Discord починався колись як засіб комунікаційній між гравцями відеоігор і наразі не входить навіть до десятки найбільш популярних у світі месенджерів. З безпекою там взагалі все погано. Але більшість зі 140 тисяч учасників одного з чатів (“серверів”) у Discord проголосували за призначення голови Верховного суду Непалу Сушили Каркі тимчасово виконувати обов’язки прем’єр-міністра країни до проведення повноцінних нових виборів, розповів у своєму дописі на Фейсбук Костянтин Корсун.
"Це сталося після того, як протестувальники ловили й били (інколи ногами) на вулицях Катманду корумпованих міністрів (можливо навіть “цифрових”) та підпалювали будинки всемогутніх членів уряду й депутатів. І будівлю парламенту підпалили, а деяких “найвеличніших лідерів” рятували на мотузках з гелікоптерів. І, між іншим, до цих подій правлячою у Непалі була комуністична партія, а вигнаний прем’єр-міністр був її лідером.
Ну і де тут аналогії з Україною – запитає уїдливий читач? Аналогія у тому, що у політиці будь-якої нестабільної та не дуже демократичної країни можливий будь-який з “неможливих сценаріїв”, – пише Костянтин Корсун.
Питання лише у тому, наскільки знахабніла влада, наскільки вони “забронзовіли” і наскільки їм пофіг на “насєлєнійє”, зауважує він.
"Ніхто не міг нафантазувати, що тихий-мирний туристичний Непал вибухне спалахом насильства, у ході якого загинуло 72 людини. Здавалося б: після повалення дуже законної влади неодмінно буде хаос, громадянська війна, свавілля на вулицях? Але так не сталося. Правда у тому, що абсолютно нові проблеми породжують такі самі абсолютно нові, немислимі раніше рішення.
Безкінечна корупція в Україні вже призвели до пробної версії народного невдоволення 22-31 липня 2025. Система організованої корупції злякалася і відступила, але природа бджіл полягає у тому, що вони завжди будуть прагнути меду – потайки чи публічно. Тому чиновники-мародери, які космічно збагачуються на безкінечній війні, так чи інакше будуть протидіяти спробам подолати корупцію в Україні. А це, у свою чергу, так чи інакше призведе до нових протестів. Які наступного разу можуть піти вже за більш “непальським” сценарієм", – пише Костянтин Корсун.
Він зауважив, що Сушила Каркі була популярна у Непалі ще до протестів, мала тверду репутацію борця з корупцією і написала дві книжки. І навіть після “голосування” за неї у Дискорді, лідери протесту погодили її кандидатуру з досі чинним Президентом Непалу та з Головнокомандувачем Збройних сил.
"Це я все до того, що варіантів призначення Залужного наступним Президентом України може бути значно більше, ніж передбачає чинне законодавство – яке написано чинною владою на корись виключно самій собі. Головне – це легітимність в очах більшості виборців: а далі існує безліч варіантів”, – зауважує Костянтин Корсун.
Він вважає, що безальтернативність Залужного – це факт, від якого не вдасться відмахнутися. Справа лише у тому як скоро та у який спосіб йому доведеться стати на чолі країни й запускати військову економіку, одночасно руйнуючи корупцію, яка її унеможливлює та відновлюючи демократичні інституції.
“Вибори можливі лише після війни” – старанно заливає нам у вуха правляча партія корупціонерів, та, відповідно, роблять усе щоб війна не закінчувалася. Але кінець цього режиму може статися раптово і геть не у той спосіб, до якого вони готуються. Як, наприклад, це сталося у Непалі.
Корсун вважає, що так само непередбачувано може статися і в Україні, – раніше чи пізніше. Спільний знаменник залишається одним – і в Непалі, і в Україні причиною народного невдоволення була і є тотальна корупція влади. Тому не важливо у якій саме формі буде реалізована “легітимність”. А у якій ліквідована “напівлегальна нелегітимність”.
Довідка НО:
Сушилу Каркі призначив тимчасовим главою уряду президент Непалу Рам Чандра Паудел 12 вересня. Напередодні він розпустив парламент і призначив нові вибори на березень 2026 року. Призначенню Каркі передували дводенні переговори між президентом, командувачем армії генералом Ашоком Раджом Сігделем та представниками протестувальників. Каркі відома тим, що послідовно підтримувала боротьбу з корупцією у владі.
Причиною масштабних протестів, переважно молодих людей, стало обурення через корупцію та заборону соцмереж. Уряд гімалайської держави на початку вересня заборонив 26 онлайн-мереж, пояснюючи своє рішення тим, що вони не виконали вимогу щодо реєстрації та державного нагляду.
Багато учасників протестів наголошують: вони вийшли не лише через цензуру, а насамперед проти авторитарних методів влади. За їхніми словами, уряд загруз у корупції й не виконує обіцянок щодо вирішення економічних проблем, пише BBC News.
Розмірковуємо над можливостями виходу з глухого кута, у якому опинилася Україна з цією владою.
Про таких чорних лебедів згадують багато мислителів. Приходить час - і бац! Несподіванка!
Коментарі
Про таких чорних лебедів згадують багато мислителів. Приходить час - і бац! Несподіванка!