У попередніх статтях ми з’ясували, що як людина, так і народ можуть перебувати на одному з п’яти рівнів розвитку. Для першого рівня властива аморфність та несамостійність, а з другого рівня починається структурування: людина проста (гомо сімплекс) перетворюється на людину подвійну (гомо дуплекс), а етнос (народ-сімплекс) трансформується в націю (народ-дуплекс).

Попередні статті:

• Вічне життя: 7 необхідних компонентів режиму керованої молодості
• Чорний лебідь «Ганса»: три компоненти керованої молодості – мотивація, еволюція, організація
• Стратегія заснування нового світу та вічне життя – розшифрована Нагірна проповідь
• Віра – сила, що пересуває гори: звідки вона береться і як проявляється
• 28 чеснот Великого Переходу – навички, вміння, нідги та сідги (7х4)
• Гомо триплекс – ті, що бачать бога: 5 рівнів розвитку людини в термінах Євангелія
• Ельфійський Стандарт і сідги подвійного призначення – Церква, яку задумав Ісус
• Проект «Галілея-IV», або Куди поділась церква Ісуса
• Гра в пазли: вільний софт «Добра Новина» та його самоактивація в кінці світу
• Палінгенезія, нова людина і нова нація, або Навіщо трипільці спалювали свої старі міста
• П’ять рівнів нації: «політична», початкова, реалізована, універсальна, боголюдська
• Оголошено початок стратегічної комунікаційної кампанії «Байден-24»: чому це добре для України.
• Американська модель – Євангеліє, виборність, озброєність: українці формують сучасну націю за активної підтримки США
• Американський трамплін: структура переходу України до реалізованої нації третього рівня
• Перехід-III – естафета від США, або Як удосконалити українську націю без опору українців

Нація – це мережа громад

Народ складається з соціальних груп. Нація, будучи структурованим народом, складається з громад, тобто організованих груп особисто знайомих людей. Громада – це проміжна сходинка між людиною і нацією. Стан громади визначають її учасники, а стан нації визначають її громади. Прикладом громад є місцеві церкви (духовні громади) та клуби (громади за інтересами), де всі знають всіх.

Людина, громада, нація – це системи, що перебувають на трьох сусідніх ієрархічних рівнях: людина є підсистемою громади, а громада є підсистемою нації. Дієва взаємодія відбувається між системами суміжних рівнів: окрема людина має вплив на свою громаду, але майже не впливає на націю, зате на націю впливає окрема громада.

Звідси висновок: для формування нації необхідно формувати громади. Якщо точніше, то формування мережі громад є обов’язковою умовою формування нації.

Понад те, цілісна мережа громад – це і є нація. Тому процес націотворення полягає у творенні громад та їх об’єднанні.

П’ять рівнів розвитку

Для системи «громада» людина є підсистемою (системою нижчого таксономічного рівня), а нація – надсистемою (системою вищого таксономічного рівня). Оскільки вищий і нижчий системні рівні мають 5 виразних щаблів розвитку, то ці щаблі мають бути властивими також і для проміжного системного рівня. Так і є: соціальні групи також мають п’ять виразних рівнів розвитку.

1. Спільноти

Спільнота – це група людей, об’єднаних спільним інтересом. Чисельність такої групи не обмежена. Спільнота не має відповідального керівника, вона відносно аморфна і малоструктурована. За рівнем організації стан спільноти подібний до інших систем першого рівня – таких як «людина проста» (гомо сімплекс) та етнос (народ-сімплекс).

2. Громади, що формують націю-2

Громада – це організована спільнота особисто знайомих людей, яка має відповідального керівника, визнаного усіма її членами. Очевидно, що керівник має належати хоча б до другого рівня особистого розвитку – бути «гравцем» (Гомо дуплекс). Натомість людина першого рівня не може керувати громадою, тому що не може керувати собою – у неї нема для цього органу самокерування, вона «без царя в голові».

