Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець

Галлія–Гальлея–Галілея: країна галлів, її міста, села, ріки та гори

Моя оцінка корисності цієї статті: 
5 - Наша стратегія

Майже всі події, описані в Євангелії, відбуваються на території Галілеї, причому протягом одного року – від березня 30-го року до кінця березня 31-го року. Перебування на території Іудеї було небезпечним, адже іудейська верхівка змовилася вбити Ісуса Галілеянина. Тому на іудейській території Ісус перебував не більше десяти днів: кілька днів задля воскресіння Лазара і тиждень перед своїм воскресінням.

210303galilee.jpg

Галілея і Генезаретське озеро (Галілейське море)
Галілея і Генезаретське озеро (Галілейське море)
Попередні статті:

Натомість у Галілеї, що була під владою тетрарха Герода Антипи, Ісус був своїм серед своїх. Герод відверто симпатизував Ісусу з Назарета. Ісуса радо зустрічали в містах і селах, його громаду підтримувала місцева владна і бізнесова еліта: «По тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи та звіщаючи Добру новину про Царство боже. З Ним були дванадцять і деякі жінки: Марія, звана Магдалина,  Іванна, жінка Хузи, Геродового управителя, Сусанна та багато інших, що їм помагали зо своїх маєтків».   

Галілея була квітучим краєм на півночі Палестини – історичної області південно-східного узбережжя Середземного моря. У 12 столітті до н. е. ця область була завойована «народами моря», до яких відносять такі племена як «лелеги», «пелазги», «теукри», «дани», «сардани» та інші. Згідно з переконливими даними археології, вони прибули до Середземномор’я з узбережжя Чорного моря, що на півдні України (Сабатинівська культура).

З книги Леоніда Залізняка «Первісна історія України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1999): «Мал. 49. Бронзові статуетки з о. Сардинія. Воїни «народів моря» зі щитами та мечами, аналогічними знайденим поблизу с. Борисівка на Одещині. З аналогічними круглими щитами, списами і короткими мечами зображені воїни «народів моря» на рельєфах з Луксору (Єгипет). Ця зброя не має аналогій серед зброї Близького Сходу, але дуже типова для Північного Надчорномор’я кінця 2 тис. до н. е.» (с. 125–126). Зверніть також увагу на кельтський плащ.


Найуспішнішими виявилися пелазги, гелленською Πελασγοί («читається «пелазгі»). Це слово перекладають як «лелеки» – від πελαργοί (читається «пеларгі»). У письмових джерелах плем’я пелазгів також позначали словом «пелесет». Вони підпорядкували собі все згадане вище південно-східне Серед­земно­мор’я. Від пелазгів-пелесет походить як топонім  «Палестина», так і етнонім «филистимляни», гелленською «філістеї» (φιλισταίοι). 


Трипільська естетика филистимлян
Трипільська естетика филистимлян

Вгорі: трипільська кераміка.

Внизу: кераміка галлів-филистимлян (з книги «Библейская энциклопедия». Российское библейское общество, 1998. – С. 287). Цікаво, що шолом мовою филистимлян називався «кова», тобто «кований» (там же).


П’ять перших филистимлянських (пелазгійських) міст – Азот, Аскалон, Ґаза, Екрон та Ґат – утворили союз, що його звуть П’ятиграддя, гелленською – Пентаполіс.

Галілея була найродючішою, найбагатшою, найкрасиві­шою частиною Палестини. Назва «Галілея» означає «Край галлів». Вірогідно, що галли – це була загальна самоназва згаданих вище племен «народів моря».

Слово «галли» означає «славні», «шляхетні», «люди честі». Воно походить від кореня *гал, який позначає «голос», «галас», «поголос», «слава», «інформація». Ця характерна риса стародавніх галлів збереглася у їхніх нащадків галілеян, на що звертає увагу іудейський Талмуд: «галілеянин любить честь, а іудей – гроші».

Про те, що корінь *гал означає славу, видно і з тексту самого Євангелія, яке розповідає про чоловіка на ім’я Клеопа («славний», від гелленського «клеос», «κλέος» – «слава»). Місцевою мовою ім’я Клеопа звучало як Галпай або Галфей, що значить «славний», по-нашому – Славко.

Західні та південні землі, опановані галлами, отримували відповідні назви – Галлія у Франції, Галісія в Іспанії, Галатія в Малій Азії. Тобто загальнонародна самоназва «галли», що означає  «славні та шляхетні», дала ім’я країнам їх проживання.

