Тибет і Китай: півстоліття протистояння

10 березня виповнилося 50 років від дня Тибетського повстання проти Китайського вторгнення і окупації Тибету. Тоді, 1959 року, тисячі тибетців повстали проти Китайської адміністрації. Але повстання було придушено, тисячі тибетців вбито, а ще багато тисяч кинуто до Китайських трудових таборів.

14 березня минулого року – у 49-ту річницю повстання – в тибетській столиці Лхаса пройшли анти-китайські заворушення: палили машини міліціянтів, громили китайські магазини. Це сталося після маніфестацій буддистських монахів, які вийшли на вуличні демонстрації 10 березня – в річницю повстання 1959 року.



Анти-китайські виступи і демонстрації були жорстоко придушені військами. Було вбито більше 200 тибетців, в тому числі буддистські монахи. Пекін визнав вбитими лише 19 чоловік, які були переважно китайцями. Як повідомляє Тибетський комітет Канади, окрім кількох сотень убитих, ще сотні тибетців були ув’язнені, тисячі зникли, понад 100 тисяч живуть у вигнанні поза межами своєї країни. За роки китайської окупації Тибету загинуло більше мільйона тибетців.



Одразу після початку заворушень в Лхасі Пекін закрив Гімалайський регіон від зовнішнього світу: іноземних журналістів поспіхом випроваджували за межі бунтівної території в намаганні здійснити повну інформаційну ізоляцію Тибету. В’їзд до Тибетського автономного району був заборонений всім іноземцям, було заблоковано доступ до інтернет-ресурсу YouTube, який одним з перших розмістив відео про протести у Лхасі.



Заворушення в столиці швидко розповсюдилися на сусідні з Тибетом райони – Сичуань і Ганьсу. Анти-китайські виступи почалися в інших країнах – переважно з буддистським населенням, зокрема в Непалі та Індії. Анти-китайські акції протесту пройшли в деяких країнах Європи.

Причиною торішніх заворушень в Лхасі Китайська влада назвала діяльність ненависного їй Далай-Лами, який з 1959 року знаходиться у вигнанні й очолює Тибетський уряд. Далай-Лама назвав дії КНР культурним геноцидом тибетського народу.



Для остаточного вирішення тибетської проблеми Китай заохочує переселення в Тибет китайців, уйгурів, казахів, киргизів і таджиків. Російська журналістка Єлена Масюк, яка минулого року побувала в Тибеті, пише, що рішення секретного засідання керівників КНР від 12 травня 1993 року під кодовою назвою «512» успішно втілюється в життя: інтенсивне заселення Тибету китайцями перетворює корінне населення цього краю на національну меншину.



За даними міжнародних правозахисних організацій, вже сьогодні 60% мешканців Тибету — переселенці. Причому 90% державних службовців – китайці за національністю. Напрошуються паралелі з політикою комуністичного СРСР, особливо коли читаємо слова голови уряду Тибетського автономного району КНР Дзянпи Пункога: «Під керівництвом Комуністичної партії Тибет разюче змінився: маємо політичний розвиток, соціальний прогрес, національну згуртованість, міцність кордонів. Маси мирно живуть і радісно працюють».



Як повідомив британський журнал Тайм, 18 січня Бюро громадської безпеки в Лхасі започаткувало кампанію «сильного удару» по злочинності, здійснюючи рейди по чисельним житловим районам, орендованим приміщенням, готелям і гостевим будинкам, інтернет-кафе і барам. Вже за перший тиждень такої роботи власті затримали 51 особу за «невизначену кримінальну діяльність», а ще 30 осіб – за пограбування, проституцію, крадіжку. Двох людей було затримано за «реакційну музику», яку знайшли в їхніх мобільних телефонах. Тайм відзначає, що кампанія «сильний удар» має за мету налякати тибетців напередодні 50-річчя їхнього повстання за незалежність 1959 року.



У лютому, коли Далай-Лама перебував у Німеччині (там він одержав приз німецьких ЗМІ за 2008 рік), він попередив про можливі повстання в Тибетському автономному районі Китаю. «Сьогодні там дуже багато злості, – сказав він. – Ситуація дуже напружена». Він сказав, що дуже занепокоєний тим, що відбувається. Китайська служба безпеки заарештовує тибетців, допитує і застосовує тортури, іноді просто вбиває в камерах.



Китайські власті вирішили заборонити іноземцям принаймні до квітня в’їжджати на тибетські території Китаю. Це, окрім Тибетського автономного району, сусідні провінції Сичуань, Ганьсу і Цинхай, де мешкають етнічні тибетці. Більшість населення найближчої до кордону з Тибетом території Цинхай становлять тибетці. Там проживає близько половини 6-мільйонної кількості тибетців країни.



На прохання відвідати Лхасу журнал Тайм неодноразово отримував відмову. Намагання Китайських властей тримати іноземних журналістів подалі від Тибету після минулорічних заворушень означає, що етнічні тибетські території Китаю зараз надійно заблоковані. Крім того Пекін вирішив зробити тибетцям нове свято – 28 березня оголошено Днем визволення, який знаменуватиме кінець «системи феодального пригнічення». Річ у тім, що саме 28 березня виповнюється 50 років, як духовний і політичний лідер тибетського народу Далай-Лама чотирнадцятий після придушення Тибетського повстання виїхав до сусідньої Індії, де й проживає донині.



Вочевидь, проголошення такого свята в Тибеті виглядає блюзнірством. «Ті, хто святкуватимуть 28 березня, насміхаються над 86 тисячами тибетців, що загинули під час народного повстання, – каже Ульріх Деліус, референт по Азії «Товариства народів, що знаходяться під загрозою зникнення». – Немає жодної причини святкувати захоплення Тибету Китаєм, яке суперечило міжнародному праву». На його думку, 28 березня – це «чорний день» в історії Тибету та Китаю, який став причиною безкінечних страждань.



Журналіст Саймон Елегант пише, що сьогодні тибетці живуть під дулом автомата. Повсюди камери, за ними пильно стежить поліція. Тибетських дітей примушують в школі вчитися тільки китайською мовою. Тибетців ув’язнюють за те, що вони виставляють у себе в домівках портрет Далай-Лами. Невільно пригадуються радянські часи, коли можна було «загриміти» до в’язниці за те, що у вас в хаті на стіні висів портрет Тараса Шевченка.



Історична довідка:



У 1949 році Тибет був окупований військами комуністичного Китаю. У 1950 році духовний лідер тибетського народу Далай-Лама чотирнадцятий взяв на себе всю політичну владу – він фактично очолив державу і уряд. Через рік була підписана тибетсько-китайська угода, за якою Тибет став частиною Китаю, хоча Тибету було гарантовано недоторканість його політичних, релігійних і культурних інституцій.



Після придушення Тибетського повстання 1959 року Далай-Лама виїхав до сусідньої Індії. За ним Тибет покинули ще 80 тисяч тибетців. За роки окупації Тибету Далай-Лама чотирнадцятий займався просвітницькою і пропагандисткою діяльністю, добивався широкої автономії Тибету. У 1989 році він отримав Нобелівську премію миру. Переважна більшість тибетців до сьогодні залишаються вірними своєму духовному лідеру. Вони вбачають в ньому втіленого Бога, а Китай бачить в ньому загрозу сепаратизму.



Китай наголошує на своїй споконвічній владі в Гімалаях, де розташований Тибет. Натомість Далай-Лама стверджує, що Тибет був незалежним, а Китай його колонізував. Китай розглядає Тибет як автономний район своєї держави. Далай-Лама стверджує, що Тибет має включати в себе сусідні території китайських провінцій, на яких проживає тибетське населення. Китай заявляє, що приніс в Тибет покращення економіки і поліпшення здоров’я людей. Далай-Лама стверджує, що покращення і розвиток в Тибеті відбувається тільки для китайських переселенців. Далай-Лама стверджує, що Китай придушує тибетську ідентичність, що за роки Китайської влади було вбито 1,2 млн. Китай усе це заперечує.



Протягом 1960-1970-х років під час Китайської культурної революції були знищені більшість тибетських монастирів. В періоди репресій і військового стану в Тибеті було вбито тисячі тибетців.

Жодна країна відкрито не піддає сумніву владу Китаю в Тибеті. Китай заблокував всі резолюції ООН по Тибету.



Тибет мав складну історію: Тибетська держава утворилася в 7 столітті, а у 8 ст. досягла значної сили в регіоні. З півночі і сходу до Тибету відійшли значні території. У 8-9 ст. в країні поширився буддизм, з санскриту на тибетську мову перекладалися буддистські твори. Стабільні та мирні відносини між Тибетом і Китаєм встановилися в 822 році, коли у Лхасі був укладений договір між Тибетом і Китаєм. З 13 століття, Тибет, як і Китай, потрапив у залежність від монголів – до 1368 року перебував у складі імперії династії Юань, яку заснував внук Чингісхана Хубілай. Від 17 століття Тибет став теократичною державою, на чолі якої стояв Далай-Лама. У 18 столітті маньчжурські правителі Китаю мали вплив на всю Східну і Центральну і Центральну Азію, в тому числі і на Тибет.



Маньчжурский імператор Цин Шунци встановив в Китаї династію Цин, яка тривала з 1644 по 1911 рік. Тибетський Дала-Лама погодився бути духовним наставником маньчжурских імператорів і мати їхнє покровительство та захист. У 1720 році маньчжурский імператор допоміг вигнати джунгарських монголів, які захопили Тибет, і супроводив сьомого Далай-Ламу в тибетську столицю. У 1792 році маньчжурські війська входили в Тибет для захисту його від гурків з Непалу.



З середини 19 століття маньчжурский вплив в Тибеті зменшувався, маньчжури вже не брали участі у війнах, які Тибет вів з нападниками з Джамму (1841-1842), Непалу (1855-1856) і Британської Індії (1903-1904). У 1908 році для протидії британського впливу в Тибеті маньчжурські імператорські війська увійшли в Тибет. Маньчжурський імператор хотів встановити контроль над Тибетом. Після Китайської революції 1911 року і повалення маньчжурської династії в Китаї, імператорські війська покинули Тибет. Це сталося в результаті підписання двох китайсько-тибетських договорів в серпні і грудні 1912 року. Далай-Лама тринадцятий поновив повну незалежність Тибету, в 1913 році випустив відповідну декларацію і встановив міжнародні зв’язки, в тому числі з Британією, Російською імперією і Китаєм.

Гравець: 
Народний Оглядач
64

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка