x
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag article invalid in Entity, line: 32 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
x
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag header invalid in Entity, line: 32 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
x
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag mark invalid in Entity, line: 55 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
x
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 61 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
x
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 73 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
x
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 85 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
x
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 97 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
x
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 116 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
x
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 128 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
x
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 131 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
x
Зображення користувача Світ Зелений.
Світ Зелений

Фейки в українській літературі: Як Росія століттями фальсифікує нашу спадщину та видатні романісти 20 століття

Уявіть, що ваша улюблена книга раптом перетворюється на інструмент маніпуляції, а класичні твори спотворюють, щоб стерти національну ідентичність. У розмові з Вірою Агеєвою, професоркою Києво-Могилянської академії та письменницею, ми розкриваємо, як російська пропаганда століттями фальсифікує українську літературу. Це не просто історичні факти — це ключ до розуміння сучасних інформаційних війн, а також огляд видатних романістів 20 століття, які формували нашу культурну спадщину.

І

 


Продовжуємо серію розмов з відомими українцями про інформаційну гігієну та її роль у щоденному житті. Через призму культурну, історичну та особистого досвіду.

Наступний гість - Віра Агеєва - письменниця, професорка Києво-Могилянської академії.

Пані Віра лауреатка численних літературних та національних премій, серед яких: Шевченківська премія та відзнака Петра Могили. Співзасновниця Київського інституту гендерних досліджень, авторка статей у наукових та публіцистичних виданнях.

Написала такі книги як “За лаштунками імперії”, “Бунтарки: нові жінки і модерна нація”, “Довженко без гриму” та ще низку видань.

Важливе уточнення: Директорка музею Булгакова Людмила Губіанурі про яку у відео згадала Віра Агеєва, спростувала у себе на Facebook-сторінці те, що вона очолює фонд РПЦ та пояснила чому могла виникнути така думка. Даний фрагмент (на 20 с) був вилучений з відео.
Цитуємо допис-спростування пані Губіанурі «Наша родина з 1996 року були вірянами Іонінського  монастирю, під час Помаранчевої революції ми покинули цю церкву. Тоді і виникла ідея створити грузинську церкву. Дозвіл надав митрополит Володимир та дозволив проводити служби у Лаврі. Священики спеціально приїздили з Грузії та проводили служби грузинською мовою для діаспори. Для грузинів це було важливо, багато, хто з них не знав мови, языка. У цій церкві співала моя донька у хорі, чоловік допомагав правити служби».

Від початку повномасштабного вторгнення росії проти України підтримує ЗСУ та продукує українську культуру та літературу як на вітчизняному, так і світовому майданчику.
Запитання пані Вірі ставитеме Ірина Славінська - виконавча продюсерка та ведуча “Радіо Культура”, письменниця.

Також кожен з вас зможе поставити запитання пані Вірі під час прямої трансляції на сторінках співорганізаторів події ”Українська бібліотечна асоціація”, “Аналізуй”, “Як не стати овочем” та “EdCamp”.

Організатор: ініціатива з інофогігієни “Як не стати овочем”

Партнери: “Українська бібліотечна асоціація”, “Радіо Культура”, Платформа розумних людей “Аналізуй”, EdCamp.
Захід проводиться за підтримки Посольства США в Україні та ВГО Українська бібліотечна асоціація. Погляди організаторів та учасників не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the organizers and participants of the event do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

 

Літературознавиця Віра Агеєва стверджує, що російська література не має періодів ренесансу та бароко, як українська та польська, а почалася з класицизму. На її думку, українці значно вплинули на формування російської імперії та її культури, особливо в 18 столітті, коли їхня культура інтегрувалася в російську, зокрема через діячів на кшталт Феофана Прокоповича. Агеєва зазначає, що російська література "не може бути "великою" за визначенням", якщо не враховувати цей вплив, і що початок російської літератури пов'язаний з панегіриками імператорам. Вона підкреслює важливість розуміння цих процесів для деконструкції міфів про "велику" російську культуру. 