Натомість ті давньоукраїнські племена, які пішли у протилежному напрямку, для самоназви використовували подібне за змістом слово – «арії». Зазвичай його також перекладають як «шляхетні». Але що було основою їхньої шляхетності? Нею було усвідомлення своєї божественної природи – наявність у душі внутрішнього бога на ім’я Ар, якого завжди уявляли як внутрішнє сонце. Тому слово «арії» також перекладають як «світлоносні» та «сонячні». Проте його первинне значення – «божественні». Арії – це ті, що усвідомлюють себе дітьми божими, сотвореними Богом Творцем за його образом і подобою, тобто за його формою і змістом. Це фундамент їхнього світогляду і їхньої шляхетної поведінки.

Схема міграцій аріїв в 4000-1000 рр. до н. е. згідно з «курганною гіпотезою». Рожева область відповідає арійській прабатьківщині (самарська та середньостогівска культури). 


Окрім назви краю, галли принесли в Галілею чимало своїх топонімів, серед яких місто Каня. Євангеліє його називає «Каня Галілейська», тому що були й інші міста з такою назвою. Схожі назви є в Україні (Канів), Чехії (Канін, Каніце), на Балканах (Канів) тощо. Українські слова «каня» і «канюк»  позначають хижого птаха родини яструбових, схожого на шуліку. Прикладом «пташиних» топонімів є українські Лебедин, Сокаль, Сокіл, Орел, Курськ, Вороніж, Солов’ї, Журавлі, Гайворон.   

Інші арійські топоніми галілейського краю: місто Скіфополь, що означає «місто скіфії», де «скіфія» («скуфія») – це сокупія, союз, об’єднання. Скіфополь був столицею Десятиграддя – об’єднання десяти міст. Євангеліє також згадує міста «Магадан», інша назва – «Магдала».  Згадується й місто «Ариматея», старовинна назва якого – «Рама» (хрест).  Нині у західній Галілеї є стародавнє місто Дора.  

Відверто арійськими є назви річок Йордан (яр-дана – яра, сонячна, життєдайна вода), Дан (вода, водойма), Яргон (ярий потік), Ярмук. А ще там є гора Ярмак (сучасна Мерон), хребет Неби-Дахи і Голанські висоти.

Продовження: Галілеяни: походження, імена, мова, український слід

Палестина часів Ісуса Хреста
Палестина часів Ісуса Хреста
Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
Наші інтереси: 

Досліджуємо Добру новину, творимо майбутнє.

Підписуюсь на новини

Останні записи

Коментарі

Зображення користувача Микола Стригунов.

Ще є думка, що слово "Гали" (теж, самоназва) перекладається, як "Солоні". Солоні від засохлого поту. Тобто, працелюбні. Слово галос перекладається з геленської, як сіль. Тобто, слова Ясного Назарія: "Ви - Сіль Землі..." -- це буквальний, точний переклад самоназви народу.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Миколо, це ворожа вставка – туманна і суперечлива. Вона стала причиною багатьох теологічних суперечок, адже сіль не вивітрюється – вона завжди залишається сіллю.

Ось повна цитата: "Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба викинути її геть, щоб топтали люди" (Матвій 5.13). За змістом це негативна програма, що суперечить оптимістичному духу Нагірної проповіді. "Сіль" вставили для того, щоб заглушити ось цю настанову Ісуса Хреста:

"Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Тож хай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небесах" (Матвій 5. 14-16).

Аріяни – це світло, а не сіль. Світло живить життя, сіль його пригнічує. Світло – це знання і життєтворча енергія, сіль – це консервант і антисептик. Смертельна доза солі становить 1 грам на 1 кілограм маси тіла, тобто для людини вагою 80 кг смертельною дозою може бути 80 г солі.

Микола Стригунов каже:
Ще є думка, що слово "Гали" (теж, самоназва) перекладається, як "Солоні". Солоні від засохлого поту. Тобто, працелюбні. Слово галос перекладається з геленської, як сіль. Тобто, слова Ясного Назарія: "Ви - Сіль Землі..." -- це буквальний, точний переклад самоназви народу.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Микола Стригунов.

