Спецтема:

Міжмор’я – крок до безпеки та економічного зростання країн Балтійсько-Чорноморського регіону

В Одесі відбулася зустріч політиків, дипломатів, науковців, представників державних установ та громадських організацій на тему «Міжмор’я: від Гданська до Одеси» 

Зустріч відбулася 2 жовтня 2015 року. Обговорювалися проблеми безпеки та економічної взаємодії країн регіону у форматі круглого столу. 

Громадська організація «Балтійсько-Чорноморська Конфедерація» (ГО БЧК) одним із своїх завдань вбачає налагодження міжрегіональних та міжнародних відносин з метою просування ідеї створення Балтійсько-Чорноморської Конфедерації.

Обговорення на круглому столі відбувалося за трьома напрямками:

І блок — Безпека країн Балтійсько-Чорноморського регіону.

ІІ блок — Питання економічної співпраці, зокрема розвиток взаємодії морських портів, їх модернізація, співпраця в суднобудуванні та логістиці.

ІІІ блок — Роль громадських організацій у втіленні ідеї Балтійсько-Чорноморської Конфедерації.

Роботу круглого столу розпочав голова громадської організації «Балтійсько-Чорноморська Конфедерація» Вадим Марюхнич, який розповів про роботу організації, її мету й завдання, а також наголосив, що країни Балтійсько-Чорноморського регіону (зокрема, Польща, Литва й Україна) мають стратегічне значення для Європи, оскільки займають вигідне економіко-географічне положення: їхніми територіями проходять важливі торгівельні шляхи, що поєднують різні економічні центри.

Саме цей простір завжди викликав геополітичну зацікавленість у сильних держав-сусідів, що неодноразово призводило до перетворення регіону Міжмор’я на зону напруження та військових дій.

Концепція створення міждержавного об’єднання країн Балтійського та Чорного морів не нова. Ще наприкінці ХІХ – початку ХХ століть українські політичні та громадські діячі Юліан Бачинський (1895), Микола Міхновський (1900), Степан Рудницький (1923) здійснили перші спроби розроблення Балтійсько-Чорноморської геополітичної концепції. Значний внесок в розробку проекту БЧК зробив перший маршал Польщі Юзеф Пілсудьський, який підкреслював, що «без Вільної України не буде Вільної Польщі». Концепції Міжмор’я співзвучна й висунута на початку 1990-х років, ідея екс-президента Польщі Леха Валенси  – «НАТО-біс». Вперше після дезінтеграції СРСР з ініціативою активізації Балто-Чорноморського співробітництва на державному рівні виступив тодішній президент Литви А.Бразаускас на саміті 1997 року у Вільнюсі. Але до сьогодні вона залишалася тільки концепцією, ідеєю.

Реалії життя вказують на те, що об’єднання країн Центральної та Східної Європи з метою створення спільного простору безпеки, може бути єдиним правильним кроком. Саме тому новообраний президент Польщі Анджей Дуда неодноразово заявляв, що має намір запропонувати главам держав Центрально-Східної Європи створити «партнерський альянс держав» від Балтійського до Чорного й Адріатичного морів.

Одним із завдань громадських організацій у цій ситуації є підготовка суспільства до прийняття ідеї об’єднання та впливу на владні верхівки щодо прийняття відповідних рішень.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся аташе Генерального Консульства Республіки Польща в м. Одеса Себастьян Загданьські, який підкреслив, що ідея Міжмор’я цілком здійсненна і дуже потрібна, про що нагадали події в Україні. «Я переконаний в тому, що найближчим часом нам слід чекати чергових кроків польського уряду в цьому напрямку. А поки я дуже радий таким ініціативам, як цей круглий стіл, який, сподіваюся, допоможе нам найближчим часом втілити цю ідею в життя».

Депутат Сеймику Підкарпатського Воєводства (Республіка Польща) Яцек Магдонь, учасник круглого столу, також наголосив на необхідності розвитку й вдосконалення проекту Балтійсько-Чорноморського міждержавного об’єднання. Його ідея є відображенням того, що свого часу відбувалося в Європі після розвалу Радянського Союзу. Тоді країни колишнього так званого «соцтабору» почали активно інтегруватися в Європейську спільноту, що призвело до підйому їх економік. Зараз це відбувається з Україною, від якої така інтеграція буде вимагати реального реформування всіх галузей політичного й економічного життя, що призведе до підйому економіки та зростання авторитету серед інших європейських країн.

