Отже, Ольга Петрівна, киянка, людина точна, практична, дисциплінована та відповідальна.
Виконуючи доручення свого чоловіка, вона купила 1200 євро і разом з банківським чеком про здійснену операцію поклала грошові купюри в прозорий пластиковий конверт, який був закритий на кнопку.
Тобто гроші з конверта випасти не могли. Коли вона прийшла додому, то віддала цей конверт з грошима своєму чоловікові. Він його відкрив, перерахував, але там було не 1200, а 800 євро – 16 потертих купюр по 50 євро. Чека також не було. Чоловік узяв з конверта ці 16 купюр і поклав їх собі, а дружині порадив згадати весь шлях від банківського відділення до свого дому.
Жінка почала детально відтворювати кожен свій крок.
Ольга Петрівна подумала, що 400 євро міг взяти її племінник, 15 років, поки вона відвідувала свою сестру. Тобто конверт був у сумці, а сумка була в кімнаті без особистого нагляду Ольги Петрівни. Вона одразу ж зателефонувала племіннику і запитала, чи він не взяв ті 400 євро. Племінник сказав, що не брав гроші, що навіть не знав, що в сумці був конверт з євро.
Ольгу Петрівну охопила паніка, вона перетрусила сумку в пошуку купюр і чека, але не знайшла. Як могли зникнути 400 євро з конверта? Чому зникли саме 400 євро? Чому зник чек? Як могли зникнути ці 400 євро і чек, якщо племінник не брав, а сама Ольга Петрівна не відкривала той конверт до приходу додому? Якщо гроші хтось вкрав, то чому не всі? А якщо взяв частину, то навіщо йому чек?
Поки ці думки крутилися в її голові, поки дивування, сум’яття й розпач переповнювали Ольгу Петрівну, пройшло не більше ніж півгодини. Аж раптом вона побачила на письмовому столі той самий конверт, а в ньому – чек і 400 євро. Але 400 євро були не в 50-ти єврових купюрах, які їй видали в обмінному пункті, а в новісіньких 100-єврових, а конверт був на письмовому столі, а не на комоді, куди вона його поклала разом з сумкою та усім вмістом сумки, коли шукала зниклі 400 євро і чек.
Характерно, що коли вона в касі отримала гроші, то звично загорнула їх у чек, тому чек повинен був мати сліди згортання. Натомість "новий" чек був абсолютно рівненький, так наче щойно вийшов з принтера і його ніхто навіть не торкався.
Що це було, Ольга Петрівна пояснити не могла. Коли їй зателефонувала її сестра з обуренням, що Ольга Петрівна запідозрила племінника у крадіжці, вона описала їй ситуацію. Але сестра не повірила. Сестра подумала, що Ольга Петрівна або з глузду з’їхала, або вигадала цю історію.
Але навіщо Ользі Петрівни це вигадувати? Який мотив? Тим більше, що у неї був свідок – її чоловік, який відкрив конверт, не дорахувався 400 євро і не знайшов чек.
Тож для чого відбулася ця історія з Ольгою Петрівною? Навіщо Всесвіт влаштував їй такий "розіграш"? Чому їй не повірила сестра?
Дива трапляються. Але треба вміти читати натяки і сигнали, щоб ліпше зрозуміти природу нашого світу.
Радіймо Олено!
А Ольга Петрівна читає Живе Слово?
То чи буде відповідь, чому це трапилося?)
Мабуть комусь у світі вони були дуже потрібні, і Всесвіт позичив їх в Ольги Петрівни.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Коментарі
Радіймо Олено!
А Ольга Петрівна читає Живе Слово?
То чи буде відповідь, чому це трапилося?)
Мабуть комусь у світі вони були дуже потрібні, і Всесвіт позичив їх в Ольги Петрівни.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Я запитала Ольгу Петрівну. Вона читає ЖС, але нерегулярно. Сказала, що читає щодня цифрону дня, Світлову допомогу, а інколи ще й структуризацію простору (цифрони + звукони).
1 вересня 2022 року я також пережив подібний шок, але в "бюджетному варіанті" – прямо переді мною (в супермаркеті) матеріалізувався пакет швидкозамороженої кукурудзи. Я потім перевірив: вона нічим не відрізнялась від звичайної – ні за оформленням пакету, ні за смаком. Але психологічно в мене була складніша ситуація, тому що не було свідків.
Ще чув історію про одну жінку з Одещини – вона поїхала з села в місто (досить далеко) виробляти якісь документи, але вже на місці з'ясувала, що забула вдома пенсійне свідоцтво. Вона була в розпачі, тож почала багато разів повторно перевіряти свої сумки та кишені. І нарешті знайшла! Проте справжній шок її чекав пізніше – коли вона повернулась додому, то в шухляді знайшла своє "справжнє" пенсійне свідоцтво.
Ще одна подібна історія була з жінкою, яка не могла знайти у себе якийсь дуже рідкісний шампунь для фарбованого волосся. Згодом вона його таки "знайшла", але через якийсь час знайшовся і справжній шампунь, так що вона одночасно мала два ідентичні примірники цього шампуня.
Ще відома історія є Євангелія, коли Ісус помножив хліби, почергово дістаючи їх з торби.
На мою думку, якщо дослідити це питанння, то можна з'ясувати умови, за яких відбувається матеріалізація.
Що вже зараз зрозуміло, то, по-перше, потрібне сильне бажання отримати бажану річ. Тобто це має бути не якась забаганка, а реальна потреба.
По-друге, потрібно "відпустити" проблему, змиритися з втратою.
По-третє, треба точно, в деталях уявляти те, що ти хочеш отримати.
По-четверте, треба перебувати у сприятливому просторі подій.
Якщо опанувати цю сідгу матеріалізації, то можна суттєво підвищити свій рівень самодостатності. Тоді, як казав Ісус, "Нічого не буде для вас неможливого. Дерзайте".
Все, що робиться з власної волі, – добро!