Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Житловий масив із хмарочосів, що забезпечуватиме мешканців енергією та продуктами

Бельгійський архітектор Вінсент Каллебот (Vincent Callebaut), відомий своїми футуристичними проектами, представив екорайон Hyperion, який планують побудувати в Нью-Делі (Індія) вже у 2020 році. Поруч з багатоповерхівками будуть розташовуватися фермерські господарства, що вироблятимуть органічну їжу, а альтернативні джерела енергії повністю задовольнять потреби житлового масиву в електриці

Про це на eco town пише Наталія Федосенко, посилаючись на публікацію в Dailymail.

Архітектор розробляв цей проект для досягнення двох цілей: децентралізації енергії і незалежності району від доставки продуктів харчування. Свій житловий масив він назвав на честь найвищого дерева в світі – 115-метрового Гіперіона, що росте в Каліфорнії, США.

За проектом Hyperion буде складатися з шести 36-поверхових веж, виконаних з крос-ламінованих дерев'яних панелей місцевого виробництва, посилених сталевими конструкціями. Енергія для будівель буде генеруватися за допомогою вітрових турбін і фотоелектричних елементів. У кожній вежі, крім житлових апартаментів, обладнають ресторани, тренажерні зали, офіси, коворкінг-зони для молоді.

Розробники стверджують, що у фермерських господарствах з одного квадратного метра можна буде отримати до 20 кілограмів органічних фруктів і овочів, продаж яких буде здійснюватися відразу в місцевих магазинах. Крім того, відходи сільськогосподарської продукції будуть перетворюватися на метан для отримання енергії. Дощові черв'яки збагачуватимуть грунт, а жуки та бджоли будуть запилювати квіти.

Таким чином, Hyperion буде енергетично незалежним, адже самостійно вироблятиме навіть більше енергії, ніж споживатиме.

Наші інтереси: 

Людська фантазія безмежна. Сучасні технології неосяжні. При розумному підході можна жити комфортно і при цьому заощаджувати природні ресурси, використовуючи відновлювані можливості природи. Ось такий комплекс планують у Індії! Не у сучасно-технологічній Японії чи США, а в Індії. А що ж Україна? Тут досі будуються панельні багатоповерхові монстри, які заполонили кожний клаптик землі у Києві. За 23 роки на нашому невеликому житловому масиві побудували 4 висотки, зараз будують ще дві у місцях, де це просто було неймовірно уявити, не те, щоб побудувати. Прямо біля краю дороги височіє 16-ти поверхове одоробло. Навколо - нічого (дорога з двох боків, а з інших двох - також дорога-заїзд до будинків). Побудований фактично у дворі іншого будинку. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Значно кращою є концепція міста-саду, реалізованого у Латвії ("Місто сонця"). Ліпше жити в невеликому затишному 1, 2-поверховому будиночку, ніж у хмарочосі.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Коментарі

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Значно кращою є концепція міста-саду, реалізованого у Латвії ("Місто сонця"). Ліпше жити в невеликому затишному 1, 2-поверховому будиночку, ніж у хмарочосі.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Володимир Щербина.
0
Ще не підтримано

Концепція "міста-сада" була розроблена на стику XIX-XХ століть Ебенізером Говардом (його книга опублікована у 1898 році) і була дуже популярна майже півстоліття, її намагались втілити в кількох країнах. Проте вже до середини минулого століття інтерес до концепції впав, бо успіх і популярність виявились значно меншими, ніж очікувалось. Хоча окремі елементи концепції використовують у сучасному урбанізмі.

На жаль "Місто сонця" в Латвії не врахувало головний недолік "міста-сада" - відсутність суспільного громадського простору. Тому після деякої шуміхи інтерес до "міста сонця" впаде, а сам проект (якщо не зміниться) піде "на убиль".

Взагалі, проголошувати єдино правильним жити в хмарочосі або навпаки, в окремому будинку - не є розумним, бо кожен має знайти місце і стиль поселення, які найбільш йому пасують. Тут дуже раджу прочитати книгу Річарда Флориди "Who's Your City?: How the Creative Economy Is Making Where to Live the Most Important Decision of Your Life" (Що є твоїм містом? Як креативна економіка робить питання "де жити?" найбільш важливим рішенням у вашому житті). Краще читати англійською, або в інтернеті є російський переклад цієї книги.

Також раджу прочитати:

Побудова економіки творчості: інтерв'ю з Річардом Флоридою

Чому людям завжди будуть потрібні міста

Література для прориву

Творю, отже існую.