Трагічні події, що відбуваються сьогодні в Україні, не є виключно її внутрішньою проблемою. Агресія Росії, так звана «гібридна війна», яку вона веде проти незалежної України, є демонстрацією її імперських інтересів і зацікавленості в повернені не тільки територій колишніх совєтських республік, але й впливу на країни так званого «соціалістичного табору», до яких зокрема належала й Польща. Розуміння загрози з боку Росії для суверенітету й стабільності економічного розвитку Польщі й Литви є дуже важливим.

«Російська економіка, як на голці, сидить на поставках енергоресурсів. Вона не зацікавлена у співпраці між країнами Балтійсько-Чорноморського регіону, навпаки, вона зацікавлена в роз’єднанні цього регіону. Тому, що хоче утримувати тут свій вплив і реалізовувати свої інтереси», — підкреслив у своєму виступі заступник директора з міжнародних питань Міжнародного інституту гуманітарних технологій, аналітик Віталій Мартинюк.

Небажання Росії виконувати Мінські домовленості, будування нових воєнних баз в Арктиці й Білорусі, нарощування присутності військового контингенту в Придністров’ї та Криму, допомога в озброєнні бандформувань на Донбасі, відвертий ядерний шантаж, з одного боку та невиконання своїх зобов’язань щодо захисту суверенітету України державами – гарантами Будапештського меморандуму з другого, змушує Україну шукати нових союзників та розглядати питання членства в Північноатлантичному альянсі як одне з найнагальніших завдань.

У своїй доповіді керівник зовнішньополітичних проектів Центру досліджень армії, конверсії та роззброєнняВолодимир Солов’ян зауважив, що ефективно стримувати територіальну, економічну й гуманітарну експансію Росії в Східній Європі сьогодні може лише нова геополітична формація, в межах якої має протікати процес зближення держав, об’єднаних розумінням загрози з боку Росії. Однією з форм практичної реалізації такої взаємодії є Балтійсько-Чорноморський проект. Наразі ще зарано говорити про обриси міждержавного об’єднання. Однак, очевидно, що основою для формування будь-яких геополітичних утворень на Балто-Чорноморській осі має стати ідея спільного простору безпеки.

Уже сьогодні Україна й Польща мають спільні проекти у сфері розробок та виробництва засобів ураження та систем захисту бронетехніки і гелікоптерів від високоточної зброї. У контексті співпраці з Литвою, Латвією та Естонією у сфері оборонно‑промислового комплексу (ОПК) варто виділити такі перспективні аспекти: удосконалення медичного забезпечення, створення боєприпасів, проектування і виробництво інженерної техніки та технологій захисних споруд. Але найбільш яскравою сторінкою воєнної кооперації України з Польщею та Литвою є Литовсько-польсько-українська бригада. Для української сторони цінність цього проекту, в першу чергу, полягає у можливості пришвидшити процес переходу ЗСУ на стандарти НАТО.

Однак, щоб проект Балтійсько-Чорноморської конфедерації був повноцінним і життєздатним одного безпекового аспекту недостатньо. Надзвичайно важливою є також економічна складова його реалізації. Прибалтійські й причорноморські країни вже сьогодні співпрацюють у різних сферах економіки на двосторонньому рівні, проте у разі їх входження в БЧК вони отримають можливість здійснювати також багатосторонні великомасштабні економічні проекти.

Не зважаючи на нинішню економічну кризу, в якій перебуває наша країна, вона все ж має потужний економічний потенціал, щоб посісти провідне місце у майбутній БЧК. За розмірами території Україна — найбільша країна Європи. За умови відповідного інвестування Україна має всі можливості розвивати літакобудування і ракетобудування для запуску космічних супутників. Суднобудівні заводи Миколаєва і Херсона здатні будувати різноманітні судна, зокрема танкери, які сьогодні є вкрай дефіцитними. Україна володіє третиною чорноземів у світі і вже сьогодні є житницею Європи. Україна стабільно посідає 7‒8 місце в світі з експорту зброї.

Спираючись на порівняльний аналіз економічного потенціалу Польщі та України, провідний науковий співробітник Інституту стратегічних досліджень і прогнозування трансатлантичних процесів Олексій Войлович наголосив, що за оцінками міжнародних експертів, Україна посідає перше місце в Європі за коефіцієнтом транзитності. Цьому сприяє як вигідне географічне положення нашої держави у центрі Європи, так і достатньо розвинута система наземних і водних шляхів сполучення.

