Важливість: 
3
Експертна криза: виробництво хаосу як загальна культурна практика

Про  «кризу експертизи» останнім часом багато говорять. Цілком парадоксальною видається ситуація, коли на кожну подію відгукуються тисячі «експертів з усіх питань» зі своєю блискавичною і безапеляційною «фаховою думкою», але водночас тільки лінивий не скаржиться на брак авторитетного фахового аналізу, якій був би сприйнятий суспільством.

Аби вкотре на загрузнути в хащах облудної демагогії і постмодерністської пост-правди, скажу я вам з усією технологічної прямотою: інформація є таким самим ресурсом, як продовольство, вода, чи, наприклад, енергія, і працювати з нею треба за такими самими законами, використовуючи ту саму занудну наукову методологію.

Як для аналізу природних, економічних і соціальних ресурсів ми використовуємо набори взаємопов’язаних усталених, обґрунтованих і зрозумілих критеріїв, які описують динаміку ресурсу в рамках виваженої наукової методології, так треба робити і для аналізу інформації, не вигадуючи зайвих – зазвичай, суперечливих і неоднозначних - сутностей.

Якщо це зробити, то можна дійти кількох цікавих висновків. Зокрема, більшість поточних криз виявляться здебільшого не кризами наявності, а кризами доступності і кризами використання інформаційного ресурсу.

Якщо у вас чогось «нема» чи «бракує», це не означає, що цього не існує, це вказує на те, що ви погано це шукали, використовуючи помилкові пошукові критерії.

Якщо у вас щось «не працює», це не означає, що треба це відкинути і шукати нове, це означає, що ви використовуєте не притаманну ресурсу технологію його застосування.

Найяскравішим прикладом є так звана «криза експертизи», про яку останнім часом багато говорять. Цілком парадоксальною видається ситуація, коли на кожну подію відгукуються тисячі «експертів з усіх питань» зі своєю блискавичною і безапеляційною «фаховою думкою», але водночас тільки лінивий не скаржиться на брак авторитетного фахового аналізу, якій був би сприйнятий суспільством.

Ця ситуація віддзеркалює відсутність у медіа-спільноти критеріїв експерта, розуміння поняття експертизи і методів поширення і сприйняття інформації. Саме відсутність цих чітких критеріїв при висвітленні і позиціонуванні опублікованих матеріалів і призвела до повного розмиття понять експерт, експертиза, до наповнення нашого медіа-простору всезнайками-невігласами, до перемоги галасливих над розумними, та тотальної втрати довіри суспільства до будь-якої оприлюдненої думки, а як найнебезпечнішого наслідку – до появи тенденції знецінювання і шельмування будь-якого знання, досвіду і освіти.

Втім, все це є наслідком не лише очікуваної безграмотності в основах теорії інформації і data science нашої медіа-спільноти, але і наслідком корпоративної всеїдності, результатом нерозбірливої популяризації галасливих ідіотів заради власного піару і скандальних рейтингів.

Гадаю, нема великої проблеми визначити критерії експертизи і зробити рейтинг експертів для окремих галузей. Питання загалом не є новим, і хоча це дещо відрізняється від традиційних «наукових рейтингів», воно не потребує докладання значних зусиль для свого вирішення.

Важливо розуміти, що ціллю експертизи, в тому числі і публічної, є не конкурентне нагромадження скандальних версій на основі окремо взятих хаотичних фактів, а інтерпретація взаємопов’язаних фактів, що описують поточні події в цілісному сукупному контексті всіх наявних даних за допомогою методологічно прийнятних інструментів аналізу. Ця діяльність має бути спрямована на підтримку прийняття рішень та формування громадської думки в питаннях, де потрібні спеціальні знання і навички.

Тут слід окремо сказати, що і вплив на управлінські рішення, і на громадську думку можуть і мають бути різномасштабними. Отже і підхід до експертизи має бути відповідним. Не можна наслідувати технологію соціальних мереж з їхнім миттєвим розголосом і короткостроковим (до кількох діб) впливом. Хаотична навала роз’єднаних і відокремлених від загального контексту конкуруючих думок не призведе ні до чого крім демотивації і дезорієнтації. Якщо соціальний хаос не є метою «експертизи», орієнтуватися слід на ґрунтовні висновки, які потребують тривалого аналізу і знань.

Відповідно до мети і сенсу експертизи, експерт має відповідати певним критеріям.

