В США є давня традиція – в першій місяць своєї каденції Президент дає велику прес-конференцію. Це допомагає журналістам розібратися, чого очікувати від команди, яка прийшла до влади. Так робили і Трамп, і Обама, і Буш, І Клінтон, і багато Президентів до них. Минуло вже півтора місяця, як в Білому Домі сидить адміністрація Байдена, але прес-конференції все ще не було, і не відомо, коли вона нарешті буде.
Прес-секретар Джен Псакі (Jen Psaki) старанно оминає це питання. Сам Джо Байден у ці дні кілька разів з’являвся перед журналістами, говорив короткі промови за допомогою телесуфлера, але жодного разу не дозволив поставити хоч якесь питання. Після короткої промови він одразу ж уходить, попри відчайдушні прохання журналістів.
Це при тому, що у перший місяць каденції Джо Байден підписав рекордну кількість президентських указів, і само собою, журналісти бажають отримати роз’яснення.
Є ще один дивний момент. В США як правило Президент працює з країнами, які є найбільш важливими для США (і союзники, і вороги), а країнами другого ряду опікується віце-президент. Ось вже місяць з главами країн Євросоюзу телефонні розмови веде Камала Гарріс. Минулого тижня нарешті відбулася телефонна розмова з прем’єр-міністром Ізраїлю, головного союзника США на Близькому Сході. І чомусь з Беньяміном Нетаньягу говорила Камала Гарріс, а не Джо Байден.
Є велика підозра, що керівництво демократів відчайдушно намагається приховати те, що у Джо Байдена проблеми з головою, і вони одразу ж вийдуть на поверхню, якщо він спробує не читати телесуфлера, а самостійно відповідати журналістам.
Недарма кілька конгресменів-демократів запропонували «розділити відповідальність за ядерну кнопку», або якщо сказати прямо – забрати її від Байдена.
Складається враження, що Джо Байден реально неспроможний керувати країною. Його використовують як ширму, а насправді керує хтось інший. Камала Гарріс вже кілька разів «по Фрейду» обмовилася, називаючи себе главою адміністрації. Поки що не ясно – це тільки її бажання, чи вже дійсно саме вона й керує.
Тож постає питання: скільки часу будуть тримати Байдена як декорацію, і в який момент його усунуть з посади «за станом здоров’я»?
А тим часом в США з’явилось нове політичне явище. У британській традиції, яку перейняли деякі інші країни, є така річ як «тіньовий кабінет» (Shadow Cabinet). Це парламентська опозиція формує аналог діючого кабінету міністрів. Члени тіньового кабінету аналізують і критикують дії офіційного кабінету міністрів, пропонують свої варіанти дій. А у випадку приходу опозиції до влади саме тіньовий кабінет змінює існуючий кабінет. При тому за час знаходження «в тіні» (тобто в очікуванні приходу до влади) тіньовий кабінет напрацьовує всі зв’язки, структуру взаємодії, ретельно вивчає інформацію про поточний стан справ – і тому перехід від одного кабінету до іншого відбувається як правило без особливих потрясінь.
Те, що відбувається в США, можна умовно назвати появою «тіньового Президента». Після місячної паузи Дональд Трамп знову почав активне політичне життя. Він виступив на конференції «CPAC-2021», він зустрічається з кандидатами в губернатори в деяких штатах. Він веде переговори з потенційними кандидатами в Конгрес на виборах 2022 року. Формує команду для повернення у Білий дім у 2024.
Враховуючи те, що низка республіканських губернаторів штатів відкрито виступили проти політики Джо Байдена, що в деяких штатах відкрито відмовляються виконувати неконституційні розпорядження Білого Дому, вже є прецеденти, коли суди штатів скасували на території свого штату дію наказів Джо Байдена – в США складається ситуація своєрідного двовладдя. Є офіційний Президент, але його справжня влада під великим питанням.
Народна держава формується не окремими людьми, а організованими громадами людей. Роман «Вулик Геллстрома» (англ. Hellstrom's Hive, 1973) – це політичний проект заснування народної держави –...
