США проти визнання Голодомору геноцидом в ООН

Британський вебсайт Holodomor.org.uk оприлюднив документи, які засвідчують відмову офіційного Вашингтона визнавати Голодомор в Україні 1932-33 років геноцидом українського народу в документах ООН.

Редактор вебсайту Стів Комарницький повідомив Бі-Бі-Сі, що отримав копії документів безпосередньо у Державному департаменті США на запит згідно Акту про свободу доступу до інформації.



Вебсайт Holodomor.org.uk займається підтримкою кампанії за визнання Голодомору геноцидом у світі і поширенням освітньої інформації серед британців на цю тему.



Оприлюдненні документи засвідчують, що спроби української адміністрації президента Ющенка пролобіювати резолюцію ООН до 75 річниці Голодомору, де б визнавалося, що штучний голод був актом геноциду, не знайшов підтримки не лише Росії, але й США.



Так, Держдепартамент США надіслав вказівку своїй місії у ООН підтримати резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, яка віддавала шану жертвам Голодомору, але вказувала, що уряд США не погоджується з формулюванням про геноцид і посилання на Міжнародну конвенцію зі злочинів геноциду. Така позиція обгрунтовувалася тим, що уряд США не підтримує в принципі таких оцінок історичних подій.



Відтак, Генеральна асамблея ООН вирішила у липні 2008 року не включати до порядку денного сесії питання про вшанування 75-тої річниці Голодомору 1932-33 рр. в Україні.



Рішення Генеральної Асамблеї ООН викликало переможну заяву на сайті МЗС Росії про те, що Київ був змушений відкликати проект своєї резолюції.



Згодом сайт Wikileaks оприлюднив подробиці дипломатичного тиску Кремля на міжнародній арені з метою недопущення визнання в ООН Голодомору в Україні 1932-1933 геноцидом.



Нові документи, оприлюднені вебсайтом Holodomor.co.uk, засвідчують, що кампанію адміністрації Ющенка не підтримував і Вашингтон.



Останнє наштовхує принаймні на кілька висновків.



По-перше, міжнародну кампанію за визнання Голодомору геноцидом у світі можна вважати першою за двадцять років спробою артикуляції на міжнародному рівні активної позиції, що базувалася на розумінні Києвом власних національних інтересів, які не збігалися з інтересами провідних міжнародних гравців.



Опоненти політики історичної пам’яті президента Ющенка втратили аргумент про замовний характер кампанії буцім-то «проамериканського» тодішнього лідера України.



По-друге, прецедент можливості проведення «проукраїнської» зовнішньої політики кидає виклик новому керівництву України на спроможність формулювати зовнішню політику, яка не просто йде у фарватері того чи іншого стратегічного союзника, але утверджує власну позицію на міжнародній арені.





Гравець: 
Народний Оглядач

Новини від RedTram - для популяризації НО

 
Форум Підтримати сайт Довідка