Якщо подивись уважно на кількість аріян, на їхні частку серед всіх людей, то стає ясно, що вона приблизно дорівнює кількості солі в людському тілі. Сіль - в потрібній кількості - потрібна для життя! Без солі людина просто помирає! А, сіль звітріє та перестане бути солоною - це коли гали стануть лінивими, тобто, перестануть бути галами, самими собою. Себто, коли гали втратять свою сутність.Це, жодним чином, не негативна програма! Це - попередження! Аби гали залишались завжди самими собою! А, деякі нащадки галів вже перестали бути галами, облінились. І, цілком закономірно, маргіналізувались. Тобто, із ними траписось те, про що попереджав Ясний Назарій.

.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Ігор Каганець.

А до чого тут Назарій?

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Микола Стригунов.

Ігор Каганець каже:
А до чого тут Назарій?

До того, що я вважаю це його справжніми словами.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Чому Ісуса ти називаєш Назарієм?

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Микола Стригунов.

А, як буде українською "з Назарету"? В трохи перекрученому варіанті буде Назаретянин. Але, це, вочевидь, згідно з українським правописанням, помилка. Наприклад, французьке шляхетство, в подібному випадку, писали перед назвою свого рідного селища Де, і використовували це в якості свого прізвища.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Назаретянин нормально - так само як киянин чи тернополянин. Але краще - Ісус із Назарета. Це точніше.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Микола Стригунов.

Є українське ім'я - Назарій. Так, прізвища набільш шанованих людей стають іменами.
А, щодо нащадків галів, які перестали бути галами. Яскравим сучасним та масовим прикладом цього є французи. Їм стало ліньки розбиратися самим в політиці,тобто, вони перестали бути галами, тощо, вони в цьому поклалися на ЗМІ, та обрали на владу хуцпісптв-ліваків. Внаслідок цього, негри, якими влада Франції заселює Францію, масово зневажають французів, хоч і живуть їхнім коштом, а самі при цьому, не працюють Тож, Франція при цьму швидко бідніє, та перетворюється на мусульманську країну, де французів будуть вирізати. Власне, почали вирізати вже зараз.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Тарнай Стрілець.

Не виклика в мене довіри розташування рожевої області з цієї "курганної гіпотези". На пінічному заході рожева пляма покрива фактично південь московської області. А висновки графа Уварова, який очолював розкопки поховань в московській губернії у 19 віці, однозначні- там нема арійських поховань давніших за 9 вік.
По самарянам теж питання. Яку саме річку Самару вважати первинною: ту, яка впадає у Волгу, чи ту, що впадає у Дніпро.
Я не бував на берегах Самари, яка впадає у Волгу. Та я не один раз бував на берегах колишньої річки Самари, яка впадає у Дніпро. Колишньої тому, що сьогодні на місті русла річки, яка бере початок на північному заході Донецької області, каскад ставків. А в місцевих мешканців збереглись перекази про козацькі чайки, які колись плавали по повноводній річці Самара, та затонулі чи заховані скарби на річковому дні.
На високих берегах Самари, в межах видимості, ще видно розкидані в чімалій кількості кургани. Різного розміру та вишини. Одинокі та гуртами. Самара тече на захід.
А за 20-25 км на північ від витока Самари тече річка Сухий торець. Сухий торець тече на схід, де під Карачуном (Корочуном) впадає в Казений торець (Кривий, а можливо Кривавий, як Крива, а насправді Кривава лука). По берегах Сухого торця, особливо по правому, збереглось ще більше курганів, ніж по берегах Самари. Правда, кургани ці трохи нижчі, але розташовані майже у березі, значіть найбільш давні. Принаймні так стверджує Юрій Шилов.
Особливо в селі Майдан. Там нарахував до 30 курганів. Один, взагалі височіть посеред вулиці, як роздільний острів грунтової дороги.
Кілометрів за 35-40 на північний захід від витока Самари, з півночі на південь, у бік Самари тече річка Бритай... Це вже харківщина. От і думай тут- звідки взялась назва "Британські острови". Хто їх так міг назвати?

Зображення користувача Андрій Гарас.

Бритай, бриті - перша аналогія, що приходить в голову. А ми знаємо, що в цій області жили люди, що звалися маки. Є гіпотеза, що тут жили макидони-македонці, а історія Олександра пізніше приписана фальшиво до сучасної Греції.
Щодо бритів, пізніше козаки нам відомо, також голили голови і лишали тільки чуб.

Радіймо життю граючи!