  • Відсутність ренесансу та бароко: Агеєва вважає, що російська культура не мала періодів ренесансу та бароко, на відміну від української та польської.
  • Вплив українців: Вона наголошує на значному впливі української еліти та культури на формування російської імперії та її літератури, зокрема в 18 столітті.
  • Початок російської літератури: За словами Агеєвої, російська література розпочалася з класицизму і панегіриків, а не з ренесансу.
  • "Велика" література: Вона ставить під сумнів поняття "великої" російської літератури, якщо не враховувати український вплив. 

Історія російської дезінформації: Від імперії до сучасності

Російська імперія завжди намагалася контролювати колонізовані народи, позбавляючи їх права на власну історію. За словами Віри Агеєвої, це почалося з завоювання культурно розвинених територій, де методи колонізації включали переписування минулого.

Росіяни завоювали культурно вище народи і їм було трошки інакше методика але що відбувалося колонізованих ну скрізь без винятку це це механізм дії імперії колонізованих позбавляють права говорити колонізованих позбавляють право розповідати про своє минуле тобто треба відібрати в нації минуло і після цього нація зникає.

Цей процес триває століттями: від цензури в імперські часи до радянських маніпуляцій. Наприклад, українську літературу зображували як провінційну, фольклорну, без високих досягнень.

  1. Позбавлення права на минуле: Імперія стирає історичні факти.
  2. Переписування підручників: Навіть сьогодні шкільні програми зберігають радянські стереотипи.
  3. Академічний контроль: Українська література стала дисципліною лише після УНР.

Короткий висновок: Російська дезінформація — це системний інструмент, що починається з історії і впливає на сучасність, роблячи нас вразливими до маніпуляцій.

Фейки в шкільній освіті: Як формують стереотипи з дитинства

Одним з найнебезпечніших аспектів є дезінформація в школах. Віра Агеєва наводить приклад тесту для сьомого класу, де зарубіжна література представлена лицарськими романами, а українська — лише фольклорними піснями.

Сьомий клас 2014 рік 14-літній діти які в першій чверті вивчають ну принаймні так кажете тест тестові питання з зарубіжної літератури чи світової літератури це Айвенго вальтера Скотта коли царі прекрасні дами щити що там плащі шкатулка з дорогоцінностями прекрасна леді і тут просто тут же тест з української літератури чверть тесту - це Захар Беркут замка і тополя Шевченка з ними все більш-менш добре але 3/4 тесту це пропозиція дітям чітко розрізнити і правильно вказати в тесті наймить заробітча нські бурландські пісні чумацькі і ще якась біда.

Це створює враження, що українська культура — це лише село і фольклор, без лицарства чи високої літератури. Шкода від ідіотів чи ворогів однакова: формується неповноцінне сприйняття.

  • Стереотипи: Українська література як "селянська".
  • Порівняння: З зарубіжною літературою, де акцент на героїзмі.
  • Наслідки: Діти виростають з викривленим уявленням про свою культуру.

Короткий висновок: Шкільні програми — потужний інструмент фальсифікації, який впливає на покоління, тому реформа освіти критична для протидії фейкам.

Міфи про українських класиків: Від Шевченка до Лесі Українки

Російська пропаганда спотворює образи класиків. Наприклад, Шевченка цензурували не текстами, а інтерпретаціями: його поеми тлумачили як антицарські, але не антиросійські.

Всі в школі вчили Катерину і якщо так приповна читати текст Отже найвідоміша поема Шевченка оті класичні 100 разів вивчені багатьма поколіннями рядки Кохайтеся чорнобриві Та не з москалями по москалі чужі люди роблять Виходь з нами і через пару рядків знущаються нам [музика] Так нам починають розказувати підручники що це про царя і от таких ну фактично вся українська вся українська класика була такою.

Лесю Українку перетворювали на "борця за пролетаріат". Булгакова зображують як "великого російського письменника", ігноруючи його антиукраїнські погляди.

  1. Шевченко: Не цензурований, але інтерпретований викривлено.
  2. Леся Українка: З революціонерки в "борця за Україну".
  3. Булгаков: Фальсифікація як "нейтрального" автора.

Короткий висновок: Фальсифікація класиків стирає національний контекст, роблячи літературу інструментом пропаганди, тому важливо читати оригінали з коментарями.

Українські романісти 20 століття: Ключові фігури та їх внесок

20 століття стало періодом розквіту української літератури, попри репресії та цензуру. Серед видатних романістів виділяються Микола Хвильовий, Віктор Домонтович, Валер'ян Підмогильний та Юрій Яновський. Ці автори не лише створювали потужні твори, але й боролися з фальсифікаціями, відображаючи справжній дух української нації.

Микола Хвильовий, відомий своїми новелами та романами, як "Я (Романтика)", став символом "Розстріляного Відродження". Його твори критикували радянську систему, а російська пропаганда намагалася зобразити його як "буржуазного націоналіста".

У своїх творах Хвильовий закликав до культурної незалежності, пишучи: "Геть від Москви! Дайош Європу!"

Віктор Домонтович (справжнє ім'я Віктор Петров) у романі "Доктор Серафікус" досліджував інтелектуальні конфлікти епохи. Його роботи часто фальсифікували, представляючи як антиукраїнські, хоча вони глибоко аналізували ідентичність.

Валер'ян Підмогильний у романі "Місто" зобразив урбанізацію та внутрішні конфлікти. Радянська цензура спотворювала його твори, звинувачуючи в "націоналізмі", що призвело до його репресії.

Юрій Яновський з романом "Вершники" показав героїзм і трагедію революції. Його фальсифікували як "пролетарського письменника", ігноруючи український патріотизм.

  1. Хвильовий: Критика системи через новели.
  2. Домонтович: Інтелектуальні пошуки ідентичності.
  3. Підмогильний: Урбаністичні теми та конфлікти.
  4. Яновський: Героїзм у революційному контексті.

Короткий висновок: Ці романісти 20 століття збагачували українську літературу, протидіючи фальсифікаціям і зберігаючи національну сутність у творах.

Як боротися з фейками: Рекомендації та джерела

Віра Агеєва радить читати класику з коментарями, спогади та авторитетні джерела. Серія "Неканонічний канон" — чудовий старт.

Ми ми ми теж я теж про це думав і оця серія не канонічний економ яку ви дає і воно там що вони в подарункову серію тобто видавництво в'їхали зараз що називається жене-клас еее Ну знов-таки не сприймуть це як саме реклама вони там вони там мене всіляко підносять от ключі від мене це значить ключ до тексту.

Читайте листування Лесі Українки, спогади Григорія Костюка, статті Юрія Шевельова.

  • Авторитети: Сергій Плохій, Оксана Забужко, Сергій Жадан.
  • Онлайн-курси: Платформа Prometheus.
  • Книжки: "Москва моросійка" Шевельова.

Короткий висновок: Боротися з фейками можна через освіту та критичне читання, обираючи надійні джерела для глибшого розуміння.

Висновок

Російська фальсифікація української літератури — це не минуле, а інструмент сучасної гібридної війни. Від спотворення класиків до шкільних стереотипів, ці фейки стирають нашу ідентичність. Розуміння цього допомагає захищати культурну спадщину та протидіяти пропаганді.

   Відео

Наші інтереси: 

Ця інформація допоможе вам розпізнавати фейки в літературі та історії, розвиваючи критичне мислення. Ви зможете глибше розуміти українську культуру, обирати якісні джерела для читання та ділитися знаннями з дітьми, щоб протидіяти маніпуляціям. У повсякденному житті це зміцнить вашу стійкість до дезінформації, роблячи вас впевненішим у власній ідентичності.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Homo triplex. Спогади про майбутнє: трипільська ультранація

Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)

Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...

Останні записи