Економічний розвиток Балтійсько-Чорноморського регіону має відбуватися з урахуванням ролі важливого перехрестя шляхів із півночі на південь — від Балтійського моря до Чорного, і з заходу на схід, що включає європейсько-азіатські зв’язки. У межах БЧК особливо важливим та ефективним може бути транзитне сполучення по лінії Південь-Північ. І певний досвід у цьому уже напрацьовано.

На вирішенні спільної проблеми не тільки для регіону Міжмор’я, але й Європи в цілому — енергетиці, зупинився у своєму виступі головний редактор журналу «Трубопроводи» Вітольд Міхайловський. Як відомо, ідея створення на базі українського трубопроводу «Одеса ‒ Броди» Євро-Азійського нафтотранспортного коридору, добудувавши його до Гданська, виникла ще на початку 1990-х років, але до сьогодні не вдалося знайти необхідне фінансування на його реалізацію. Польща готова його добудувати від Бродів до Гданська, якщо отримає гарантії поставок необхідних обсягів каспійської нафти. Але таких гарантій досі немає. Деякі експерти вважають, що головною причиною відсутності прогресу в реалізації проекту нафтопроводу «Одеса – Броди – Полоцьк – Гданськ» є протидія російської влади, яка блокує появу конкурентної каспійської нафти на європейському ринку.

Використовуючи унікальне геостратегічне положення для транспортування енергоресурсів зі Сходу до Європи, урядові України варто опрацювати комплекс заходів політичного, економічного та науково-технологічного характеру, спрямованих на практичне постачання до України близькосхідних вуглеводів, зокрема й іранських. Особливу роль має відіграти всебічне опрацювання різноманітних варіантів постачання до України іранської нафти і газу. Нинішня нестабільна ситуація в близькосхідному регіоні не повинна гальмувати роботу над проектами енерготранспортних коридорів із регіону Перської затоки до України і далі в Європу.

Велику роль у економічному розвитку Балто-Чорноморського регіону, безумовно, відіграє наявність портів й налагоджена транспортна система. Про це говорили у своїх виступах директор кораблебудівного інституту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, професор, кандидат технічних наук Юрій Король та виконавчий директор Асоціації портів Чорного та Азовського морів Георгій Токман.

Морські порти України є найважливішою частиною не тільки транспортної, але й виробничої інфраструктури країни. Особлива роль портів в економіці визначається тим, що вони розташовані на напрямках міжнародних транспортних коридорів, а також тим, що через них проходить адміністративний та економічний кордони України.

Про налагодження спільної економічної діяльності між містами Таураге (Литовська Республіка) та Тернополем (Україна) розповів мер міста Тауроче Сігітас Мічіуліс.

Здавалося б, яке відношення має громадський рух до вирішення питань безпеки та розвитку економіки держави? Виявляється – суттєве. У європейських країнах та США діяльність громадських організацій впливає на прийняття законодавчих актів та змін у внутрішній та зовнішній політиці держави. В Україні громадський рух тільки зароджується, проте, саме за підтримки суспільством та волонтерами Збройних Сил України, а також активній діяльності добровольчих батальйонів, Україна змогла витримати натиск російсько-терористичних військ на Донбасі й сьогодні є тим стримуючим рубежем, який забезпечує відносний спокій регіону Міжмор’я. Про це йшлося у виступах учасників волонтерського руху та бойових дій, представників громадських організацій.

Важко переоцінити роль громадських організацій у просвітницькій та культурній діяльності, наголошував у своєму виступі керівник Об’єднання бібліотек Литовської Республіки Сітігас Канцевічус. Саме спільна просвітницька діяльність громадських організацій Польщі, Литви та України зможе донести до спільноти регіону Міжмор’я ідею об’єднання в єдине міждержавне утворення на конфедеративних принципах.

Підсумовуючи роботу круглого столу «Міжмор’я: від Ґданська до Одеси», можна сказати, що реалізація проекту «Балтійсько-Чорноморської Конфедерації» могла б сприяти:

‒ безпеці регіону Міжмор’я та захисту суверенітету та незалежності країн – членів конфедерації.

‒ нейтралізувати спроби Росії розглядати пострадянські країни як сферу своїх особистих інтересів.

‒ протистояти намаганням законсервувати Східку Європу в якості традиційного сировинного придатку або ринку збуту продукції Західної Європи й Росії.

‒ сприяти відновленню системи загальноєвропейської колективної безпеки та оборони, шляхом взаємодії країн НАТО й військово-політичних структур країн Балтійсько-Чорноморського регіону.

Гравець: 
Олена Каганець

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка