мова

У разі ухвалення законопроєкту на офіційному рівні буде визначення поняття “лихослів’я (нецензурна лайка)”, будуть врегульовані заміни будь-якої літери під час вживання слів та виразів. Крім того, закон не допустить вживання матюків в ефірах.

На сесії Львівської обласної ради депутати 28 травня одноголосно ухвалили звернення до президента України Володимира Зеленського щодо недопущення ігнорування статусу державної мови та використання її у його публічній діяльності.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон № 5670-д про забезпечення функціювання української мови як державної після того, як депутати відхилили всі проекти постанов, якими пропонувалося скасувати рішення парламенту щодо ухвалення цього закону.

Державний статус української мови гарантує Конституція. Але деталі використання мов у різних сферах життя має визначати закон. До 2012 року цю функцію виконував ще радянський закон «Про мови в УРСР». У 2012 році Верховна Рада ухвалила так званий «мовний закон Ківалова-Колесніченка», який давав змогу використовувати замість державної мови регіональну – ту мову, якою володіє понад 10% населення регіону.

Законопроектом пропонується закріпити "статус української мови як єдиної державної мови, що передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим законом" (трудові відносини, освіта, наука, культура, телебачення та радіомовлення, сфера обслуговування споживачів тощо).

До того таке рішення ухвалило британське видання The Guardian. Ще три європейських аеропорти долучились до інформаційної кампанії #KyivNotKiev та змінили напис назви української столиці.

Серед людей, яким бракує почуття солідарності, особливо, якщо вони читають та розмовляють різними мовами, не може існувати і спільна громадська думка, необхідна для діяльності представницького врядування. Впливи, які формують громадську думку, а отже визначають прийняття політичних рішень будуть різними в різних частинах країни. В одній частині будуть довіряти зовсім іншій категорії лідерів, ніж в іншій.

Президент України Петро Порошенко наголошує, що Україна є унітарною державою, жодних федерацій та спеціальних статусів для окремих регіонів не буде. Єдина незалежна соборна Україна!

Демократія передбачає, що вага того, хто голосує на виборах, дорівнює вазі голосу будь-якого громадянина, що голосує на виборах. Тобто умовний ватний пенсіонер, у якого з голови стирчать серп і молот, має такий же вплив на майбутнє України, як людина, яка любить Україну, хоче в ній жити і розуміє, куди їй рухатися.

Президент Петро Порошенко наголошує, що мова є найважливішим фактором, який об’єднує українське суспільство. Він нагадав, що останнім часом реалізовується низка заходів, спрямованих не лише на підтримку української мови, а й на розвиток, виробництво україномовного друкованого, аудіо- та відеопродукту.

Депутати Харківської обласної ради прийняли рішення про скасування регіонального статусу російської мови. За це рішення депутати проголосували ще 6 грудня.

Як виявилося, інформація, отримана з однієї розмови, може надовго запам’ятовуватися. Інша – зовсім вилітає з голови. Вчені вважають, що на пам’ять прямо впливає чистота вимови. До такого висновку прийшли дослідники, що працюють в розташованому в Остіні університеті Техасу.

Свастику витворили носії Трипільської культури за кілька тисяч років до арійських часів. Ця культура процвітала на українських землях у VІ—ІІІ тис. до н.е. Свастика символізувала у трипільців колообіг Сонця, що усвідомлювався як щастя (свастя по-санскритськи).

Уперше за багато років українська мова домінує не лише на радіо, а і в телеефірі. Вже традиційно україномовним залишається кінопрокат, ще більше української мови стало в освіті, перші позитивні тенденції помітні у сфері послуг. Водночас російська мова домінує українському сегменті інтернету, включаючи інтернет-медіа й інтернет-торгівлю, у друкованих медіа і в значній частині сфери послуг.

Українці чують українську мову, але не бачать, бо користуються не власною абеткою. Це шрифт, який запровадив Петро І три століття тому, доводить художник-каліграф, професор Василь Чебаник.