Національний солідаризм

МИ переможемо!

Усвідомлення Петром Порошенком своєї української етнічності набуває остаточного завершення у протистоянні з Володимиром Зеленським у другому турі президентських виборів.

Націоналізм – це практична реалізація соціальних аспектів релігії. Релігія є фундаментом націоналізму. Відтак кожна релігійна людина на певному етапі свого розвитку неминуче стає націоналістом.

«Вивчати історію – значить шукати і знаходити сили, які є дійсними причинами, явно видимих результатів, які ми називаємо історичними подіями...» ( Адольф Гітлер)

Націоналізм, будучи ідеологією, є продовженням світогляду і релігії. Кожен націоналіст є патріотом, але не кожний патріот є націоналістом. Патріотизм – це почуття, націоналізм – це доктрина.

Рух у напрямку націоналізму вже став світовою тенденцією, проте невизначеність понять суттєво гальмує його розвиток. Як говорив Конфуцій, «якщо слова не мають під собою підстав, то справи не можуть здійснюватися». Отже, саме час навести лад з термінологією націоналізму.

Побудова постіндустріальної України вимагає серйозного вивчення європейської історії кінця XIX-го – початку XXI-го століть і використання позитивного досвіду національного солідаризму в США і Третьому Райху.

«Знаєте, є слово, воно в деякому роді стало старомодним, це слово "націоналіст". І я кажу: нам, начебто, не слід використовувати це слово. Але знаєте, хто я? Я – націоналіст, окей? Я націоналіст. Націоналіст. Використовуйте це слово» – 45-й Президент США Дональд Трамп.

Україна ніколи не була і не буде місцем комфорту. Україна – це місце для тих, хто бажає бути українцем.

Життя віддане за націонал-соціалістичну Ідею!

Еволюційні переваги можуть бути передані нащадкам тільки тоді, коли носіями цих переваг буде народ – біосоціальний організм, спроможний до сталого самовідтворення.

Наше покоління здійснює постіндустріальний перехід від рабства до волі, від штучного до природного, від соціальних машин до соціальних організмів – націй. Тому в Євангелії така велика увага приділена темі націотворення.

Усі необхідні знання з’являються поступово – в міру зростання нашої спроможності їх засвоювати. Довгоживучість – професійна вимога до української націоналістичної еліти нового циклу.

Ми маємо обгрунтовані твердження і підозри, що Борман і Кох були радянськими агентами. Але ні довести це на 100 відсотків, ні заперечити цього остаточно ми не можемо. Радянські архіви і далі залишаються під замком. Однак логіка їх діяльності підказує: вони обидва працювали на Сталіна, на Радянський Союз.

У Німеччині вийшла друком книга з творами нацистів, відправленими ними в 1934 році на конкурс, який проводив американський професор. На диво актуальні сповіді.