Зображення користувача Володимир Щербина.
Володимир Щербина
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Слабкість Байдена надає сміливості Путіну – The HILL (США)

Категорія:

Спецтема:

У той час, як багато українських журналістів та політологів намагаються нас переконати в тому, як крутий Байден утер носа Путіну і примусив його не нападати зараз на Україну – в самих США ставлення до «успіхів» Байдена набагато стриманіше.

Американська газета і відповідний вебсайт «The HILL» - поважне незалежне видання. «The HILL» означає пагорб, мається на увазі Капітолійський пагорб у Вашингтоні, де розташований американський Конгрес. Видання присвячено американській внутрішній та зовнішній політиці, цільова аудиторія – американський політичний істеблішмент.

21 грудня у газеті з’явилася стаття старшого дослідника Гудзонівського Інституту Пітера Рафа (Peter Rough) під назвою «Biden's weakness is emboldening Putin». Слово «embolden» має широке значення, в даному контексті найбільш близьким є «заохочувати», «надавати сміливості».

У своїй статті Пітер Раф докладно розбирає недолугу політику Джо Байдена відносно Владіміра Путіна.

Протягом десятиліть основною передумовою розширення Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та Європейського Союзу було переконання, що країни повинні вільно визначати свою політику в мирному співіснуванні зі своїми сусідами. У головній промові в Майнці, Німеччина, у 1989 році президент Джордж Буш Старший дав цій вірі гасло: «Європа ціла і вільна».

Однак для президента Росії Владіміра Путіна така передумова є явно неприйнятною. Він вважає, що Росія повинна володіти сферою впливу, в якій його європейські сусіди не є цілком суверенними. Це викликає зіткнення в тих прифронтових державах, які межують з Росією, які при  тому є партнерами або навіть союзниками Сполучених Штатів. Щодо України, президент Байден зараз стоїть перед вибором: чи він відданий десятиліттям американського бачення вільної Європи, чи він готовий прийняти претензії Росії на володіння своєю сферою впливу?

У червні, через три місяці після того, як Байден опублікував свої Тимчасові стратегічні вказівки щодо національної безпеки, щоб пропагувати віру, «що демократія є ключем до свободи, процвітання, миру та гідності», Путін опублікував широко читане есе, яке деякі охрестили маніфестом вторгнення.

У грудні, коли президент США скликав міжнародний саміт за демократію, Путін дав команду нарощувати військові сили вздовж українського кордону. Путін протистоїть словам і діям Байдена в ході перевірки одне одного на силу волі, і результати на сьогодні дають йому надію.

Путін заманив Байдена в пастку, скориставшись укоріненою думкою, поширеною серед прогресистів, що деескалація є вершиною дипломатії. Створюючи кризу, Путін спонукав Байдена до переговорів про вартість деескалації.

Реакція Байдена лише підтвердила думку Путіна про те, що його чекають переговори, а не репресії. «Ми проводимо зустрічі на вищому рівні з Росією, щоб з’ясувати, чи зможемо ми знайти будь-які умови, що стосуються зниження температури вздовж східного фронту», — сказав Байден нещодавно журналістам.

Агресія Путіна ґрунтується на слабкості Байдена. Після вступу на посаду Байден охолодив відносини як з найважливішою країною Східної Європи, Польщею, так і з Україною, яка є найбільш очевидною російською ціллю. Натомість він прийняв Німеччину і намагався відновити зв’язки з Берліном, відмовившись від санкцій проти газопроводу «Північний потік-2», який проходить через Балтійське море безпосередньо з Росії до Німеччини, минаючи при цьому Україну.

Зараз Байден продовжує гнути цю лінію. Його команда координує реакцію з західноєвропейськими союзниками, перш за все з Німеччиною, і випустила погрози трансатлантичними економічними санкціями, якщо Росія почне вторгнення. Путін, мабуть, вірно очікує, що Вашингтон не зробить жодних кроків, які значно суперечать Берліну.

Це створює проблему. Після 16 років правління Ангели Меркель, Німеччину тепер очолює Соціал-демократична партія, чия верхівка відома тим, що м’яко педалює Москву. Берлін відмовився постачати Києву оборонну зброю, нещодавно заблокувавши такі передачі в НАТО. Берлін довго виступав проти шляху України до членства в НАТО, наклавши вето на такий крок ще на саміті у 2008 році. Зараз новий канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав до «конструктивного діалогу» з Росією, попереджаючи Кремль про серйозні економічні наслідки — як він сказав — «високі витрати», якщо він буде продовжувати вторгнення.

Ну і Байден говорить в подібному ключі. Байден вже відкинув військовий варіант, заявивши, що не буде вводити американські війська в Україну. І сповільнює надання військової техніки до Києва.

Багато чиновників його адміністрації – це ті самі люди, які стояли на чолі Америки у 2014 році, коли Путін анексував Крим. США наполягають на тому, що відкидають претензії Путіна на сфери впливу. Але Путін бачить лише бездарну і слабку адміністрацію США.

Це не перший випадок, коли Байден погано грає проти Путіна. Під час зустрічі на вищому рівні влітку цього року у Женеві Байден передав Путіну список критичної інфраструктури, яку він вважав «червоною лінією» для злому, по суті, дозволивши атаки Кремля на все інше. Тепер, на здивування більшої частини Східної Європи, він чітко заявив про обмеження військової підтримки України з боку США.

Путін вважає себе у стані конфлікту із Заходом. Його не лякає загроза економічних санкцій, особливо враховуючи залежність Європи від російського природного газу. Те, що Вашингтон і Берлін заявляють, що перекриють «Північний потік-2» у разі російського вторгнення – це не більше ніж слова. Це як погрожувати схопити нападника за руку після того, як він вистрелить з пістолета. Мета цього газопроводу – підірвати Україну. Як тільки Україна буде дестабілізована, газопровід втратить своє значення, і його перекриття/не перекриття вже не матиме значення.

Путін протестував прихильність Байдена до України й виявив порожню оболонку. Попри весь акцент Байдена на демократії, світ приходить до усвідомлення того, що його прихильність до цілісної та вільної Європи може закінчитися там, де Росія заявляє, що починається сфера її впливу. Байден не стримує Путіна, а надає йому сміливості. І в якийсь момент Україна заплатить за це.

Наші інтереси: 

Байден грізно надуває щоки, але насправді не стримує агресора, а лише надає йому сміливості.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Теги: 
США - РФ
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи