Категорія:

Символіка Української держави інформаційної епохи – Третього Гетьманату

Творення нової держави завжди відбувається на основі нового світогляду. Концентрованим виразом світогляду є символіка, передусім прапор і герб. Ця стаття започатковує серію футурологічних публікацій, присвячених проектуванню України нового циклу.  

vidznaka_ukrayinskoyi_galyckoyi_armiyi_-_galyckyy_hrest.jpg

Галицький хрест. Відзнака Української Галицької армії (1918-1920)
Галицький хрест. Відзнака Української Галицької армії (1918-1920)

Попередня стаття:
 Майдан – це антикримінальне повстання. Революція ще попереду!

Майдан-2014 стимулював роботу з формування українцями нової держави, яка має прийти на зміну нинішній. Це буде перша у світі держава інформаційної епохи: інформаційні технології будуть забезпечувати нові організаційні форми, а не старі, як це є в усіх існуючих державах. 

З’ясувалося, що ця держава нового циклу має називатися «Українська держава» і вона має бути правонаступником Української Народної Республіки  Михайла Грушевського та Української держави (Другого Гетьманату) Павла Скоропадського.

УНР і Гетьманат – це дві закономірні фази розвитку українського національно-визвольного руху XX століття – від хаотичної романтики УНР до практичної реалізації Гетьманату. Учасники цього руху, незалежно від політичних поглядів, були українцями і працювали на Україну в міру своїх можливостей і розуміння життя. Такого погляду дотримувалися голова ОУН і останній президент УНР Микола Плав’юк та його однодумці, адже спадкоємця УНР вони назвали «Українською державою». Саме їй – майбутній Українській державі нової епохи – вони передали естафету правонаступництва.    

Державний прапор: Сонячно-блакитний

Головним символом є прапор, або стяг. Стяг – це «те, що стягує», виступає в ролі центру тяжіння, точки кристалізації. Стягом Української держави є сонячно-блакитний прапор.

Співець української Визвольної революції видатний поет Олександр Олесь 1917 року вітав українське військо такими словами:

Українське військо,
мов з могили встало,
Загриміло в бубни,
в сурмоньки заграло,
Розгорнуло прапор
сонячно-блакитний,
Прапор України!
Рідний, заповітний!

Слово «блакитний» (старовинне – «облочистий») означає «водянистий», тому цей колір завжди зображувався прозорим, світлим, легким. Відповідно, «сонячно-блакитний» буквально означає «сонячно-водяний». Цей прапор символізує життя, яке народжується завдяки взаємодії Сонця і Води.

Як відомо, вода – це основа живих істот, наприклад, людське тіло становить 80% води. Без води нема життя. Але життя нема й без Сонця, адже воно дає енергію, світло, тепло. Поєднання жовтого кольору Сонця і блакитного кольору води дає зелений колір, який символізує біологічне життя. Тобто символіка сонячно-блакитного прапора основана на констатації фізичного феномену поєднання тепла і вологи, які разом народжують життя.     

У метафізичному сенсі сонячно-блакитний прапор символізує поєднання божественного і матеріального. Сонце символізує активний, творчий, божественний, сонячний, гарячий, інформаційний, структуруючий  початок. Вода символізує пасивний, матеріальний, холодний, пластичний, хаотичний початок, який радо і податливо відгукується на будь-який зовнішній структуруючий вплив. 

На сонячно блакитному прапорі Сонце вгорі, а Вода – внизу. Так є у природі, тому сонячно-блакитний прапор водночас символізує природний порядок. Натомість перевертання кольорів символізує руйнування природного порядку, обман і протидію задумам Творця Всесвіту.    

Державний герб: Сокіл – символ Святого Духа

Гербом нової Української держави інформаційної доби є Сокіл – традиційний арійський символ Святого Духа. Святий Дух – це потік позитивної, чистої, життєдайної інформації та енергії:

Молитва до Святого Духа
Царю Небесний, Утішителю,
Душе Істини,
що всюди єси і все наповняєш,
Скарбнице добра і Давче життя,
прийди і в нас оселися,
і освяти, Благий, наші душі.

Первинним джерелом Святого Духа є Творець Всесвіту, частинка якого живе у душі кожної людини. Тому Святого Духа ще називають силою Бога-Творця. 

Вторинним джерелом Святого Духа є бог-егрегор варни брахманів, відомий під іменами Ілля та Велес. Ці слова мають спільний корінь *віл – *іл. Первинним є корінь *іл (ель, їл, ило, йло) – дух, тобто щось нематеріальне, польове, егрегорне: наприклад, Гавриїл – «дух говоріння», Михайло – «дух могутності», «ельфи» – астральні істоти, Полель – «дух кохання», Енліль – сумерський бог творчості, Ярило (Ариїл) – сонячний бог, дух сонячної енергії. Похідними від цього кореня є англійські слова:

will – воля, намір, прагнення, сила, енергія.

well – благо, джерело, криниця, гарний.

Тобто Ілля (Іль, Ель) і Велес – це те ж саме ім’я, просто Ілля – значно древніше. Вони мають однакове значення – Святий Дух. Тому церкви, присвячені Святому Духу, ще називалися церквами Святого Іллі, або Іллінськими (так називалася соборна аріянська церква у Києві часів великих князів Аскольда та Ігора).     

Слово «сокіл» означає «сонячний». Цього птаха називали сонячним тому, що він літає найвище, отже найближчий до сонця. Окрім того, на такій висоті соколу ніхто не загрожує, тому він символізує перебування у Просторі волі, де засадничо не існує жодних загроз. 

Наші далекі предки називалися «сколотами», тобто «сонячними», «ярими». У скіфів і сарматів сокіл вважався символом шляхетності і царської влади. «Слово о полку Ігоревім» більше 10 разів порівнює руських князів із соколами і називає їх «соколичами», тобто дітьми сокола. В українській традиції гарних молодих людей донині називають «соколами». «Соколами» називалися фізкультурно-виховні товариства в українців та інших слов’янських народів. Атакуючий сокіл, що блискавкою падає з неба, називається «скоропад», таке прізвисько давали людям швидким, прудким, легким.

Зображення Сокола як символу Святого Духа збереглося на срібних монетах святого Володимира Великого, який, подібно до римського аріянського імператора святого Костянтина Великого, взяв аріянську церкву під захист держави і гарантував навічно для її розвитку 10% з державного бюджету.

 

Зліва: Срібленик Володимира Великого зі знаком Сокола на зворотній стороні. Справа: Цегла з Соколом князя Володимира, знайдена в 1908 році в руїнах Десятинної церкви.

Інформація та інформаційні технології є визначальними у III тисячолітті, тому гербом першої держави інформаційної епохи є Сокіл – символ Святого Духа, тобто чистої, істинної, продуктивної, життєтворящої інформації:

На відміну від «Тризуба», який має багато трактувань (трійця, тризубець, паросток тощо), у «Сокола» одне-єдине значення: пікіруючий сокіл як символ Святого Духа, а де Святий Дух – там і ВОЛЯ. Святий Дух – головний символ інформаційної епохи, покровитель вільних, творчих людей.

Зображення «Сокола» відрізняється тим, що у нього виразно видно два пташині крила – як на гербі Святого Володимира. Натомість у «Тризуба» на крилах зображені перетинки – як у кажана. 

Крило кажана з перетинками і «Тризуб» з перетинками.

«Тризуб» легко перетворюється на «Сокола» – для цього треба лише прибрати перетинки на крилах. 

Релігійний прапор: Український хрест?

Українці – це не тільки громадяни Української держави, а й планетарна духовна спільнота, зберігач традиції Білої раси і творець передового світогляду. Тому державний сонячно-блакитний прапор потребує доповнення духовно-світоглядним, релігійним, ідеологічним прапором.    

У метафізичному сенсі сонячно-блакитний прапор є кольоровим еквівалентом символу хреста, який також позначає поєднання божественного і земного. Горизонтальна лінія символізує розділення на божественне і матеріальне: божественне вгорі, матеріальне внизу. Вертикальна лінія (вектор згори донизу) долає це розділення і символізує рішуче подолання межі та поєднання божественного з матеріальним, невидимого з видимим.

Така взаємодія божественного і матеріального дає гармонію, добро, благо. Про це свідчить саме слово «хрест», яке складається з двох коренів: *хр-*кр – хороший, красивий, *ст – сталий, стабільний, сталевий. Тому слово «хрест» буквально означає «оберіг добра і краси».

Сказане вище пояснює, чому саме хрест є головним оберегом арійської людини, а також те, що людина, яка досягнула боголюдської реалізації, позначається терміном «хрестос», що на гелленській (давньогрецькій) мові означає: добрий, красивий, хороший, досконалий. Хрест – це арійська символіка, натомість в ортодоксальному іудаїзмі та ісламі слово «хрест» і його зображення є табуйованими.

Головним символом первинного – арійського хрестиянства (аріянства, гелленохрестиянства, язичницького хрестиянства, пізніше – козацького хрестиянства) – є сонячний хрест, інша назва – кельтський хрест. Класичним прикладом є два сонячні хрести біля Іллінської церкви – родової церкви-усипальниці Богдана Хмельницького у селі Суботів Чигиринського району Черкаської області. 

Справа: стародавній хрест, датований 1799 роком, на цвинтарі Іллінської церкви в с. Суботові Чигиринського повіту Київської губ. Джерело: Г. Г. Павлуцький. Дерев'яні і кам'яні храми. – К.: 1905 р., с. 115. Зліва: хрест без дати біля вівтарної стіни церкви (фото SD.ORG.UA – 2011  р).

Кельтський хрест

У наш час подібний сонячний хрест набув популярності в цілому світі як символ європейської ідентичності, символ Білої раси. Його називають «Кельтський хрест» і розглядають як символ первинного хрестиянства (язичницького, або арійського хрестиянства), яке гармонійно поєднувало етнічні традиції і вчення Ісуса Хреста. Натомість символом протилежного вчення – іудохристиянства – є розп’яття.

Духовно-світоглядним прапором оновленої всесвітньої української громади може бути (як пропозиція) малиновий прапор з «Українським хрестом»:

Малиновий колір – це поєднання червоного і синього. Він означає поєднання чоловічого початку, який символізується червоним кольором, і жіночого початку –  синій колір. Це давня народна традиція, наприклад, новонародженого хлопчика обв’язують синьою стрічкою – щоб потім гарно одружився, а дівчинку – червоною стрічкою – щоб успішно вийшла заміж.  

Сонячний («кельтський») хрест зображується білим кольором, який традиційно символізує чистоту, святість, духовне світло.

П’ять взаємопов’язаних білих кругів символізують п’ять стихій: земля, вода, повітря, вогонь і – в центрі – ефір.

Внутрішній малиновий хрест позначає боголюдину (див. вище). Хрест на тлі п’яти білих кругів вказує на те, що реалізована людина панує над усіма п’ятьма стихіями.

Малиновий хрест водночас поєднує дві сварги (свастики), що обертаються у протилежних напрямках, що символізує баланс атаки і оборони, чоловічого і жіночого. Як відомо, жіночі зображення, а також писанки і дитячі колиски завжди прикрашали захисною сваргою, що обертається проти годинникової стрілки. Натомість для чоловіків властиве застосування атакуючої сварги (за годинниковою стрілкою): бачимо її на статуях Будди, на печатці Карла Великого, у храмах Ісуса Хреста. 

Сварга символізує Центр, навколо якого обертається світ. Тому внутрішній малиновий хрест вказує на Україну як колиску і центр Європи, адже вона почалася з Трипільської цивілізації 7500 років тому.

Висновок

1. Україна стоїть на порозі творення нової держави інформаційної епохи. Її назва – Українська держава, устрій – Третій Гетьманат (після гетьманатів Богдана Хмельницького і Павла Скоропадського). Ця держава є правонаступником УНР і Української держави 1917–1920 років, на відміну від нинішньої держави, яка вважає себе правонаступником СРСР і маріонеткової УРСР.

2. Державним прапором Української держави є Сонячно-блакитний прапор (Сонце вгорі, Вода внизу).

3. Державним гербом є Сокіл Волі – символ Святого Духа, тобто чистого, святого, життєтворящого потоку інформації та енергії.

 

Гравець: 
Ігор Каганець

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка