Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag article invalid in Entity, line: 32 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag header invalid in Entity, line: 32 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag mark invalid in Entity, line: 55 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 61 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 73 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 85 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 97 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 116 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 128 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Warning: DOMDocument::loadHTML(): Tag section invalid in Entity, line: 131 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Фейки в українській літературі: Як Росія століттями фальсифікує нашу спадщину та видатні романісти 20 століття
Уявіть, що ваша улюблена книга раптом перетворюється на інструмент маніпуляції, а класичні твори спотворюють, щоб стерти національну ідентичність. У розмові з Вірою Агеєвою, професоркою Києво-Могилянської академії та письменницею, ми розкриваємо, як російська пропаганда століттями фальсифікує українську літературу. Це не просто історичні факти — це ключ до розуміння сучасних інформаційних війн, а також огляд видатних романістів 20 століття, які формували нашу культурну спадщину.
І
ageyeva.jpg
Зміст
Продовжуємо серію розмов з відомими українцями про інформаційну гігієну та її роль у щоденному житті. Через призму культурну, історичну та особистого досвіду.
Наступний гість - Віра Агеєва - письменниця, професорка Києво-Могилянської академії.
Пані Віра лауреатка численних літературних та національних премій, серед яких: Шевченківська премія та відзнака Петра Могили. Співзасновниця Київського інституту гендерних досліджень, авторка статей у наукових та публіцистичних виданнях.
Написала такі книги як “За лаштунками імперії”, “Бунтарки: нові жінки і модерна нація”, “Довженко без гриму” та ще низку видань.
Важливе уточнення: Директорка музею Булгакова Людмила Губіанурі про яку у відео згадала Віра Агеєва, спростувала у себе на Facebook-сторінці те, що вона очолює фонд РПЦ та пояснила чому могла виникнути така думка. Даний фрагмент (на 20 с) був вилучений з відео.
Цитуємо допис-спростування пані Губіанурі «Наша родина з 1996 року були вірянами Іонінського монастирю, під час Помаранчевої революції ми покинули цю церкву. Тоді і виникла ідея створити грузинську церкву. Дозвіл надав митрополит Володимир та дозволив проводити служби у Лаврі. Священики спеціально приїздили з Грузії та проводили служби грузинською мовою для діаспори. Для грузинів це було важливо, багато, хто з них не знав мови, языка. У цій церкві співала моя донька у хорі, чоловік допомагав правити служби».
Від початку повномасштабного вторгнення росії проти України підтримує ЗСУ та продукує українську культуру та літературу як на вітчизняному, так і світовому майданчику.
Запитання пані Вірі ставитеме Ірина Славінська - виконавча продюсерка та ведуча “Радіо Культура”, письменниця.
Також кожен з вас зможе поставити запитання пані Вірі під час прямої трансляції на сторінках співорганізаторів події ”Українська бібліотечна асоціація”, “Аналізуй”, “Як не стати овочем” та “EdCamp”.
Організатор: ініціатива з інофогігієни “Як не стати овочем”
Партнери: “Українська бібліотечна асоціація”, “Радіо Культура”, Платформа розумних людей “Аналізуй”, EdCamp.
Захід проводиться за підтримки Посольства США в Україні та ВГО Українська бібліотечна асоціація. Погляди організаторів та учасників не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Supported by the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the organizers and participants of the event do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government
Літературознавиця Віра Агеєва стверджує, що російська література не має періодів ренесансу та бароко, як українська та польська, а почалася з класицизму. На її думку, українці значно вплинули на формування російської імперії та її культури, особливо в 18 столітті, коли їхня культура інтегрувалася в російську, зокрема через діячів на кшталт Феофана Прокоповича. Агеєва зазначає, що російська література "не може бути "великою" за визначенням", якщо не враховувати цей вплив, і що початок російської літератури пов'язаний з панегіриками імператорам. Вона підкреслює важливість розуміння цих процесів для деконструкції міфів про "велику" російську культуру.
Історія російської дезінформації: Від імперії до сучасності
Російська імперія завжди намагалася контролювати колонізовані народи, позбавляючи їх права на власну історію. За словами Віри Агеєвої, це почалося з завоювання культурно розвинених територій, де методи колонізації включали переписування минулого.
