контролем Пекіна, як це вже сталося з Гонконгом.

Це не могло бути більш чітко продемонстровано, ніж під час березневого візиту президента Сі до Москви. З промов, а також мови тіла було зрозуміло, що Китай розглядає Росію як залежного і неповноцінного партнера. Йому не потрібно від Росії нічого, що він не може купити за готівку, якої Росія відчайдушно потребує. Проте Росія також прагне хоча б видимості більшої політичної та військової підтримки з боку Китаю, яку Китай не зацікавлений надавати. Справді, стриманість фактично дає Китаю важелі впливу на переговори з Росією щодо кращих угод.

Частково це китайське мислення стосується не лише торгівлі, але й цінностей. Китай не поважає Росію, тому що Кремль не піклується про російський народ і російську державу. Китай глибоко піклується про свій народ – не як про окремих людей, а як про суспільство. Він прагне витягнути його з бідності, покращити освіту, інфраструктуру, охорону здоров'я, навколишнє середовище та безпеку. Він інвестує, щоб стати лідером у світових технологічних інноваціях. Китай серйозно ставиться до свого суспільства, навіть якщо він пригнічує людей, які борються за свободу і демократію проти прямого державного контролю. Росія взагалі не інвестує у власне суспільство, і Китай бачить цей занепад і вважає, що це працює на користь Китаю.

Ще одним елементом китайської політики є формування світової думки про амбіції Китаю щодо поглинання Тайваню. Китай старанно захищає державний суверенітет і територіальну цілісність, оскільки це узгоджується з його позицією, що Тайвань по праву належить уряду в Пекіні. Більшість країн погоджуються з цим через свою політику "одного Китаю". Китай енергійно підштовхує інші країни світу до визнання уряду в Пекіні, а не в Тайбеї. Підтримка Росії в запереченні суверенітету і територіальної цілісності України, яку Росія раніше визнала як незалежну державу в межах узгоджених кордонів, суперечила б китайським інтересам.

Китай хоче, щоб глобальне економічне та політичне лідерство Заходу зменшилося. Тотальне вторгнення Росії в Україну призвело до протилежного ефекту: Захід є більш згуртованим і активним, ніж він був би, якби Росія не вдерлася в Україну 24 лютого 2022 року.

Китай має набагато більші економічні інтереси в Європі та Сполучених Штатах, ніж у Росії. (Торгівля з Росією різко зросла з початку тотальної війни, але сукупна торгівля США і Європи з Китаєм щонайменше в 10 разів більша).

Звичайно, Китай вестиме бізнес з Росією, якщо це буде вигідно і не буде ризикувати західними санкціями. Але якщо справа дійде до вибору між Росією і санкціями, Китай вибере бізнес із Заходом. Китай дещо стурбований тим, що Росія руйнує Україну, вчиняючи при цьому жахливі воєнні злочини. Зіткнувшись з подібним вибором, Китай волів би поглинути багатий Тайвань, а не зруйнований і бідний Тайвань, і вважає, що з часом такий результат буде неминучим. Він також хоче, щоб тайванський народ примирився з Пекіном – надія, яку Кремль назавжди знищив стосовно українського народу. Щобільше, міжнародний осуд, який має Росія через свої воєнні злочини – наприклад, звинувачення Володимира Путіна Міжнародним кримінальним судом – це не те, що Китай хоче додати до свого іміджу.

Китай також високо цінує імідж нейтрального брокера – країни, яка стоїть над російсько-американським конфліктом навколо України. З Росією з одного боку і західними країнами на чолі з США – з іншого, це дає Китаю можливість зобразити себе в очах решти світу неупередженим і чесним посередником. Реалістичність такого мирного посередництва не має значення – таке позиціонування сприяє китайським інтересам.

З огляду на таке розуміння китайських перспектив, як має діяти Захід? Він повинен запросити Китай на червневу конференцію з питань відновлення України, яка відбудеться у Великій Британії, і чітко дати зрозуміти, що Китай може бути учасником нарівні з будь-якою іншою країною у підтримці економічного відновлення України – це означає, що він буде дискваліфікований, якщо підтримає Росію у війні. Захід має вітати зацікавленість Китаю в укладенні мирної угоди, наголошуючи при цьому, що першим кроком, який відповідає заклику Китаю до поваги суверенітету і територіальної цілісності, є виведення російських військ з території України.

Захід також повинен відкинути недоречне уявлення про те, що він стоїть перед вибором: надати пріоритет стримуванню Китаю чи допомогти Україні перемогти Росію. Те, що відбувається в Україні, впливає на глобальну стратегію Китаю. Китай спостерігає за війною Росії проти України – і підтримкою Заходу – з великою зацікавленістю. Поки що Китай може спостерігати, що агресія Росії проти України не досягла своїх цілей, послабила Росію на ціле покоління, посилила почуття ідентичності в Україні та розбудила Захід від його звичного сну. Якщо це справді результат російської агресії, який все ще перебуває на чаші терезів, то Китай буде більш обережним у своєму підході до територіальної експансії в Азії.

І навпаки, що, якщо нинішня ситуація зміниться на протилежну? Якщо Росії вдасться захопити українську територію, зберегти свій режим, примусивши до зміни київського уряду, а Захід відмовиться від підтримки України менш ніж через два роки, посланням для комуністичного уряду в Китаї буде якнайшвидше захоплення Тайваню. Це стало б сигналом, що, попри короткострокові втрати, китайський режим може досить легко подолати будь-які витрати в короткі терміни. Це був би катастрофічний сигнал.

Тому Захід повинен визнати, що китайська військова допомога Росії далека від визначеності й що ми можемо вплинути на неї своїми діями. Швидка і рішуча допомога зробить більше для стримування китайської агресії в Азії, ніж будь-яка відмова від наших друзів в Україні.  

Посол Курт Волкер є почесним науковим співробітником Центру аналізу європейської політики. Провідний експерт з питань зовнішньої політики та національної безпеки США, він був Спеціальним представником США на переговорах з Україною у 2017-2019 роках, а також Послом США в НАТО у 2008-2009 роках.

Наші інтереси: 

Стежити за тенденціями глобальної політики, опановувати мистецтво дипломатії, розуміти психологію політичних гравців. Китай веде специфічну азійську гру, і Україна в ній грає важливу роль, адже це Гартленд.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Курт Волкер – тонкий психолог і дуже розумний дипломат. З нього також вийшов би хороший дресувальник китайських панд :)

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Курт Волкер – тонкий психолог і дуже розумний дипломат. З нього також вийшов би хороший дресувальник китайських панд :)

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Іван Гайдамака.
0
Ще не підтримано

З нього вийшов би просто чудовий Президент України ) ...

Історія має властивість повторюватись...

Зображення користувача Сергій Ждан.
3
Середнє: 3 (1 голос)

Подібно до Китаю, Україна теж може вважати себе висхідною державою, бо вона - Гартленд, джерело передової організації і расотворчий казан боголюдської цивілізації нової епохи.
Ми все робимо правильно, можна лише додати трохи своїх геополітичних устремлінь, тим більше ми вже на Олімні світових симпатій, навіть попри корупційні проблеми. Час також на нашому боці, бо жити будемо довше.

Все починається з Любові.

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Без ніякого "подібне". Теперешня політика Китаю - це розбудова та зміцнення "цифрового концтабору" - ультраіндастріала. Важко вигадати щось інше, щоб впливало на творчі здібності більш згубно! А, в Україні є досить велика ймовірність перетворитись на Гартленд - спільно омріяну Україну, або ж, на республіку Україна. В цьому випадку, Україна буде цілеспрямовано рухатись до щастя українців, до реалізації їх творчого потенціалу, та спричинить розмноження українців - блискуче вистрибне з демографічного провалля.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!