  • По-перше, експерт має ґрунтувати свої припущення на достовірних і повних даних, обов’язково - верифікованих. Розмова без даних - розмова безпредметна за визначенням.
  • По-друге, при формуванні припущень експерт має базуватися на коректних методах обробки цих даних. У багатьох випадках первинні дані, наприклад, дані спостережень, вимірів, опитувань, є хаотичним нагромадженням цифр. Спеціальний математичний інструментарій потрібний, щоб виділити в цьому масиві базові тенденції. Тобто експерт повинен мати розвинене вміння обробки первинних даних і отримання результатів.
  • По-третє, необхідним атрибутом експерта є володіння методологією інтерпретації результатів обробки даних. Тут важливо пам'ятати, що в більшості випадків, наприклад в соціальних науках, самі по собі дані не є «фактом». Навіть будучи статистично обробленими, вони вимагають коректної інтерпретації, щоб отримати доказову силу факту. Інтерпретація ґрунтується на глибокому розумінні складних, взаємозв'язаних системних процесів, вимагає розуміння результатів в контексті того, що відбувається.

Якщо коментатор, що заявляє себе експертом, не має хоча б однієї з перерахованих ознак, то, швидше за все, перед нами хтось інший: політик-демагог, артист розмовного жанру, маніпулятор, пропагандист або просто пихатий графоман. Його робота – продукування хаосу, а не вироблення ефективних відповідей на поточні виклики.

Тут треба розуміти важливу різницю: людина, яка спалила сарай не є експертом з надзвичайних ситуацій, ані навіть з паління сараїв. Навіть якщо вона це робила багато разів, вона є лише серійним підпалювачем. Експертом тут може бути наприклад кримінолог, якій володіє широкою статистикою в контексті загальної динаміки злочинності і розумінням мотивації злочинця, а отже може запропонувати практичні висновки в галузі соціальної психології і безпеки. А підпалювач так і залишиться виробником страху і хаосу, і розпитувати його як «експерта» - відтворювати страх і хаос.

Все це входить до поняття професійної компетентності і може бути підтвердженим і кількісно оціненим за допомогою нескладних алгебраїчних процедур, ґрунтуючись на професійному доробку кожного експерта - фахових публікаціях в реферованих виданнях і згадуваннях в медіа.

Так, більш жорсткий відбір експертів загрожує істотно зменшити кількість коментаторів в наших медіа. Але це краще, ніж загрузнути в хаосі некомпетентних і безглуздих думок випадкових «експертів», якими зараз наповнений наш медіа-простір.

І нарешті є одна річ, яку варто знати.

В сьогоднішньому світі істотно змінилася природа доказів. Якщо раніше дані самі по собі могли розглядатися як факти, то сьогодні це вже не так.

В індустріальному суспільстві основна увага приділялася процесу і способу «видобутку даних», інструментам «виробництва інформації». Ми накопичували дані, вважаючи, що це і є «факти», які пояснять, доведуть або спростують будь-що.

В постіндустріальному суспільстві на перший план вийшов контекст, в якому генеруються факти. Тобто важливими стали взаємозв'язки між різними даними, їхніми джерелами та інструментами їхнього виробництва. В цьому випадку дані стають «фактами» тільки в рамках суворої методології їхнього виробництва і у взаємозв'язку з іншими даними. Власне, використання методично коректного інструментарію при роботі з інформацією, зокрема, і відрізняє науку від псевдонауки, політику від політтехнології, а журналістику від «жовтої преси».

Сьогодні, в інформаційному суспільстві, найбільш важливим стає комунікаційний аспект інформації. Ми з'ясували, що набори даних, що розглядаються як «факти» є, в першу чергу, повідомленнями, і мають розглядатися в цій якості в загальному динамічному соціокультурному контексті.

Іншими словами, найбільш важливим стає можливість не «виробити», не «видобути» інформацію, а сформувати на основі взаємопов'язаних фактів несуперечливу картину світу, світогляд, якій сприяє розвитку суспільства, і якій має конкурентні переваги в порівнянні з іншими світоглядами.

У світі, переповненому різнорідними даними, які ми поспішаємо видати за «факти», це не є тривіальним завданням.

Саме тому робота з інформацією вимагає серйозної наукової основи, якої критично бракує традиційним фахівцям в галузі суспільних комунікацій. А значить, роль експертизи та експертів зростає, як і їхня відповідальність, а отже і відповідальність тих, хто відбирає і запрошує експертів в публічний простір.

Гадаю, ми не маємо нескінченно виробляти хаос. Бо задача розуму є прямо протилежною.

Про автора: Юрій Костюченко, науковець, фахівець у галузі супутникових спостережень, геоінформатики і статистики, експерт з питань безпеки і ризиків. Провідний науковий співробітник Наукового центру аерокосмічних досліджень НАН України, доцент географічного факультету КНУ імені Шевченка, виконавчий секретар Комітету із системного аналізу Президії НАН України. 

Наші інтереси: 

Вміти аналізувати інформацію.

Гравець: 
Оксана Колосовська

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка