Добра новина Арійської традиції. Передмова до третьої редакції книги «Пшениця без куколю» (2022)

Інформації на цю тему було небагато, тому видання 2006-го року зібрало всі доступні нам на той час відомості, включаючи історичний контекст і думки різних дослідників. Окрім того, проблема вставок виглядала незвичною для читача, тому довелося давати багато пояснень і доказів.  У результаті книга виявилася доволі об’ємною – вона мала 560 сторінок, була обтяжена цитатами і посиланнями на джерела. Ще більше інформації – 590 сторінок – було зібрано у другій редакції книги, виданій у 2012 році в електронному вигляді: її можна завантажити з сайту «Народний Оглядач» на сторінці www.ar25.org/node/20884.

Нинішнє видання відбувається в набагато сприятливіших умовах. З одного боку, завдяки дослідженням останніх десяти років ми вийшли на доволі цілісне розуміння предмету. Цьому посприяло відкриття давніх джерел з історії Церкви, змістовні дискусії щодо першого видання книги, а також  метафізичні практики само­вдосконалення. Нині ми перебуваємо на якісно вищому рівні розуміння Євангелія. Це дозволяє нам зосередитися на головному, відтак «Пшениця без куколю» 2022 року є концентратом важливих речей, які справді варто знати. 

З другого боку, у 2020 році криза Великого Переходу увійшла в гостру фазу, тож її прояви стають дедалі яскравішими й очевиднішими. Старий світ відверто руйнується, відтак дедалі більше різноманітних спільнот задумується про творення нового світу. Вочевидь, ця справа потребує об’єднаних зусиль, але що може бути універсальною основою для спільної дії?

Що давніша основа, то більше в ній універсалізму. Для європейських народів найглибшою і водночас достатньо дослідженою спільною основою є Арійська традиція, започат­ко­вана Трипільською цивілізацією понад 7 тисячоліть тому. Офіційною датою її заснування вважається 5508 рік до нової ери. Йдеться про так зване «сотворення світу», тобто народження «нового» світу, який прийшов на зміну «старому». Датування «від сотворення світу», тобто від початку Трипільської цивілізації, застосовувалося українцями аж до часів Козаччини.

Сучасні традиції будівництва, ткацтва, металургії, рільництва, тваринництва, кераміки, пісен­ності, обрядовості,  символіки, метафізики, естетики і всього способу життя були закладені саме в добу Трипілля. Чи не найкраще Арійська традиція збереглася в Україні – на тій землі, де вона народилася. Відтак сучасні українці в цілому погоджуються з думкою про те, що новий світ можливо створити лише на цій традиційній основі.

Ви запитаєте: А до чого тут Євангеліє? Річ у тім, що «Добра новина» є своєрідним концентратом Арійської традиції. Хто знайомий з українськими звичаями, може легко в цьому переконатися.

Продовження: Арійська традиція в Євангелії: ритуал освячення водою, хрещення, символіка хреста.

Драбини на небеса. Трипільський горщик.