Витоки інформації з оточення Зеленського. Що повідомила британська розвідка

Уряд Великої Британії доручив Річарду Муру донести Зеленському меседжі, які з певних причин не хотів озвучувати прем'єр-міністр Борис Джонсон, пише DT.ua.

На зустрічі Зеленського з Джонсоном говорили про Росію, Донбас, економічне співробітництво, інвестиції, реформу судів тощо. А на закритій зустрічі, в якій з українського боку, крім президента Зеленського, брав участь голова СБУ Іван Баканов (але були відсутні представники ОП), глава МІ-6 обговорював такі три основні теми:

• атаки української влади на антикорупційні органи в Україні та прагнення Офісу президента взяти під свій контроль САП, НАБУ, Офіс генерального прокурора, а також судові інстанції;
• ситуація на сході України та дії Росії;
• оточення Зеленського, не тільки офіційне, а й неформальне, що має на нього значний вплив.

Джерело видання розповіло, що закритість зустрічі була продиктована саме обговоренням персон з оточення Володимира Зеленського: британці бачать, як витікає інформація з України.

Раніше тему найближчого оточення президента порушували американці. Але їхній кейс був тиском на владу. А у британців це було попередженням. На той випадок, якщо Зеленський не до кінця усвідомлює дії людей, із якими його асоціюють.

Сама зустріч із главою МІ-6 — факт примітний і свідчить про високий ступінь інтересу Вайтхолла до України та її президента: глава британської розвідки не часто зустрічається з лідерами інших держав під час їхнього візиту на Острів.

Кадровий розвідник і дипломат Річард Мур має підтримку оточення Джонсона. Зокрема, Девіда Фроста, котрий очолював переговори щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу, і члена парламенту Майкла Гоува. 

Примітно, що коли Мур був послом Великої Британії в Туреччині, він установив дружні стосунки з Ердоганом. Коментуючи призначення Мура главою британської розвідки, експерти прогнозували, що при ньому зросте рівень співробітництва між британськими спецслужбами й посилиться робота проти іноземних розвідників, які працюють в Об'єднаному Королівстві. А стосовно Росії глава МІ-6 займає позицію, відповідну до політики кабінету Джонсона.

Росія багато в чому й визначає взаємний інтерес України та Великої Британії.

Для Києва Лондон завжди був одним із найпослідовніших і найжорсткіших соратників у Європейському Союзі у протидії агресії Росії. І, як засвідчив візит Володимира Зеленського до Великої Британії, таким він залишається і після Brexit. Слова Бориса Джонсона про те, що «Об'єднане Королівство є найпалкішим прихильником України», — не просто дипломатична ввічливість. Є кілька причин, через які Лондон займає таку позицію.

Після отруєння Скрипалів, втручання росіян у парламентські вибори 2019 року, спроб російських хакерів украсти дані щодо вакцини проти коронавірусу й багатьох інших дій Росію розглядають як загрозу своїй безпеці. Крім того, після виходу з ЄС Велика Британія прагне самоствердитися й посилити позиції у сучасному світі, зокрема, й у Східній Європі.

Це бачення британців збігається з ідеями, що давно витають у Києві. 

Звісно, Сполучені Штати залишаються основним зовнішньополітичним союзником України. Але ніхто в усьому світі не знає, куди рухатиметься Америка після 3 листопада. До того ж для Вашингтона, який є глобальним гравцем номер один, наша країна — одна з багатьох. Інша річ — Велика Британія, для якої Україна справді може стати молодшим партнером.