Хто реально керує Америкою? Тільки не кажіть, що це Джо Байден. Феномен «тіньового президента»
Категорія:
Світ:
Спецтема:
В США є давня традиція – в першій місяць своєї каденції Президент дає велику прес-конференцію. Це допомагає журналістам розібратися, чого очікувати від команди, яка прийшла до влади. Так робили і Трамп, і Обама, і Буш, І Клінтон, і багато Президентів до них. Минуло вже півтора місяця, як в Білому Домі сидить адміністрація Байдена, але прес-конференції все ще не було, і не відомо, коли вона нарешті буде.
20210309whitehouse.jpg
Прес-секретар Джен Псакі (Jen Psaki) старанно оминає це питання. Сам Джо Байден у ці дні кілька разів з’являвся перед журналістами, говорив короткі промови за допомогою телесуфлера, але жодного разу не дозволив поставити хоч якесь питання. Після короткої промови він одразу ж уходить, попри відчайдушні прохання журналістів.
Це при тому, що у перший місяць каденції Джо Байден підписав рекордну кількість президентських указів, і само собою, журналісти бажають отримати роз’яснення.
Є ще один дивний момент. В США як правило Президент працює з країнами, які є найбільш важливими для США (і союзники, і вороги), а країнами другого ряду опікується віце-президент. Ось вже місяць з главами країн Євросоюзу телефонні розмови веде Камала Гарріс. Минулого тижня нарешті відбулася телефонна розмова з прем’єр-міністром Ізраїлю, головного союзника США на Близькому Сході. І чомусь з Беньяміном Нетаньягу говорила Камала Гарріс, а не Джо Байден.
Є велика підозра, що керівництво демократів відчайдушно намагається приховати те, що у Джо Байдена проблеми з головою, і вони одразу ж вийдуть на поверхню, якщо він спробує не читати телесуфлера, а самостійно відповідати журналістам.
Недарма кілька конгресменів-демократів запропонували «розділити відповідальність за ядерну кнопку», або якщо сказати прямо – забрати її від Байдена.
Складається враження, що Джо Байден реально неспроможний керувати країною. Його використовують як ширму, а насправді керує хтось інший. Камала Гарріс вже кілька разів «по Фрейду» обмовилася, називаючи себе главою адміністрації. Поки що не ясно – це тільки її бажання, чи вже дійсно саме вона й керує.
Тож постає питання: скільки часу будуть тримати Байдена як декорацію, і в який момент його усунуть з посади «за станом здоров’я»?
А тим часом в США з’явилось нове політичне явище. У британській традиції, яку перейняли деякі інші країни, є така річ як «тіньовий кабінет» (Shadow Cabinet). Це парламентська опозиція формує аналог діючого кабінету міністрів. Члени тіньового кабінету аналізують і критикують дії офіційного кабінету міністрів, пропонують свої варіанти дій. А у випадку приходу опозиції до влади саме тіньовий кабінет змінює існуючий кабінет. При тому за час знаходження «в тіні» (тобто в очікуванні приходу до влади) тіньовий кабінет напрацьовує всі зв’язки, структуру взаємодії, ретельно вивчає інформацію про поточний стан справ – і тому перехід від одного кабінету до іншого відбувається як правило без особливих потрясінь.
Те, що відбувається в США, можна умовно назвати появою «тіньового Президента». Після місячної паузи Дональд Трамп знову почав активне політичне життя. Він виступив на конференції «CPAC-2021», він зустрічається з кандидатами в губернатори в деяких штатах. Він веде переговори з потенційними кандидатами в Конгрес на виборах 2022 року. Формує команду для повернення у Білий дім у 2024.
Враховуючи те, що низка республіканських губернаторів штатів відкрито виступили проти політики Джо Байдена, що в деяких штатах відкрито відмовляються виконувати неконституційні розпорядження Білого Дому, вже є прецеденти, коли суди штатів скасували на території свого штату дію наказів Джо Байдена – в США складається ситуація своєрідного двовладдя. Є офіційний Президент, але його справжня влада під великим питанням.
Стежимо за подіями в США.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта (+аудіо)