Україна

«…Поліцисти мене поінформували, що гробів з масовими похованнями є у Вінниці багато, але розкопки покищо велися тільки в одному місці. Недалеко двірця мали б бути велетенські гроби з тисячами трупів українських старшин і вояків з часів, коли українці воювали з Москвою. Також говорили мені про масові гроби в Зарваницькому лісі, недалеко Вінниці, де також мали бути погребані українські вояки, що мали нещастя попасти живими в большевицькі руки».

Газета «Deutsche Ukraine Zeitung» в статті під назвою «Виявлено масові вбивства НКВС у Вінниці – нове свідоцтво кривавого панування Сталіна» пише: «Вбивство власного народу є складовою частиною більшовицької системи – і це було не відкриттям будь-якої таємниці, а тільки – подробиць методів і цілей некультурної і нігілістичної системи, передумовою існування якої є терор і знищення населення. Події у Вінниці – один із прикладів того, на що здатний нелюдський режим, від якого повинні бути захищені всі європейські народи».

«… Справа була довірочна, як це мені говорив д-р Сушко, тому про неї я говорив лише з кількома приятелями, про яких знав, що вміють при всяких умовах мовчати. На скору руку я порозумівся з полк. Андрієм Мельником, Головою Проводу Українських Націоналістів, що жив тоді в Берліні, підполковником Тимошем Омельченком, що був тоді Головою Центрального Проводу Українського Національного Об'єднання в Німеччині, Юрієм Коваленком, працівником Централі УНО, д-ром Євгеном Мацяхом, що перебував у Берліні, і Михайлом Мушинським та кількома іншими. В тих днях був у Берліні і д-р Олег Кандиба-Ольжич, але з ним я не міг зв'язатись телефонічно, щоб засягнути і його думки, хоч мені дуже залежало на тому, бо ж він майже весь час перебував на українській землі і знав справи краще, як хто-небудь інший».

16 квітня 2016 р. Петро Олар і Олена Каганець у студії громадського телеканалу ТБ-7 (Київ) і Анна Олар (Таураґє, Литва) обговорили історію і перспективи розвитку туризму, а також його роль в творенні Міжмор'я - нової цивілізації постіндустріальної ери. Відеомонтаж - Віктор Макаренко.

Це не звичайна книжка, але важливий документ про страшний злочин, який доконала совєтська влада в Україні в роках сталінського терору в 1937-1938 роках. Важливість її полягає в тому, що її написав перекладач німецької дослідної комісії, яка відкопувала масові могили у Вінниці, щоб зідентифікувати жертви терору, перевіряла всі документи й перепитувала свідків, які могли щось сказати про ту трагедію. Все те перекладав на німецьку мову автор цих спогадів, Михайло Селешко і, як такий він був обзнайомлений із закулісами мордів і тому, мабуть, є найбільш авторитетною особою в тій ділянці з українців, очевидно, поза самими виконавцями того ганебного діла.

Московська імперія завжди була і залишається тюрмою народів. Останні декілька століть особливо. І сьогодні вона підійшла до своєї остаточної загибелі як імперія.

Але що ж є таке, що раз по раз піднімає Україну з наруги та приниження? І кожного разу ми стаємо прикладом для усього людства. Не дивлячись на тотальну війну проти України. Є якась сила. В чому вона?

Німецька окупаційна політика в Україні: Доповідна записка УНКДБ УРСР по Київській області обкому КП(б)У про діяльність в окупованому Києві шкіл для осіб німецької національності, (Док. № 126).

Німецька окупаційна політика в Україні: Довідка НКВС УРСР про політику німецьких окупантів у ставленні до «фольксдойче», (Док. № 112).

«Десять заповідей УНП» на рівні із брошурою «Самостійна Україна» стали найвидатнішим твором і спадком Миколи Міхновського, що без сумніву спричинив потужний вплив на становлення, розвиток та формування українського націоналізму. Розроблені вони були особисто Міхновським у 1904 році як своєрідний партійний «кодекс честі» для членів УНП (Українська народна партія – організація націоналістичного напрямку, заснована 1902 року Миколою Міхновським) та бажаючих вступити у партію. «Десять заповідей УНП» – один з найгостріших документів самостійницького руху, створених Міхновським. «Ми боремося проти чужоземців не тому, що вони чужоземці, а тому, що вони експлуататори», пояснював він свою позицію. Таким чином, націоналізм Міхновського мав здебільшого оборонний, захисний характер. Він був протидією, запереченню державному шовінізму панівної нації.

МЕТА і ШЛЯХ...

МЕТА і ШЛЯХ...

Автором "Декалогу" був Степан Ленкавський (*6 липня 1904, Угорники — †30 жовтня 1977, Мюнхен), тодішній ідеологічний референт Крайової Екзекутиви ОУН. Вперше "Декалог" був поширений як вкладка до часопису "Сурма" (органу Української Військової Організації) влітку 1929 року. Автору тексту було 25 років.

Демонстративні похорони двох військовослужбовців-українців убитих офіцером-євреєм НКГБ під час сварки на антисемітській основі…

Вбивство офіцером-євреєм НКГБ двох військовослужбовців-українців під час сварки на антисемітській основі…