Згідно з прадавнім звичаєм, щороку 22 березня арійські народи святкували початок нового річного кола. Як у глибоку давнину, так і в наш час існує загальне вірування, що успіх наступного року визначається вдалим початком. Тому Новий рік треба зустріти у святості, в охайній красивій оселі, в достатку, в чистоті духу, душі та плоті.
Зазвичай підготовку до Арійського Нового року починали заздалегідь – аж у лютому, тому в етрусків і давніх римлян цей місяць називався «фебруаріс», що значить «очищення». Нині цей 40-денний період передноворічного очисного ритуалу називають «Великий піст», тобто «Велике очищення» (слово «пісний» означає чистий, без домішок).
Освячення водою було завершальним етапом очищення. Якщо була можливість, то його здійснювали в річках і озерах. Євангеліє розповідає про передноворічне освячення водою, яке відбувалося у березні 30-го року н. е. на Йордані. Цей арійський гідронім означає «яра вода» («яра дана»), тобто енергетична, життєдайна вода. Найзручніше було омиватися на мілководді, тому люди за звичаєм збиралися біля броду в районі містечка Витавара, що означає «місце переправи». Саме туди, в гущу людей, прийшов Іван Хреститель для проповіді: «І ходив він по всій околиці Йорданській і говорив: Оновлюйтесь, бо наблизилося Царство Боже. І виходили до нього всі мешканці краю й омивались від нього в ріці Йордані». Івана люди дуже поважали і вважали святим, тому прагнули саме з його рук отримати освячення, благословіння й життєві настанови. Відтак до Івана на Йордан приходили великі натовпи – як місцевих, так і прочан з дальших земель.
Через те, що Іван здійснював обряд освячення, його називають Хрестителем, оскільки хрест є символом святості, а слово «хрещення» означає «освячення». Тож коли ми сьогодні хрестимося під час молитви чи охрещуємо їжу перед споживанням, то таким чином здійснюємо освячення.
Символ хреста являє собою поєднання двох перпендикулярних ліній. Горизонталь символізує розділення на божественне (вгорі) і людське (внизу). Вертикаль символізує поєднання божественного і людського, тому хрест є символом боголюдини – людини з божественною свідомістю, тобто людини, яка усвідомлює себе втіленою божественною сутністю. У давні часи слово «хрестос» було езотеричним терміном для позначення боголюдини. Синонімами слову «боголюдина» також є слова «син божий» і «спас».
Нагадаємо, що «хрест» – це двокореневе арійське (індоєвропейське) слово, де корінь *хр–*кр означає «хороший», «красивий», а корінь *ст – сталий, стабільний, сталевий. Відтак «хрест» – це «постійно хороший і красивий», а тому святий. Це значення збереглося в гелленській (давньогрецькій) мові, де слово «хрестос» позначає такі якості, як «хороший, найкращий, благий, добрий, доброзичливий, щасливий, успішний, сприятливий, порядний, чесний, впорядкований, облаштований, корисний, благотворний, шляхетний, благородний».
Давнім синонімом слову «хрест» є слово «рама», яке означає «основа», «несуча конструкція», звідси «рамено» – «перехрестя хреста» (Етимологічний словник української мови, том 5). Слово «рама» являє собою поєднання божественного (ра) і матеріального (ма), що нагадує про божественну вертикаль і земну горизонталь.
Отже, хрещення – це дещо більше, ніж очищувальне омивання водою. Хрещення – це освячення.
Євангеліє починається з опису щорічного ритуального освячення водою, здійснюваного в річці. Коли ж не було доступу до природних водойм, то передноворічне освячення водою здійснювали будь-яким іншим доступним способом.
Так, у березні 30-го року Ісус здійснив звичаєве передноворічне освячення в річці Йордан: «Тоді Ісус прибув із Назарета, що в Галілеї, на Йордан до Івана, щоб омитися від нього, але Іван противився Йому, кажучи: Мені треба омитися в Тебе, а Ти приходиш до мене. Ісус у відповідь сказав до нього: Лиши це тепер, бо личить нам виконати звичай, – і Іван погодився».
Через 12 місяців, під час святкування Арійського Нового року в Єрусалимі у четвер 22 березня 31-го року н. е. («таємна вечеря»), доступу до річки не було. Тоді Ісус виконав традиційний ритуал освячення водою по-іншому – він омив апостолам ноги.
У наш час прадавній арійський обряд освячення водою відбувається у спрощеній формі: на Великдень священник хрестоподібними рухами окроплює (охрещує) людей свяченою водою, а люди радіють, дякують Богу і загадують бажання.
Продовження: Арійський обряд побратимства в Добрій новині Ісуса Хреста, сина Божого.
Хрещення Ісуса на Йордані. Мозаїка Аріянської церкви в Равенні (Італія), 5–6 ст. Святий дух уособлюється білим соколом, який ллє благодать. Поряд з Ісусом зображені Іван Хреститель і егрегор річки Йордан у вигляді старця з глеком і тростиною. Більшість апостолів – молоді люди, третина з них – без борід.
Досліджуємо Арійську традицію.
Коментарі
Синонімом слову "боголюдина" є слово бог. А, близьким поняттям до поняття "Син Божий" є поняття- людина, близька до бога. Близька і фізично, і душевно, і духовно. Це людина, яка сама невдовзі стане богом.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Додав озвучення цієї статті – варто послухати.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Бог з великої букви – це Творець Всесвіту, бог з малої букви – це індивідуальна божественна сутність.
Бог-Творець – це соборна особистість, яка складається з богів, тому Його називають "Бог богів".
Кожна людина є втіленим богом, навіть якщо вона про це навіть не здогадується.
Боголюдина – це людина, яка усвідомлює себе втіленим богом. Синонімами слову "боголюдина" є "спас" і "хрестос".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Словами «Оновлюйтесь, бо наблизилося Царство Боже» Іван Хреститель (Омиватель) закликав людей до зміни свідомості та переходу на вищий рівень буття. Однак це також вказує на те, що: або Іван уже був знайомий з Ісусом і його вчення, або володів високими екстрасенсорними властивостями, відчуваючи, дійсно, що боголюдина Хрестос, який стабільно перебуває у Просторі волі, близько.
Іван здійснював традиційний ритуал освячення водою перед весняним рівноденням 22 березня – днем, коли в давнину святкували Новий рік. А отже, Хреститель був носієм арійської традиції, до якого горнулися люди, сильно його поважали і вважали за святого. Збираючи натовпи людей, Іван перебував у безпеці, маючи високий авторитет серед населення різних країв. Саме щоб виконати традицію, Ісус прибув до нього у Витавару на хрещення – ритуальне освячення.
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!