Чому у флеш-моб грабунках звинувачують Джо Байдена та демократів. Система безпеки США демонструє безсилля перед мародерами. Асоціації ритейлерів б'ють на сполох. Підняття порога до $950 насправді не дає ліцензію на шоп ліфтинг.
Тисячі підлітків скоординовано громлять і грабують магазини в Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Сан-Франциско та Філадельфії. Ця розвага міської молоді, яка називається шоп ліфтингом, розоряє ритейлерів, призводить до зростання цін і розпалює соціальне невдоволення, пише у своїй статті на mind Денис Закіянов.
Відомий критик влади, мільярдер Ілон Маск асоціює грабіжницькі флешмоби в американських містах із тим хаосом, який створював у вигаданому місті Готем злочинець-психопат Джокер, одержимий жагою до руйнування.
«Вся Америка стає Джокером», – прокоментував Ілон Маск відео нещодавніх погромів у Філадельфії.
Система безпеки США демонструє безсилля перед мародерами. Коли десятки людей ураганом вриваються в магазин, змітаючи все на своєму шляху, охорона та персонал, як правило, не чинять опору. А поліцейським, які прибули на місце, у найкращому разі вдається схопити двох-трьох мародерів. Інші благополучно ховаються.
«Жоден магазин не має такого рівня захисту й не здатний залучити таку кількість правоохоронців, щоб зупинити сотню грабіжників», – зазначає експерт із безпеки Дрю Некар, президент консалтингової групи Security Advisors.
Хаос у Філадельфії 26–28 вересня
Дві ночі поспіль у центрі 1,6-мільйонного міста Філадельфія близько 1000 молодих людей робили набіги на магазини. Один із натовпів мародерів супроводжувала місцева 22-річна інтернет-стримерка Дейша «Тефтель» Блеквелл, яка вела прямі трансляції шоп ліфтингу для 600 тисяч своїх передплатників у TikTok та Instagram.
Було розграбовано виставкові стенди смартфонів і планшетів Apple, бутики спортивного одягу Footlocker і Lululemon, а також 18 магазинів із продажу алкоголю, що належать державі, – Fine Wine and Good Spirits.
Інцидентам передувало рішення судді зняти звинувачення з філадельфійського поліцейського, який 14 серпня застрелив 27-річного чорношкірого, підозрюваного в носінні зброї. У зв'язку із цим удень 26 вересня в місті проходили мітинги руху Black Lives Matter, а ввечері розпочалися погроми.
Однак влада вважає погромників «групою злочинних опортуністів», ніяк не пов'язаною із захисниками прав афроамериканців.
«Наше розслідування припускає, що грабіжники переміщалися від магазину до магазину караваном автомобілів», – повідомив на пресконференції комісар поліції Філадельфії Джон Стенфорд.
Міф про «право на $950» – тригер проблеми
Нічні погроми приголомшили Філадельфію під час виборчої кампанії. Республіканець Девід Ох, який балотується в мери міста, назвав хвилю грабежів «дуже сумною, дуже деструктивною і дуже очікуваною». Демократи, за його словами, заохочували беззаконня.
«У нас проблема магазинів, що закриваються у Філадельфії, – у нас безліч бізнесів, особливо дрібних, були зруйновані, розграбовані, спалені, і вони не відновляться. Частиною проблеми стали меседжі, які розсилаються людям у нашому місті про те, що люди можуть красти з магазинів, і їх не заарештують, якщо вони взяли менше ніж на $500», – розповідає Девід Ох.
Раніше аналогічну вірусну розсилку провокатори зробили в Каліфорнії. У 2022 році в соцмережах із шаленою швидкістю поширилися відео, в одному з яких на тлі знімків пограбувань закадровий голос вимовляє:
«Люди не знають того, що злодійство є законним у Каліфорнії. І я знаю, це звучить шалено, але це правда. Люди навіть мають право красти до $950 на день». В іншому відео цей анонімний голос повідомляє, що люди мають право продавати вкрадене.
Творці міфу про право американців на злодійство посилаються на «Пропозицію 47», ухвалену законодавцями штату Каліфорнія 2014 року (в обох палатах парламенту штату більшість – у Демократичної партії). Було піднято поріг з $400 до $950, нижче якого крадіжки перестають вважатися кримінальним злочином і стають правопорушенням.
Підняття порога до $950 насправді не дає ліцензію на шоп ліфтинг – за правопорушення у США теж садять до в'язниць, позбавляють доступу до банківських кредитів і забирають право голосувати на виборах.
Навіть після підвищення з $400 до $950 Каліфорнія залишається в десятці штатів із найнижчим порогом, який відокремлює порушників від злочинців. У середньому США він дорівнює $1,184, а Техасі та Вісконсині – $2500.
Але через те, що «Пропозиція 47» лягла в основу міфу про право американців на крадіжки, демократів Каліфорнії звинувачують у запуску хвилі погромів у США.
«Усе навіть гірше, ніж ви думаєте… власники магазинів у США замикають на замки свої товари через те, що «Пропозиція 47» створила культуру злочинів. Цей процес буде складно повернути назад, і на виправлення підуть десятиліття», – пише актриса та політичний коментатор Олександра Датіг.
Неадекватна реакція на «епідемію пограбувань»
У США сформувалося два погляди на проблему. Асоціації ритейлерів б'ють на сполох, стверджуючи, що 2022 року обсяг організованих крадіжок з американських магазинів перевищив $100-мільярдний рубіж і мав ознаки епідемії, що заражає громадян.
Водночас деякі політики, як-от демократка Олександра Оскаріо-Кортез, захищають шоп ліфтерів і применшують проблему. Громадяни, за їхнім твердженням, роблять магазинні крадіжки через злидні, а ЗМІ та лобісти ритейлерів прагнуть роздмухувати із цих інцидентів сенсації.
«Набагато простіше затаврувати людину, яка вкрала дитяче харчування, як монстра, якого потрібно ув'язнити, ніж визнати, що наші політичні та економічні пріоритети створюють умови, у яких люди крадуть дитяче харчування, щоб вижити», – цитує Олександру Оскаріо-Кортез New York Post.
Порівнюючи з подібними висловлюваннями факти крадіжок iPhone 15 та алкоголю, опоненти демократів генерують величезну кількість мемів, які висміюють партію Джо Байдена.
Оголошуючи лузером тижня блогерку «Тефтель», яка заради розваги 600 тисяч передплатників-дегенератів підбадьорювала грабіжників у Філадельфії та опинилася за ґратами, американська телеведуча Томі Ларен називає демократів натхненниками шоп ліфтерів.
«Олександра Оскаріо-Кортез славно розповідала нам, що така поведінка – грабежі, злодійство, вандалізм – потрібна, тому що ці люди просто намагаються прогодувати свої сім'ї… Такі меседжі звучали голосно і ясно з 2020 року, коли смерть Джорджа Флойда дала кожному право безкарно робити все, що захочеться, і називати це «справедливістю». Я не здивуюся, якщо звичайні магазини зникнуть за 10 років через високий рівень мародерства», – коментує ситуацію Томі Ларен.
За її словами, ситуація виглядає неконтрольованою не лише в магазинах США, а й на мексиканському кордоні, через який прориваються дедалі більші натовпи мігрантів. Страх хаосу, що виникає, збільшує запит на наведення порядку й може породжувати політичні землетруси, як-от перемога Дональда Трампа на президентських виборах 2016 року.
Наші інтереси:
США перетворилася на дивну марксистську напівсоціалістичну державу, де права охлосу більш захищені, ніж права тих, за чиї податки цей охлос існує.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
«Америка стає Джокером»: як епідемія шопліфтингу вражає США
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Чому у флеш-моб грабунках звинувачують Джо Байдена та демократів. Система безпеки США демонструє безсилля перед мародерами. Асоціації ритейлерів б'ють на сполох. Підняття порога до $950 насправді не дає ліцензію на шоп ліфтинг.
23093002.jpg
Тисячі підлітків скоординовано громлять і грабують магазини в Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Сан-Франциско та Філадельфії. Ця розвага міської молоді, яка називається шоп ліфтингом, розоряє ритейлерів, призводить до зростання цін і розпалює соціальне невдоволення, пише у своїй статті на mind Денис Закіянов.
Відомий критик влади, мільярдер Ілон Маск асоціює грабіжницькі флешмоби в американських містах із тим хаосом, який створював у вигаданому місті Готем злочинець-психопат Джокер, одержимий жагою до руйнування.
«Вся Америка стає Джокером», – прокоментував Ілон Маск відео нещодавніх погромів у Філадельфії.
Система безпеки США демонструє безсилля перед мародерами. Коли десятки людей ураганом вриваються в магазин, змітаючи все на своєму шляху, охорона та персонал, як правило, не чинять опору. А поліцейським, які прибули на місце, у найкращому разі вдається схопити двох-трьох мародерів. Інші благополучно ховаються.
«Жоден магазин не має такого рівня захисту й не здатний залучити таку кількість правоохоронців, щоб зупинити сотню грабіжників», – зазначає експерт із безпеки Дрю Некар, президент консалтингової групи Security Advisors.
Хаос у Філадельфії 26–28 вересня
Дві ночі поспіль у центрі 1,6-мільйонного міста Філадельфія близько 1000 молодих людей робили набіги на магазини. Один із натовпів мародерів супроводжувала місцева 22-річна інтернет-стримерка Дейша «Тефтель» Блеквелл, яка вела прямі трансляції шоп ліфтингу для 600 тисяч своїх передплатників у TikTok та Instagram.
Було розграбовано виставкові стенди смартфонів і планшетів Apple, бутики спортивного одягу Footlocker і Lululemon, а також 18 магазинів із продажу алкоголю, що належать державі, – Fine Wine and Good Spirits.
Інцидентам передувало рішення судді зняти звинувачення з філадельфійського поліцейського, який 14 серпня застрелив 27-річного чорношкірого, підозрюваного в носінні зброї. У зв'язку із цим удень 26 вересня в місті проходили мітинги руху Black Lives Matter, а ввечері розпочалися погроми.