Громади формують початкову націю-2. Прикладом є Американська нація, яку складають протестантські церкви, клуби, фонди та інші організації, що об’єднують білих американців. Членів Американської нації позначають терміном «White Anglo-Saxon Protestant» (WASP) – білі англо-саксонські протестанти. Це так звані «справжні американці» або «100% американці». Ось як про них пишуть соціологи Вільям Томпсон і Джозеф Хікі: «Термін WASP має багато значень. У соціології він відображає той сегмент населення США, який заснував націю і простежив своє походження з Північно-Західної Європи. Нині цей термін став більш інклюзивним. Для багатьох людей WASP тепер включає більшість білих людей, які не є членами жодної групи меншин» (Thompson, William; Hickey, Joseph (2005). Society in Focus: An introduction to sociology).

Фактично, Американська нація – це білі американці-протестанти, які не належать до жодних расових чи сексуальних меншин.

Всіх інших, що не належать до Американської нації, позначають евфемізмом «політична нація» (псевдонація). Якщо націю об’єднує спільна традиція (дух і культура), то псевдонацію об’єднує спільне громадянство (формальна ознака).

Нині Американська нація веде боротьбу за повернення собі держави, яку заснували її предки. Ядром Американської нації є білі євангелісти, організовані в мережі протестантських церков. Вони підтримують Республіканську партію та інші консервативні структури.

Натомість «політична нація», згуртована навколо Демократичної партії, прагне привласнити собі державу, придушити опір Американської нації, сформувати якомога більше меншин і зробити їх більшістю. В ролі головного інструменту для зміни демографічного складу США демократи застосували відкриття південного кордону – для масової міграції небілого населення і надання йому американського громадянства. Так що питання відкритого кордону – це питання про те, кому належать США – Американській нації чи «політичній нації» расових та сексуальних меншин.

3. Демоси, що формують націю-3

Демос – це громада, що має повноцінний керівний центр (дéмено) з п’яти відповідальних осіб. У козацькій традиції ці посадові особи мають такі назви: «голова» (сотник, полковник, кошовий, гетьман), «писар» (радник, мудрець), «суддя» (правник), «осавул» (силовик, шериф), «скарбник» (господар). Очевидно, що це дуже давня традиція. Вона основана на тому, що людина може одночасно відстежувати поведінку максимум п’яти об’єктів, тому демено – це так звана «мала група». У малій групі з п’яти осіб досягає максимального значення оперативна синергія.

Демоси формують реалізовану націю (шляхетну, арійську, націю-3). Як ми вже знаємо, обов’язковою умовою шляхетної нації є шляхетна керівна верхівка, що складається з людей третього рівня (аріїв, шляхетних). Так само і в демосі – головою має бути людина третього рівня (реалізована людина, арій). Якщо ж такої людини нема, то це лише протодемос – перехідна форма між громадою і демосом.

Отже, демос – це шляхетна громада. Умовою шляхетності є правильна організація на чолі з керівником третього рівня розвитку. Це принципово важливо, адже такий керівник перебуває у Просторі волі, відтак утримує свій демос у позитивному просторі подій і підтягує до нього усіх членів свого демосу. Тому обов’язковою властивістю демосу є його перебування у позитивному просторі подій – він успішно розвивається і йому щастить. Відповідно, головне завдання голови демосу – перебувати у Просторі волі.

За своєю структурою демос є спрощеною моделлю нації, тому й говоримо, що демос – це мікронація. Мережа мікронацій формує націю.

Бостонські брахмани

Отже, шляхетну націю (націю-3) формують демоси. Прикладом такого роду шляхетних організацій є так звані «бостонські брахмани» – представники традиційного вищого класу Бостона, які належать до WASP і є нащадками засновників американських інституцій та культури. Більшість багатих «брахманських» родин 19-го століття мали простонародне походження, «брахмани» з аристократичним походженням становили меншість. Усі разом культивували особисту досконалість і вважали своїм обов’язком підтримувати те, що вони визначали як високі стандарти досконалості, відповідальності та стриманості.

Ідеальний «брахман» був не лише заможним, а й демонстрував те, що вважалося відповідними особистими чеснотами та рисами характеру. Він мав зберігати традиційну англійську стриманість у своєму одязі, манерах і поведінці, розвивати мистецтво, підтримувати благодійні організації, такі як лікарні та коледжі, а також брати на себе роль лідера громади. Скандали та розлучення були неприйнятними.

Ця культура підкріплювалася міцними родинними та дружніми зв’язками, притаманними бостонському суспільству. Молоді люди відвідували одні й ті ж підготовчі школи, коледжі та приватні клуби, а спадкоємці одружувалися зі спадкоємицями. Сім’я слугувала не лише економічним активом, але й засобом морального вдосконалення.

4. Ельфійський демос

Ельфійський демос – це демос, в якому керівник належить до четвертого рівня розвитку, тобто є універсальною людиною («лебедем», «ельфом»), а інші члени керівного ядра належать до третього рівня, тобто є аріями. Керівник такого демосу є біологічно безсмертним – з усіма перевагами, які дає керована молодість.

Ельфійські демоси складають універсальну націю – націю четвертого рівня, або ельфійську націю. Як ми вже знаємо, головною ознакою ельфійської нації є керівна верхівка, що складається з людей четвертого рівня. Фактично, нація починає поводитися як нація-4 тоді, коли мережею шляхетних демосів керує людина четвертого рівня.

Якщо з’являється ельфійський демос, то він переформатовує суспільство і здійснює перезаснування нації. Згідно з «Київською легендою», засновниками Києва була група з чотирьох осіб – Кий, Щек, Хорив та Либідь, від яких пішли шляхетні поляни. Ім’я «Либідь» вказує на четвертий рівень розвитку – рівень універсальної людини, що традиційно позначається терміном «лебедь» (по-давньому – елбедь, звідси – «ельф»). Решта імен засновників нової держави вказують на їх приналежність до трьох арійських варн: Кий – брахмани, Щек – кшатрії, Хорив – господарі.

5. Боголюдський демос

Боголюдський демос – це демос, яким керує боголюдина, тобто людина п’ятого рівня розвитку. Інші чотири члени керівного ядра зазвичай є лебедями, тобто належать до четвертого рівня розвитку. Решта членів такого демосу можуть бути як лебедями, так і аріями – людьми третього рівня розвитку.

Прикладом боголюдського демосу є Галілейська церква. Ісус спочатку навчив своїх чотирьох найближчих апостолів (членів демена), які в результаті здобули біологічне безсмертя – «вічне життя». Згодом біологічно безсмертними стали всі члени Галілейської церкви. Це відбулося згідно з принципом наслідування, або, як у нас говорять, «з ким поведешся, того й наберешся». Як казав Ісус, «Ви, що пішли за мною (за моїми слідами, стали послідовниками), в палінгенезії у стократ більше отримаєте і життя вічне успадкуєте».

Слово «хрестос» означає «боголюдина», «син Божий», людина з божественною свідомістю, людина п’ятого рівня, реалізований Гомо триплекс. Ім’я «Ісус Хрестос» означає «Ісус, син Божий», тому повна назва Євангелія, з якої воно й починається, сформульована як «Добра Новина Ісуса Хреста, сина Божого».

Гіперборійська церква

Більш давнім прикладом боголюдського демосу є Гіперборійська церква. У шостому тисячолітті до нової ери її заснував богочоловік, відомий під іменами Ной (новий), Рама (боголюдина, хрестос), Їма (пом’якшене Рама), Зіасудра (довгоживучий), Ману (першолюдина). В Україні він більше відомий за іменем Купайло або, на гелленський манер, Аполлон Гіперборійський (гелленською Ἀπόλλων, читається Гапóллон). Згідно з легендами, Купайло-Аполлон був сином Божим.

