Постіндустріальна соціальна екологія: досвід Третього Райху (Intermarium.TV)
07/15/2017 - 23:06
Постіндустріальна соціальна екологія: досвід Третього Райху (Intermarium.TV)
Категорія
Відеоканал ГартлендСпецтема
Постіндустріальна цивілізаціяhttps://www.ar25.org/node/37042
Image
Екологічний компонент є ключовим у переході до постіндустріального суспільства. Відтак надзвичайного значення набуває соціальна екологія – інтегративна наука, яка досліджує закони розвитку системи «людина – суспільство – техносфера – природне середовище».
Соціальна екологія – це науковий фундамент постіндустріального переходу, світоглядне ядро новітнього екологічного руху. Яким він може бути?
Якщо прагнеш щось зрозуміти – поглянь, як воно виникло. Масовий екологічний рух виник у 20-х роках XX ст. в Німеччині як невід’ємна складова частина руху націонал-соціалізму і, пізніше, державної політики Третього Райху.
Наші інтереси
Основа екологічного компоненту постіндастріалу була закладена націонал-соціалістами в XX столітті. Беремо до уваги.
URL до теми
Національний солідаризм, скорочено – націоналізм: виправлення іменЧи може національний солідаризм бути цікавим проектом для народних мас?Соціальна екологія – науковий фундамент Переходу-IVЕкодемократія – це поєднання екології, чесної політики і передових технологій16 криз і обмежень цивілізації у 21 століттіНацисти і бандерівці: час перегорнути сторінку і творити Нову ЄвропуРесурси постіндустріальної цивілізації: звідки їх брати?Харчування постіндустріального суспільства: більше природності, менше штучностіТри арійські закони життяЕкологи міжвоєнної Німеччини: I. Крах імперіїВерсальський мирний договір – хронологія злочину, який спричинив Другу світову …Екологи міжвоєнної Німеччини: II. Вальтер ДарреОстанні записи
Опубліковано
Ігор Каганець
15 July, 2017 - 16:55
Прошу висловитися у коментарях, чи цікавить ця тема. Якщо цікавить, то зробимо продовження.
Опубліковано
Явсе Світ
15 July, 2017 - 19:03
Гармонійний розвиток суспільства, яке дає навколишньому середовищу шанс на самовідновлення, - це єдине майбутнє, яке дає шанс людству не зникнути після екологічних катастроф чи сучасних війн. Тож тема на мою думку не те, що цікава, але і життєво необхідна...
Сподобався рівень діалогу між Володимиром і Ігорем... Знаючи, що в них є різні погляди на деякі факти, вони вправно доносили свої думки без зайвого емоційного напруження...
Опубліковано
Володимир Федько
15 July, 2017 - 21:19
У нас спільне бачення історії... Минулого і майбутнього!
А смакові відмінності... щодо їжі чи кави - це дрібниці, які не повинні відволікати від головного!
Опубліковано
Майя
16 July, 2017 - 08:50
Дякую. Є питання і є відповіді тут. Високі цілі заохочують рухатися вперед, змінюватися. Шляхи руху подальшого висвітлені. Цікава думка, чому так довго і уперто боялися і замовчували ідеї і діяльність А. Шептицького.
Опубліковано
Володимир Федько
16 July, 2017 - 10:24
Діяльність митрополита Андрія Шептицького суперечила офіційному трактуванню "українського буржуазного націоналізму"...
Радянська пропаганда фактично будувалася на трьох посилках: а) українські буржуазні націоналісти - вороги українського і російського народів; б) українські буржуазні націоналісти - поплічники Гітлера; українські буржуазні націоналісти - кати і вбивці мирного населення.
Крім того, радянська пропаганда виступала і проти церкви, особливо проти УГКЦ. А митрополит Шептицький був її уособленням на Західній Україні.
Опубліковано
Ігор Каганець
16 July, 2017 - 15:18
Особливо сподобалась думка Володимира Федька про те, що рух до надлюдини - це підняття щаблями піраміди потреб Маслоу.
Найвищі потреби в цій ієрархії властиві для реалізованої людини, в термінах Ніцше - надлюдини. Далі починається розвиток до боголюдини.
Класифікацію Маслоу можна використовувати для кількісної оцінки того, наскільки індивід піднявся до рівня людської реалізації.
Вікіпедія: "Статистика говорить, що тільки один-два відсотки людей прагне до вершини піраміди А. Маслоу".
Опубліковано
Valeriy
24 June, 2025 - 20:43
Ви дивовижно розумні люди. Майбутнє україни маємо створити спочатку як зрозумілу і привабливу ідею. Часу на це обмаль.