Однак влада вважає погромників «групою злочинних опортуністів», ніяк не пов'язаною із захисниками прав афроамериканців.
«Наше розслідування припускає, що грабіжники переміщалися від магазину до магазину караваном автомобілів», – повідомив на пресконференції комісар поліції Філадельфії Джон Стенфорд.
Міф про «право на $950» – тригер проблеми
Нічні погроми приголомшили Філадельфію під час виборчої кампанії. Республіканець Девід Ох, який балотується в мери міста, назвав хвилю грабежів «дуже сумною, дуже деструктивною і дуже очікуваною». Демократи, за його словами, заохочували беззаконня.
«У нас проблема магазинів, що закриваються у Філадельфії, – у нас безліч бізнесів, особливо дрібних, були зруйновані, розграбовані, спалені, і вони не відновляться. Частиною проблеми стали меседжі, які розсилаються людям у нашому місті про те, що люди можуть красти з магазинів, і їх не заарештують, якщо вони взяли менше ніж на $500», – розповідає Девід Ох.
Раніше аналогічну вірусну розсилку провокатори зробили в Каліфорнії. У 2022 році в соцмережах із шаленою швидкістю поширилися відео, в одному з яких на тлі знімків пограбувань закадровий голос вимовляє:
«Люди не знають того, що злодійство є законним у Каліфорнії. І я знаю, це звучить шалено, але це правда. Люди навіть мають право красти до $950 на день». В іншому відео цей анонімний голос повідомляє, що люди мають право продавати вкрадене.
Творці міфу про право американців на злодійство посилаються на «Пропозицію 47», ухвалену законодавцями штату Каліфорнія 2014 року (в обох палатах парламенту штату більшість – у Демократичної партії). Було піднято поріг з $400 до $950, нижче якого крадіжки перестають вважатися кримінальним злочином і стають правопорушенням.
Підняття порога до $950 насправді не дає ліцензію на шоп ліфтинг – за правопорушення у США теж садять до в'язниць, позбавляють доступу до банківських кредитів і забирають право голосувати на виборах.
Навіть після підвищення з $400 до $950 Каліфорнія залишається в десятці штатів із найнижчим порогом, який відокремлює порушників від злочинців. У середньому США він дорівнює $1,184, а Техасі та Вісконсині – $2500.
Але через те, що «Пропозиція 47» лягла в основу міфу про право американців на крадіжки, демократів Каліфорнії звинувачують у запуску хвилі погромів у США.
«Усе навіть гірше, ніж ви думаєте… власники магазинів у США замикають на замки свої товари через те, що «Пропозиція 47» створила культуру злочинів. Цей процес буде складно повернути назад, і на виправлення підуть десятиліття», – пише актриса та політичний коментатор Олександра Датіг.
Неадекватна реакція на «епідемію пограбувань»
У США сформувалося два погляди на проблему. Асоціації ритейлерів б'ють на сполох, стверджуючи, що 2022 року обсяг організованих крадіжок з американських магазинів перевищив $100-мільярдний рубіж і мав ознаки епідемії, що заражає громадян.
Водночас деякі політики, як-от демократка Олександра Оскаріо-Кортез, захищають шоп ліфтерів і применшують проблему. Громадяни, за їхнім твердженням, роблять магазинні крадіжки через злидні, а ЗМІ та лобісти ритейлерів прагнуть роздмухувати із цих інцидентів сенсації.
«Набагато простіше затаврувати людину, яка вкрала дитяче харчування, як монстра, якого потрібно ув'язнити, ніж визнати, що наші політичні та економічні пріоритети створюють умови, у яких люди крадуть дитяче харчування, щоб вижити», – цитує Олександру Оскаріо-Кортез New York Post.
Порівнюючи з подібними висловлюваннями факти крадіжок iPhone 15 та алкоголю, опоненти демократів генерують величезну кількість мемів, які висміюють партію Джо Байдена.
Оголошуючи лузером тижня блогерку «Тефтель», яка заради розваги 600 тисяч передплатників-дегенератів підбадьорювала грабіжників у Філадельфії та опинилася за ґратами, американська телеведуча Томі Ларен називає демократів натхненниками шоп ліфтерів.
«Олександра Оскаріо-Кортез славно розповідала нам, що така поведінка – грабежі, злодійство, вандалізм – потрібна, тому що ці люди просто намагаються прогодувати свої сім'ї… Такі меседжі звучали голосно і ясно з 2020 року, коли смерть Джорджа Флойда дала кожному право безкарно робити все, що захочеться, і називати це «справедливістю». Я не здивуюся, якщо звичайні магазини зникнуть за 10 років через високий рівень мародерства», – коментує ситуацію Томі Ларен.
За її словами, ситуація виглядає неконтрольованою не лише в магазинах США, а й на мексиканському кордоні, через який прориваються дедалі більші натовпи мігрантів. Страх хаосу, що виникає, збільшує запит на наведення порядку й може породжувати політичні землетруси, як-от перемога Дональда Трампа на президентських виборах 2016 року.
США перетворилася на дивну марксистську напівсоціалістичну державу, де права охлосу більш захищені, ніж права тих, за чиї податки цей охлос існує.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта