Як каже приказка, "у страху очі великі".
Жителі міст неначе в параної шукали різні мітки та повідомляли про них всюди, куди можна повідомити. Я не знаю наскільки активно московські диверсанти робили мітки для ворожої авіації та десантів, але знаю, що контрзаходи виявились настільки ефективними, що закладчики травки просто від того всього були приголомшені, і доходило аж до кумедних випадків. Розповідали як хтось упіймав "диверсантів", а вони почали виправдовуватись, що не диверсанти, а всього лише шукали там щось своє. При цьому називали усі кодові слова, починаючи з "паляниця".
Як стало ясно пізніше, все не так однозначно.
І цей перелік можна доповнювати...
Як казав Арестович, "українці – це нація контррозвідників, вони шукають ворога серед своїх", але паралельно варто займатись і розвідувальною діяльністю, знаходячи друзів серед ворогів.
Для того, аби зберегти нормальний градус настрою серед своїх людей, інколи краще притримати власні потяги до надмірної та безпідставної контрдиверсійної діяльності. Як каже ще одна хороша приказка, "що занадто, то не здорово". Заради збереження здорових взаємовідносин між ближніми людьми інколи варто "попустити хватку".
Описані вище дії мали мінімум ефективності та максимум енергозатратності. Вчимось на помилках, краще на чужих.
Дякую за статтю! Повністю згодна. Особливо, обурює "прискіпливість" огляду гуманітарних вантажів з боку Польського кордону, коли львівська так звана тероборона вирішила погратися у війну. Чим далі від війни - тим більше блокпостів на дорогах.
Коментарі
Дякую за статтю! Повністю згодна. Особливо, обурює "прискіпливість" огляду гуманітарних вантажів з боку Польського кордону, коли львівська так звана тероборона вирішила погратися у війну. Чим далі від війни - тим більше блокпостів на дорогах.
Сподіваюсь усвідомлення цієї тилової проблеми дійшло до кого потрібно, і люди перестануть шарахатися кожної тіні. А логістика працює вправно, вантажі доставляються вчасно...
Вірність, Шляхетність, Любов.