Цей процес триває століттями: від цензури в імперські часи до радянських маніпуляцій. Наприклад, українську літературу зображували як провінційну, фольклорну, без високих досягнень.
Короткий висновок: Російська дезінформація — це системний інструмент, що починається з історії і впливає на сучасність, роблячи нас вразливими до маніпуляцій.
Фейки в шкільній освіті: Як формують стереотипи з дитинства
Одним з найнебезпечніших аспектів є дезінформація в школах. Віра Агеєва наводить приклад тесту для сьомого класу, де зарубіжна література представлена лицарськими романами, а українська — лише фольклорними піснями.
Це створює враження, що українська культура — це лише село і фольклор, без лицарства чи високої літератури. Шкода від ідіотів чи ворогів однакова: формується неповноцінне сприйняття.
Короткий висновок: Шкільні програми — потужний інструмент фальсифікації, який впливає на покоління, тому реформа освіти критична для протидії фейкам.
Міфи про українських класиків: Від Шевченка до Лесі Українки
Російська пропаганда спотворює образи класиків. Наприклад, Шевченка цензурували не текстами, а інтерпретаціями: його поеми тлумачили як антицарські, але не антиросійські.
Лесю Українку перетворювали на "борця за пролетаріат". Булгакова зображують як "великого російського письменника", ігноруючи його антиукраїнські погляди.
Короткий висновок: Фальсифікація класиків стирає національний контекст, роблячи літературу інструментом пропаганди, тому важливо читати оригінали з коментарями.
Українські романісти 20 століття: Ключові фігури та їх внесок
20 століття стало періодом розквіту української літератури, попри репресії та цензуру. Серед видатних романістів виділяються Микола Хвильовий, Віктор Домонтович, Валер'ян Підмогильний та Юрій Яновський. Ці автори не лише створювали потужні твори, але й боролися з фальсифікаціями, відображаючи справжній дух української нації.
Микола Хвильовий, відомий своїми новелами та романами, як "Я (Романтика)", став символом "Розстріляного Відродження". Його твори критикували радянську систему, а російська пропаганда намагалася зобразити його як "буржуазного націоналіста".
Віктор Домонтович (справжнє ім'я Віктор Петров) у романі "Доктор Серафікус" досліджував інтелектуальні конфлікти епохи. Його роботи часто фальсифікували, представляючи як антиукраїнські, хоча вони глибоко аналізували ідентичність.
Валер'ян Підмогильний у романі "Місто" зобразив урбанізацію та внутрішні конфлікти. Радянська цензура спотворювала його твори, звинувачуючи в "націоналізмі", що призвело до його репресії.
Юрій Яновський з романом "Вершники" показав героїзм і трагедію революції. Його фальсифікували як "пролетарського письменника", ігноруючи український патріотизм.
Короткий висновок: Ці романісти 20 століття збагачували українську літературу, протидіючи фальсифікаціям і зберігаючи національну сутність у творах.
Як боротися з фейками: Рекомендації та джерела
Віра Агеєва радить читати класику з коментарями, спогади та авторитетні джерела. Серія "Неканонічний канон" — чудовий старт.
Читайте листування Лесі Українки, спогади Григорія Костюка, статті Юрія Шевельова.
Короткий висновок: Боротися з фейками можна через освіту та критичне читання, обираючи надійні джерела для глибшого розуміння.
Висновок
Російська фальсифікація української літератури — це не минуле, а інструмент сучасної гібридної війни. Від спотворення класиків до шкільних стереотипів, ці фейки стирають нашу ідентичність. Розуміння цього допомагає захищати культурну спадщину та протидіяти пропаганді.
Відео
Ця інформація допоможе вам розпізнавати фейки в літературі та історії, розвиваючи критичне мислення. Ви зможете глибше розуміти українську культуру, обирати якісні джерела для читання та ділитися знаннями з дітьми, щоб протидіяти маніпуляціям. У повсякденному житті це зміцнить вашу стійкість до дезінформації, роблячи вас впевненішим у власній ідентичності.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)