Слово Купайло походить від слова «купа» – громада, церква, народ, організоване зібрання, і слова «пал» – захисник. Тобто «купа-пал», скорочено «купал» – це захисник народу, церкви, демосу. Купал – це один з епітетів богочоловіка, який заснував духовну громаду (тобто церкву), яка згодом виросла у Гіперборійську націю, а потім у Гіперборійську (Арійську, Трипільську) цивілізацію.

Гіперборія («Вища Борія») – це післяпотопна назва України (Оу-країни, тобто країни-зародка). Свято Купайла-Аполлона українці святкують щороку на літнє сонцестояння. Згідно з античною традицією, Аполлон Гіперборійський періодично відвідував Україну разом з лебедями (елбедями, ельфами), тобто з членами Гіперборійської церкви, які належали до четвертого рівня розвитку і володіли біологічним безсмертям.

Традицію Гіперборійської церкви поширювали скіфські мудреці. Один із них – жрець Аполлона Абаріс Гіперборійський – був учителем Піфагора, через це Піфагора також вважали гіперборійцем. Поширена думка, що учнем Піфагора був Сократ. Отже, Абаріс Гіперборійський був засновником гелленської філософії – усієї учнівської лінії Піфагор – Сократ – Платон – Арістотель. Рід Арістотеля виводив себе від Асклепія, сина Аполлона Гіперборійського.

Як бачимо, філософські основи Європи були закладені Гіперборійською церквою України понад 7 тисячоліть тому.

Творимо шляхетні громади

Нині починається новий цикл. Український народ здійснює перехід від стану аморфного етносу, контрольованого паразитичною владою, до стану первинної нації-2. Цей процес відбудеться без нашої прямої участі, проте без нас не відбудеться наступний перехід – до реалізованої нації третього рівня розвитку – шляхетної нації-3.

Якщо початкову націю творять громади, то реалізовану націю творять демоси. Для того, щоб процес націотворення з самого початку розвивався у правильному напряму, вже нині треба формувати демоси – шляхетні громади.

Кожна людина, яка цілеспрямовано наповнює себе Світлом і наближається до третього рівня розвитку, автоматично стає енергетичним лідером і засновником невидимого «віртуального демосу». Для його «матеріалізації» такий засновник інформує зацікавлених, дає поради вдячним і допомагає тим, хто допомагає сам собі.

Щоб прискорити процес матеріалізації «віртуальних демосів», необхідно дати «енергетичним лідерам» зручний інформаційний інструмент – для організації демосів, комунікацій, проповіді та мікро-економіки. В цілому вже зрозуміло, як він має виглядати, а спільнота прихильників Народного Оглядача має досить фахівців з інформаційних технологій, так що можна приступати до праці.

Якщо конкретніше, то йдеться про створення групи (стартапу) з розробки спеціального софту для розвитку демосів і забезпечення переходу України до нації третього рівня. Почнемо з відносно простих речей – і про це ми поговоримо у наступній статті.

Висновки

1. Людина, соціальна група та нація можуть перебувати на одному з п’яти рівнів розвитку.

2. Україна здійснює перехід від етносу до первинної нації другого рівня розвитку.

3. Націю другого рівня формують громади – організовані спільноти особисто знайомих людей.

4. Націю третього рівня – шляхетну націю – формують шляхетні громади, тобто демоси (мікронації).

5. Ознакою шляхетності є правильна керівна структура (демено), очолювана шляхетним керівником – людиною третього рівня розвитку.

6. Визначальною особливістю демосу є його перебування у просторі позитивних подій, видимими проявами якого є оздоровлення та матеріальний достаток членів демосу.

7. Для успішного формування демосів необхідна розробка спеціального програмно-інформаційного забезпечення.

Продовження:

• Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков
• Внутрішній космос «природних груп»: якість керування, структурованість, простір подій

Руслана - Остання поема